Поради закарпатським господиням: як зібрати своє насіння
Нерідко городники, отримавши добрий урожай тієї чи іншої культури, намагаються заготовити її насіння на наступний рік. Та потрібно пам’ятати, що далеко не з усіх овочів його можна зібрати. Наприклад, із гібридів (а найчастіше це – огірки й помідори) насіння не отримати.
Однак цілком підходять для цього рослини самозапильної групи, наголошує газета «Домашня кулінарія». До таких належать помідори, баклажани, перець, квасоля, горох, салат, кріп. Щоб одержати хороше насіння, відбирають типові для сорту і здоровіші рослини. Їх потрібно намітити ще у період росту.
Збирати насіння краще з уже дозрілих плодів або рослин. Воно має бути правильної форми, яскравого забарвлення. Оскільки насіння більшості овочевих культур добре проростає і дає високі врожаї протягом тільки першого року, заготовляти його у великій кількості (про запас) не варто. При цьому слід дотримуватися деяких правил.
Наприклад, помідори на насіння потрібно брати ті, що визріли на рослині, бажано – із другої-третьої кисті основного стебла. Зрілі плоди до розм’якшення витримують на світлі. Потім їх обмивають гарячою водою, просушують, розрізають навпіл (упоперек) і ложечкою вичищають насіння. Посуд із насінням закривають папером, зав‘язують і протягом 2-3 діб дають перебродити при температурі 23-25°, кілька разів збовтуючи і перемішуючи.
Після бродіння насіння опускається на дно. Його добре промивають, дрібне і недоброякісне обережно зливають із водою, а повноцінне збирають у марлю і знову промивають. Відібране насіння розкладають на папері й сушать на сонці 2-7 днів, після чого перетирають і складають у паперові пакети.
Насіння перцю також можна одержати зі звичайних посадок. Для цього на здорових, типових для даного сорту рослинах залишають 2-4 плоди, які збирають у фазі біологічної стиглості, коли вони набувають властивого для сорту забарвлення. Їх переносять у приміщення, ізольоване від прямих сонячних променів, і дозарюють 6-7 днів. У насіння перцю, зібраного без дозарювання, знижується схожість.
Плоди по краю біля чашечки надрізають ножем і, взявши пальцями плодоніжку, видаляють її разом із насінням. Потім його струшують або зішкребають ножем, просушують на сонці, перетирають і провіюють.
Щоб насіння огірків, кабачків, патисонів, гарбузів відповідало «материнському» сорту, рослини при вирощуванні потрібно якнайдалі розміщувати від їх родичів. Наприклад, не можна садити кабачки неподалік гарбузів, оскільки ці овочі є перехреснозапильними і невідомо, що виросте з їх насіння наступного року.
Також легко перезапилюються морква, петрушка, селера. Цвітуть вони на другий рік. Садити їх потрібно якомога далі від родичів, під час цвітіння укривати марлею. Найкраще насіння достигає на центральних джгутиках. Коли вони побуріють, кошики зрізують і підсушують, сухе насіння виминають руками.
Приблизно таким же способом отримують і насіння буряків.
