Суперечки через соцстандарти: що буде з споживчим кошиком і прожитковим мінімумом
У серпні 2018 року Київський апеляційний суд підтвердив незаконність “вмісту” українського споживчого кошика, на підставі якого розраховується прожитковий мінімум. Якщо говорити юридичною мовою – суд визнав незаконною постанову Кабінету міністрів №780 про затвердження наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг (від 11.10.2016). Постанова суду вступила в силу. І наслідком цього мав стати перегляд як кошика, так і прожиткового мінімуму, пише Сегодня.
Однак в проекті держбюджету на 2019 рік істотних змін в розмірі прожиткового мінімуму не відбулося. Ми поцікавилися, чому. І збираються органи влади виконувати рішення суду.
На скільки грошей можна прожити
В даний час розмір прожиткового мінімуму в Україні становить 1777 грн. З 1 грудня він повинен вирости до 1853 грн. Наступного року підніметься з 1 липня до 1936 грн, а з 1 грудня – до 2027 грн. Вважається, що на ці гроші людина повинна прожити протягом місяця, заповнюючи свою працездатність і задовольняючи мінімально необхідні потреби в їжі, одязі та взутті, інших товарах і послугах.
Про те, що прожитковий мінімум не відповідає сучасному рівню цін і не в змозі забезпечити навіть мінімальні потреби людини, говорилося не раз. Ще в 2015 році Мінсоцполітики повідомляло, що реальний прожитковий мінімум майже вдвічі вище узаконеного. На той момент при офіційному прожитковому мінімумі 1176 грн фактичний прожитковий мінімум, тобто вартість споживчого кошика для українців, був вище більш ніж в два рази. Він становив 2388 грн, а з урахуванням податків – 2544 грн. Тобто розрив становив мінімум 1368 грн.
У 2016 році набір споживчого кошика був “переглянутий”. Вперше з 2000 року. Кабінет міністрів видав постанову №780 “Про затвердження наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та наборів послуг …” Однак ніяких принципових змін в розмірі прожиткового мінімуму не відбулося. Причину експерти вбачають у тому, що при формуванні “нового” кошика ніхто не прораховував реальні потреби людей. Та й рівень “нових” цін викликав сумнів у їх “свіжості”.
Прожитковий мінімум і далі продовжував залишатися заниженими. В уряді ж пояснювали розрив традиційних “немає грошей”, і в подальшому його суму просто плавно підвищували на відсоток інфляції. Так само “плавно” ріс і розрив між реальним і узаконеним прожитковим мінімумом. Незважаючи на пряму вимогу закону до виконавчої влади перераховувати розмір споживчого кошика з урахуванням фактичних цін щонайбільше раз на два роки.
Депутати не згодні підвищувати соцстандарти по-справжньому
Восени 2017 року парламентський комітет з питань соціальної політики подав до Верховної Ради законопроект “Про забезпечення формування прожиткового мінімуму відповідно до вимог законодавства та з урахуванням фактичних споживчих цін”, який, у разі ухвалення, привів би до перерахунку споживчого кошика і підвищення прожиткового мінімуму більш ніж в два рази.Але законопроект з тих пір жодного разу не був включений до порядку денного сесії і не виносився на голосування.
Уже в 2018 році той же комітет з питань соціальної політики подав проект постанови ВР про проведення парламентських слухань з питання прожиткового мінімуму, пропонуючи “обговорити питання про стан дотримання Україною вимог ратифікованих конвенцій Міжнародної організації праці в сфері формування прожиткового мінімуму, відповідності затвердженого розміру прожиткового мінімуму реальному вартісної величиною наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг … “. Цей проект ставився на голосування в парламентському залі, причому п’ять разів поспіль. І … був відхилений.
Навесні поточного року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов керівника проекту “Відкритий Суд” Станіслава Батріна до уряду України, Міністерства охорони здоров’я, Мінсоцполітики та Мінекономіки і визнав постанову Кабміну №780 незаконною. Також були визнані протиправними дії згаданих міністерств, які, власне, і відповідали за формування споживчого кошика.
Мін’юст, який представляє в судах інтереси, подав апеляцію, проте Київський апеляційний адміністративний суд її відхилив.
Як повідомила сайту “Сегодня” перший заступник міністра юстиції Наталія Бернацька, представник Кабміну подав касаційну скаргу. А разом з нею – заяву з проханням зупинити виконання судових рішень до закінчення касаційного розгляду.
У Мін’юсті розраховують, що після розгляду касаційної скарги судові рішення першої та апеляційної інстанції будуть скасовані. Однак визнають, що, поки остаточного рішення по касаційній скарзі немає, постанову апеляційного суду вважається таким що набуло законної сили (з дати прийняття).
Проте, при підготовці бюджету на 2019 рік вимоги суду ніяк не були враховані Кабміном.
Тим часом наспіло наступне судове рішення, і також не на користь уряду. 11 вересня Київський апеляційний адмінсуд задовольнив ще один позов Станіслава Батріна до Кабміну – про незаконність встановлення прожиткового мінімуму.
Фото с сайта http://open-court.org
Таким чином, в судовому порядку визнані незаконними не тільки діючий розмір споживчого кошика, а й розмір прожиткового мінімуму.
Активісти “Відкритого Суду” переконані, що уряд і міністерства не має права формувати споживчий кошик без урахування реальних потреб людей. Як не має права встановлювати безпідставний розмір прожиткового мінімуму.
Оскільки в уряді не поспішають виконувати вимогу законодавства і залучати експертів до вирішення питання про потреби людей, юристи “Відкритого Суду” запропонували стати експертами самим українцям. У соціальній мережі Facebook створено сторінку “Споживчий кошик та прожитковий мінімум в Україні”, де проводиться опитування людей про реальні потреби. За підсумками такого опитування його ініціатори мають намір сформувати “альтернативний споживчий кошик”.
