Як ужгородські щурі вживаються із лебедями та качками. ВІДЕО

А ще вони чудово плавають і можуть жити без води довше за верблюдів

На озері Кірпічка в Ужгороді завжди багато охочих пригостити лебедів та качок, навіть зараз, коли вони перебралися на Уж, люди приходять підгодовувати тих пернатих, що залишилися. Це добре, але заодно з птахами харчуються й інші мешканці водойми.

Наприклад, щурі.

Тут вони вгодовані, сміливі і навіть ручні.

Гризуни сміливо розгулюють між людьми і збирають на березі їжу, не реагуючи ні на кого.

Вони ласують залишками хліба та зерна, але не проти й прийняти водні процедури. Однак вони добре знають почуття міри і ніколи не переїдаються.

При цьому щурі є всеїдними. Вони їдять абсолютно все: насіння, плоди, зерно, горіхи, квіти, листя, комах, птахів, рептилій, рибу, яйця і гриби. Відомі випадки, коли кілька щурів кооперувалися і допомагали один одному для того, щоб вкрасти з гнізда куряче яйце. Їхні зуби ростуть безперервно, тому щур повинен постійно щось гризти щоб сточувати їх.

Крім того, ужгородські щурі чудово плавають та пірнають. Але, що цікаво, без води вони здатні жити довше за верблюдів.

Учені довели, що в цих тварин високий рівень інтелекту, дресеруванню при бажанні піддаються не гірше кішок і собак. Пацюки істоти соціальні, ніколи не живуть поодинці, постійно спілкуються один з одним за допомогою ультразвуку. У одній щурячій колонії може нараховуватися до тисячі особин. За рік одна самка здатна народити більше сотні малюків.

Якщо в Ужгороді щурів люблять не надто, то в Індії є храм щурів. За легендою жінка просила богів повернути до життя потонулого сина, Бог підземелля почув її і оживив хлопця. Натомість він перетворив матір і всіх її синів на щурів, назавжди заборонивши вхід у підземне царство. Тому після смерті, вони відроджувались знову у подобі щура.

Тож ідучи до храму, всі парафіяни зобов’язані знімати взуття перед входом та принести їжу для пацюків. За приблизними підрахунками там проживає близько 20 тисяч щурів, які харчуються молоком з величезних чаш. Якщо хто-небудь з гостей, випадково вб’є щура, його зобов’язують подарувати храму золоту статуетку із зовнішністю гризуна.

В Ужгороді таких чудасій немає, але щурі на Кірпічці спокійно вживаються з усіма, хто приходить до озера.

Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net