Якими були історичні вежі Невицького замку у первісному вигляді

Легендарні і величні закарпатські замки ваблять і місцевих, і туристів. Вони приховують ще багато невідкритих таємниць і зачаровують своєю романтикою кам’яними мурами, які були свідками дивовижної історії нашого краю.

Що ж від нас приховують головні фортеці області?

Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з відомим закарпатським істориком, археологом та дослідником, кавалером ордену Марії Терезії Олександром ДЗЕМБАСОМ.

Під час нашої минулої зустрічі Ви сказали, що вежі Невицького замку – не історичні. Якими ж тоді вони були у первісному вигляді? Ми можемо це дізнатись?

Невицький замок будувався не зразу, у ньому проходило кілька етапів перебудов. Ми чітко знаємо, що виникла пам’ятка у ХІІІ столітті. Це відомо достеменно. Вперше у писемних джерелах, тих, які до нас дійшли, фортеця згадується на початку XIV століття, тобто з приходом туди вже нових власників Другетів, які прибули з Італії, хоча рід французького походження. Тож маємо унікальний зв’язок епохи італійського Відродження з Закарпаттям. Як археолог  я стверджую, що ми простежували постійні взаємозв’язки між місцевими феодалами й магнатами з Італією і багато технологічних досягнень тієї доби було реалізовано завдячуючи цим зв’язкам при перебудовах Невицького замку. Тобто виходить так, що в ХІІІ столітті замок виник, далі у ХІV-му прийшли Другети і частково перебудували його, у ХV-му відбулася колосальна перебудова і замок став набагато більшим й фактично набув остаточних рис, які дійшли до нас. Хоч пам’ятка аварійна, але цікава тим, що є автентичною, після руйнації у 1644 році, не експлуатувалася, а отже – дійшла до нас у тому вигляді, в якому її покинули. Хоча там проходили невеликі консерваційні роботи, частково навіть реставраційні, є деякі порушення автентики, але в цілому, незважаючи на аварійний стан, на 95% архітектурний ансамбль читається повністю. Не треба розглядати замок тільки як туристичний об’єкт, головне – зберегти пам’ятку для нащадків у первісному вигляді. Все інше прийде. Я в цьому впевнений. Світ не знає, жодна країна не знає прикладів, щоб подібні пам’ятки самі себе окупували. Так не буває. Прибутки отримує регіон. Скільки заплатить турист за відвідування замку? 20 гривень. Але щоб поїхати подивитись на нього турист витрачає значні кошти, він повинен десь жити, щось їсти. Оце і є основним прибутком до бюджету. Тому у всьому світі такі об’єкти підтримуються або за бюджетний кошт, або навіть якщо пам’ятка перебуває у приватній власності, за рахунок грантових програм. Про це нам  треба завжди пам’ятати.

zakarpatpost.net

Прокоментуй!

(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)