RAB-тарифи, абонплата на газ та загроза комунального колапсу: інтерв’ю з головою НКРЕКП

Коли в Україні повноцінно запрацює ринок газу? Скільки має коштувати електроенергія? Чи введуть RAB-тарифи та абонплату на блакитне паливо?

На ці та багато інших питань голова Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко розповіла в інтерв’ю OBOZREVATEL.

Ринок газу в Україні та добове балансування

Україна робить останні кроки на шляху до впровадження повноцінного ринку газу. Необхідний закон та Кодекс газотранспортної системи прийняли ще в 2015 році, наступні кроки – впровадження добового балансування, розділення активів “Нафтогазу” та повна монетизація субсидій. Все це дозволить перейти на європейську модель ринку. Блакитне паливо будуть купувати на біржі, а населення зможе обирати та змінювати постачальників.

Добове балансування мали ввести 1 серпня цього року. Але “Нафтогаз” разом зі своєю дочкою “Укртрансгазом” виступили проти такого рішення. Як заявили в компанії, прийнятий ще три роки тому Кодекс недосконалий і призведе до того, що облгази зможуть красти в них газ та називати це послугою з балансування.

Новий керівник Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг Оксана Кривенко спершу заявила, що з 1 серпня у будь-якому разі добове балансування запрацює. Але потім, після тиску з боку “Нафтогазу”, мітингу під стінами регулятора і заяв “Укртрансгазу” про неготовність до нової системи, рішення перенесли на 2 місяці.

– Чому здавалося б технічне рішення про впровадження добового замість місячного балансування газу викликало стільки суперечок і таку активну реакцію? Поясніть, що це конкретно може змінити?

– Україна вже підписала з Європейським Союзом угоду про асоціацію і цим взяла на себе зобов’язання імплементувати його законодавство. В Європейському Союзі на ринку газу і електроенергії застосовуються добові режими балансування.

Чому саме добові?

– Зараз у місячному балансуванні споживач може змінити постачальника тільки раз на місяць. При добовому – кожної доби є така можливість. Збільшується конкуренція серед постачальників.

Щоб нас зрозуміли, скажу дуже просто. Уявіть, що я щодня купую один хліб. Я можу замовити одразу 30 хлібин на місяць, а можу купувати один у день. Якщо я вже купила 30 хлібин, я не можу нічого змінити і до кінця місяця їм те, що замовила. А раптом захочеться не білий, а чорний? А якщо десь знайду дешевший, смачніший? То при добовому балансуванні я можу купувати хліб кожен день в іншому магазині.

Що таке взагалі балансування? Скільки газу забрали з системи, стільки ж туди має потрапити (та навпаки). Але буває так, що, наприклад, постачальник не вгадав. Наприклад, для мене замовили 5 кубів газу, а мені знадобилось 6 кубів, тоді він має докупити 1 куб. Це і називається балансуванням.

Сьогодні оператор газотранспортної мережі балансує систему на місячній основі. Це несе досить високі ризики небалансів. Тому існують високі вимоги щодо фінансового забезпечення. Повертаючись до прикладу з хлібом, різниця між кількістю замовленого і спожитого хліба за місяць і за день дуже відрізняється.

З цієї причини зараз, коли діє місячне балансування, і доволі високі вимоги до фінансового забезпечення. Власне, це фінансове забезпечення також вливає на формування ціни на газ.

Тобто впровадження добового балансування має зменшити ціну на газ для промисловості, а значить щонайменше стабілізує ціни на товари першої необхідності, наприклад, той самий хліб.

Тобто впровадження добового балансування має зменшити ціну на газ для промисловості, а значить, щонайменше, стабілізує ціни на товари першої необхідності, наприклад, той самий хліб. Зменшення в 30 разів, із місяця до доби, – дозволяє в 30 разів зменшити маніпуляції з обсягами газу, від яких фінансово страждають оператори ГТС та ГРМ.

Частина ринку виступила проти введення з 1 серпня добового балансування…

– Проти цього один учасник ринку. Дуже великий і відомий усім постачальник. В його власності знаходиться оператор ГТС. Більша частина ринку підтримує добове балансування. Конкуренція сприяє зменшенню ціни. Цей один учасник, якщо порахувати по індексу Херфіндаля-Хіршмана, має монопольне становище. Йому не зручно і не хочеться конкурувати. Якщо споживач (постачальник) планує закупити маленький обсяг газу (на добу), то на ринку буде більше таких постачальників, які матимуть необхідний ресурс. Якщо великий лот – приходить той, хто може продати стільки газу. А якщо розділити один лот на 30, зможе прийти маленький постачальник і теж брати участь у цих лотах. І тоді буде можливість за 30 маленьких лотів отримати газ по ціні меншій, ніж один великий лот. Коли великий постачальник і він один, він сам диктує умови.

– Питання несанкціонованого відбору не стосується добового балансування! Кодекс прийняли ще в 2015-му. Це була редакція “Укртрансгазу”. І норма щодо визначення несанкціонованого відбору та послуг балансування діє ще з 2015 року. В цій частині нічого не змінилось за ці роки. Більше того, ми прийняли той Кодекс, погоджений із “Нафтогазом”, із Секретаріатом енергетичного співтовариства, Державною регуляторною службою, Антимонопольним комітетом і ця редакція пройшла державну реєстрацію в Міністерстві юстиції.

За цей період ми адаптували Кодекс під умови ринку. Ми маємо регулювати весь ринок. Мали право самостійно без подачі “Укртрансгазу” вносити зміни. Що ми і робили.

Завдяки цьому Україна розпочала впровадження нової моделі ринку. Це замовлення потужності на точках входу-виходу, замовлення транспортування через подання номінацій, впровадження відповідальності замовників послуг транспортування за небаланси тощо.

Наступний крок це перехід на щодобове балансування. Зміни, звичайно, будуть, і це нормальний процес. Коли говорять учасники ринку, що потрібно взяти аналогічний кодекс у Європі та впровадити в Україні, вважаю це не досить коректним, оскільки вихідні умови абсолютно різні. Насамперед різна нормативно-правова база. Польща будувала кодекс, як Україна, базуючись на європейських правилах, але для власних реалій. Саме тому, полякам у процесі впровадження довелось більше двадцяти разів вносити зміни до Кодексу. З іншого боку, “Укртрансгаз”, виступаючи розробником Кодексу, обрав на конкурсній основі розробника інформаційної платформи з Угорщини з досвідом експлуатації аналогічної системи в чотирьох європейських країнах. І цей розробник підтвердив, що все, що закладено в український Кодекс ГТС – реалізовано.

Як я розумію, саме ця онлайн-платформа досі не готова?

– Протягом тривалого періоду “Укртрансгаз” жодного разу не повідомляв НКРЕКП та учасників ринку про неготовність платформи. Навпаки, у жовтні минулого року менеджмент оператора газотранспортної системи провів зустріч із 50 представниками замовників послуг транспортування, на якій презентував нові можливості для трейдерів та розповів пріоритети на 2018 рік, серед яких – впровадження добового балансування. Про це говорили і весною 2017 та 2016 років. Ця інформація є у відкритому доступі, її легко перевірити.

Все ж таки повертаючись до цих небалансів. А хто згідно з європейською практикою має платити за газ, який “зник” у системі?

– Європейська практика та безпосередньо Регламент ЄС 312 так і визначає: той, хто створює небаланс, той за нього і відповідає перед оператором ГТС. І в цьому сенсі й оператори ГРМ, і трейдери, і постачальники зокрема мають бути в рівних умовах.

Інша річ, що в ЄС якщо на постачальника покладений обов’язок виконувати функції ПСО (спеціальні зобов’язання від Кабміну, які зокрема отримують тариф на газ для населення, – ред.) в частині теплокомуненерго (постачальники тепла і гарячої води населенню) – то такий постачальник виконує обов’язок і в разі якихось негараздів, наприклад з оплатою за газ, – апелює до того, хто ці обов’язки поклав, а не перекладає свої обов’язки на інших учасників ринку, як у нашому випадку. НАК маючи контракт із ТКЕ, не подає планову номінацію та замість того, щоб видати на операторів ГТС/ГРМ доручення на відключення конкретного боржника – заганяє весь ланцюг постачання на процедуру несанкціонованого відбору газу.

“Нафтогаз” під виглядом несанкціонованого відбору продає на папері газ, який призначений для теплокомуненерго, на УТГ по завищеним цінам (майже вдвічі дорожче).

Якщо ж усі учасники ринку виконують діючий регламент – несанкціонованого відбору бути не може, крапка. Все інше маніпуляції. А “Нафтогаз” під виглядом несанкціонованого відбору продає на папері газ, який призначений для теплокомуненерго, на УТГ за завищеними цінами (майже вдвічі дорожче).

Чи є можливість, що теплокомунерго, які традиційно влазять в борги, будуть відключені від газу?

– Закон зобов’язує забезпечити технологічну безпеку функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання, тобто не можна відключати підприємства ТКЕ в зимовий період. І цю проблему одним Кодексом не вирішити. Традиційно НАК, розуміючи, що даючи доручення на відключення ТКЕ в опалювальний сезон, він автоматично стає під приціл прокуратури за порушення закону про теплопостачання, намагається підвести ситуацію, що ця проблема має бути ініційована кимось іншим, – наприклад операторами ГТС/ГРМ, – але це некоректно по відношенню до операторів.

Вони заручники ситуації, що створена державою: є ПСО і є борги, які створюють теплокомуненерго, як правило, через те, що держава не завжди ці борги своєчасно сплачує (зокрема за пільгами і субсидіями). З іншого боку НАК – це також держава і газ, який НАК постачає в рамках ПСО – державний.

– Які наступні кроки після запуску добового балансування? Коли запрацює біржа? Чи реально запустити ринок до 2020 року?

– Основа для створення біржової торгівлі закладена, але без інструменту добового балансування рухатись далі неможливо.

Якщо почати впровадження процедури добового балансування з 1 жовтня 2018 року, у нас є всі шанси запустити у наступному році повноцінну біржову торгівлю блакитним паливом. Що зміниться для учасників ринку і простих споживачів? З’явиться реальна конкуренція і ціна на газ буде формуватися прозоро, виходячи з очікувань попиту та пропозицій на ринку. Враховуючи тренд росту видобутку власного газу, можу спрогнозувати, що ціна на газ буде зменшуватись. Знову ж таки, якщо запрацює біржова торгівля, а для цього потрібне добове балансування.

Можу пояснити простіше, газовий ринок – це кімната, яка на сьогоднішній день закрита дверима, двері – це біржова торгівля, а ключ до дверей – це добове балансування. Коли запрацює добове балансування, на оптовому ринку виникне потреба у великій кількості операцій і в правильних ринкових умовах, з єдиною системою розрахунків та з єдиними правилами.

– Що ще маємо зробити, щоб стати енергетично незалежними?

– Україна має закріпити свої позиції транзитної держави, це потрібно зробити для отримання гарантій суверенності, а також політичних та економічних дивідендів. Який має бути пріоритет? Це перенесення точки прийому-передачі природного газу із західного на східний кордон. Така мета задекларована в Енергетичній стратегії України до 2035 року. Це потрібно зробити для того, аби стати частиною європейського ринку, мати можливість синхронізуватися з європейським енергоринком, щоб європейським трейдерам було цікаво купувати газ на кордоні з Росією і уже самим замовляти його транспортування нашою ГТС на ринкових умовах або продавати його на ринку України, або зберігати в газосховищах на території України і т.д, і це все передумови створення на інфраструктурі українських ГТС східноєвропейського газового хабу.

Тобто нам вкрай потрібно позбавитись від залежності від єдиного транзитного агента в особі “Нафтогазу”, або якогось іншого, якого нам намагаються нав’язати. Нам потрібно багато європейських трейдерів (в ідеалі більше 20), які викупають на конкурентних умовах потужності української ГТС на сході, самотужки домовляються з “Газпромом” про обсяги газового ресурсу та приймають рішення, на якому газовому хабі Європи цей газ реалізувати власним споживачам.

Така стратегія забезпечить завантаженість потужностей газотранспортної мережі та створить надлишок газового ресурсу в Україні, що вплине на зменшення ціни на газ для внутрішнього ринку та остаточно наблизить нас до газової незалежності.

– Ваш попередник Дмитро Вовк заявив, що ціни на газ для населення мають бути на 70% більші. А ви як вважаєте?

– Це питання не до нас. В ідеалі ціни мають бути однакові та формуватися на рівних умовах, як для промисловості, так і для населення.

Тобто це зараз біля 10 грн за кубометр?

– Мають бути рівні ціни. А якщо люди не можуть платити, держава має напряму компенсувати їм різницю у вигляді субсидій. Але ринок має працювати із ринковими цінами.

І зараз борги за газ – десятки мільярдів гривень. Ціни зростуть, що робити з тими, хто не платить?

– Треба роз’яснювати, стимулювати споживачів платити вчасно. До мене приходила на прийом жінка, яка скаржилась, що не може заплатити за газ і ось вона поїхала в Єгипет і їй, поки її не було, газ відключили. Тобто кошти на Єгипет є, а на газ – ні. Треба правильно обирати пріоритети. Звичайно, паралельно потрібно здійснювати заходи направлені на підвищення рівня життя населення.

RAB-тарифи та абонплата на газ

Яка зараз економічно обґрунтована ціна кВт*год електроенергії для побутових споживачів?

– Середній роздрібний тариф для населення на червень 2018 року становить 185 коп. за 1 кВт год. Зазначений тариф розраховано виходячи із зменшеної середньозакупівельної оптової ринкової ціни на електричну енергію на ІІ квартал 2018 року на 20%, оскільки 20% це є обсяг дотації, яку включено до розрахунку оптової ринкової ціни на електричну енергію.

– У липні наступного року запрацює ринок електроенергії і в один раз тарифи виростуть до рівня економічно обґрунтованих. Чому не підвищувати вартість “струму” поступово?

– Справді є необхідність перегляду тарифу. Є дотації за побутових споживачів. Можливо, необхідно все-таки поступово приводити тарифи до економічно обґрунтованого рівня. Можливо, перший етап прийдеться зробити нам ще в умовах “старого” ринку (до 1 липня 2019 року), але при цьому ми маємо враховувати й інтереси споживачів.

– Зараз ця різниця, те, що не доплачує населення, компенсують високими тарифами для промисловості?

– Так.

А потім ми все одно платимо за дорогу електроенергію, тому що промислові споживачі закладають їх у вартість своєї кінцевої продукції?

– Так, кожен споживач через ціни на продукти, товари та інші послуги все одно платить і за електроенергію.

– Я правильно зрозумів, можливо, буде перегляд тарифу ще до липня 2019-го?

– Можливо, але ми повинні проаналізувати ситуацію, прорахувати вплив на всіх споживачів.

Розкажіть, що зміниться в липні 2019 року для простих українців?

– Будуть постачальники електричної енергії, які не зможуть відмовити населенню в постачанні електричної енергії, ми вже активно видаємо такі ліцензії. Тобто не буде такого, що хтось не знайшов постачальника. На ринку має з’явитися конкуренція, це призведе до зниження кінцевої ціни з часом.

Звичайно, потрібно уникати перехресного субсидування. Як і у випадку з газом, потрібно буде захищати побутових споживачів. Думаю, це будуть спеціальні обов`язки, які згладять зростання тарифів.

RAB-тарифи введуть до запуску ринку?

– Дійсно, законом це передбачено. Стимулююче регулювання – це найпоширеніша практика, яка застосовується у європейських країнах.

Обленерго зможуть включати в тариф прибуток на свої активи. На старі, що вже є, та на нові – що створять. Методика вже була розроблена, але рішення зупинили. В цій методиці розмір прибутку на активи встановили на рівні облікової ставки НБУ – 12,5%. Чи я правильно розумію, що, враховуючи, що облікова ставка вже 17,5%, RAB-тарифи значно зростуть?

– Це питання дискусійні. Їх потрібно обговорювати. Поки ми точно не прийняли рішення, це буде одна ставка на стару і нову базу активів, або різні ставки. Коли ми будемо розробляти рішення, врахуємо інтереси споживачів. Але з огляду на те, що зараз у нас електромережі зношені на 70%, економічно аргументовано використовувати одну ставку і на старі, і на нові активи. Якщо нічого не змінювати і не відновлювати, може так вийде, що і послуги не буде, бо не буде засобів.

– Якщо я дуже заможний, купив собі обленерго ще й за дешево, в мене буде стимул інвестувати в модернізацію з RAB-тарифами. Те, що витрачу, мені повернеться. Але в чому логіка отримувати такий же прибуток на старі активи. А ще враховуючи особливості приватизації обленерго в Україні…

– Прибуток не просто гроші, які можна забрати в свою кишеню. Якщо власник не витратив гроші на інвестиційну програму, ми будемо коригувати для нього тариф і знижувати прибуток. Кожна копійка, яку платить споживач, повинна бути витрачена ефективно і за призначенням. Це головна мета, над якою ми зараз працюємо.

– Як це може вплинути на тариф?

– Будемо рахувати. Поки що рішення не напрацювали.

Комунальна інфраструктура зношена на 60-85%. Такими темпами через 5-6 років будуть суцільні аварії, а через 10 – колапс. Чи не боїтесь, що ще при вашому керівництві ЖКГ чекають великі проблеми.

– Я сподіваюся, що цього не станеться. У структурі тарифу є витрати на капітальні ремонти, модернізацію, відновлення. Ми стежимо і за використанням цих коштів.

– А потім постачальники приїжджають затверджувати тарифи в НКРЕКП і представники комісії зачитують, скільки років із такими інвестиційними програмами знадобиться на ремонт інфраструктури: 40 років, 50 років, 80 років. Програма є, але якщо у нас є 5-6 років, а з такими тарифами будуть відновлювати 40 років, який сенс?

– Якщо вчасно ремонтувати та ефективно використовувати тарифні кошти, думаю довше протягнемо. Ми в свою чергу також будемо намагатись забезпечити достатнє фінансування на відновлення мереж.

– Тобто до повного зносу не 10 років, а більше?

– Якщо компанії будуть витрачати передбачені в тарифах кошти за призначенням, це дозволить в більш короткі терміни відновити мережі. Якщо мережі не ремонтувати, то послуги ми просто не зможемо отримувати.

Якщо компанії будуть витрачати передбачені в тарифах кошти за призначенням, це дозволить в більш короткі терміни відновити мережі. Якщо мережі не ремонтувати, то послуги ми просто не зможемо отримувати.

– Ще до того, як очолити комісію, ви займались розробкою методики абонплати на газ. Її розмір мав залежати від потужності лічильника. Зараз, коли у вас є всі можливості, коли плануєте повернутись до питання впровадження абонплати?

– Питання плати за потужність (в народі – абонплати) вже вирішено законом. На перехідний період – до кінця 2019 року – у нас не буде плати за потужність. До цього року ми доопрацюємо методику разом з Енергетичним Співтовариством. Можливо, це буде тариф зі змінною частиною, яка буде залежати від обсягів, і постійною – буде залежати від потужності. Ми готові спільно опрацювати всі зауваження та пропозиції.

 zakarpatpost.net