Чому обласні депутати перетворилися на прохачів і що дають закарпатцям їхні скарги до Уряду

Останнім часом депутати Закарпатської обласної ради просто завалили Уряд різноманітними зверненнями. Вони, напевно, вирішили хоч у чомусь стати рекордсменами, якщо не за темпами зростання економіки, не за кількістю позитивних реформ, чи успішних об’єднаних територіальних громад, то хоч за найбільшою кількістю скарг на життя.

Їх не влаштовує все… і в дечому вони справді мають рацію. Наприклад, коли пишуть про незадовільний стан доріг.

Утім замість того, щоб листуватися з Гройсманом набагато ефективніше було б придумати механізм залучення коштів. Наприклад, за рахунок іноземних інвестицій.

Слід зазначити, що Закарпаття – прикордонна область. Ми маємо митниці. Чотири державні кордони та ряд таких привілеїв, які нашим сусідам львів’янам, які нас випередили за всіма параметрами, навіть не снилися.

Але чи вміємо ми користуватися тими благами? На жаль, ні.

У закарпатських міст десятки побратимів у Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі, Німеччині та інших країнах Європи. Але що дає така співпраця? Здебільшого обмін концертами та спільним відпочинком міських голів, депутатів, голови облради та облдержадміністрації. Тобто, культурна програма і мінімум залучення коштів до області.

Ну і звісно, спільні виступи перед камерами, фото сесії для журналістів. А чи мають закарпатці матеріальну користь із цього? Ніякої. У цьому плані Закарпаттю допомагають матеріально лише угорці, але така співпраця відбувається зовсім не в рамках згаданого партнерства. Але про це ми поговоримо іншим разом.

Тож чи думають наші обласні депутати про розвиток краю? Чи прагнуть, аби він розвивався? Чи їх більше цікавить власний імідж та свої статки і можливість на наступних виборах знову опинитися в числі вибраних?

Відповідь очевидна. Тож саме через це вони й бавляться  у велику політику та займаються перекладуванням відповідальності з себе на інших.

Чому, для прикладу, Закарпатська обласна рада прийняла звернення до Міністерства інфраструктури та Укрзалізниці про запуск Інтерсіті з Ужгорода до Києва через місяць після того, як це питання підняли наші сусіди львів’яни та самі ж залізничники?

Чому закликають парламентарів  ухвалити Антиолігархічний пакет докорінних перетворень, цитуючи при цьому закони та Міжнародні конвенції? А чому про таке не просять заявити з трибун своїх колег, яких закарпатці обрали представляти свої інтереси у Верховній Раді? Адже саме вони з трибун повинні заявляти про прозорість у економіці та відстоювати інтереси закарпатців.

Але вони, ніби води в рот набрали. Більшість часу мовчать… Хоча зараз, перед президентськими  виборами, звісно, їхні прес-служби запрацювали і почали робити розсилки з повідомленнями про те, з ким зустрілися їхні керівники, про що думають і де перерізали стрічку на об’єкті.

zakarpatpost.net