Вибори по-старому, або по-новому? Чи скасують мажоритарку?

Парламент повинен взяти на себе політичну відповідальність і відмовитися від мажоритарної складової, незважаючи на те, що вона може подобатися окремим громадянам.

Зі стартом нового політичного сезону парламентарії повернуться до розгляду питань, які до літніх канікул буквально розкололи депутатський корпус. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 4 серпня заявив, що як тільки відкриється осіння сесія (за календарним планом ВР перше пленарне засідання призначене на 4 вересня), нардепи візьмуться за перезавантаження Центральної виборчої комісії (ЦВК) і проект Виборчого кодексу в другому читанні, пише Сегодня.

“Усі виборчі законопроекти важливі в виборчий рік. У жовтні залишиться рік до парламентських виборів (чергові вибори до ВР відбудуться 27 жовтня 2019 року – Авт.). До президентських – ще менше (31 березня 2019 року – Авт.). Тому одним з перших законів важливо буде впорядкувати виборче законодавство. Тому важливим буде ЦВК, Виборчий кодекс”, – заявив Андрій Парубій, додавши, що найскладнішим буде розгляд проекту виборчого кодексу.

СПРОБА №3. Питання перезавантаження ЦВК було на порядку денному Верховної Ради до літніх канікул. Але 5 липня депутати відмовилися його розглядати, хоча всі кандидати до нового складу Комісії зібралися під куполом. Коли Парубій поставив питання про звільнення нинішнього складу ЦВК на рейтингове голосування, проект постанови підтримали лише 189 нардепів. Причому, здивував саме демарш “Народного фронту” (НФ), який віддав лише 10 голосів “за”.

Нардеп від НФ Леонід Ємець тоді заявив, що перезавантажити ЦВК в такому вигляді – це завдати серйозного удару по дипломатичних позиціях України, ускладнити нашу боротьбу з поглиблення санкцій проти Росії. “Парламентська асамблея Ради Європи чітко заявила, що, згідно з міжнародними стандартами, в українському ЦВК повинні бути представлені всі фракції парламенту”, – пояснив Леонід Ємець. Сергій Соболєв з “Батьківщини”, в свою чергу, доводив, що Верховна Рада ухвалить рішення щодо ЦВК за 30 секунд, якщо президент внесе 13 кандидатур на 13 вакантних посад.

Спочатку в другому поданні Петра Порошенка, яке він зареєстрував у Раді наприкінці січня (перше президент подавав в червні 2016-го, але там не були враховані пропозиції всіх фракцій), було 13 нових кандидатів на 13 вакантних в Комісії місць. Але в “Батьківщині” підняли скандал, оскільки президент не включив до списку їх кандидата. Юлія Тимошенко зажадала особистої зустрічі з Петром Порошенком, після чого президент доповнив своє уявлення ще одним кандидатом – від “Батьківщини” в новій ЦВК буде адвокат і викладач КНУ Андрій Євстігнєєв. Таким чином, на 13 вакантних місць претендують уже 14 кандидатів.

За кілька днів до закриття весняно-літньої сесії голова фракції БПП Артур Герасимов заявив, що вони готові відкликати свою Ольгу Лотюк, щоб закрити питання з кількістю кандидатів в ЦВК, закликавши “фронтовиків” зробити те ж саме, щоб Опозиційний блок зміг також внести свою кандидатуру . “Ми чули застереження від наших колег – зокрема, і від Народного фронту – про те, що треба виконувати резолюцію ПАРЄ щодо представництва однієї з фракцій (Опозиційного блоку в ЦВК – Авт.). Ми звертаємося до наших колег за коаліцією також відкликати одну з своїх кандидатур, щоб вирішити і це питання”, – сказав Артур Герасимов.

В НФ, у якого три кандидатури в президентському поданні, заявили, що відкликати кандидатів зі свого подання має право тільки президент. Тому, за словами Леоніда Ємця, м’яч на полі Петра Олексійовича.

Під час прямого ефіру на сайті “Сегодня” депутат від БПП Олександр Черненко сказав, що в останні дні перед літніми канікулами НФ взяв паузу обміркувати відкликання одного зі своїх кандидатів. У підсумку проблема підвисла і питання перезавантаження ЦВК перенесли на вересень.

“На словах за зміну ЦВК всі. Але як доходить до справи, знаходиться тисяча аргументів, чому не голосувати. Фактично крім БПП і “Самопомочі”, ну і, можливо, депутатських груп, фракції знаходять різні аргументи. Причому, коли один з аргументів зникає, з’являються нові”, – сказав Олександр Черненко.

За словами народних депутатів, у деяких фракціях є свої неформальні мотиви неголосування за перезавантаження ЦВК: у нинішньому складі у них 4-5 своїх представників, а після оновлення Комісії залишиться тільки одна своя людина. “Нагадую, що чинна комісія Комісії була внесена президентом Ющенком після виборів 2006 року. На цих виборах перша місце зайняла Партія регіонів, друге – БЮТ. І саме вони сформували величезну більшість представників у ЦВК, – сказав в інтерв’ю “Главкому” заступник фракції БПП Сергій Березенко. – Порахуйте самі: якщо навіть виконати умови Опозиційного блоку і додати двох своїх кандидатів до нового складу ЦВК, у них все рівно буде представників вдвоє менше, ніж зараз.

Але проблема тут не тільки в позиції Опозиційного блоку. Йдеться насамперед про “Батьківщину”, на яку, у виді перших президентських рейтингів її лідера, стала орієнтуватися частина НФ. За словами голови правління громадської мережі “ОПОРА” Ольги Айвазовської, інтерес Юлії Тимошенко – залишити все як є до квітня 2019 року – часу другого туру виборів президента. “Безумовно, якщо вона переможе, неіснуюча коаліція швидко переорієнтується на нові реалії та повторить кульбіт 2010 року. До чергових парламентських виборів залишилося два роки, але після обрання Януковича депутати почали змінювати фактичну політичну забарвлення на літо. Ось саме тоді буде момент змінити ЦВК, тому що до парламентських виборів залишається дуже мало часу, а нова реальність створює нові перспективи розподілу місць в цій стратегічно важливій комісії, яка організуватиме в іншому складі шість національних кампаній“, – вважає Ольга Айвазовська.

За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, коли неофіційно виборча кампанія вже де-факто почалася, процес переміщення членів ЦВК вступив зайшов в безвихідь, тому в тому, що парламент може зробити подвиг і 13 разів поспіль проголосувати “за”, віриться важко. Тим більше ми бачимо взаємну недовіру між фракціями та групами всередині фракцій. Також є частина депутатського корпусу, яким вигідно довести ситуацію до абсурду, щоб чергові президентські вибори проводив сьогоднішній склад Центральної виборчої комісії, а результати президентських виборів наступного року з трибуни Верховної Ради в день інаугурації президента оголошуватиме Михайло Охендовський.

За словами заступника голови ЦВК Андрія Магери, рано чи пізно перезавантаження Комісії, безумовно, станеться.

“Я б звичайно не хотів зараз жартувати з цього приводу, як колись щодо того, що громадяни України швидше отримають безвіз від ЄС, ніж зміниться склад ЦВК. Я зараз не хочу жартувати на предмет безвізового режиму з США – але в нашому житті все може статися”, – сказав під час прямого ефіру на сайті “Сегодня” Андрій Магера.

МАЖОРИТАРКА ЗАЛИШИТЬСЯ. Але якщо на перезавантаження Центральної виборчої комісії шанси, хоч і туманні, все-таки є (принаймні, в неофіційних бесідах з сайтом “Сегодня” народники не виключали, що президент може внести нове подання щодо членів ЦВК або відкликати двох кандидатів зі свого другого подання), то на прийняття у другому читанні проекту нового Виборчого кодексу їх майже не залишилося.

Ще наприкінці червня представник президента в Верховній Раді Ірина Луценко дала свій прогноз: “Ми не досягнемо результату з цим Виборчим кодексом за двома причинами. Перш за все, більшість респондентів не хочуть голосувати за нього. Я думаю, що не набереться 226 голосів. І давайте покладемо руку на серце, простіше зробити новий Кодекс, потрібно більше працювати з населенням у цій галузі, тоді вже розробляти новий Виборчий кодекс з новими реаліями“.

У першому читанні проект Виборчого кодексу парламентарії прийняли ще 7 листопада минулого року. Причому багато нардепів не соромлячись назвали це чистою випадковістю, оскільки попередня “шахматка” не показувала, що проект готові підтримати навіть 226 депутатів (а проголосували його якраз мінімально необхідною більшістю). Мабуть, бажаючи виправити це “непорозуміння”, парламентарії взялися за стару і перевірену технологію законодавчого спаму, закидавши проект поправками до другого читання. Коли їх назбиралося понад 4 тисяч, під куполом вирішили створити робочу групу, яка повинна була розгребти ці завали.

Але, на жаль, за інформацією “ОПОРИ”, станом на 20 липня робочій групі вдалося пройти трохи більше тисячі поправок.

“Сьогодні на робочу групу хоч і ходять представники фракцій, але це, переважно, експерти. Лідери фракцій, потенційні кандидати в президенти ще не вникали, що там відбувається. Але коли вони побачать, що голосування буде ось-ось, і воно реальне, тоді вони скажуть: “Робоча група – спасибі – а зараз ми тут вирішимо, що нам потрібно, а що – ні”. І в пошуках голосів можуть просто спотворити цей проект”, – сказав Олександр Черненко.

Але, за його словами, проблема навіть не в цьому – за проект Виборчого кодексу голосів в принципі немає: тільки його розгляд за повною процедурою займе мінімум два парламентських тижні, а то й більше – це місяць роботи напередодні бюджетного процесу.

“Тому я сьогодні бачу як один з варіантів (не ідеальний, і я знаю, що буде багато противників) голосування цього проекту з поправками, які сьогодні оброблені, з відстроченням їх введення в дію, принаймні, в частині президентських та парламентських виборів до наступних виборів (2024 року – Авт.). Я провів попередні консультації з різними зацікавленими людьми, вони думають над цим варіантом”, – сказав Олександр Черненко.

Окремі депутати в приватних бесідах з сайтом “Сегодня” чули про таку пропозицію, але питання ще обговорюватиметься на фракції наприкінці серпня – на початку вересня. Але, не складно припустити, яким буде рішення, адже перебування під куполом більше двохсот нардепів-мажоритарщиків накладає свій відбиток. До того ж, навіть той же заступник голови фракції Сергій Березенко відкрито виступає за збереження нинішнього статус-кво. Нардеп наводив у приклад результати деяких соціальних опитувань, за якими чисто мажоритарну систему підтримують 30% населення, ще 45% – сьогоднішня змішана.

Звісно, для політиків дуже легко маніпулювати думкою людей, які не розбираються в тонкощах виборчих систем, а в умовах, коли, наприклад, депутат видає за свою заслугу виділену з центрального бюджету фінансову допомогу на округ – звісно, виборці готові його і далі підтримувати.

“Насправді так, людям хочеться бачити мажоритарку, тому що депутати-мажоритарники сьогодні активно працюють, використовують різні схеми роботи з виборцями, в тому числі і те, що ми називаємо прямим і непрямим підкупом, “благодійністю”, ремонтними роботами, благоустроєм… Тому природно, що люди хочуть бачити мажоритарника, який даватиме, забезпечуватиме, ремонтуватиме, малюватиме тощо. Але це також одна з причин, чому парламент повинен взяти на себе політичну відповідальність і відмовитися від мажоритарної складової, незважаючи на те, що вона може подобатися окремим громадянам”, – сказав під час прямого ефіру на сайті “Сегодня” голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

zakarpatpost.net