Чергова брехня від організаторів теракту щодо підпалу офісу угорського товариства в Ужгороді
Метою підпалу будівлі Товариства угорської культури Закарпаття, розташованої в центрі Ужгорода, було знищення майна, а не підпал будинку. Про це у понеділок, 4 березня, заявив у суді в Кракові один із обвинувачених у підпалі, передає УНН з посиланням на Польське радіо.
Уточнюється, що йдеться про напад 4 лютого 2018 року. Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало Адріана М., Томаша Ш. та Міхала П. Їх обвинувачено у скоєнні злочину терористичної спрямованості, що полягав у нанесенні фашистських символів та підпалі будинку, а Міхала П. також у фінансуванні цих дій та підбурюванні до них.
За версією прокуратури, такі дії мали “навмисно публічно підбурити до нетерпимості на національній основі між українцями та угорцями”, а також призвести до “порушення устрою України та поглибити національні поділи між українцями та угорцями”. Міхалу П. загрожує до 12 років позбавлення волі, Адріанові М. і Томашу Ш. – до 10 років, пише видання.
Захисники підсудних внесли клопотання із проханням зробити судовий процес закритим, мотивуючи це тим, що іноземні мас-медіа, які пишуть про справу, розкрили зображення та особисті дані обвинувачених. Однак суд відхилив цю заяву.
Адріан М. і Томаш Ш. у понеділок зізналися у своїй участі в акції, однак вони не погодилися із правовою класифікацією їхнього діяння як терористичного акту.
“Метою акції було знищення власності та погіршення відносин між угорською меншиною та Україною, а не підпал будинку центру угорської культури в Ужгороді”, – сказав Адріан М.
Кілька разів він повторив, що вони мали тільки пошкодити фасад будівлі та залишити видимі сліди. На запитання про те, чому вони повторили свою акцію, обвинувачені заявили, що результат першої спроби не задовольнив замовників, бо пляшка з коктейлем Молотова, кинута в будівлю, відбилася та впала на тротуар, не завдавши пошкоджень центру. А тому під час другої спроби Адріан М. поставив куртку, змочену бензином, за ґрати вікна. Адріан М. і Томаш Ш. сказали, що незадовго до акції вони переконалися, що у будівлі нікого немає.
Ш. теж пояснив, що він ані знав, хто був замовником цієї акції, ані мав впливу на рішення про її перебіг та повторення. Він запевнив, що його завданням було записування на камеру, а мотивацією – гроші.
Адріан М. і Томаш Ш. сказали у суді, що кожний з них отримав за атаку на центр в Ужгороді 1 тис. злотих до і додатково 1 тис. після здійснення нападу.
За словами Томаша Ш., ще до поїздки в Україну було з’ясовано з Міхалом П., що ця акція не пов’язана із діяльністю радикальної, ультраправої організації Falanga. Хоча Ш. визнав, що він був колись членом “Фаланґи” та брав участь, зокрема, в організованих нею демонстраціях, але нині він не є її членом. Адріан М. заявив, натомість, що ніколи не був членом “Фаланґи”.
Міхал П. ще під час попереднього процесу заявив, що замовником атаки був Мануель Охсенрайтер, який працює в офісі депутата популістської, праворадикальної партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) Маркуса Фронмаєра і є редактором ультраправого видання “Zuerst!”.
Захист одного з обвинувачених попросив у понеділок допитати – у межах міжнародної правової допомоги – Мануеля Охсенрайтера, аби той роз’яснив, чи спілкувався з Міхалом П. про заплановані акції в Ужгороді.
