Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 9 жовтня

День на Закарпатті був багатим на події.

У Закарпатській облдержадміністрації обіцяють перевірити власників угорських паспортів зі списку “Миротворця” щодо того, чи справді вони є державними службовцями.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив Ярослав Галас, заступник голови Закарпатської ОДА.

“Ми не знаємо, звідки ці дані і ми не можемо перевірити достовірність цієї інформації зі списку “Миротворця” щодо осіб, про яких там ідеться як про власників угорських паспортів, що перебувають на держслужбі. Але в області перевірять дані списку “Миротворця” – це зробити легко за опублікованими прізвищами. Інша справа, що не всі люди зі списку “Миротворця” є держслужбовцями – деякі просто депутати, а закон забороняє подвійне громадянство тільки для держслужбовців”, – сказав Галас.

Інколи чомусь доля батьків повторюється в дітей. Це – ніби  прокляття. Принаймні, пояснити за допомогою логіки дивний збіг, коли за однакових обставин у сім’ях помирають молоді жінки, важко, пише газета газеті «Неділя Закарпатські новини».

У Василя Майора з Виноградова так слалося життя, що у п’ять  років він втратив матір. Батько їхав із нею на мотоциклі і переїжджаючи через переїзд не помітив, як закривається шлагбаум. Дерев’яна перекладина влучила прямо в голову його дружині. Жінка померла на місці. Згорьований чоловік залишився один із маленьким сином. Було важко виховувати дитину, готувати їжу, прати, прасувати,прибирати в будинку. Тож невдовзі вирішив шукати собі нову жінку. Знайшов аж через три роки. Так у Василя з’явилася мачуха.

Кількість жертв кібершахраїв невпинно зростає. Скажімо, протягом минулого року їх стало більше у 6,5 разів. Цьогоріч злочинів не поменшало. Але найгірше, що далеко не кожен із них вдається розкрити, а людям – повернути гроші.. Скажімо, кілька років тому, у Хусті вкрали останні гроші, які громада міста збирала  на операцію дитині. Не цураються злодії ні поживитися й за рахунок пенсіонерів.

Юлія  з Ужгорода дуже зраділа, коли їй зателефонували за оголошенням, розміщеним на одному з сайтів. Жінка хотіла продати старий диван. Однак покупець чомусь хотів розрахуватися через картку. Вона продиктувала номер і чекала грошей. Незнайомець запевняв, що знаходиться біля терміналу і випитував у жінки  конфіденційні дані, цікавився символами, які прийшли на її телефон у SMS-повідомленні. А незабаром 64-річна закарпатка зрозуміла, що її ошукали… і  з платіжки зняли всі кошти.

Незважаючи на те, що на весілля закарпатці витрачають дуже багато грошей, на рівень щастя подружжя те, якою вартісною та розкішною була церемонія, не впливає. Тим більше що в нашому краї, незважаючи на те, що він вважається дуже побожним, а розлучення розцінюється як гріх, багато родин розпадається. Зокрема, торік, за інформацією головного управління статистики було зареєстровано 7388 шлюбів і 2816 розлучень.

Отже, не така в нас ситуація і райдужна, як це часто розповідають у ЗМІ. До того ж узаконює стосунки все менше і менше молоді… навіть незважаючи на те, що вийти заміж, одягнути весільну сукню є нав’язливою ідеєю більшості наших дівчат. Адже до цього матері готують доньок із дитинства, розповідаючи про культ правильної родини, чоловіка-годувальника та двох дітей. Бажано хлопчика та дівчинку. Цікаво, що одружуватись у нас хочуть 87 відсотків дівчат і лише 52 відсотки хлопців. Інші – поки що або не вирішили, або прагнуть жити у громадянському шлюбі або взагалі не хочуть створювати родину.

І ще… чомусь на розлучення у нас найчастіше подають також саме жінки. У 28 відсотках випадків вони вказують у позовних заявах причину несумісності характерів, у 26 відсотках – зраду, у 18 – відсутність нормальних побутових умов, у 12 – відсутність дітей. Ще 7 відсотків нарікають на скоєння над ними насильства.

Жителі Закарпаття їдуть до Угорщини чи Румунії. Там платять у рази більше. Аби компенсувати брак кадрів, місцеві підприємства запрошують людей з інших регіонів.

— Українці, на жаль, ділять професії на перший, другий та третій сорт, — каже експерт ринку праці Тетяна Пашкіна, 45 років, пише gazeta.ua.

— Серед випускників є ті, кому вища математика дається легко. Інші добре працюють руками. Їм краще було б піти до технікуму, обрати робітничу спеціальність. Однак батьки і перших, і других відправляють дітей до вузів. А потім центри зайнятості звітують, що у великих містах безробітних із вищою освітою — близько 90 відсотків.

Вікторія Андрусів спробує запропонувати вам уявити іншу літературну реальність.

Літературна агенція «Зілля» запрошує прихильників творчості відомої закарпатської письменниці та журналіста Вікторії Андрусів у Меденичі (Львівська область), де Вікторія спробує запропонувати вам уявити іншу реальність в зоопарку у справжній клітці.

Про це виданню zakarpatpost.net  повідомила керівник агенції Тетяна П’янкова. За її словами, те, що відбудеться 11 жовтня, у четвер, у зоопарку «Лімпопо», не просто літературна подія, не просто презентація книги, не дивний перфоманс і точно не розвага!

Що нам відомо ще про вулицю Вовняну в Ужгороді? Фактів не так уже й багато, але дещо можна дізнатись. Так колись називалася сучасна Духновича.

Як засвідчує Йосип Кобаль, у кінці ХVІІІ століття на тодішній Вовняній вулиці знаходились найдавніша початкова школа міста та дитсадок.

«На місці будинку №5 діяла і перша постійна друкарня, що належала Карлу Єгеру (почав друкування у 1861 році). У 1907 році друкарню придбав Юлій Фелдеші, який колись сам опанував книговидавничу справу у попереднього власника. Окрім видання і продажу книг Фелдеші виготовляв церковні коругви, ризи, ікони тощо. У міжвоєнний час він активно включився у політичну діяльність, був обраний до Сенату Чехословаччини».

Із приходом до Ужгорода радянської влади змінилося все. Друкарню від Фелдеші забрали, а його самого заарештували. Згодом він і помер у одній із тюрем.

Надзвичайно цікава кінострічка з’явилася на Закарпатті. Її авторами є креативні нижньоселищенці.

Фільм – про дітей, які приїхали з Києва до бабусі в село і не розуміють місцеву говірку. вони потрапляють у вир подій і в їхньому житті з’являється маса захоплюючих пригод.

Ось що пишуть самі автори:

“Друга частина короткометражного художнього і Закарпатського серіалу “Не малі” отже: Оленка приїхала з Києва на канікули та живе у бабусі котра звикла жити сама та звикла до усталеного порядку речей. Дівчинка знову не розуміє дорослих навколо, від чого бажання стати дорослішою – більше. Омелько вигадує план на який не наважується піти, та Оленка з її дорослими амбіціями допомагає другу. Сергійко з Дмитриком вигадують супер апарат для кидання водяними бомбами, а Ганнуся зупиняє їх з допомогою друзів. Два колоритні персонажі чи то контрабандисти, чи хтось інший не відомо. Хоча поза межами Закарпаття багато хто думає, що всі закарпатці контрабандисти.

Ще багато Закарпатського колориту та неймовірні краєвиди, а також музика Hudaki village band, Чаламади та Рокаша”.

Сьогодні все більше говориться про здорове харчування. Але далі розмов справа рідко коли заходить. Закарпатці об’їдаються шкідливою жирною смаженою їжею, яка вважається традиційною у нашому краї, ласують продуктами швидкого приготування та інтенсивно набирають кілограми, а відтак – є постійними пацієнтами лікарів та клієнтами аптек.

Звісно, не всі, але багато хто, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Тож сьогоднішнім гостем прес-центру закарпатської газети «НЕДІЛЯ» була дієтолог Альона НЕКРАХА.

У реабілітаційному центрі для ведмедів, що на території Синевирського природного заповідника, з’явилося кількамісячне ведмежа. Зовсім нещодавно ведмедика привезли із Надвірнянського району Франківщини.

Про це у соцмережі повідомила Galya Plachynda.

Його тримають у клітці, бо дорослі ведмеді можуть його покалічити.

Історія ведмедика трагічна: після того, як маму-ведмедиху підстрелили браконьєри, ведмеже дитя залізло на дерево й голосило там, поки його і його мертву маму не знайшли лісники.

Нині горіхівництво – досить вигідний заробіток для закарпатців. Багато хто замість яблунь у садах почав вирощувати горіхи. Селяни кажуть, що це вигідніше, особливо великим попитом користується волоський горіх взимку. А найбільшим – перед Різдвом, тоді ціни стрімко злітають.

Тепер, саме коли почався горіховий сезон неколоті грецькі горіхи в Ужгороді продають по 25-45 гривень за кілограм, лущені продають по 100-150 гривень за кілограм, або 30 гривень за півлітровий стакан свіжих.

У господарстві Марії з Ужгородського району 12 горіхових дерев, з кожного з яких вона в середньому вона збирає до 60 кілограмів плодів, але запевняє, що далеко не кожен рік урожайний.

Тобто загальна урожайність в неї 720 кілограмів. За словами жінки, з дерева в середньому можна заробити 200-250 доларів.

Усе почалося з того, що коли головою Закарпатської ОДА призначили Геннадія Москаля, він оголосив, що боротиметься з лісовою контрабандою. На початку він навіть зупиняв лісовози.

Але потім ситуація кардинально змінилася. Зараз область опинилася в руках лісової мафії і вбивць Карпат фактично ніхто не карає.

Утім Москаль останнім часом зрозумів, що тема вирубок є модною для самореклами, тож повідомив, що: «Із 2016 року Ужгородське військове лісництво понад сорок разів експортувало деревину в країни Євросоюзу, замість того, щоб відправляти її в зону бойових дій на Донбасі».

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено