Москаль. Закарпатські виноградники хочуть купити угорці
Про це заявив під час інтерв’ю з головою Закарпатської ОДА.
Геннадія Москаля не треба зайвий раз представляти на широкий загал. Він постійно в медійному полі, завжди має свою думку про ключові події в державі, її хочуть чути, навіть якщо вона дуже екстравагантна і часом виходить за межі політкоректності, пише Укрінформ.
ВИНОРОБСТВО – ЦЕ ПЕРШЕ, У ЩО ТРЕБА ВКЛАДАТИ НА ЗАКАРПАТТІ
– На початку третьої каденції головування у Закарпатській ОДА (третього пришестя Москаля, як кажуть самі закарпатці) ви нам казали в інтерв’ю, що ваш найбільший ворог на Закарпатті — не Балога, а економіка. Точніше те, що її тут немає, а відтак – і грошей нема…
– І це досі наша головна біда. Те, що ми дотаційні, тобто на 76% залежні від Києва. У Києві немає грошей, і в нас автоматично теж – і це замкнуте коло.
– На вашу думку, чи є якісь чинники, що могли б перевернути цю ситуацію для Закарпаття?
– Є декілька напрямків, я почну з основного, який ми педалюємо і дійшли уже до Верховного Суду, що повинен розглянути скаргу від Закарпатської ОДА про бездіяльність депутатів ВР, які не хочуть розглядати закон про повернення земель колишніх радгоспів у комунальну власність. У нас є купа інвесторів, які готові вкладати у закарпатські виноградники, а ми просто не можемо віддати їм ці землі в оренду.
– Інвестори – з місцевих?
– Ні, угорці. Асоціація угорських виноробів зацікавлена в тому, аби відновлювати занедбані закарпатські виноградники. У них в Угорщині немає куди ці саджанці увіткнути, а нині кліматичні умови такі, що на Закарпатті вдало можна вирощувати європейські сорти – те, що росте в Угорщині, в Італії, Франції, росте вже й у нас. Аматори, приватні винороби, давно не садять крупмлі (картоплю – ред.) на своїх землях, а садять виноградники і роблять вино. За напоями до них їдуть київські і навіть європейські ресторани. Приходять і питають, скільки можеш зробити пляшок. Той каже, – можу 800. Ось тобі гроші, ось контракт, ідемо до нотаріуса. Але якщо ти продаси хоча б зайву пляшчину ще комусь, то стовідсотково від вартості контракту платиш штраф. Люди задоволені, бо мають роботу й гроші.
Угорці поїздили по всіх виноробних підприємствах, зробили аудит. Вони чесно сказали, що тут буде прекрасне шардоне, що дуже хороші ґрунти під шампанські вина, на мільйони декалітрів.
Ще одне – виготовлення паленок фруктових, тут прекрасні ґрунти під яблуневі, абрикосові сади, груші, персики, сливи. Була також іще одна пропозиція – вирощувати бузину.
– Даруйте, але там і так нею все поросло…
– Ні, планується спеціально садити її плантації, доглядати, заготовлювати для фармації та для солодких бузинових напоїв, що вельми популярні в Європі. Так от, угорці порахували: якщо це все запустити, три мільярди ми будемо мати прибутку. Три мільярди! Прийде господар, він набере людей, платитиме податки, продаватиме тут добре вино, значно дешевше, ніж завезене з Чилі чи з Південної Африки.
Із приводу мого закону про роздержавлення винрадгоспів у комітеті ВР збиралася вже третя комісія. Але у парламенті його не включають у порядок денний, чомусь до останнього хтось притримує це все.
