Вагітним і старим кошик із покупками допоможуть перенести на стіл для упаковки. Українка про життя в Японії
Ольга Даншина 9 років живе в найбільш передовій країні планети – Японії. Приїхавши вчитися, дівчина закохалася в культуру і комфорт і вирішила залишитися назавжди! Її чоловікові українцеві заради коханої довелося вивчати японську мову, і зараз вони обоє успішні в своїх професіях.
Чому, навіть знаючи мову, спочатку складно дістатися до потрібного пункту, які чарівні пігулки врятують від усіх хвороб і що з японських товарів обов’язково бере з собою в подорож Ольга – читайте в ексклюзивному інтерв’ю на OBOZREVATEL.
Моя перша спеціальність – філолог, викладач і перекладач японської мови. З 2000 року я вивчала японську мову і культуру в університеті Шевченка, і, звичайно, була захоплена цією країною.
Навчання в Японії є обов’язковою умовою для роботи за фахом, оскільки японська мова досить складна. Ієрогліфіка, багато ступенів ввічливості, кардинальна відмінність письмової та розмовної мов – без навчання та відшліфовування знань у середовищі не досягти необхідного професійного рівня.
Японський уряд пропонує іноземним студентам кілька безкоштовних програм навчання в японських університетах. За однією з таких програм у 2010 році я і приїхала в Японію. Два роки навчалася за програмою “Студент-дослідник” за своєю другою спеціальністю “маркетинг”, вивчаючи тонкощі японської реклами. Потім вступила на магістра і через два роки закінчила бізнес-школу при університеті Аояма в Токіо, отримала диплом МВА. Разом зі мною приїхав і мій чоловік – вивчив японську мову в мовній школі і влаштувався тут на роботу за своєю спеціальністю в сфері IT.
Мабуть, першим найбільш незабутнім враженням було моє знайомство з системою громадського транспорту. Гуртожиток знаходився за годину їзди від університету. Добиратися треба було на метро з трьома пересадками. Мало того, що необхідно було вибрати правильний напрямок проходження, так ще й сісти на той поїзд, який зупиняється на потрібній станції, а не пролітає її, опинившись експресом. Ускладнювалось все тим, що в назвах станцій використовуються тільки ієрогліфи, які можуть читатися зовсім не за правилами… Загалом, сказати, що це було складно – це нічого не сказати. Це було непереборно. Щастя, що японські студенти, які жили з нами в одному гуртожитку, неодноразово викликалися супроводжувати нас до університету.
Система руху метро, приміських і міжміських електричок дуже заплутана, зате всередині дуже комфортно! Влітку в поїздах працює система кондиціонування, а взимку – підігріваються сидіння. Машиністи 24 рази повторюють назви станцій, дякують за користування їхньою залізничною компанією, бажають гарного дня, а в дощовий день дбайливо нагадують не забувати парасольки.
Перший час дуже незвично було сортувати сміття – горюче, не горюче (пластик), ПЕТ-пляшки, скляні банки, бляшані банки. Габаритне сміття й електроніка викидаються за окрему плату.
Медичне обслуговування
Державне страхування обов’язкове для всіх. Щомісячна сума залежить від рівня доходу. Працівникам підприємств 50% від суми оплачує роботодавець. Зазвичай страхові внески відраховуються із зарплати автоматично. Страховка покриває 70% витрат на лікування, 30% оплачує сам пацієнт. При госпіталізації і важких хворобах страховка покриває більше 70%, проте сума залежить від конкретного випадку. Страховка також оплачує пологи в розмірі 4000$. У деяких містах і районах Токіо для дітей відвідування лікаря і ліки за рецептом безкоштовно.
У японців особливе ставлення до здоров’я, медицини та ліків!
З одного боку вони один раз на рік обов’язково проходять медичне обстеження. Лікарі користуються великою повагою в суспільстві, пацієнти вірять беззастережно їхній думці і беззаперечно виконують всі призначення.
Разом з тим при проблемах зі здоров’ям лікарі не поспішають призначати обстеження і ставити діагноз.
Ваша хвороба через стрес – це, мабуть, найпоширеніша відповідь на скаргу пацієнта в Японії. Досі пам’ятаю ситуацію в японській дерматологічній клініці, яка стала анекдотом у нашій родині.
– Лікарю, у мене сильна алергія, висип і свербіж!
– Алергія – від стресу. Ви багато працюєте!
– Лікарю, але я безробітний!
– Ось звідси і стрес!
Чарівна пігулка – це ще одна тенденція в традиційному підході до лікування будь-яких недуг! Не одна, так інша таблетка обов’язково допоможе, вважають японські лікарі.
Коли я звернулася в клініку з проблемами шлунково-кишкового тракту, лікар вислухав мої скарги й одразу ж виписав 4 види різних таблеток. Я попросила провести обстеження і взяти аналізи перед тим, як призначати лікування. На що отримала відповідь: “Я так не лікую! Я призначаю курс ліків на 2 тижні, а якщо не допомагають, підбираю інші”.
Японські незвичайні товари
Японці славляться винаходом незвичайних товарів, які ще більше полегшують життя своїм споживачам або краще колишнього вирішують якусь нагальну проблему!
Одного разу спробувавши, ти вже не уявляєш життя без цього японського побутового або косметичного гаджета. За роки життя в наш сімейний побут міцно увійшли такі прості, але незамінні товари як сіточка для спінювання мила або японські ватяні палички. Сіточка прекрасно пінить! Не потрібно багато зусиль, щоб отримати щедру густу піну для ефективного очищення від бруду і знезараження шкіри. Мило не ковзає з рук, особливо дитячих! І економія – мило вимилюється до кінця! Тепер у нас вдома 4-5 подібних сіточок для всіх членів родини!
У подорожі я завжди беру дорожні набори косметики. Практично кожна косметична лінійка має міні-набори найнеобхідніших очищувальних і зволожуючих засобів. У довгих перельотах з Японії в Україну можу спати тільки завдяки паровим маскам для очей! Вони одягаються на очі і завдяки спеціальному складу при зіткненні з тілом розігріваються до 40 градусів. Очі і все тіло моментально розслабляються і хилить у сон. А впоратися з набряками ніг у польоті допомагають охолоджуючі пластирі для ніг. Вони наклеюються на ступні та ікри, завдяки ментолу і лікарським травам у складі охолоджують, розслаблюють ноги, а також налагоджують кровообіг.
Українці в Японії
В Японії українська діаспора невелика. У Посольстві України в Токіо офіційно зареєстровано всього близько 1500 наших співвітчизників. З народженням дитини ми переїхали в передмістя і тепер їздити в центр на будь-які заходи накладно. Знаю, що раз на рік у Токіо проводять марш вишиванок, але ми жодного разу не брали участь.
Цього року зовсім випадково познайомилися з сім’єю одеситів, які живуть поблизу. Тепер кожні вихідні проводимо разом – гуляємо з дітьми, відвідуємо музеї та центри розваг, їздимо в гори і до океану.
Водійське посвідчення
Маючи українські права можна досить легко конвертувати їх на японські! Основні умови:
1. Проживати на батьківщині не менше року з моменту отримання українських прав;
2. Здати тест на комп’ютері (10 нескладних питань);
3. Здати практику водіння на майданчику.
Якщо отримувати права з нуля, необхідно пройти навчання в місцевій школі водіння і заплатити за це близько 2000$.
Сервіс
Японія всесвітньо відома своїм висококласним сервісом! Туристи відчувають себе тут королями, а місцеві жителі бажаними гостями, куди б вони не вирушили!
Ввічливість, послужливість і задоволення будь-якого бажання клієнта в Японії негласний закон. Що ж є природним для жителів країни Висхідного сонця і що так дивує навіть досвідчених мандрівників?
Ресторани завжди подбають про вашу чистоту і комфорт – у кожному закладі вам принесуть вологий рушник або серветку для освіження обличчя і рук. Також чиста прохолодна вода – обов’язковий безкоштовний комплімент від закладу. А в сушечних завжди на столі пудровий зелений чай і краник з окропом. Наливай до повного задоволення! Дуже часто в ресторанах є дитяче меню, разом з яким вашій дитині подарують іграшку на вибір! Як альтернатива на виході запропонують якусь солодкість!
У супермаркетах і торгових центрах на касі вам завжди віддадуть здачу в руки новими і чистими купюрами. А дрібняки, на подив, отримаєте підігрітими! Вагітним і особам похилого віку кошик із покупками допоможуть перенести на стіл для упаковки. А поруч із ним можна взяти звичайний або сухий лід для охолодження куплених заморожених товарів.
Звичайних локерів в японських супермаркетах не знайдеш – ніхто не боїться, що товар буде вкрадений. А ось знову-таки для зручності покупців є локери з охолодженням. Поки ви робите покупки, ваші попередні товари в особистому міні-холодильнику!
У будь-якому закладі в дощові дні будуть виставлені стійки з пакетами для парасольок або спеціальні пристрої для позбавлення від крапель води. А в зимовий час у торгових і бізнес центрах на вході встановлюються апарати для автоматичного чищення взуття!
У країні з катастрофічним падінням народжуваності і проблемою старіючого населення діти – це великий скарб і повноцінні члени суспільства! Для їхнього комфорту передбачена маса зручностей, які годі й шукати в інших країнах! У кожному громадському туалеті є дитячі туалетики і пісуари, або накладки на дорослі унітази. Одна або кілька кабінок будуть пристосовані для батьків з дітьми – вони просторіші і всередині є безпечний стільчик для малюка. Поруч зі стандартними умивальниками буде один для діток – трохи нижче або підставочка, щоб малюк міг помити руки нарівні з дорослими!
У кожному торговому центрі і в багатьох громадських місцях є кімнати для зміни підгузників і годування груддю. Крім цього там є безкоштовний окріп для приготування суміші, іноді мікрохвильовка для розігріву дитячої їжі, а також автомати з підгузками і вологими серветками, де можна купити все на один раз.
Воістину, в Японії турбота про людину та її потреби на висоті!
Типові японці – це чоловік-білий комірець, пропадає на роботі цілодобово, дружина-домогосподарка, що присвячує своє життя домашнім клопотам та вихованню дітей. Старше покоління практично не бере участі в житті молодої сім’ї, не допомагає з онуками. У японських бабусь і дідусів насичене пенсійна життя – спортивні секції та гуртки за інтересами, прогулянки садами, сходження в гори, подорожі по Японії і за кордон. Крім цього після виходу на пенсію багато хто продовжує працювати неповний робочий день.
З сусідами відносин практично жодних немає… Японці навіть намагаються не їхати разом у ліфті, щоб не бентежити один одного мовчанням… Я в перебігу декількох місяців привчала всіх мешканців свого під’їзду вітатися і дивитися в очі. Зате тепер є хоч якась подоба сусідства. Мені кажуть якісь загальні фрази про погоду, дивуються, як виріс мій синок, задають якісь питання!
Японія досить закрита країна й емігрантів тут значно менше в порівнянні з іншими країнами. Тут досі присутній культ “білої людини” – американцями і європейцями захоплюються, на них рівняються і намагаються бути схожими. Якщо ж іноземець знає японську мову, а з ним і культуру, то він допускається в багато сфер японських реалій, куди не потрапити без цих знань.
Життя в іншій країні дає можливість розширити свій кругозір і отримати безцінний життєвий досвід, а Токіо як великий мегаполіс – дає масу можливостей для особистісної та професійної реалізації.
Також у японській столиці багате культурне життя – багато театрів і концертних залів, часто проводяться виставки східного і західного мистецтва, привозять експозиції з найвідоміших світових музеїв. Тут щорічно проходять фестивалі всіх країн світу, і раз на два роки проводять Токійський автосалон, де представляють передові досягнення світової автомобільної індустрії.
Ми з чоловіком завжди мріяли поїхати закордон і щасливі, що скористалися шансом побачити, випробувати, відкрити для себе стільки нового. Звичайно, життя вдалині від рідних і друзів – неабияке випробування, але переваг у житті за кордоном все ж більше!
