Лем вам сміх у голові. Найсмішніші анекдоти тижня

Псіхушка. Один хворий каже другому:
– Тобі ся полюбив муй рассказ, який я тобі вчора дав почитати?
– Так собі. Усьо якось розмито, дуже много імен…

На йсе заходит дохтор, який за дверима всьо чув і каже строго:
– Так, хлопці… Тепер я всьо поняв. Ану признавайтеся, котрий то із вас украв мою, телефонну книгу?

***
Маріка вже й вечерю учинила, і одяг порайбала, а чоловіка всьо ниє з роботи. Уже й темніти начало. Не видержує, каже малому:

– Ану, Цильку, попозерайся у окно, чи не йде отиць із бара?

Дітвак углянув і отвічає:
– Вижу го якраз! Уже ся плентат!
– А по якому боці вулиці йде?
– По обох!

***
Син звідат нянька:
– Удкідь ся діти берут?
– Їх приносит лелека.
– Ото такоє потятко із довгим червоним носом?
– Пак ай!
– Ото тот, што жиє на югови?
– Айно, синку!
– Tовди я го видів! Ун до мами приходив. Коли ти в командировку їздив!

***

Стоят два патрульні на дорозі, машини спирают. Остановили молоду дівку. Звідают ї:

– Ти ко?
– Манекенщица.
– Ото як?
– Ходу в файнуй одєжді  по подіуму.
– Ясно. Митре, пиши – проститутка.
Пройшло п’ять мінут. Спираю они другу.
– Ти ко? – інтересуются
– Натурниця.
– А йсе як?
– Роздіваюся, а художник ня малює.
– Ясно. Митре, пиши – проститутка.
Поройшло ще п’ять мінут. Остановили третю.
– Ти ко?
– Проститутка.
– Ото як?
– Хожу уд стовпа до стовпа.
– Ясно. Митре, пиши – електрик.

***

Встрітилися дві давні знакомі на набережній в Ужгороді. Каскуют меже собов. Перша каже:

– Іду я вчора вночі по темнуй вулиці, раз лиш вижу – спереду  чоловічий силует! Но та я й начала тікати.

Друга аж рот удкрила, так слухала. А дале звідат ї!
– Но та як? Догналась го?

zakarpatpost.net