Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 14 лютого
День на Закарпатті був багатим на події.
Вчора zakarpatpost.net повідомляв про дівчинку з Хуста, якій необхідна операція в Києві.
Новина швидко розлетілася Інтернетом і лише зі сторінки zakarpatpost.net у Фейсбуці її перепоширили більше тисячі разів, ще майже сотню зі сторінки газети «Неділя Закарпатські новини» і 2 тисячі поширень було зі сторінки «Наш Хуст».
І сьогодні мама Злати Вікторія Черних повідомила радісну новину – потрібну суму зібрано.
Жінка дякує всім закарпатцям, що відгукнулися на її прохання і дали її дочці шанс на порятунок.
Про стан здоров’я 14-річної хустянки повідомлятимемо вас і надалі. А наразі збір коштів закрито.
Якщо ще кілька тому господарів, які одягали улюбленців у різні наряди, перехожі зустрічали покручуванням пальця біля скроні, то зараз чотирилапі у столиці Закарпаття стали великими модниками.
Зустріти собаку в комбінезоні та навіть у спідниці вже ні для кого не дивина.
Найчастіше причепурюють ужгородці собак декоративних порід. Болонок та йоршерських тер’єрів можна зустріти у справді ексклюзивних речах.
Для того, аби замовити їм одежу, існують навіть спеціальні Інтернет-магазини, або можна зробити індивідуальне замовлення у швачок.
Проте великі та середні породи гуляють вулицями міста переважно у натуральних шубках.
Не часто власники тішать тварин нарядами.
У Мукачеві патрульні склали протокол на чоловіка, який знущався з власної собаки.
Про це повідомила патрульна полція Закарпатської області.
У повідомленні зазначано, що вчора близько 22-ї години, патрульним надійшло повідомлення про жорстоке поводження з тваринами на вулиці Росвигівській.
Заявник розповів, що чоловік, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, знущається зі свого собаки породи фокстер’єр. Чоловік його бив, душив й силоміць тягав за поводок.
Інспектори одразу припинили правопорушення, встановили особу правопорушника та склали на нього відповідні адміністративні матеріали. Подальше рішення прийматиме суд!
zakarpatpost.net проаналізував рубрику «Клуб знайомств» газети «Закарпатські оголошення» і ось які цікаві відкриття ми зробили
До «Клубу знайомств», що в газеті «Закарпатські оголошення» щотижня приходять сотні листів від закарпатців, які шукають другу половинку. За 18 років існування газета поєднала долі вже тисячі наших земляків.
Тож кого шукають мешканці нашого краю, які риси бажають бачити у партнерах і що навпаки їх відштовхує в інших, що вони розповідають про себе.
Жінок найбільше цікавлять представники сильної статі, які не вживають алкоголь, не мають судимостей, є фінансово незалежними та порядними. Нерідко серед оголошень є й такі, у яких наші землячки бажають знайти лише військових женихів, або несерйозних просять взагалі їх не турбувати.
Не подобаються закарпаткам і жадібні наречені. Серед головних якостей ідеального чоловіка: вірність, щирість, щедрість, уміння кохати та цінувати партнера.
Як і для чого в процесі еволюції виникло кохання – наразі так і лишається незрозумілим. Кажуть, ніби для того, щоб ослабити чоловіка і урівняти його шанси з жінкою. Але ж закохуються частіше саме жінки. Хоча кохання таки послаблює чоловіка, робить його тупішим, вразливішим і вайлуватішим. Жінці воно дає склянку рожевого сиропу і додаткову можливість поговорити, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
З іншого боку, дуже тяжко уявити історію людства, якби у ній не було пресловутого яблука Єви. Це було би щось максимально тоталітарне і автоматизоване. Кохання є порятунком від вбивчої серйозності. Тяжко любити те, чого ти не знаєш. Ще тяжче – те, з чого ти смієшся. Тому цинікам легше обходитися без кохання. Адже у ньому ти отримуєш те, без чого спокійно можеш обійтися. Проте коли втрачаєш його, відчуваєш вже повну спустошеність і мусиш докласти значних зусиль, аби примусити себе жити далі. Тож розглядати це все як божественний дарунок не доводиться. Швидше, привіт з нашого тваринного минулого. Хоча це ще велике питання, чи кохають тварини. Виходить, що це суто людський феномен, котрий різнить нас і від того, що нагорі, і від того, що насподі.
Дивна природа Закарпаття. Якщо в Ужгороді, Мукачеві та багатьох в низинних районах області снігу вже немає зовсім, то у високогір’ї ще справжня зима… ніби от-от наступить Новий рік.
Журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» побував сьогодні у Лісарня Мукачівського району.
Там біля доріг сніг ще до поясу. На деяких будинках від важкого снігового покрову навіть позавалювалися дахи.
На полі сніг не такий великий, поступово почав танути, але все одно у висоту він сантиметрів 30.
Яка ж тоді зараз люта зима на Говерлі?!
Берегівська об’їзна в Мукачеві є частиною дороги міжнародного значення М24. Це – траса, що веде до Європи, своєрідна візитна картка нашої області в очах тих іноземців, які приїжджають у наш край.
Та й самі закарпатці, які останнім часом лише те й роблять, що євроінтегруються їдуть до Європи таким битим шляхом, що на ньому можна загуби і вставну щелепу, і колеса автівки, і все, що завгодно.
Справа в тому, що дорожня артерія вся в ямах. Її періодично ремонтують, латають, та асфальт все одно сходить і оголяє закарпатську землю. Напевно, навіть без покриття їздити цією дорогою було б легше.
Протяжність шляху в Мукачеві близько 5,5 кілометрів. Веде він до Берегова і знаходиться на утриманні служби автомобільних доріг області.
Як змінилися ціни на житло в Ужгороді?Проце у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» газеті «Закарпатські оголошення» розповіла ріелтор Беата Мендел.
– Приблизно одинакові, як торік. Можливо, зараз хіба що трохи піднялася вартість у зв’язку з тим, що осінь, заїхали студенти, яким батьки купують квартири і на житло є попит. Але підняття цін не є суттєвим.
Аби вартість житла підвищилась, для цього потрібне економічне підґрунтя. Ні з сього, ні з того ціни на нерухомість зростати не можуть. До кризи люди могли брати кредити і купувати. Зараз такого немає і нерухомість подешевшала. Ми ще живемо у дуже хорошому регіоні, у нас є продажі, бо люди виїжджають за кордон.
Це теж не потрібно недооцінювати. У нас також будується багато нових багатоповерхівок, що теж дуже добре. Завжди можна знайти нерухомість на будь-який гаманець.
Закарпатцю Павлу Павлову загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі. Голову ГО “Доста” підозрюють у скоєнні смертельної ДТП, яка трапилась на об’їзній Ужгорода 5 грудня 2017-го. Мовляв, машина активіста збила 59-річного чоловіка і поїхала далі. А після цього на нього наїхав інший автомобіль. Травми чоловіка виявилися смертельними.
За дивним збігом обставин, за кілька годин після аварії згорів автомобіль активіста. Донька загиблого підозрює, що таким чином він намагався приховати сліди злочину. Голова ГО “Доста” в свою чергу заперечує, що він скоїв смертельну аварію і каже, що нікого не збивав, пише pmg.ua.
Головуючий суддя Віктор Данко обрaв Павлу Павлову зaпобіжний зaхід у вигляді цілодобового домaшнього aрешту із зaстосувaнням електричного брaслету нa 2 місяці, тобто до 12 квітня.
Як газета поєднала два гарячі серця
Деколи люди поєднують долі у зовсім несподіваний спосіб. Хтось знайомиться на вулиці, хтось у студентській аудиторії, хтось – у Інтернеті. А Романа Данюка та Людмилу Роман звело оголошення в газеті, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Роман давно шукав собі пару, але та єдина чомусь не траплялася. Хоча він почувався добре й один, вмів і їсти приготувати, і у квартирі лад навести, та вечорами все частіше хотілося пригорнути когось близького, просто поговорити, або навіть із кимось разом помовчати.
Чоловікові було вже майже 40 років. Та він не знав, де шукати споріднену душу. Якось один знайомий порадив йому дати оголошення, мовляв, у нього таким чином кум собі дружину знайшов і вже 10 років живе з нею душа в душу.
14 лютого Закарпаття відзначає свято, яке прийшло до нас із Заходу – День святого Валентина. Далеко не всі сприймають його позитивно і стверджують, що нам воно чуже, а кохатися треба не за календарем, а щоденно. Проте є люди, для кого день закоханих став доленосним, пише закарпатська газета «Неділя Закарпатські новини».
Валентин мав батька – італійця. До Ужгорода він потрапив ще в радянські часи, приїхав у гості до знайомого, із яким разом колись був на науковому форумі в Росії. Місто йому сподобалось, але не тільки воно. У свого товариша на вечірці він познайомився з Ольгою, у яку одразу ж закохався і вже наступного дня покликав до РАЦСу. Дівчина чомусь, навіть не роздумуючи, погодилась. Із нею разом він, до речі, вже 40 років живе душа в душу у мирі і злагоді. Та тоді через рік після весілля 14 лютого у них народився син. Джино, який про свято закоханих знав із дитинства, одразу ж вирішив, що назве дитину Валентином.
Хлопець підріс, закінчив юридичний факультет УжНУ і познайомився з дівчиною. Вона звернулась до нього по допомогу. Її брат розбив автомобіль, збив дідуся і шукав адвоката. Хоч Валентин сам за справу не взявся, оскільки ще мав мало досвіду, але знайшов досвідченого правозахисника, якого порекомендував новій знайомій. У результаті хлопець сплатив штраф, але за ґратами не опинився. А Валентину дівчина чомусь одразу припала до душі. Тим більше що в них було багато спільного: вони читали одні й ті ж книги, слухали одну й ту ж музику, дивилися одній ті ж фільми. Та й звали її Валентина. Батько в неї також мав запальний норов, був родом із Вірменії. Тож пара почала багато спілкуватись і невдовзі вирішила одружитись.
