Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 16 грудня

День на Закарпатті був багатим на події.

Від учора в Ужгороді сніжить.  Журналіст газети «Неділя Закарпатські новини»  зробив просто фантистичні фото зимового міста.

Під білосніжним покривалом міні-скульптури здаються гарнішими, лавиці більш романтичними, а вулиці справді казковими.

Цьогорічна зима тільки починається, але сніг додає новорічного настрою.

Снігопаду закарпатці радіють, як діти. Малеча ж одразу починає ліпити кульобаб та бабунів. А нині, у вихідний, ще й багато хто катається на санках. Природа сьогодні дала ужгородцям чудову можливість насолодитися зимовими краєвидами.

Художник Юрій БОДНАР розповів про  ужгородські вітрини, фасади та найкращі місця міста

Ужгород – місто з потужною школою живопису і масою талановитих людей. Але в той же час, на жаль, останнім часом ми бачимо на вулицях багато архітектурного несмаку. Це стосується і фасадів, і пам’ятників, і навіть вітрин та білбордів політиків. Як знайти баланс? Чого у плані естетики не вистачає Ужгороду і як у столиці Закарпаття загалом живеться людям, що творять прекрасне.

Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з художником-живописцем, членом Національної спілки художників України  Юрієм БОДНАРОМ.

Скоро на Закарпатті свято Миколая. Діти вже пишуть листи чудотворцю, тож баба Анця не на жарт почала хвилюватися, що подарувати онукам, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

«Уже зима. Нич земля не родит. Кури ми ся не несут. Нішто продати. А пінзія мала. Ще й Рева рішив заробітчан податком обкласти. Сарака син… што на чехах заробит, половину з того уддаст ні за што державі. Як жити?А діти ото не розуміют, їм подарки подавай. Они ще не знают, што ніякий не Миколай їх носит, а взрослі у чіжми кладут. А сваха май багата, у ниї чоловік лісник. Ун із лісом хімічит, постройив уже по хижі обом донькам, каждуй по машині купив. Но та де мині ся до них руняти. У онуку в ня, слава Богу, аж вісім. Кажда дітина чекат. А дале другуй бабі розкаже, що юй Миколай у мене в хижі принюс. Што чинити? Не знаю. Треба їхати до Порошенка в Київ. Може хоть конфет ми даст онукам. У нього же кулько заводу. У магазині які сладості не візьмеш у руки – всьо Рошен. Уже в Україні продуктом номер 1 стала не солонина, а в нас на Закарпатті не шовдар, а конфети», – поринула баба в роздуми.

Почала вона збиратися в дорогу. Думає, з порожніми руками їхати не годиться, треба йому хоч щось повезти.

Журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» познайомився з чоловіком, який майже 20 років живе у Сполучених Штатах і працює далекобійником. Вадим розповів, що їздив туди на заробітки, а зараз приїхав додому провідати рідних, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Його розповідь вразила не лише тим, якою нелегкою працею він заробляє на хліб щоденний, але й тим, як змінилося за цей час  ставлення родини, яка залишилася тут, у Перечинському районі, до нього.

«Я для дружини та доньки став чужим. Спілкуємося останнім часом не дуже часто. Мене вони не чекають, але радіють грошам, які надсилаю. Вдома був усього кілька разів. Побудував у рідному селі будинок, сім’я має усе необхідне, – каже він. – Але у стосунках відчувається холод. Та й я вже відвик від них також. Їду, наче просто до знайомих людей».

У США Вадим виїхав через те, що захворіла мати, потрібні були гроші на лікування. Поки не знав мови, працював будівельником.

В Ужгороді собаці петардою розірвало щелепу. Про трагедію в Ужгороді цими днями у спільноті «Кожен має Другий Шанс (Ужгород)» повідомила Ангелінка Могорита.

За її словами, собаці в рот діти запхнули петарду і вона розірвалася. Волонтери одразу взялися за порятунок нещасного чотирилапого. Як кажуть, світ не без добрих людей.

Вчора Кевіна проперували і потроху він почав відходити від пережитого.

«Оперування щойно завершено. Щелепа нижня спиці, ніс складений вставлені трубочки… от з верхньою щелепою трошки нюанс..Підшили максимально що можна було. Плюс важко в тому, щоб він певний час не облизував. Під цілодобовим наглядом… відійшов. Красенем ми не будемо….але самим Щасливим», – написала вона.

Отже, звертається до батьків.

Будь ласка, не дозволяйте дітям купувати петарди!

А цих неповнолітніх злочинців не завадило б добре перевиховати за допомогою бесід із ними правоохоронців, а батьків притягнути до відповідальності за неналежне виховання.

В Ужгороді пройшов благодійний забіг “Пробіжи – допоможи!” Як наголошують організатори, якими виступили U-Run / Uzhhorod Running Club та JABIL Uzhgorod, вони закликають бігову спільноту міста зібратись задля доброї справи напередодні свята Миколая і запрошують всіх охочих до участі в благодійному забігу до Дня святого Миколая «Пробіжи – допоможи!», який сьогодні стартував на площі Театральній.

Бігунів зіблалося досить багато. Бігли і хлопці, і дівчата, дехто навіть із собачкою, долали марафонні кола вони досить легко, незважаючи на холодну погоду і сніг.

Метою проведення благодійної акції є привернення уваги спільноти до потреб онкохворих та збір коштів для лікування Наталії Марфідін (діагноз: гостра лейкемія – рак крові). Хвороба раптово ввірвалася в життя молодої матусі, яка разом із чоловіком виховує двох прекрасних донечок, молодшій із яких всього два рочки.

Дівчина з Берегова обкрадала школярів. Злочини юна злодійка скоювала у спортзалі. Крала в основному телефони, зокрема, інші учні навчального закладу тільки про це заявили поліції, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Так, 17 квітня близько 13 години, перебуваючи в роздягальні Берегівської гімназії, дівчина під час фізкультури поцупила в іншої учениці телефон, вартістю 3972 гривні. Вона вийняла сім-картку, покликала мобільний до свого портфеля та після занять понесла додому.

Крім того, 18 травня під час першого уроку вона так само в шкільній роздягальні вкрала інший телефон, вартістю 2693 гривні.

Під час судового засідання школярка  свою вину визнала повністю та пояснила, що, побачивши в роздягальні гімназії, в якій вона навчається, телефон, який був без нагляду, вирішила забрати його собі, однак користуватись ним не змогла, оскільки він був заблокований. Приблизно через місяць вона з чужої сумки витягла мобільний телефон та віднесла додому. Пояснила, що другий мобільний здала в ломбард. Однак коли дізналася, що поліція шукає телефон, викупила його  та віддала працівникам поліції.

zakarpatpost.net