Чому на смерть роблять найчастіше через заздрощі
Майже 8 років тому майстри із Закарпаття зробили невелику дерев’яну капличку у селі Мовчанів на Волині. Проект церковної будівлі уродженець цього села Василь Кузьмінчук знайшов в інтернеті. А закарпатські майстри звели її за півроку.
Капличку вирішили назвати на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона не випадково. Як пояснив Василь Кузьмінчук, розташували церкву поряд з хатою, де довгий живе і працює рід цілителів. «І мама, і дід, і бабуся – цілий мій рід Кузьмінчуків допомагав людям», – пояснив він.
«Я бачила, як свекруха молилася, виливала віск. А коли сказала, щоб і я спробувала, почала переживати, чи зумію розшифрувати символи. Віск треба правильно вилити, лише тоді можна його «прочитати», – пояснює Надія Романівна, яка приймає людей, що приходять зі своїми клопотами.
Надія Романівна не думала й не гадала, що на шостому десятку літ почне лікувати молитвами. Працівник торгівлі за освітою, вона жила і працювала в Луцьку. Проте доля розпорядилася так, що разом із сім’єю жінка змушена була переїхати до села Мовчанів Локачинського району. А через хворобу чоловіка – взятися допомагати чужим людям, пише volynnews.com.
Через хвороби рідних почала лікувати чужих
У Кузьмінчуків цілительство – справа родинна. Адже помагали людям свекруха нашої оповідачки Анастасія Улянівна і свекрушина мама Мариня.
З кожним новим поколінням навички вдосконалювалися. Баба Мариня зцілювала тільки молитвами. Баба Настя молилася й віск виливала. А баба Надя (так по-народному називають Романівну) до цих умінь додає ще й власні методи, які, щоправда, тримає в секреті.
– Свекруха моя дуже набожна жінка була, ходила на прощі в монастирі, навіть до Москви їздила. Тому весь вік мріяла побудувати церкву, – розповідає Інформаційному агентству «Волинські Новини» Надія Кузьмінчук.
На жаль, тяжка недуга – рак четвертої стадії – завадила старенькій утілити мрію в життя. Тому справу мами вирішили продовжити син із невісткою.
– Перед смертю мати півтора року передавала навички цілительства синові, тобто моєму чоловікові. Майже 10 літ він цим займався. Та коли чоловіка розбив один інсульт, а через три місяці – другий, мусила я цю справу переймати. І не знаю чому – від великого бажання, а чи від великої потреби, та через три місяці я вже могла сама виливати віск і розпізнавати символи, – каже Надія Романівна.
Заряджена 20-гривнева купюра допомагає розбагатіти
Саме таким чином – завдяки воскові та молитві – жінка бачить минуле і знає, як запрограмувати майбутнє. Щоправда, охопити вдається проміжок лише в два-три місяці (далі, каже, віск не тягне). Тому люди, яким вдавалося допомогти, не раз і не два приїздять опісля.
– Десь рік тому навідався до мене заступник генерала з Києва і каже, що його разом із трьома офіцерами хочуть звільнити. «Як, – мовив, – поможете?». Я віск вилила, побачила, що й до чого. Далі помолилася, пошептала. «Іди, – кажу. – Все буде доб¬ре». Так уже рік цей чоловік єдиний із чотирьох заступників тримається при генералові. А як тільки якась загроза – приїздить по допомогу.
Крім кар’єрного зростання, люди хвилюються й за фінанси: в когось бізнес не клеїться, а хтось кредитів набрав і погасити не може. У таких випадках цілителька не тільки в майбутнє може заглянути, а й гроші позитивною енергією зарядити.
– Я беру 20-гривневу купюру, шепчу над нею і даю чоловікові: «На ось – поклади між своїх грошей і постійно носи. Ця двадцятка буде до тебе фінанси притягувати. Та, боронь Боже, не загуби! Бо тоді й удачу свою загубиш», – переповідає Романівна.
– І що, такі методи помагають? – не йму віри.
– А ви людей попитайте: в одного бізнес налагодився, інший із потрібними партнерами познайомився. Аякже! – сміється Надія Кузьмінчук.
Як вилікувати сім’ю від шлюбної зради
– Нещодавно, було, приїхав чоловік із Луцька (начальник великий, то за нього, може, й не пишіть), – міркує вголос жінка. – Одне слово, приїхав, про роботу запитує. Я віск вилила і просто в лоб: «Ти що ж оце – такий-пересякий – аж трьох коханок собі завів?! Та ще й таких хороших!». Начальник сидить і головою хитає: от, мовляв, Романівна – нічого від неї не сховаєш, – сміється цілителька, пригадуючи.
Але далі вже серйозно жінка просить усіх, хто цю статтю читає:
– Дотримуйтеся шлюбних обіцянок. Не йдіть у блуд. Бо то великий гріх і велика біда!
Аби «тої біди» позбутися, приїздять до Надії Кузьмінчук чи дружина, чи благовірний або й парами: щоби допомогла цілителька спокій у родину повернути. А оскільки сім’я – то єдиний організм, потрібно, аби «курс лікування» проходило подружжя разом. Якщо когось із них нема – мусить бути фото людини чи особиста річ. Їх цілителька кладе біля хреста, виливає віск, таким чином встановлює контакт із відсутнім та розповідає, в чому або в кому причина родинних негараздів.
Зелений змій – то причина чорної хвороби
Не меншим за гроші й розпусту злом вважає Надія Кузьмінчук горілку.
– Якось приїхала жінка, вже дорослого сина привезла і просить: «Рятуйте, бо пропив і бізнес, і машину з квартирою! Сім’я на волосині тримається!». Від тої ж таки горілки та ще від стресів, розумової втоми нападає на людей епілепсія. Чорна хвороба по-народному, – застерігає цілителька.
Саме лікування епілепсії, до речі, дається Романівні найтяжче.
– Тут уже сама впоратися не можу, кличу сина Василя. Бо коли в чоловіка напад починається, то переживаєш навіть за те, щоби язика не ковтнув і живим лишився. І в таких випадках доля секунди може стати вирішальною, – зізнається оповідачка. – Та й повністю позбутися чорної хвороби непросто. Її з людини виганяти починаю молитвами. Коли це не допомагає, роблю розп’яття: цвяхами і молотком розпинаю ту епілепсію.
Проте якщо недуга багато літ мучить, народне цілительство часто стає безсилим.
Найчастіше роблять на смерть через заздрощі
Так само не в змозі жінка допомогти тоді, коли пороблено на смерть.
– Часом прийде людина. Я раз-другий віск виллю і кажу: тут нічим не допоможу. Чорна магія, до речі, щороку все більшої сили набирає, – попереджає Надія Кузьмінчук. – Буває, 15-літні дівчатка не бояться за неї братися. Чаклують і не відають, наскільки це небезпечно.
Щоб позбутися смертоносних тенет чорної магії, по допомогу до цілительки приїздять звідусіль: із Чехії, Польщі, Німеччини, Іспанії, Португалії.
Та найбільше, за її словами, чорною магією в Італії захоплюються. Причому не італійці – наші, українки. Сподобається робоче місце – пороблять людині на хворобу чи смерть – і заробітчанка хоч-не-хоч мусить додому повертатися.
– Як же від того захиститися? – питаю.
– А ніяк! – ошелешує Романівна. – Бо наврочити будь-хто може. От візьміть діток: їх до мене з ляками, вроками, безсонням привозять. Як так вийшло? Елементарно: мама вивела погуляти, хтось у візочок глянув, може, й поганого нічого не бажав, а дитя потім цілу ніч плаче, вві сні здригається. Одне слово, від поганих очей (особливо карих!) не сховаєшся. Хіба що вдома будеш сидіти.
Покійна бабуся з небес нагадала про храм
На запитання, чи таких методів лікування не засуджують священики, офіційна медицина, односельці, Надія Кузьмінчук відповідає:
– Сусіди ставляться по-різному: одні заздрять, інші по допомогу приходять. Лікарі самі часто радять (особливо пацієнтам з епілепсією) спочатку до якоїсь баби з’їздити, а вже потім уколи приймати. А священики ні за ні проти нічого не казали.
Та й як інакше, коли родина Кузьмінчуків власним коштом спорудила в селі капличку, де місцевий священнослужитель відправляє службу Божу.
– То був наш обов’язок. Адже про це мріяла ще покійна свекруха Анастасія Улянівна, дар цілительства від якої передався нам із чоловіком, – пояснює оповідачка. – Тому перші чотири роки, відколи стала виливати віск, ми збирали гроші на богоугодну справу. Було навіть, моєму синові Василю цілий місяць снилася церква. Видно, баба Настя нам із небес нагадувала про храм…
У 2010 році мрію жінки вдалося реалізувати. І нині разом із небайдужими вірянами Кузьмінчуки стежать за тим, аби в капличці завжди можна було помолитися, свічку поставити, до ікони з мощами прикластися.
На все це кошти йдуть чималі, зізнається жінка. Спорудження, приміром, та церковна атрибутика обійшлися у 300 тисяч гривень (і це за тодішнього курсу долара). Багато що син Василь привіз із Єрусалима. Ікони дарують люди. Євангеліє презентувала дочка покійної баби Насті Ірина.
«Від енергетичних вампірів навіть я не захищена»
– Чи тяжко вам у 67 на своїх плечах усе тримати? – запитую в Надії Романівни.
– Ой, дитино, не питай!.. Якби не син Василь, не знаю, що було би. За день тільки віск перелити мушу разів 300-400. Хай яка спека стоїть, я весь час біля вогню. А скільки ж газу від ранку до вечора вдихнеш, доки людей приймеш, – перелічує цілителька мінуси роботи. – Та й особи звертаються різні. Якось прийшла жінка. Я лишилися з нею наодинці. І так вона глянула, що я впала ницьма! До тями привели мене люди, та після цього мусила тиждень відлежати. І що то воно було – не знаю: руки-ноги не боліли, голова світла, а сили геть нема. Видно, та незнайомка енергетичним вампіром була і витягнула мою енергію.
На той час, коли зустріч із Романівною відбувалася, жінка теж хворіла й уколи приймала. Бо такий уже парадокс, що сам собі цілитель помогти не може…
Оксана БУБЕНЩИКОВА, с.Мовчанів, Локачинський район, фото автора
