Як Ужгород відсвяткував свій 1125-й День народження
Три дні і три ночі святкував Ужгород своє 1125-річчя.
У цьому році програма заходів була дуже насиченою, серед локацій були як нові, так і вже традиційні.
Але почнемо з концерту, адже саме ця частина була найочікуванішою для ужгородців.
Гурти ONUKA, Kozak System та співачка Tayanna дійсно порадували ужгородців насиченим колоритним дійством. Приємно, що із року в рік Ужгород на День міста запрошує все більше талановитих артистів та показує все яскравіші та якісніші шоу.
Місцеві виконавці також показали високий рівень, особливо вражаючим був виступ театру вогню Fire Life.
Приємною несподіванкою став і феєричний арт-моб «Зазирнім у минулость» від Закарпатського народного хору. Цікавою подія була через те, що завдяки переодяганню артистів та виконанню ними старовинних пісень долучитись до арт-мобу зміг кожен бажаючий.
Артисти співали, жартували та танцювали прямо посеред вулиці у образі панночок, легінів, корчмарів, циганок, кухарок.
Для дітей також було представлено надзвичайно насичену розважальну програму з іграми, розвагами, майстер-класами, співами та танцями. Було багато солодощів, анімованих персонажів та щирих усмішок.
Драйвовими видалися і нічний забіг Ужгородом, а також мотопробіг.
На вулиці Ракоці діяла польова кухня з закарпатськими наїдками – токаном, голубцями, бограчем, усілякими м’ясними стравами та місцевими винами. Там можна було і наїстися, і напитися.
На Льва Толстого уже традиційно розгорнувся осінній ярмарок. Щоправда, продукція там була не надто цікава. Крім саджанців екзотичних дерев практично новинок не було. Все той же хенд-мейд, що щороку, той же сир, ковбаси, ті ж шашлики, дим смаження яких різав очі так, що пересуватися доводилося майже навпомацки. Самих же дарів полів, садів та городів було небагато, ціни від ринкових майже не відрізнялися, а на дещо були ще вищими.
Також не дуже радувало те, що на площі Народній під час концертів багато хто кидав пляшки з-під пива прямо від ноги іншим, а смітники заповнювалися ними майже щогодини.
Тим не менше, безперестанку працювали прибиральники. Вони збирали непотріб прямо під час виступів артистів та забирали сміття з урн, аби на ранок місто не нагадувало поле бою хана Батия під час наступу на наш край.
Ще одним цікавим моментом є відродження самого міста. Наприклад, туристи, які приїхали святкувати День Ужгорода, були вражені гарним виглядом відремонтованої частини площі Петефі, говорили, що там викладено гарну бруківку і місто стає дійсно європейським та більш затишним.
Також до свята у найстарішій святині Закарпаття – Горянській ротонді молилися за добробут та процвітання Ужгорода, усіх його жителів, воїнів, які захищають нашу державу, за мир в Україні.
А ще – місто привітали з Днем народження лебеді. На свято їх було в Ужгороді аж 11. Крім пари дорослих королівських птахів із чотирма лебедятами на Кірпічці, у неділю на Ужі плавало ще п’ятеро.
Трохи розчарувало те, що не запрацювало обіцяне річкове таксі. На цю атракцію чекало багато туристів та дітей. Утім рівень води в Ужі зараз настільки малий, що човен просто б не зміг курсувати таким мілководдям.
Крім того, нарешті в Ужгород прибули нові автобуси. Поки що два. У суботу охочі могли їх проінспектувати. У рейси вони виїдуть за 2-3 тижні, у жовтні. Це будуть маршрути №18 та 20.
До речі, маршрут №18 – один із нових і так званих наскрізних: їздитиме з найбільш багатонаселеного Нового району попри залізничний вокзал, вулицю Мукачівську, площі Петефі та Корятовича на БАМ.
Отже, 1125-рік Ужгород відзначив. Хоча історики кажуть, що місто набагато старіше, але щоб це науково обґрунтувати потрібно провести ще чимало досліджень та розкопок. Проте справа навіть не в цьому, а в тому, яким є місто сьогодні і яким воно буде завтра. А хочеться, щоб Ужгород розвивався, процвітав та активно оновлювався кожен його куточок, аби в нього вкладалися іноземні інвестиції і щоб воно справді стало Меккою для туристів.
