46-річному Василю Павлюку вживили штучне серце вартістю 120 тисяч євро

В Україні встановили третє механічне серце, яке дасть можливість пацієнту дочекатися пересадки від донора

Василь Павлюк – із села Садки Заліщинського району, що на Тернопільщини. Все життя працював фельдшером. Вісім років тому перехворів на запалення серцевого м’яза, а жахливі наслідки для здоров’я проявилися лише зараз. Зробив кардіограму, ряд обстежень – і чоловікові поставили діагноз «дилатаційна кардіо-міопатія» (захворювання міокарда з вираженим порушенням насосної функції серця та розширенням обох шлуночків) , пише популярна на Закарпатті  газета «Поради ЗДОРОВ’Я».

12 жовтня в київському Інституті серця Василю імплантували механічне серце – високотехнологічна розробка, що забезпечує пацієнту повну циркуляторну підтримку в той час, коли рідне серце на це не здатне.

«Імплантація штучного серця врятувала життя чоловіку, адже без цієї операції жити йому залишалось кілька днів, і на операційний стіл він був доставлений у критичному стані», – розповіли газеті «Поради Здоров’я» в Інституті серця.

В операційній працювала бригада з 20 осіб. До хворого серця кріпили механізм, який допомагає органу перекачувати кров. За інформацією ТСН, коштує медичне обладнання чимало  – 120 тисяч євро, саме воно тепер відповідає за життя 46-річного чоловіка.

Як уточнили в інституті, даний механізм виготовлений з титану мотор з турбіною, що постійно обертається в магнітному полі, і за допомогою силіконових і графітових труб підключений до верхівки лівого шлуночка і аорти, здатний тривалий час підтримувати життя пацієнта, даючи йому можливість дочекатися донорської трансплантації серця.

«Це непроста операція, я б сказав, що це космічні технології. Імплантувати механічний пристрій і домогтися, щоб він працював, як друге серце, і створював додатковий кров’яний потік, досить складно. Тут повинна бути злагоджена робота хірургів, кардіологів, реаніматологів, інженерів, техніків і перфузіологів – це командна робота, де кожен її учасник повинен не бути слабкою ланкою і робити свою роботу максимально добре, – каже директор інституту, кардіохірург Борис Тодуров. – Завозили пацієнта в операційну вже з тиском 50. Я думаю, якби ми не імплементували йому механічне серце, завтра ми цього пацієнта могли би втратити. На жаль, ми втрачаємо до тисячі таких пацієнтів зі рік».

Зараз за станом пацієнта цілодобово стежать монітори. «Настрій добрий. Боліти – нічого не болить. Задишки немає», – говорить Василь.

Чоловік згадує свої перші думки після наркозу: спочатку навіть не повірив, що вже все позаду. «Знав, що будуть різати грудну клітку. Ну, очікував на болі. Тут прокинувся, думаю: щось не те. Нічого не болить», – сміється пацієнт. Він каже, що нічого стороннього в тілі не відчуває, а найдужче хоче побачити 14-річну доньку та з’їсти шматок торта. «Я дуже люблю солодке. Торти. Компот. Варення всякі. Отакого я би хотів», – зізнався він.

Лікарі розповідають, що все минуло вдало. «Стан пацієнта абсолютно стабільний. Німецькі спеціалісти, котрі мали нас консультувати, кажуть, що настільки все в порядку, що їм тут робити нема чого. І поїхали навіть раніше», – розповів завідуючий відділенням інтенсивної терапії для дорослих Інституту серця МОЗ Ігор Кузьмич.

Іще місяць Василь проведе в лікарні. Зараз апарат, який допомагає механічному серцю працювати, під’єднаний до загальної системи. Удома потрібно буде постійно стежити за зарядом акумуляторів та носити із собою спеціальну сумку.

Наразі Василь Павлюк – єдиний українець із механічним серцем. Перші дві аналогічні операції були проведені в 2016 році. Перший чоловік, якому поставили штучне серце, помер від інсульту через півтора року після операції. Другою була Людмила Філяренко  – через дев’ять місяців їй замінили механічне серце на справжнє. Нині Людмила живе звичайним життям, лише вживає пігулки, які не дають донорському органу відторгнутись. «Майже в нічому я не обмежена. Оскільки є ще деякі питання з тими самими нирками, наприклад, намагаюся дотримуватися дієти якоїсь, хоч і не завжди», – зізнається жінка.

Василь Павлюк теж сподівається згодом отримати донорське серце в Білорусі.

До речі, механічне серце може працювати 12 років. Кардіохірург Борис Тодуров каже, що проводити такі операції часто не можуть через дорожнечу апарата. Він сподівається, що ця операція вкотре зверне увагу на проблему з донорством. Зараз в Україні взяти орган для трансплантації можна, лише якщо донор написав прижиттєву згоду або з письмового дозволу його рідних.

zakarpatpost.net

 

 

Коментування вимкнено