Як ужгородка Міла Гришук відновлює ремесло, що з’явилося ще 5000 років тому

Біля пішохідного мосту в Ужгороді часто можна побачити жінку з ляльками.

Немолода, але юна душею Міла Гришук не бавиться з іграшками з тканини, а виготовляє їх.

Цій роботі щодня присвячує по кілька годин вільного часу.

Каже, що захоплюється також вишиванням та в’язанням.

Особливо їй подобається працювати над весільними рушниками.

«Рукоділлям я займаюся все життя, – розповідає закарпатській газеті «НЕДІЛЯ»  Міла Кіндратівна. – Це заспокоює, допомагає розслабитись. Така робота не втомлює, навпаки, вважаю її відпочинком».

Мотанки жінка виготовляє  лише кілька років, але це хобі їй також до снаги.

«Використовую виключно натуральні матеріали. Для тіла – шерсть, бавовну, коси роблю з ниток. Загалом кожна лялька індивідуальна. Двох однакових немає. Вони в мене яскраві і кожна зі своїм характером», – зізнається майстриня.

Найчастіше від ужгородки купують ляльки туристи, а закарпатці зазвичай беруть їх не для себе, а в подарунок.

«Вважається, що берегиня приносить у дім гармонію, щастя і здоров’я. Вона – сакральний оберіг. Наші предки робили їх зі старого одягу і передавали з покоління в покоління. Вірили, що мотанка має сильну енергетику і здатна оберігати господарів помешкання, якщо її повісити над входом у хату. Крім того, мотанці приписували якості посередника між світом  живих та тими, кого ще немає. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками у скриню до приданого клали ляльки. До ретельно зробленої лялечки обов’язково додавали ляльку-нареченого. Після одруження цими ляльками гралися та вірили, що так швидше з’являться діти. Окрім цього, лялька-чарівниця могла навіть керувати погодою та лікувати від хвороб. Наприклад, щоб прикликати дощ, жінки нашвидкуруч робили мотанку та вкладали в неї своє бажання. Матері замотували у ляльку цілющі трави та давали гратися нею дітям, а згодом спалювали мотанку, а разом із нею і дитячі недуги. Також існувало повір’я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім’я скоро чекатиме поповнення. А ще… жінки, залишаючи своїх діток, замотували в лялечку фрукти, кашу або шматочок хліба і підвішували її над колискою. Так, це була і забавка, і їжа для дитини»,- наголошує умілиця.

Нині, за словами майстрині, мотанками бавляться рідко, найчастіше вони є просто оздобою приміщень. Жінка підкреслює, що мотанка робиться за традиційною схемою і важливо, аби вона не мала обличчя.

«Замість очей, носа та губ зображується  хрест – знак сонця, або ж просто залишається  біле полотно, – ділиться секретами вона. – Згідно з віруваннями, лялька з певними вираженими рисами обличчя може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може спричинити небажані наслідки. Важливо також під час творчого процесу не перериватися для інших справ, тоді лялька новим господарям у хату приноситиме лише добро. Є своя специфіка і в тому, що мотанка має бути одягнена у три елементи  гардеробу: спідницю, сорочку та хустку. Спідниця символізує землю, сорочка – позначає три часи: минулий, теперішній та майбутній , а головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – зв’язок із небом. Добре наряджати ляльку і в намисто, що означає достаток. Загалом процес виготовлення мотанки займає від кількох годин до кількох днів, залежно від складності нарядів. До слова, колись для створення ляльки не можна було використовувати ножиці, голки та інші колючо-ріжучі предмети. Тканину рвали руками на маленькі клаптики, а потім змотували їх нитками. Нині ж майстрині користуються практично всім, чим бажають.  Цікаво, що перші мотанки з’явилися ще 5000 років тому, а поширеними вони були практично в кожній країні. Тоді ці ляльки були схожими між собою, адже виготовляли їх лише із шматків тканини та матеріалу, який замотували всередину».

Працювати над своїми виробами ужгородка любить уночі, коли ніхто не заважає. Скільки всього має в доробку ляльок – навіть не знає, каже, що кілька сотень точно.

Говорить про своє хобі Міла Гришук цікаво та піднесено, розповідаючи про ляльок усе, що їй відомо, а багаж знань у неї дуже багатий. Видно, що те, чим умілиця, займається їй дійсно до душі.

zakarpatpost.net

 

Прокоментуй!

(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)