Закарпатка через ревнощі добила співмешканця: лупила його стільцем та кулаками
У пориві гніву жінка, яка працювала соціальним працівником і зустрічалася з чоловіком 13 років, нанесла йому понад 40 ударів по всьому тілу
Трагедія в селі Шаланки Виноградівського району сталася у жовтні 2016 року, однак суд крапку у справі поставив лише цими днями, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Конфлікти між Марією та Юрієм бували й раніше (із етичних міркувань імена замінено). Коли 62-річний чоловік випивав, ставав агресивним. Але того разу, як кажуть очевидці, п’яним він не був.
11 жовтня о 23 годині, Марія, хоч уже й не проживала спільно з Юрієм, прийшла до нього, аби з’ясувати стосунки, оскільки ревнувала його до колеги. У хаті між ними виникла суперечка. Тож жінка вдарила його тричі кулаком у обличчя. Аби захиститися від розлюченої Марії, Юрій схопив дерев’яний стілець, витягнув його перед собою. Однак жінка вихопила його в нього і почала ним гамселити чоловіка. Найбільше дісталося йому по голові. Він втратив рівновагу та впав на підлогу.
Але спинитися розлучена закарпатка вже не могла. Вона й далі лупала його стільцем, уже лежачого. На цей раз – у область грудей. Била також ногами у різні частини тіла.
За висновком судово-медичної експертизи, тіло чоловіка було все в синцях та ранах. Також у нього були поламані ребра, виявлено розрив плеври, легенів, забій печінки та правої нирки, які зрештою й спричинили небезпеку для життя. І в результаті 13 жовтня о 07.30 він помер через дихальну недостатність та шок. Жінка намагалася надати співмешканцю посильну допомогу самостійно, а фельдшера викликала вже тоді, коли було пізно. Тож саме лікар і викликав на місце події поліцію.
У суді Марія вину визнала частково і розповіла власну версію подій.
«Я народилася у Білорусі, але після одруження переїхала на Закарпаття. Після смерті чоловіка познайомилася з Юрієм. Він ремонтував мені пральну машину. Оскільки я жила сама з двома дітьми і потребувала допомоги, ми почали співмешкати та допомагали один одному по господарству. Юрій спочатку був тихим та врівноваженим, однак, коли випивав, показував свій характер, міг мене побити, про що я неодноразово повідомляла його доньок. За тиждень до смерті він, перебуваючи в нетверезому стані, заходив до мене, кричав, розбив скло на дверях та, злякавшись, втік. Після цього його ніхто не бив, однак він сам впав та розбив чоло. Того вечора я прийшла до нього. Він наодинці вживав алкогольні напої та запропонував мені інтим. Я не погодилась, а тому він почав зривати з мене одяг та вдарив табуретом. Я, в свою чергу, вихопила стілець, нанесла йому ним декілька ударів та втекла. Він був на ногах. Через деякий час я передзвонила Юрію та поцікавилась його самопочуттям. На ранок, перед роботою, зайшла до нього і повторно спитала чи не потребує він медичної допомоги. Отримавши негативну відповідь, перевдягнула його, випрала речі, в яких він був, оскільки вони були брудні та мокрі, і пішла геть. У той же день жінка купила в аптеці перекис водню та крем від синців та обробила чоловікові рани. Коли побачила, що Юрій помер, повідомила сусідів, однак його дочкам не подзвонила. Його смерті я не хотіла», – заявила вона.
Донька Марії зауважила, що мати зустрічалася з Юрієм приблизно 13 років і спочатку була щасливою, але потім все змінилося.
«За останні 2-3 роки його ніби підмінили, через вживання алкоголю став скандальним, змушував нас працювати на нього, застосовував насильство до матері, чіплявся п’яним до мене, прийшов на святкування випускного брата у школу із ножем. Одного разу розбив двері у будинку, налякав маленьку дитину. Із мамою вони часто сварилися. Жити з ним вона не хотіла, хоч і любила його», – запевнила дівчина.
Про те, що між співмешканцями були часті скандали, розповіли і доньки Юрія.
«Спочатку відносини між ними були нормальні, а потім через гроші почали виникати сварки. Незадовго до трагедії батько прийшов до Марії додому, де між ними виникла сварка, що переросла в бійку, під час якої його добряче відгамселили. Про це батько по телефону розповів сестрі. До лікарні та правоохоронних органів він не звертався. Мені також відомо, що батько періодично бив Марію. А от що трапилось між ними 11 жовтня – не знаю», – наголосила молодша.
Старша ж доповнила свідчення сестри іншими деталями.
«Із 2005 року батько жив сам, тож згодом почав співмешкати із Марією. Ми з сестрою були проти цього, передбачаючи негативні наслідки їхнього спілкування. Фактично вони проживали окремо, але ходили один до одного в гості. Батько іноді навідував нас, а десь двічі на місяць ми приїжджали до нього. Однак, він завжди забороняв нам втручатись у його особисте життя. Спочатку у них із Марією були добрі теплі стосунки, але потім вони ускладнились. Вони постійно конфліктували. Батько був дуже агресивним після зустрічей з нею. Я особисто чула по телефону, як між ними відбувалась одна з бійок, під час якої батько отримав тілесні ушкодження. 13 жовтня ми з сестрою приїхали навідати батька. але знайшли його мертвим. Марія в той час підмітала двір, але нам нічого не пояснила», – розповіла жінка.
Прийшла на судове засідання навіть провізор із аптеки, у якій Марія купувала Юрію ліки. Вона повідомила, що жінка попросила щось від синців та заспокійливе. Також питала, де знаходиться лікар, щоб він міг оглянути Юрія.
Директор цегельного заводу, на якому вбитий закарпатець працював електриком та слюсарем, повідомив, що після обіду 11 жовтня в клубі відбувалось святкування з нагоди дня народження одного з працівників. На ньому був і Юрій, причому – тверезий. Коли керівник повернувся з відрядження, йому сповістили тривожну звістку, зазначивши, що Юрій упав із велосипеда, повертаючись зі святкування.
«Я відразу пішов до нього додому, аби з’ясувати всі обставини справи. Бачив голий труп Юрія. Він був дуже побитий. Марія в розмові зі мною особисто підтвердила версію з велосипедом. Жінка дуже ревнувала його до однієї з працівниць, тож на фоні ревнощів влаштувала бійку. Але Юрій Марію любив. Про це розповідав мені сам», – підкреслив чоловік.
Сама Марія каялася у всьому і просила суворо її не карати. Але суд визнав жінку винною у вбивстві Юрія і засудив до 9 років позбавлення волі.
Іван ДУХНОВИЧ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
