В Україні щороку зростає рейдерство. Закарпаття в лідерах. Як удосконалюється система незаконного захоплення чужих підприємств

Кількість рейдерських захоплень зростає в Україні з 2014 року, повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Opendatabot з посиланням на статистику Генеральної прокуратури. Про це – у сюжеті Радіо НВ.

Статистика рейдерських захоплень

Найбільша кількість захоплень сталась у 2017 році – понад 400. Починаючи з 2013 року, в Україні відбулося майже 1700 рейдерських захоплень, з них – понад 500 за останні півтора року.

Замість силових методів зловмисники почали користуватись шпаринами у законодавстві

У 2014 було зареєстровано 230 справ щодо рейдерства , рік по тому – трохи менше 250 справ, близько 300 – у 2016 році.

За даними ГПУ, найчастіше рейдерські захоплення відбуваються у Києві та Київській області. За останні 5 років там було зареєстровано майже 400 рейдерських атак. На другому місці – Дніпропетровська та Львівська область. У кожній зафіксували понад 100 випадків рейдерства.

Крім того, за кількістю захоплень лідирують Одеська, Донецька, Закарпатська, Миколаївська та Житомирська області. Замикають топ-10 Львівщина та Херсонщина. Найменше випадків рейдерства зафіксували у Волинській та Сумські областях. Понад 60% цих справ було відкрито за статтею Продитія рейдерській діяльності. Майже 20%  – за статтею Протиправне володіння майном підприємства.

Антирейдерські штаби

Минулого року Міністерство юстиції разом із кабінетом міністрів створило антирейдерські штаби в кожному регіоні, і їхня статистика щодо кількості рейдерських захоплень співпадає з даними ГПУ, зазначила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова. Заступник міністра зазначила, що були внесені суттєві законодавчі зміни, які в перспективі допоможуть у боротьбі з рейдерством.

У кожній області зафіксовано понад 100 випадків рейдерства

Зокрема, запровадили кримінальну відповідальність для несумлінних нотаріусів та реєстраторів – до 8 років ув’язнення. Також створено автоматизований обмін між реєстрами. Сукманова наголосила, оскільки в рамках децентралізації реєстрацією таких злочинів стали займатись на місцях, можливі зловживання і потрібен перехідний період.

“У 2016 році замість однієї державної реєстраційної служби у нас з’явилося 10 тис. незалежних реєстраторів по всій країні. Це співробітники сільських і селищних рад, робітники районних державних адміністрацій, комунальні підприємства”, – повідомила Сукманова.

Статистика ГПУ може бути занижена, і менше 1% справ щодо рейдерства спрямовуються до суду, зазначив адвокат Максим Лазарев. За його словами, нерідко за фактом атак взагалі не порушують кримінальні провадження, адже рейдерів “кришують” корумповані правоохоронці. У деяких випадках, провадження відкривають за іншими статтями кримінального кодексу, наприклад: хуліганство, незаконне поводження зі зброєю, або кримінальну справу взагалі не порушують і випадки переходять у господарську юрисдикцію.

Лазарев зазначив, що створення антирейдерської комісії при Міністерстві юстиції, а також ухвалення так званих антирейдерських змін до законодавства допомогли у боротьбі з рейдерством, водночас на папері стали частіше фіксувати подібні злочини.

Рейдерство на зміну рекету

Рейдерство виникло в Україні на заміну рекетирству, коли зловмисники вирішили перейти до більш м’яких методів заволодіння чужим майном, зазначив колишній керівник Управління кримінальної розвідки головного управління з боротьби з організованою злочинністю Валерій Кур.

Нерідко за фактом не порушують кримінальні провадження або ж відкривають їх за невідповідними статтями

Експерт наголосив, що замість силових методів вони почали користуватись шпаринами у законодавстві. Кур додав, що рейдерство в Україні продовжує існувати через відсутність реформи судової системи та неефективне реформування правоохоронних органів. Крім того, держава недостатньо захищає бізнес та приватну власність.

У жовтні 2016 року Верховна Рада прийняла так званий антирейдерський закон Міністерства юстиції. Згідно з нововведенням, реєстраційні дії щодо юридичних осіб можна проводити винятково в межах області.

Крім того, стало обов’язковим нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або учасників зборів при внесенні змін в установчі документи. За спробу незаконного захоплення значно посилили відповідальність – до десяти років ув’язнення.

zakarpatpost.net