Закарпатець за 40 гривень зламав бабусі щелепу і забрав у неї навіть туалетний папір

А далі пішов до знайомої по продукти і зґвалтував її

Двоє мешканців Виноградова, протягом більше року скоюючи один злочин за іншим, заради грошей йшли на будь-які авантюри, аби лише не працювати. На рахунку правопорушників зламана щелепа літньої жінки, зґвалтована молодиця, вкрадений автомобіль, пограбована церква… загалом більше десятка розбійних вчинків та інших злочинів, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

До старенької за… фарбою для волосся

30-річний Василь Попович (імена дійових осіб у матеріалі замінено) уже мав досвід перебування у місцях позбавлення волі. Раніше молодик притягався до відповідальності за валютні махінації, порушення правил адміністративного нагляду та грабежі. За ґратами сидів уже кілька разів. Тож достроково звільнившись, повернувся до старих захоплень. Особливо його тягнуло на «подвиги» після вживання алкоголю.

Тієї серпневої ночі Василь пиячив із 33-річним товаришем Дмитром Кочішем. Коли закінчились гроші, а хильнути зайвого ще хотілося, чоловік вирішив пошукати легкого заробітку. Він знав, що неподалік живе 73-річна одинока бабуся, до якої й запросив у гості друга. Тож вони разом перелізли через паркан і виламали двері в будинок старенької. Дмитро залишився біля входу, а Василь відправився на пошуки «скарбів». Від шуму баба Марія прокинулась і почала галасувати, сподіваючись, що її почують сусіди і прийдуть на допомогу. Василь просив господиню заспокоїтись і віддати пенсію. Утім бабуся сказала, що в неї залишилося всього 40 гривень. Тоді непроханий гість вдарив її в обличчя. Старенька знепритомніла, а молодики тим часом почали шукати гроші. Однак через кілька хвилин баба Марія прийшла до тями. Василь знов узявся її «допитувати». Гадаючи, що стара приховує статки, розлючений молодик почав щосили гамселити нещасну.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи на тілі старенької виявлено тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді синців обличчя, крововиливів очей, струсу мозку, перелому щелепи,  двох вибитих зубів та численних забоїв рук, ніг і спини. На щастя, баба Марія вижила, однак після нічного візиту своїх катів пролежала три місяці у лікарні.

– Нападник бив мене й руками, й ногами. Інший стояв біля вхідних дверей. Василь брав у мене все, що бачив. Поніс навіть мою фарбу для волосся, – розповіла потерпіла. – Грошей я справді не мала, адже живу скромно. Тож злодії вирішили прихопити з собою різний господарський дріб’язок: плоскогубці, молоток, набір гайкових ключів, туалетну воду, синові кросівки, невістчині дві кофтини, мою ковдру, онуччину шубу зі штучного хутра… навіть туалетний папір.

Розчаровані невдалим «полюванням» молодики вирішили піти ще на одну справу. На цей раз їм поталанило більше. Залізши в гараж до бабиного сусіда, вони поцупили в нього велосипед, у сумочці якого виявили справжню знахідку – 200 гривень. Отже, на думку виноградівських «месників», вечір було врятовано.

Коли хочеться  любощів і… сала

Коли гроші закінчилися, приятелі вирішили знайти собі нову жертву. І цього разу їм також поталанило. Посеред ночі вдершись у черговий гараж, Василь із Дмитром викрали бензопилу. Відтак молодики обкрали кіоск із квітами, занедбаний будинок, із якого понесли електричний кабель, підвал сусіда, звідки забрали два велосипеди…

Та якось Василь згадав про свою давню знайому, із якою колись зустрічався, і вирішив разом із  товаришем навідатися до неї в гості… по продукти. Однак перед тим чоловікові забажалося реалізувати свої еротичні фантазії. Правда, Олені залицяння були зовсім не до снаги, тому Василь, не довго розмірковуючи, зґвалтував її. Оскільки ж жінка пручалася, він, схопивши ножа, почав їй погрожувати вбивством. Дмитро вмішуватися в «любовні справи» свого друга не хотів, тому тим часом похазяйнував на кухні і набрав повну валізу наїдків: сир, ковбасу, хліб, сало… та домашнє вино.

Одразу після інциденту Олена написала заяву до поліції. Утім на жодне з судових засідань жінка не з’явилася і говорити про події тієї ночі відмовилась. Зв’язатися з адвокатом нападників також не вдалося.

А за кілька днів після чергового грабунку Василь із Дмитром знову залишилися без пожитків. Реалізувати ж крадені речі було непросто. Аби не «засвітитися», продавати «добро» вони їздили на ринки Ужгорода, Мукачева та Тересви.

Якось, повертаючись уночі додому після чергових посиденьок, Василь спіткнувся об залізну кришку каналізаційного люку. Вирішивши, що це знак, прихопив метал із собою, а наступного дня здав.  Про випадок розповів Дмитрові, у голові якого майнула геніальна, як здалося молодикам, ідея: а чому б не обікрасти пункт прийому кольорових металів, адже грошей там має бути вдосталь.

До реалізації плану приступили вже увечері. Для безпеки прихопили з собою ножі. Погрожуючи охоронцю, проникли на територію підприємства. Грошей на фірмі закарпатські волоцюги не знайшли, однак забрали у вартового два мобільні телефони і виявили автівку FIAT DUCATO із ключами, якій зраділи, мов малі діти. Усівшись за кермо, Василь  поїхав у бік лісу. Та прогулянка виявилась недовготривалою. Не маючи досвіду водіння, чоловік в’їхав у кущі. Вибратися з пастки на транспортному засобі не вдалося. Тому автомобіль довелося залишити на місці вимушеної зупинки і далі йти пішки. Аби не гаяти часу, чоловіки зайшли у церкву… щоправда, не для того, щоб помолитись… а, виламавши двері, пошукати хоч якісь кошти. Знайшли небагато – всього 120 гривень, але й цього було достатньо, аби придбати кілька літрів горілки домашнього виробництва.

Утім, як кажуть, немає нічого такого таємного, що б не стало явним. Тож невдовзі через поцуплений зварювальний апарат, який викликав сумнів у покупця, молодики врешті-решт потрапили у поле зору правоохоронців. Незабаром за всі протиправні дії їм довелося відповісти перед законом. Цікаво, що свою провину вони визнали лише частково. Отже, рішенням суду Василя засуджено до восьми, а Дмитра – до чотирьох років позбавлення волі. Хочеться вірити, що виправні роботи справді змусять виноградівський кримінальний дует задуматися над смислом життя.

Марина АЛДОН, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Прокоментуй!

(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)