АНОНС. Ужгородський млин виробляв електрику вже тоді, коли Москва ще сиділа у пітьмі

А ще на місці міської  ради знаходилась школа та поруч була вулиця алкогольна

Історія Ужгорода дуже цікава і багата на події. Минуле досі приховує багато таємниць, але окремі з них місцеві дослідники поступово розкривають, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Обкладинка свіжого номера газети «Неділя Закарпатські новини»

Отже,  враховуючи, що місто було рясно посноване рукавами Великого та Малого Ужа, населення  навчилося використовувати природні блага.

Передусім, встановлювало млини. Один із них на Малому Ужі був дуже потужним, тому й опинився під пильним оком істориків. Зокрема, Іван Гранчак переконує, що звели його у 1796 році року багаті купці.

А Йосип Кобаль у книжці «Ужгород відомий і невідомий» пише про нього так: «Сам млин стояв з часів Другетів навпроти Жупанатського пагорба. Спочатку він працював на воді, але з літа 1891 року почав використовувати і парову енергію.  До речі, на ужгородському млині вперше почали виробляти й використовувати електричний струм».

Дуже цікава деталь, адже найбільше борошняне підприємство тогочасного краю фактично й дало поштовх електрифікації міста, було таким собі міні-ГЕС. У ті часи міським головою був Міхай Фінцицький. На посаду його обирали двічі: з 1890-го по 1894-ий роки та з 1904-го по 1916-ий. Тож, на думку дослідників, за його керування і за його ініціативи в Ужгороді й з’явилася електрика та водогін. Офіційною датою появи електричного освітлення в місті  вважається 1902 рік, тоді, коли в іншій частині України електрика з’явилася лише після 1917 року.

Що пише про млин Петро Сова? Чому Малий Уж називали Млиновим каналом? Яка вулиця називалася алкогольною?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».

Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 14 вересня.

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено