Ужгородські собаки-землекопи харчуються мишами та кротами
Вони вміють бути дуже вдячними і люблять людей безкорисно
Покинуті напризволяще, без даху над головою, голодні, але дружелюбні вони не втратили здатність любити людей, хоча їх або їхніх батьків колись викинули на вулицю, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Собак-безхатченків в Ужгороді багато. Живуть вони переважно в людних місцях, оскільки там хоч інколи перепадає бодай щось їстівне. Проте пригощають їх не так уже й часто. Свого часу більшість тварин волонтери стерилізували. Усі вони є здоровими та цілковито безпечними, неагресивними і надзвичайно допитливими. Дехто, щоправда, тримається на відстані, боїться. Видно, цим чотирилапим колись від господарів добряче дісталося, оскільки поводяться вони з осторогою.
На набережних Ужа досить часто можна помітити пару безпритульних землерийок. Дві собаки тримаються разом. Одна з них чорна, інша – чорна з білою шиєю. Тварини зі спеціальними прищепками на вухах, тобто стерилізовані.
Чотирилапих нерідко можна застати за дивним землекопанням. Таким чином вони змушені шукати собі їсти. Біля води деколи їм таланить натрапити на укриття різних гризунів. Саме через це там живуть і водяні вужі, які також харчуються мишами.
Отже, собаки-землекопи передніми лапами риють величезні нори, такі, що в них поміщаються їхні голови. Роблять це енергійно і швидко, аби здобич не встигла втекти. Знаходять вони часом і кротів. Але таланить не завжди.
Ужгородці звикли постійно підгодовувати хлібом птахів, навіть купують їм булочки. Але ж пернаті харчуються іншою їжею – рослинного походження. Та й в річці стільки різних смаколиків для них, що голод вони практично не відчувають.
Про собак же, на жаль, мало хто думає.
Тож за ті ж кошти краще щось купити для них. Так склалося, що дикі пернаті вміють виживати без сторонньої помочі, у них генетично закладено самотужки знаходити собі поживу. А от домашні улюбленці, яких люди приручили, цілковито залежать від них.
Тому тим же шматком хліба краще пригостити безпритульних собак. Вони вміють бути дуже вдячними і люблять людей безкорисно.
Світові організації погрожують Україні штрафами за жорстоке ставлення до братів наших менших.
Справді, далеко не всіх закарпатців цікавить проблема гуманного ставлення до тварин. Дехто висловлюється за те, щоб взагалі їх відстрілювали. І як результат, тварин нерідко труять, вбивають на очах у дітей, які боляче сприймають жахітливі видовища і травмують собі психіку на все життя.
А притулок, що є в Ужгороді, всіх нещасних тварин, від яких зреклися господарі, вмістити не може. Тому після стерилізації більшість собак залишаються на вулицях. Іншого варіанту, на жаль, поки що немає.
А там… як ми знаємо, хтось за останні гроші підгодовує їх і намагається облаштувати хоч якусь халабуду на час холодів. А хтось… або байдуже проходить повз тварин, навіть не замислюючись над тим, чи вони не голодні, або взагалі може вдарити чи ще гірше – вбити, як було у випадку з живодером, що відрізав собаці голову.
Нібито його відправили на грати, але досі в Україні за знущання над тваринами притягнули до відповідальності всього двох осіб – і то не з Закарпаття, інші ж відбувались максимум штрафами чи умовним покаранням.
Не допоміг навіть новий Кримінальний Кодекс, що набув чинності ще минулого літа, згідно з яким кривдники тварин можуть отримати тюремний термін від 5 до 8 років.
Іван Духнович, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
