Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 7 жовтня

День на Закарпатті був багатим на події.

Легендарні і величні закарпатські замки ваблять і місцевих, і туристів. Вони приховують ще багато невідкритих таємниць і зачаровують своєю романтикою, кам’яними мурами, які були свідками дивовижної історії нашого краю, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Що ж від нас приховують головні фортеці області? Що вдалося знайти під час розкопок на території Ужгородського замку? Коли чекати реконструкції Невицького?

Про це та інше під час наших «Недільних бесід» у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з відомим закарпатським істориком, археологом та дослідником, кавалером ордену Марії Терезії Олександром ДЗЕМБАСОМ.

Молодий, забезпечений син власниці одного з кафе в Хусті, здавалося б, міг би собі без проблем знайти дівчину і мати з нею насичене й цікаве інтимне життя, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Але молодик чомусь вирішив зваблювати літніх жінок, яких змушував до близькості. Одна з них зазнала таких травм, що ледве вижила.

Юлія йшла на роботу рано, ще в сутінках (імена дійових осіб у матеріалі замінено). Була десь п’ята година. Раптом позаду на неї хтось напав і затулив рота, щоб не кричала. Незнайомець почав тягти її на подвір’я колишнього дитсадка. Жінка пручалася, дуже перелякалася. Чоловік вдарив її кулаком у обличчя, аби не чинила опору. Юрій наказав виконувати все, що він скаже, і повалив нещасну на землю. Юлія пробувала вирватись від нападника, але їй не вдавалося. Тим часом молодик почав її роздягати. Щоб ще більше залякати свою жертву, сказав, що коли вона виявлятиме непокору, покличе ще двох друзів, які чекають його неподалік, й тоді зґвалтує її не він сам. А одразу всі троє.

Цьогоріч День Бетлена святкувався з розмахом. Закарпатців вітав зі святом Генеральний консул консульства Угорщини в Берегові Матяш Сіладі…

Але почнемо з того, хто такий Бетлен.

Габор Бетлен (угор. Bethlen Gábor) — князь Трансильванії, король Угорщини, герцог Опольський, ватажок анти-Габсбурзького повстання в Угорському королівстві.

Він проводив політику зміцнення князівської влади, створив постійну армію, був хорошим дипломатом,  брав участь у початкових фазах Тридцятилітньої війни на боці протестантів.

Його  знають як мудрого політичного діяча, який шляхом компромісів, часом навіть жорстких дій завжди відстоював національну свідомість свого народу.

Але яке відношення мав угорський правитель  до закарпатського Хуста?

Днями наша баба Анця із жахом та подивом для себе дізналася, що її пограбували, причому вкрали в неї не якісь речі, а ім’я. Обурена стара звернулася до редакції газети «Неділя Закарпатські новини», щоб розповісти свою сумну історію, яка не виходить їй із голови.

«Йой, люди добрі, у мене ся руки трясут, говорити мя тяжко, бо волнуюся. Представте лиш, що ся зо мнов на старості году стало! Украли моє чесноє дівоцькоє імня! – почала свою довгу розповідь баба Анця. – Моє усьо  світськоє життя ся начало у січні 2016 года. Товди я жила у Хусті і мої пріключенія печатала газета «Наш Хуст» і досі печатає сайт mediakhust.net. Перше моє пріключеніє було про то, як я в Хусті в туристичну агенцію ходила у 2015 році. Усьо, што ся ставало зо мнов за два з половинов годи, досі мож найти у підшивці газет та на сайті. А дале так ся звізди склали, што я  вже бульше як гуд як переїхала в Ужгородський район і мої походеньки записують журналісти (даже не один) газети «Неділя Закарпатські новини». А оти, ко читат не папірьові новинки, а живе, мож казати, в Інтернеті, може їх прочитати на сайті zakarpatpost.net. Муй дідо читат уже 15 году йсю газету, а онучка – вже давно сись сайт. Пак што казати, молодьож розвлєкаєся. Она й у Фейсбуці много сидит, глядат там штось веселоє і смішноє, переписуєся з цімборашками. Айбо казати хочу про другоє. Перший раз муй портрет намальовав дуже знаменитий хустський художник родом із Ужгорода Ласло Гайду, а дале ня перемальовав один художник із Львова».

На Говерлі буде інтернет. В горах встановили базову станцію, яка живиться енергією сонця

Проблему українців, які не можуть розлучитися зі своїми гаджетами, через що, мали “відмазку”, аби не підніматися гуляти та відпочивати у горах, було вирішено. Так, на Говерлі вже з’явилося покриття 3G, пишуть на сайті Закарпатської ОДА.

У повідомленні зазначається, що на найвищій точці України швидкісний інтернет запрацював завдяки базовій станції, яка живиться енергією сонця. Її встановив один із мобільних операторів країни. Живлення на станцію подається завдяки використанню сонячних батарей. Також якісний 2G зв’язок запрацював у важкодоступних місцях гірського хребта.

У Італії є своя закарпатська мафія. Мілан – бізнес-центр Італії, саме туди закарпатці їдуть, сподіваючись отримати гідний фінансовий «бонус». Але насправді знайти  хорошу роботу нелегко навіть там.

«Манна небесна нікому в рот не паде»

Кароліна Майор із Хуста поїхала до батьківщини піци 11 років тому. Вдома працювала вчителькою, виховувала одна двох синів.

-Грошей ледве вистачало на те, аби купити найнеобхідніше, – каже жінка. – Залишившись одна після  трагічної загибелі у ДТП чоловіка, я розуміла, що давати путівку в життя дітям доведеться самотужки. Освіта ж у нас недешева. Старший Андрій тоді пішов до 10 класу, а молодший Денис – до восьмого. Хлопці мріяли про престижні дипломи, а я тривожилася, що не можу їх нормально матеріально забезпечити. Тому вирішила спробувати  долю і почати життя, як кажуть, із чистого аркуша.

У чужій країні хустянка розпочала свою трудову діяльність майже як і більшість українок  – із роботи по догляду за хворою бабусею.

Вибори, гроші та самореклама підбурюють людей до акцій протесту. Нещодавно на Тячівщині обурені закарпатці перекрили дорогу. Люди вимагали ремонту, оскільки суцільним бездоріжжям пересуватися набридло. За словами мешканців Усть-Чорної, «ремонтують» автошлях уже два роки, але він все одно нагадує танкодром, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Цікаво, що дехто висловлював припущення, що лісовози при цьому чомусь пропускали. І ще того ж дня закарпатці заблокували дві дороги – одну з них у Тячівському, іншу – у Рахівському районах.

Такі дії людей дуже не сподобалися керівнику краю. Геннадій Москаль на своєму сайті одразу ж відреагував… але не рішучими діями, а традиційно – гострим слівцем.

Нині у Києві проходив дев’ятий Міжнародний марафон. Забіг почався з Майдану Незалежності і стартував на Хрещатику.

У зв’язку з подією було перекрито 40 вулиць і сім площ. Забіг виявився дуже масштабним і в ньому взяли участь 11 тисяч 500 учасників із 43 країн світу, серед яких і відомі особистості, і люди з інвалідністю, дехто навіть біг на протезах, і діти, і цілі родини.

Призовий фонд склав 143 тисячі 500 гривень.

Долучився до марафону і журналіст газети «Неділя Закарпатські новини».

Група підтримки була дуже активною, бігунів підбадьорювали, підтримували, били у бубни, дехто прийшов підтримати їх навіть із домашніми улюбленцями.

Сіті-лайти в Ужгороді на Петефі викликали хвилю обурень. Ось як прокоментувала ситуацію Ужгородська міська рада:

“Ужгородський міський голова Богдан Андріїв дав доручення звернутися до правоохоронних органів щодо самовільно розміщених сіті-лайтів на площі Шандора Петефі, – йдеться у повідомленні. –

Проект рішення “Про зовнішню рекламу” щодо надання дозволу на зміну місця розміщення рекламних конструкцій (спуск з пішохідного мосту) на площу Шандора Петефі, 14 фізичній особі-підприємцю Буланову Леоніду Михайловичу був розглянутий на черговому засіданні виконкому 26 вересня 2018 року. Тоді члени виконкому не підтрималийого, відклавши питання на довивчення, вирішили, щоб підприємець розглянув інше місце для розміщення сіті-лайтів.

Інформація про це оприлюднювалася на офіційній сторінці Ужгородської міської ради та на сторінці міської ради у мережі Фейсбук.

«Куточок раю на землі…» – саме так називається виставка, яка нещодавно відкрилась в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАНУ у Львові на площі Ринок, 10.

За вікном б’є годинник на Ратуші й височіє римо-католицька катедра, а в стінах музею голосять трембіти (буквально – на церемонії відкриття) та вабить буйноцвіття Карпат! Здається, що ця ідея Інституту народознавства НАНУ та Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» видалась дуже вдалою, адже побачити самобутні твори художників Закарпатської Гуцульщини, які вперше експонуються у Львові, зібралась численна громада. Було по-родинному тепло. Часом здавалось, що ми десь на Закарпатті, а не в кам’яному середмісті Львова. 21 учасник виставки співтворив куточок раю на землі-паркеті львівського музею засобами малярства та художньої різьби, які поєднувались у багатогранну палітру сьогоднішнього обличчя закарпатського мистецтва, яке ми маємо можливість пізнати у Львові.

zakarpatpost.net

 

Коментування вимкнено