Чому закарпатка написала записку своїй померлій матері

Ранкова прохолода стояла в кімнаті. Оксана стрибнула з ліжка у теплі капці і прожогом кинулася до столу. Оксана часто подумки розмовляла з матір’ю. Як їй важливо було почути поради найдорожчої на світі людини. Тим більше що складних ситуацій останнім часом виникало дуже багато. Як от із Анатолієм, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

Він їй дуже подобався. Але щось у їхніх стосунках Оксану все ж таки насторожило. Вона навіть не могла для себе з’ясувати, чого саме вона боїться. Але сама собі здивувалася, що ніколи цілком не довіряла цьому хлопцю. Тож ввечері Оксана раптом несподівано для себе написала матері запитання на аркуші паперу: “Чи виходити мені заміж за Толю?”.

–  Мамочко, рідна, я так хотіла з тобою поговорити, але ж це неможливо. Але, може, ти мене чуєш і бачиш? –  шепотіла Оксана вчора у вечірній кімнаті. А потім подумала, чи не написати б матері  короткого листа. Ні, вона не сподівалася на відповідь. Це було радше її актом любові до матері.

А спала вона цю ніч напрочуд добре. Останнім часом дуже часто прокидалася серед ночі, а потім не могла заснути. Але цього разу сон був довгим, гарним. Дівчині снилося якесь красиве місто, у якому всі люди були незнайомі. Але ставилися до неї дуже приязно. Запрошували до себе додому, пригощали, розпитували, як у неї справи.

Прокинулася Оксана в дуже доброму настрої – ніби побувала в якійсь дуже гарній подорожі. А  тепер ще не може оговтатися від цих вражень. Але про своє послання до матері Оксана згадала одразу ж, коли прокинулася. Вона сіла за стіл і побачила аркуш паперу, на якому написала запитання до мами. Він був на тому ж місці, що й увечері.

Але раптом Оксана закрила очі руками. Вона не могла повірити в те, що бачить. Ручка лежала на тому ж місці, що й тоді. Але фраза була перекреслена.

Оксана не могла отямитися: що, це – мамина відповідь? Вона застерігає дочку від недоброго кроку? Вчора Толя освідчився їй у коханні та попросив вийти за нього заміж. Вона сказала, що подумає. Хоч сама була на сьомому небі. Та все ж щось їй муляло.

Оксана швидко стала приводити до ладу кімнату і себе. Адже Толя о 9 обіцяв її відвезти до будапештського зоопарку. Дівчина вирішила, що покаже йому і цю записку. І про все розповість. Вона відчинила вікно, щоб пустити свіже повітря.

Раптом вітер штовхнув папір і поніс його – просто у вікно. Аркуш покружляв вулицею, а потім його знову підхопив вітер і поніс далі. Оксана нашвидкуруч одяглася і вибігла на вулицю. Але папірця вона так і не знайшла. Аж ніяково стало, що хтось може прочитати цю її записку.

Коли приїхав Толя, Оксана була вже готова до поїздки. Але такою мовчазною хлопець її ще ніколи не бачив. Дорогою вона неуважно відповідала на його запитання, тільки розгублено кивала у відповідь. Але жодного разу він не почув її такого звичного сміху. А ще був дуже вражений її неуважністю. Допитувався, що ж із нею таке сталося.

Але Оксана казала, що все в неї насправді гаразд. Вона вирішила –  якщо той аркуш із відповіддю матері все ж зник, то Толя і не мусить знати правду. Нарешті хлопець поцікавився – як там його пропозиція вийти за нього заміж. Оксана навіть і сама собі здивувалася, але рішуче відмовила хлопцеві.

Толя мовчав і не допитався, чому йому відмовляють. А потім озвався:

– Ти не маєш вірити усьому тому, що про мене говорять, чуєш?

Оксана хотіла спитати, що ж про нього говорять, але вчасно стрималася.

Після цього вони розсталися. Толя не дзвонив і не приходив у гості. А після закінчення інституту Оксана поїхала у чуже місто, яке їй дуже нагадувало те ж саме, що вона побачила колись у сні. Стала працювати там сімейним лікарем. І справді – її всі дуже поважали, часто і радо запрошували в гості та пригощали. Там вона зустріла і свою долю – молодого лікаря Степана, який працював там вже два роки.

Але про історію з аркушем вона пам’ятає й досі. Мабуть, мама недарма її попереджала про небезпеку. Виявилося, що Толя торгував наркотиками. Нарешті він попався. Його посадив якийсь дуже впливовий чоловік, сину якого Толя підсунув наркоту. Хтозна, чи могла б вона жити з таким чоловіком. А коли й залишилася б у шлюбі, то це було б суцільне пекло.

Оксана і потім намагалася запитати маму про важливі речі. Писала їй запитання і залишала увечері на столику. Але жодного разу вона не знайшла відповіді. Мабуть, потойбічний світ не дуже втручається в наші справи, дає нам можливість самим розв’язувати свої питання, задля яких ми і прийшли на землю.

Марія СТЕЦЬ, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для  zakarpatpost.net

Коментування вимкнено