Яка екологічна проблема є найгострішою для Закарпаття

Про це газеті «Неділя Закарпатські новини» розповіла еколог Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК.

– Якусь одну виділити неможливо, бо їх багато. Якщо говорити про основний наш ресурс, то передусім це – ліси, що займають 51 відсоток території Закарпаття. Крім того, для нас є надзвичайно важливими і річки, адже маємо найгустіше річкову мережу в Україні і в основному це – малі річки, від здоров’я яких ми всі залежимо. Саме через це ми такі чутливі до Свидовця, до Боржави, де формується річковий стік, адже всі процеси взаємозв’язані. Тобто, головне – ліси, річки і різноманіття видів. В іншій частині України усе це вже знищено, залишилося лише у нас, оскільки ми завжди були закапелком різних імперій. Але це й добре, з одного боку, адже в нас досі найбільш збережена природа, яка і є нашою найбільшою цінністю.

Тому і туризм маємо розвивати так, аби не зашкодити природі.

Маємо ще й проблему сміття та інші.

– Кажуть, що зсуви, паводки – це помста природи за незаконне втручання, варварське ставлення, безгосподарську діяльність Це так?

– Люди самі собі мстяться. Зробив підкоп – і сам же впав у яму. Так само приблизно і з природою.

Паводок формується у верхів’ї річки. Затримуватися вода повинна саме там. Коли падає дощ у горах, то там, у передгір’ї, альпійські та субальпійські луки відіграють роль губки, яка затримує воду. Та якщо протоптати там стежку та ще й роз’їздити дорогу джипом, то вода по цій дорозі буде литися вниз із великою швидкістю, що відчують низинні райони. Те ж стосується й лісу.  Він утримує опади, але через еродовані лісозаготівельною технікою ґрунти, ущільнені трелюванням, вода стрімко стікатиме донизу і там формуватиме потужні потоки. Таку ж роль природного водозбірника у низинних районах Закарпаття та у середгір’ї відігравали болота і мочарі. У ХХ столітті їх остаточно меліорували, а землі розорали під потреби сільського господарства та забудову. Сьогодні вцілілі природні заплави річок не можна роздавати під забудову, адже то природна річкова територія, водойма має право туди розлитися. Та зараз сільські голови зарезервовані землі, які не можна було розпайовувати, роздали людям. Люди звели там свої маєтки. А потім приходить велика вода і всі дружно волають по допомогу…

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено