Чому для закарпатця ґаздиня має бути шіковна

Багато наших земляків люблять, щоб у хаті було гарно, у всякому разі, краще, ніж у знайомих, які приходять колядувати, їсти паску, чи просто випити кави або 50 грамів.

Зазвичай перед знаменними подіями наші земляки скуповують і килими, і меблі, і багато одягу. Показуху у нас  дуже люблять.

Значна частина кран трудиться за кордоном на заробітках, тож дружини заробітчан після повернення додому благовірних нерідко скликають подруг, аби похизуватися покупками чи подарунками, привезеними чоловіками з далеких світів, найчастіше – з Чехії. Але представниці слабкої статі на сезонні роботи їздять також. І при цьому працюють багато, як справжні чоловіки. Наші жони – не лише файні, але й витривалі, винахідливі та фізично сильні.

Найбільше їм подобається демонструвати свої кулінарні таланти. Якщо гостей немає, то вони фотографують наїдки і виставляють знімки в Інтернеті, мовляв, хай інші дивляться і заздрять. А своїх чоловіків навіть прагнуть нагодувати до смерті.

А готують у нас багато справді цікавих страв. Перевага надається м’ясній, копченій, смаженій та борошняній їжі. Смакують закарпатці і шойтом (сальтисоном), і лоці, і гуркою, і кляганцем (холодцем), і навіть токан (мамалигу) часто готують із шкварками.

До того ж, без курячого бульйону (поливки) і голубців взагалі не обходиться жодна гостина. Часто  ці наїдки не поєднуються зі здоров’ям, але наші земляки їх все одно обожнюють. Принаймні, більшість.

У фаворі тут і човлент, і рокот-крумплі, і кнедлики, і гомбовці, і фанки, і різні палачінти.

Щоправда, під час посту (говіння) багато хто переходить на інше меню. Пісні страви закарпатці нерідко готують на грибній основі. Добре, що цих дарунків лісу у нашому краї багато.

На Закарпатті також свято шанують родинні зв’язки. Не дарма про наше кумівство-сватівство, яке називають «стрий бабі вуйко» складають анекдоти. І поширюється це  на багато сфер. Часто коли хтось із родини досягає певного соціального становища, чи займає керівну посаду, допомагає «карпаткатися догори» й іншим: братам, сестрам, рідним чоловіка чи дружини… І викоренити цю клановість із нашого народу дуже важко.

А взагалі типовий закарпатець – людина добра, миролюбна, толерантна до інших, може вижити за будь-якої влади і в будь-якому куточку світу. Головне, аби були гроші.

zakarpatpost.net

Прокоментуй!

(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)