Як працювати найбільш продуктивно? Стало відомо, коли наш мозок працює найкраще
Наш мозок працює по-різному упродовж дня. На його ефективність впливає багато чинників і зокрема температура тіла. Отже, як розпланувати справи, щоби впоратися з ними якнайкраще?
Мозок – не машина, що працює безперебійно. Фізіологічні реакції нашого організму протягом дня також не однакові. Всім, наприклад, відомо, що після ситного обіду концентрація уваги падає, пише ВВС. Україна.
Утім, коливання активності мозку протягом дня залежать не лише від їжі.
Які зміни відбуваються в мозку протягом дня і які сигнали про це свідчать?
Чи планували б ви свій день інакше, якби знали свої піки продуктивності? І чи можна провести день ефективніше, врахувавши особливості роботи мозку?
Стрес – на ранок
Якщо ви не жайворонок, перевиховувати себе немає сенсу.
Відомі бізнес-лідери та зірки часто розповідають, що домоглися успіху завдяки тому, що встають на світанку. Але, якщо такий режим не збігається з вашими природними ритмами, його переваги – доволі сумнівні.
Утім, ранок все одно є дуже важливою частиною дня. Як виявило дослідження за участю японських працівників, саме вранці ми краще реагуємо на стресові події.
Учасникам експерименту пропонувалося виконати стресове завдання через дві години після пробудження або через 10.
Як показало дослідження, рівень кортизолу у випробуваних значно підвищувався після виконання завдання вранці, але не наприкінці дня.
“Кортизол відіграє важливу роль у захисті нашого організму, – пояснює Юдзіро Яманака, професор Університету Хоккайдо в Японії. – Цей гормон відповідає за реакцію організму на ситуацію “бий або біжи”, тобто на стресову ситуацію”.
Без вивільнення кортизолу важливі частини цієї реакції просто не відбуваються. Кортизол, приміром, регулює артеріальний тиск, а також підвищує рівень цукру в крові.
Завдяки цьому в стресовій ситуації ви не панікуєте, а зберігаєте ясність розуму, у вас з’являється достатньо енергії щоб діяти.
Кортизол також допомагає відновити баланс в організмі після стресової події, а це означає, що після напруженого ранку вам буде легше прийти в норму.
Тоді як стресові ситуації вечері погано впливають на ваш психофізичний стан і згодом можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, наприклад, до ожиріння та діабету другого типу, а також до депресії.
“Якщо стресове завдання неминуче, краще перенести його на ранок”, – радить Яманака.
Піки продуктивності
“Хоча рівень кортизолу може бути вищим уранці, не всі люди ефективніші на початку дня”, – каже Крістіна Ескрібано Баррено, психолог із Мадридського університету Комплутенсе.
Чи є ви жайворонком або совою вирішує багато чинників, зокрема вік, стать, соціальне та екологічне середовище. Наш організм готується до навантажень дня незабаром після пробудження.
Однак для деяких завдань йому потрібно більше часу. Прості завдання, як-от рахунок подумки, збігаються з температурою тіла. Чим вона вище, тим краще продуктивність.
Зазвичай наше тіло має найвищу температуру десь о шостій-сьомій вечора, а тому нескладні розумові завдання краще відкласти на цей час.
“У жайворонків цей пік може бути на кілька годин раніше, а у сов – трохи пізніше, хоча загалом хронотип людини на нього не впливає”, – пояснює Конрад Янковський, психолог з Варшавського університету в Польщі.
Вища температура тіла, спричинена нормальними, щоденними ритмами, збільшує метаболічну активність в корі головного мозку. Це прискорює когнітивні процеси.
“Деякі дослідження показали, що вища температура мозку пришвидшує передачу сигналів між нейронами”, – каже Янковський.
“Навіть штучне підвищення температури тіла може покращити продуктивність, але лише до 37 градусів або трохи вище. При лихоманці мозок добре працювати не буде”.
Сонливість, увага, короткочасна пам’ять і навіть ефективність від фізичних вправ пов’язані з коливаннями температури тіла, пояснює науковець. Але це не означає, що температура безпосередньо впливає на всі ці процеси.
“Зміна температури відбиває добові ритми, які також впливають й на інші функції організму, але саме температура дозволяє їх відстежити”, – додає польський науковець.
Ризик нещасних випадків завжди більше вранці, коли температура тіла найнижча, що спричинює сонливість та знижує увагу.
Хронотип
Проте для складніших завдань, піки продуктивності можуть залежати від того, жайворонок ви чи сова. Найважливіше – це позбутися відволікань, але ефективність цього також залежить від хронотипу.
“Якщо людині треба сконцентруватися на дійсно складному завданні, вона обирає час, коли її точно ніхто не потурбує. Для жайворонка це – світанок, коли ще ніхто не прокинувся, а для сови, навпаки, пізній вечір або ніч”, -зазначає Янковський.
Стресові робочі ситуації, як-от презентація, складні перемовини чи вирішення конфліктів, краще залишити на першу половину дня.
Тоді ваш організм встигне відновитися і ви зможете зосередитися на роботі, яка потребує уважності.
Гнучкість у цьому питанні важлива, враховуйте свій хронотип і прислухайтеся до своїх природних ритмів сну.
Виходить, найкращий спосіб налаштуватися на ефективний день – це добре виспатися.
