Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 20 листопада

День на Закарпатті був багатим на події.

20 листопада об 11:05 до Служби порятунку надійшло повідомлення про пожежу в складській будівлі за адресою: м. Виноградів, вул. Партизанська.

На місце пожежі негайно було направлено чергові відділення 6-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Виноградів та вогнеборців місцевої пожежної команди смт Королево. На момент прибуття, площа пожежі складала 300 кв. м. Розповсюдженню вогню сприяло й те, що будівля побудована з дерева. Окрім цього існувала загроза перекидання полум’я на поруч розташовану електропідстанцію, тож керівником гасіння пожежі було прийняте рішення про залучення додаткових сил та засобів з Іршавського гарнізону, а також місцевої пожежної команди с. Підвиноградів, повідомляє УДНС в Закарпатській області.

Загалом для гасіння від Управління ДСНС України у Закарпатській області було залучено 4 одиниці техніки та 19 рятувальників. Від місцевих пожежних команд смт Королева та с. Підвиноградів працювали 2 одиниці техніки та 6 вогнеборців. Також на місці працював пожежний потяг Ужгородської дирекції залізничних перевезень.

Президент України Петро Порошенко просить керівництво Державної прикордонної служби представити до державної нагороди майора Вадима Березенського, який загинув під час виконання службових обов’язків.

“Трагічно обірвалося життя молодого офіцера, сина і батька двох маленьких дітей. Я, Петре Олександровичу (голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал – ІФ), даю доручення негайно представити майора Березенського до державної нагороди, вирішити питання забезпечення сім’ї квартирою, забезпечити матеріальною підтримкою і мені в найкоротші терміни доповісти”, – сказав П.Порошенко під час відвідування Головного центру підготовки особового складу Держприкордонслужби ім.І.Момота у вівторок у Черкаській області, пише Інтерфакс Україна.

Президент зазначив, що винні у загибелі офіцера-прикордонника мають бути покарані.

“Щоб вбивця офіцера-прикордонника та його спільники отримали заслужене покарання, по заслузі відповіли за той злочин, який вони скоїли”, – наголосив глава держави.

На головній спортивній арені краю – стадіоні «Авангард» – почали висаджувати вічнозелені рослини.

Про це повідомила Ужгородська міська рада.

Першими на майбутньому зеленому просторі висадили понад п’ять десятків дугласій.

Ці хвойні рослини є середньовибагливими до тепла і живуть до 1000 років. Натомість виростає дугласія до розмірів мужнього вічнозеленого дерева за 6-10 років. Саджанці дерев привезли з Ужанського НПП, де поруч із молодими рослинами височіють і 120-річні дугласії.

Загалом, у ході капітального ремонту на стадіоні «Авангард» заплановано висадити близько п’яти сотень молодих дерев переважно хвойних порід. Вони замінять аварійні і пошкоджені дерева. Ще цього тижня на алеї вздовж набережної висадять півсотні вічнозелених рослин.

Надзвичайно розумна, допитлива, хитра і спостережлива ворона цими днями потоваришувала з журналістом газети «Неділя Закарпатські новини».

Невільно він став свідком унікальної дружби між пернатою та людиною, що не пошкодувала від неї власну їжу і поділилася останнім шматочком… сала.

Знайомство відбулося в Києві на парковому мості, що веде до Труханового острова. Там чорно-сіра сиділа і спостерігала за рибаком, який ловив рибу.

Птаха прилаштувалася на перилах і не зводила з чоловіка очей. У нього з собою було сало. Напевно, саме воно їй і сподобалось. Ворона абсолютно не боялася від нього, і навіть позувала перед фотоапаратом нашому журналісту. Тож він разом з рибаком і придумав їй ім’я Клара.

Коли чоловік почав виймати з сумочки сало, перната збадьорилась. Потім він простягнув їй шматочок. Ворона взяла його в дзьоб і спочатку тримала, а потім почала ковтати. Однак навіть тоді, коли  вона наїлася досхочу, відлітати все одно не поспішала.

Птаха спостерігала за риболовлею і сиділа на висоті 26 метрів над річкою, завмерши, ніби скульптура.

Про пам’ятники в Ужгороді та на Закарпатті вже неодноразово писала газета «Неділя Закарпатські новини». Тож повернемося до цієї теми знову.

Справа в тому, що у нас за радянським шаблоном досі встановлюють монументи сумним подіям, притому в центральних частинах міст. Здебільшого мова йде про обласний центр і саме про пам’ятники, які замовляються за державні кошти. В основному вони встановлені на честь негативних подій та пов’язані із негативом: щоб пам’ятали, щоб не повторили. Але для чого пам’ятати негатив? Чому не згадувати і увічнювати позитивні добрі моменти життя? Чому не займатися пропагандою успіху, здоров’я, щастя і радості? І для чого пропагувати й ще більше примножувати  сум та смуток?

Ми також часом вшановуємо рятівників і героїв. Скрізь – пам’ятники солдатам Першої та Другої світових війн, загиблим в Афганістані. І, зауважте, жодного – тим, хто запобіг війні, катастрофі, хворобі. Ми тотально віримо, що страждати і платити рятівникам – єдиний спосіб життя на цій планеті!

Це ж стосується і здоров’я. Зверніть увагу на вивіски у лікарнях: відділення хвороб серця, інфекційне відділення, опікове відділення, ревматологічне відділення…

Зараз знайти роботу на Закарпатті можна, навіть не виїжджаючи за кордон. Пропозицій від роботодавців багато. Звичайно, попитом користуються не всі спеціальності, найбільше шукають фахівців робітничих професій.

За даними закарпатської газети «Робота та навчання», у  найбільше вакансій є для швачок, також  пропонують роботу для  електриків, заготівельників, операторів виробництва, продавців, будівельників, кухарів, офіціантів, адміністраторів готелів та туристичних комплексів.

Крім того, є вакансії для тих, хто бажає зайнятися  веденням домашнього господарства та догляду за будинком, а також нянь, людей, які можуть доглянути за старенькими.

Як розповіли у закарпатській газеті «Робота та навчання», пропонують роботу і для студентів.

Легендарні і величні закарпатські замки ваблять і місцевих, і туристів. Вони приховують ще багато невідкритих таємниць і зачаровують своєю романтикою, кам’яними мурами, які були свідками дивовижної історії нашого краю, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Що ж від нас приховують головні фортеці області? Про це  у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з відомим закарпатським істориком, археологом та дослідником, кавалером ордену Марії Терезії Олександром ДЗЕМБАСОМ.

Проти вирубки лісу, бездоріжжя та високих цін на бензин – у трьох районах Закарпаття вчора провели мирну акцію протесту.

Найбільші затори через перекриття дороги утворилися біля посту в Нижніх Воротах, що на Воловеччині, пише pmg.ua.

Один із водіїв навіть намагався проїхати через натовп людей. Тому наїхавав на учасника акції, травмувавши його.

У Закарпатті, краї, що завжди гостинно і покірно чекає на гостей, не вистачає альтанок.

Навіть дорогою на Синевир їх мало. А до скількох туристичних об’єктів їх немає взагалі. Але ж після подорожі в таких затишних дерев’яних спорудах так приємно відпочити, поїсти, поспілкуватися з друзями.

Для прикладу, в Києві є туристична місцина – Труханів острів. Навіть там, у столиці, для гостей створено кращі умови, ніж тут. На острові багато альтанок і всі вони акуратні, гарні, навіть зроблені в закарпатському стилі.

Соромно, що такого не маємо ми, адже позиціонуємо себе, як туристична область, а в столиці, на невеликій площі, альтанок більше, ніж у всьому Закарпатті.

І при цьому ми сподіваємося, що до нас нескінченним потоком ринуть кияни, будуть блукати горами і милуватися містами.

zakarpatpost.net