Чому ужгородські клумби відлякують людей і приваблюють злодіїв

Як закарпатським райцентрам вдається уквітчатися краще, ніж обласному?

Закарпаття природа нагородила помірно теплим кліматом та унікальною природою. На території області можуть рости такі рослини, яких немає в жодному куточку України. Тож логічно, що в нас мав би бути справжній Едем. Особливо зараз, влітку. Ужгород мав би буяти квітами на кожному кроці. Адже є чимало дуже гарних багаторічних рослин, які щільно заповнюють собою площу і мають надзвичайно привабливий вигляд, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Проте, на жаль, далеко не всі закарпатські міста можуть похвалитися вишуканим ландшафтним дизайном та професійним озелененням. Не вистачає грошей, у державі війна, економічна криза, у нас немає нормальних доріг. Так. Але все це лише відмовки, бо, бажаючи залучити великі туристичні потоки, ми маємо думати про родзинки, а саме рослинність може стати однією з них.

Тож газета «Неділя Закарпатські новини» здійснила екскурсію у кілька закарпатських міст, аби з’ясувати, чи дійсно у нас використовується природний потенціал і наскільки  гарно у квітковому плані виглядають наші населені пункти.

Почнемо з Ужгорода. Чомусь із квітами у нас катастрофа. Їх постійно крадуть, а вазони на центральних вулицях, оснащених відеонаглядом, час від часу порожніють.

Невже муніципальна поліція, яка фактично й повинна розслідувати подібні злочини, в Ужгороді існує  тільки на папері, а фактично її немає? Адже навіть тих, хто розбив серце столиці Закарпаття, досі не знайшли. Хоча за бажання це давно можна було б зробити. Причому літери трощать й надалі, а винних ніхто не карає. Але повернемось до рослин.

Окремі газони в нас заросли чагарниками. На площі Кирила і Мефодія справжня катастрофа. Ще трохи – і на зелених острівцях заведуться змії. Так, площу взяв на себе зобов’язання відновити забудовник, що зводить на місці згорілої «України» новий сучасний торговий центр, але поки триває будівництво, там зовсім нічого не робиться, а клумби перетворилися на міні-ліс. А тим часом щодня через багатолюдну місцину проходять тисячі ужгородців і тих, хто приїжджає до міста, адже знаходиться вона поблизу залізничного та автовокзалів – головних транспортних воріт Закарпаття.

Або зелені острівці перед «обличчям» області – адмінбудівлею Закарпатської ОДА, де дійсно  гарно облаштовано територію і встановлено унікальний фонтан. Чомусь троянди, які ростуть там не перший рік, останнім часом занедбали, за ними немає належного догляду і виглядають королеви квітів доволі сиротливо.

На ще одній локації, на площі Поштовій перед мерією, вже кілька років поспіль висаджують герб міста. Задум для створення квіткової композиції дуже хороший, щоправда, у ній самій розгледіти щось дуже важко. Треба сильно включити фантазію, аби між рослинами побачити щось інше, ніж абстракцію. Та й висаджено їх на досить великій відстані одна від іншої. Якби квіти росли більш щільно, то герб би точно вималювався. А так… це лише не зовсім вдала спроба його відтворити. А для прикладу, яку флористичну красу створюють у Одесі, Харкові, Львові. Чого лише варті львівські клумби-вишиванки, їхній квітковий годинник, герб біля Ратуші або вінницький квітковий смайлик, гігантський букет нареченої у Сумах, унікальне зелене мамонтеня в Києві. З хобота цей малюк випускає цівку води у вигляді яскравих і ароматних петуній, помітний навіть білий бивень і очі «тварини». Подібних прикладів дуже багато.

Тож чим ми гірші? Ужгород має набагато кращі умови для вирощування рослин. Невже в нас не вистачає творчих людей, які б щось придумали? Ні, вони є, є й ландшафтні дизайнери і при бажанні у бюджеті знайшлися б кошти. Але у нас на озеленення звертається не надто велика увага.

Не можна сказати, що не робиться нічого. Квіти постійно висаджуються. Проводиться сезонна заміна рослин, але робиться це автоматично, як у радянські часи. А можна виявити трохи креативу і робити все гарно.

А що думає з цього приводу ландшафтний дизайнер?

«Я бачу, що в нашому місті у плані облаштування зелених зон уже починають щось робити, але за рослинами потрібен догляд, полив клумб. Скільки ж рослин у нас влітку висихає. У сусідньому Львові, для прикладу, містом постійно їздить поливальна машина, тому там дійсно квіткова краса. Крім того, газони треба постійно косити, щоб трава не стала дикою. І дуже не вистачає культури самих наших мешканців. Взяти, скажімо, в центрі клумби. Вони часто закидані папірцями та недопалками. Прибиральники періодично все це збирають, але сміття з’являється знову і знову. Це – неповага як до тих, хто над ними працював, так і до тих, хто щоденно повз них проходить – як до ужгородців, так і до гостей міста. Щоправда, сміттєвих корзин у нас також не вистачає. А ще мені дуже не подобається, як у нас обрізають дерева. Це – просто жах. До нас приїжджали з-за кордону знайомі, вони були в шоці від побаченого», – зазначила Сніжана БОЙКАС.

Що ж стосується крадіжок квітів, то щодо цього нам варто запозичити позитивний досвід від Хуста.

Там ні з оновленого парку відпочинку, ні з відреконструйованого центру ніхто не цупить рослини. Чому? Усе просто. Люди бояться. Ще кілька років тому ситуація в невеликому містечку була набагато гіршою, ніж в Ужгороді. Перед урочистим відкриттям центру після капітального ремонту у 2015 році на ліхтарні стовпи повісили вазони з петуніями… і в першу ж ніч кілька з них поцупили. Це викликало велику хвилю обурення і загальний осуд серед хустян. Квіти одразу було замінено, але місцеві мешканці лютували ще довго. Тож тодішня очільниця комунального підприємства, що займалося прибиранням та озелененням (надзвичайно мудра та винахідлива жінка), вирішила самотужки боротися зі злодіями, навіть не сподіваючись на допомогу поліції. Вона розгорнула серед містян широку просвітницьку кампанію  – і фото та відеозаписи з камер спостережень почали з’являтися  в Інтернеті. Злодіїв почали впізнавати на вулицях.  До справи долучилося багато хустян, які публікували відео з камер біля власних будинків… і поступово крадіїв меншало. У результаті зараз у місті над Тисою подібні випадки є лише поодинокими або зовсім відсутні.

Отже, питання з крадіжками можна вирішити елементарно. До речі, так само у Хусті, коли у 2016 році розбили серце міста, завдяки відеонагляду хуліганів знайшли наступного ж дня.

Інша справа – якість квіткових клумб, правильне висаджування рослин. У цьому плані Ужгороду доречно повчитися у Виноградова. Там справді клумби дуже гарні, рослини висаджені щільно. Вони мають вражаючий вигляд. Такі, як у Європі. Поміж бутонами не видно кілька сантиметрів землі, як в Ужгороді, квіти зливаються між собою суцільним килимом. Саме таким повинно бути озеленення.

Або в Берегові. Торік там також було відреконструйовано центральну частину, встановлено вазони з рослинами. Навіть у горщиках вони висаджені так щільно, що милуватися ними хочеться безперестанку.

Тож як так може бути, аби в маленьких райцентрах були кращі вазони і клумби, ніж в обласному центрі? Це ж нелогічно! Ужгород повинен бути кращим за великі українські міста, а не гіршим за маленькі закарпатські.

У нас потрібно створювати шедеври з мільйонів квітів, а не задовольнятися скромними клумбами з кількома сотнями рослин. Ужгород має бути квітковим раєм у всі пори року, не лише в період цвітіння сакур. Милуватись до нас рослинами повинні їхати гості з інших куточків держави, з Європи… та й самі ужгородці теж заслуговують на те, аби насолоджуватися красою рідного міста постійно.

Іван ДУХНОВИЧ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net