1 та 2 жовтня поєдинки між командами учасниками турніру відбуватимуться в селі Невицьке на футбольному полі спортивної бази “Камелот”.

Початок: 11:00 (за київським часом).

3 жовтня, в рамках Міжнародного турніру “Футбол без кордонів”, в Ужгороді на стадіоні “Спартак” відбудеться товариська гра між збірними командами ветеранів “Іглс – Нью-Йорк” (США) – “Чорноморець” (Одеса) та Закарпаття.

Початок: 15:00 (за київським часом).

Футбольний турнір “Футбол без кордонів” пройде під патронатом народного депутата України від Партії регіонів Сергія Мошака. Організатор спортивного дійства – Закарпатська облдержадміністрація.

Відзначимо, що Міжнародний турнір з футболу серед ветеранів “Футбол без кордонів” Закарпаття прийматиме вдруге. Минулого року перемогу в змаганнях виборола команда з Ужгорода.

zakarpatpost.net

На 13-ій хвилині гол забив Валерій Грицай.

zakarpattya.net.ua

Если верить Борису Левину, чьи ироничные комментарии, как и всегда, придавали происходящему на поле особую пикантность, футбольная сборная министров Крыма тренировалась каждый день в течение года, готовясь к этому историческому матчу. В отличие от команды телекинофорума, которая была сформирована всего лишь за пятнадцать минут до начального свистка.

После того, как форумчане пропустили в свои ворота два мяча подряд, расстроив чуть ли не до слез болельщиков во главе с Александром Беликовым, судья мудро решил сменить привычную тактику судейства. Блистательный Сергей Калина быстренько выдал министрам несколько желтых карточек «за пререкание с судьей», мотивировав это тем, что «собственное мнение министров хорошо лишь в государственных делах», и удалил с поля двоих из них.

Азартные болельщицы команды телекинофорума предложили также усилить ряды противника Н.Н.Дроздовым, «заслав» Николая Николаевича в ворота министров в качестве «ИХ» вратаря.

Но Сергей Калина остался профессионально непреклонен: максимум, на что он мог бы пойти – это ввести Дроздова двенадцатым игроком в команду телекинофорума. В итоге, Николай Николаевич, приветствуемый дружными криками поклонников телепередачи «В мире животных», тихонько трусил вдоль кромки поля, выполняя роль нашего любимого «Талисмана».

Матч закончился триумфально: благодаря виртуозному судейству Сергея Калины, не дававшего министрам особо близко и слишком часто приближаться к воротам артистов, сборная команда телекинофорума «Вместе» победила противника с разгромным счетом 3:3. Сумев-таки дотянуть до финального свистка без особых потерь и в хорошем настроении!

Звездой матча совершенно справедливо был признан вратарь команды телекинофорума «Вместе» Владимир Ежов, прыгающий за мячом, как тигр, и неоднократно спасавший своим ворота от чрезмерного внимания и точных посылов министров. За что он и получил памятную статуэтку из рук Геннадия Селезнева.

Памятные призы получили также другие отличившиеся игроки, а сам Геннадий Селезнев был награжден фирменной спортивной футболкой, с собственной фамилией на спине.

zakarpatpost.net

Дніпропетровськ. “Дніпро-Арена”.  Головний арбітр: Юрій Вакс (Сімферополь)

ДНІПРО Дніпропетровськ – ДИНАМО Київ – 0:4

Дніпро: 27. Лаштувка – 2. Інкум, 5. Мандзюк, 7. Кулаков (4. Кравченко, 46), 9. Калініч, 10. Коноплянка, 14. Чеберячко (69. Антонов, 46), 17. Стрініч (8. Джуліано, 46), 19. Денісов, 20. Боатенг, 29. Ротань (к)

Запасні: 32. Каніболоцький, 11. Олійник, 18. Зозуля, 30. Шахов

Головний тренер: Хуанде Рамос (Іспанія)

Динамо: 1. Шовковський (к) – 2. Даніло Сілва, 3. Бетао (37. Юссуф, 54), 5. Вукоєвич, 6. Попов, 8. Алієв (25. Аруна, 71), 9. Ярмоленко, 10. Мілевський, 11. Ідейє, 23. Єременко (77. Корреа, 78), 34. Хачеріді

Запасні: 35. Коваль, 14. Рибалка, 36. Нінкович, 45. Калитвинцев

Головний тренер: Юрій Сьомін (Росія)

0:1 Горан Попов, 24 (Алієв подав кутовий і Горан Попов невідпорно пробив головою)

0:2 Артем Мілевський, 25 (Алієв вивів Мілевського один на один і Артем впевнено переграв Лаштувку)

0:3 Андрій Ярмоленко, 45+3 (Даніло, зробивши вражаючий ривок по правому флангу, увірвався в штрафний майданчик і віддав передачу під удар Ідейє. Браун бив у дотик, але потрапив у Лаштувку. М’яч від воротаря відскочив до Ярмоленка і той добив його у сітку)

0:4 Андрій Ярмоленко, 70 (трьохходівка Єременко – Мілевський – Ярмоленко завершилась результативним ударом останнього у дальній кут)

Попередження: Дерек Боатенг, 17; Артем Мілевський, 17; Сергій Кравченко, 85

prosport.tsn.ua

Результати інших матчів.
Фінський ХІК сенсаційно взяв гору над “Шальке”, братиславський “Слован” завдав поразки “Ромі”. Зі свого боку репутацію грандів підтримали “Лаціо”, ПСЖ і “Тоттенхем”, забивши суперникам “скільки хотіли”.
ХІК – Шальке 2:0
Слован Братислава – Рома 1:0
Лаціо – Работнічкі 6:0
Діфферданж – ПСЖ 0:4
Хартс – Тоттенхем 0:5

Омонія, Ренн, Марибор, Андерлехт, Рапід виграли зустрічі, в яких суперник відкрив рахунок
Омонія – Зальцбург 2:1
Црвена Звезда – Ренн 1:2
Бурсаспор – Андерлехт 1:2
Шльонськ – Рапід Бухарест 1:3
Марибор – Рейнджерс 2:1

Зафіксовані 4 нічиї з голами…
Зестапоні – Брюгге 3:3
Легія – Спартак Москва 2:2
Олесунн – Алкмаар 1:1
Шемрок Роверс – Партизан 1:1
… і 8 (включаючи Металіст – Сошо) нульових

Нордшелланд – Спортинг 0:0
Русенборг – АЕК Ларнака 0:0
Насьонал – Бірмінгем 0:0
Атлетік – Трабзонспор 0:0
Селтік – Сьон 0:0
Рід – ПСВ 0:0
Брага – Янг Бойз 0:0

У решті матчів
Локомотив – Спартак Трнава 2:0
Бешикташ – Аланія 3:0
АЕК – Динамо Тбілісі 1:0
Екранас – Хапоель Т-А 1:0
Васлуй – Спарта 2:0
Маккабі Т-А – Панатінаїкос 3:0
Стяуа – ЦСКА Софія 2:0
Тун – Сток Сіті 0:1
Стандард – Хельсінборг 1:0
Атлетіко – Гімараеш 2:0
Ганновер – Севілья 2:1
Аустрія Відень – Газ-Метан 3:1

Матчі у відповідь – 25 серпня.

unian.net

Відразу після закінчення матчу Шевченко направили на обстеження в столичну клініку “Борис”, де футболістові поставили невтішний діагноз – “перелом скули”. В неділю буде прийнято рішення щодо методики лікування одержаної Шевченком травми. Не виключено, що футболіст вирушить для додаткового обстеження в одну із зарубіжних клінік.

Що стосується термінів повернення форварда на поле, то лікарям динамівців важко дати точну відповідь на це питання, але очевидно, що Шевченко, судячи з усього, пропустить обидва матчі з болгарським “Літексом” в рамках 4 кваліфікаційного раунду Ліги Європи.

unian.net

П’ять команд на одну путівку у національну лігу
Ужгородці вдруге стають переможцями східнословацько-підкарпатської дивізії 1935-1936 рр і вдруге завойовують звання чемпіона Словаччини і право боротися за вихід до національної ліги. У боротьбі за путівку до «вишки» компанію ужгородцям склали переможці Чеської, Моравсько-Силезької та Німецької дивізій: «Вікторія-Жижков» (м. Прага), СК «Градець-Кралове» (м. Градець-Кралове), СК «Батя» (м. Злін) та СК «Шумперк» (м. Меріш-Шемберг).

Гравці команди з Підкарпатської Русі (тодішня назва Закарпатської області) достойно виступили у групі і набравши 8 очок, підійшли до останнього поєдинку, який мав проходити у рідних стінах проти фаворита групи, найбагатшої команди серед п’ятірки учасників – СК «Батя», яка належала взуттєвому королю Чехословаччини Яну Баті (перший матч команд у Зліні завершився з рахунком – 2:2), тож ужгородцям необхідна була лише перемога, бо в турнірній таблиці чехи на очко випереджали «Русь».

На підкуп «не повелися»…
Підходив час гри. Власник взуттєвої фабрики Ян Батя спав і в снах бачив свою команду у національній лізі ЧСР. Він ще в попередньому поєдинку 2 серпня в м. Градець-Кралове підкупив керівництво однойменного клубу, яке дозволило команді взуттєвого магната забити у ворота краловецького клубу аж 13 голів, щоб покращити різницю м’ячів у разі однакової кількості очок з «Руссю». Більше того, представники СК «Баті», навіть, почали вести переговори і з функціонерами СК «Русі», щоб останні без бою здали гру, пропонуючи за таку послугу 100 000 чехословацьких крон (на той час це була величезна сума грошей).

Але керівництво «Русі» відмовилося від такого ганебного кроку. Натомість, «батівські розвідники» почали виходити на окремих гравців ужгородської команди. Зокрема, вдалися до підкупу найкращого бомбардира української команди Йосифа Крижа, якому запропонували 15 000 крон з проханням щоб він не цілив у ворота гостей і не викладався на футбольному полі. Криж взяв цю суму, але з виховною метою для земплінців

Тріумфальний початок
Задовго до початку цього матчу спостерігався чималий ажіотаж у футбольних колах усієї Чехословаччини. Безпосередньо на гру власним літаком приїхав і сам «взуттєвий король» Ян Батя та спеціально організовані два потяги зі Зліну, які привезли одну тисячу моравських уболівальників. А з Підкарпатської Русі на цей поєдинок до Ужгорода з’їхалися більше 9 тисяч уболівальників. Є відомості, що на матч приїхали велосипедами та кінними підводами шанувальники «Русі» з Ясіня та Рахова (за 250 кілометрів від Ужгорода).

Нині колишній гравець «Русі» та київського «Динамо» Георгій Лавер згадує, що сам, будучи тоді гімназистом Мукачівської гімназії з друзями пішки прийшли з Мукачева до Ужгорода, щоб подивитися цю гру. «Перед самим початком глядачі споглядали повітряне шоу, яке організували на честь Яна Баті. Літак над стадіоном виконував різні повітряні піруети, а насамкінець скинув на глядачів сотні повітряних кульок», – оповідає про феєричне шоу перед матчем закарпатський ветеран футболу Г. Лавер.

Подяка «Баті» від Крижа…
Гра розпочалася. Кращий гравець ужгородців капітан «Русі» Йосиф Криж, на превелике здивування моравських футболістів і не думав допомагати чехам. Натомість, він одразу ж почав загострювати ситуацію на підступах до карного майданчика гостей. А невдовзі з його подачі господарі відкривають рахунок. Не встигли чехи відійти від першого шоку, як отримали другий м’яч. До кінця першого тайму один гол злінці відіграли. А от початок другого тайму був знову за господарями.

Криж влучним ударом збільшує перевагу «Русі» до – 3:1. Після цього голу розлючений Ян Батя піднявся зі свого місця й почимчикував разом зі своїм оточенням до літака, щоб не бачити кінцеве «побиття» своєї команди. А на завершення поєдинку закарпатці вколотили ще й четвертий гол у ворота «Баті». Радості гравцям команди та вболівальникам ужгородців не було меж. Свято прийшло на вулиці міста над Ужем. А перемога «Русі» і її вихід у національну лігу стало сенсацією для футбольної Чехословаччини.

Згодом, через кілька десятиліть після цього славного поєдинку Йосиф Криж, як стверджує у своїй публікації Василь Федак («Закарпаття у спортивному вимірі») відмітив, що взяв 15 тисяч крон від представників «Баті» спеціально для того, щоб покарати чехів за нечесну гру і намагання таким чином прокласти собі шлях до вищої ліги.

Один незабутній сезон…
Хоча після виходу у національну лігу СК «Русь» провела там всього один сезон. Поки не під силу було скромній провінційній команді з Підкарпатської Русі на рівних конкурувати з тогочасними грандами – празькими «Спартою» та «Славією», СК «Плзень», «Моравська Славія» з Брна та іншими потужними футбольними колективами. Але приїзд цих грандів до Ужгорода ставав справжнім святом футболу для місцевих уболівальників.

Роман СЕНИШИН

Председатель Верховного Совета Крыма Владимир Константинов собирается возглавить команду парламента и правительства автономии во время традиционного футбольного матча со звездами ТВ и кино в дни работы телекинофорума «Вместе».

Эту информацию нашему корреспонденту сообщили в Верховном Совета АРК. Кроме Владимира Константинова, в составе сборной властей полуострова сыграют руководители министерств и ведомств, депутаты, представляющие различные фракции. В сборной звезд телекинофорума на зеленый газон ялтинского стадиона «Авангард» 28 августа выйдут известный ученый и телеведущий Николай Дроздов, популярные артисты Сергей Маховиков, Сергей Селин и другие, сообщили Интернет-изданию zakarpatpost.net в пресс-службе генеральной дирекции Международного телекинофорума «Вместе».

Лучшим участникам матча вручат специальные призы парламента и правительства АРК, дирекции телекинофорума. На трибунах болеть за участников футбольной встречи будут Армен Джигарханян, Лев Дуров, Александр Михайлов, Георгий Тараторкин, Нина Усатова, Анна Шатилова, Алексей Нилов…

 zakarpatpost.net

На минулих вихідних зафіксовано такі результати проведених ігор:

Динамо – Ринок 5:7

Метеор – Аматор 12:5

Енергія – Фаворит 5:4

Сатурн – Мікраш 6:5

Як бачимо, три команди із другої четвірки турнірної таблиці міського чемпіонату переграли новачків. Метеор рясно насіяв голів аматорам, а Енергія і Сатурн лише з мінімальною перевагою здолали суперників. Шкода за непогано укомплектовану динамівську команду, яка потерпіла фіаско і вибула з розіграшу, повідомляє vynohradiv.info

До речі, подейкують, що головний приз свого імені Герман Розенталь уже замовив у Німеччині. За право стати його володарем уже 23 липня включиться краща четвірка міського чемпіонату, яка зустрінеться з переможцями першого туру змагань. Численні уболівальники заздалегідь запасаються пивом, аби гасити гарячі пристрасті навколо кубкових поєдинків.

У турнірі брали участь три команди: монастиря та дві вірників. Футбольне поле вимостили просто неба у дворі обителі. Обабіч встановили лавки для уболівальників, яких, чесно кажучи, було більше, ніж на деяких матчах наших провідних професійних команд. Треба було бачити з яким ентузіазмом сивочолі бабусі, підскакуючи від азарту, плескали в долоні, підбадьорюючи гравців.

Причому, якщо на традиційних матчах фанати вигукують «Оле-оле!» тут над полем лунало «Алілуя!», але звучав цей побожний крик дуже навіть спортивно. Усе решта — як у справжньому «мирському» футболі: професійний суддя, жовті картки футболістам, які проштрафилися; коментатор, групи підтримки, запекла боротьба за ворота суперника і… справжні травми гравців.

Врешті-решт, матч закінчився по-християнськи дружніми рукостисканнями. А перемогу присудили командам мирян (напевно, все-таки вони частіше бавлять м’яча, ніж святі отці) і отримали від організаторів, тобто своїх суперників, заслужені нагороди. Закінчилося свято теж цілком традиційно і весело: усі присутні мали змогу обговорити баталію, смакуючи голубцями та боґрачем, який зварили у казані на відкритому вогні теж на подвір’ї монастиря.

«Я радо погодився судити цей матч, бо сам є прихожанином цього храму, — поділився після закінчення турніру Іван Кувік, асистент арбітра національної категорії з футболу. — Вважаю, що ідея проведення турніру — чудова, бо цим святі отці пропагують здоровий спосіб життя. Знаю, що на Львівщині і за кордоном подібні дійства священнослужителі організовують постійно. У нас це, поки, не так поширено, але, думаю ідея приживеться.

Свідчення цьому — велика кількість бажаючих брати участь у таких змаганнях (парафіян зголосилося аж на дві команди) і чимала кількість уболівальників на нинішньому турнірі. Звісно, рівень команд оцінити важко, хоча мушу визнати, учасники обох команд дуже старалися. Та у таких змаганнях головне не спортивна майстерність, а участь».Гравець команди мирян пан Іван каже, що йому одразу сподобалася громада францисканців.

Монахи дуже привітні, зрозуміло і просто пояснюють Слово Боже. Тому й став прихожанином монастирської церкви. А коли оголосили про спортивні змагання, одразу зголосився. Перед матчем з братами трохи тренувалися, приводили у порядок поле. «Вважаю, що зіграли непогано, я приємно вражений спортивним рівнем суперників, — зізнався гравець.

— Щоб перемогти, нам треба було добряче попотіти (сміється). Але важливий, звісно, не результат поєдинку, а те, що таке дійство відбувається на території монастиря. Це сприяє зближенню людей з отцями, відтак у спільноті буде віра, любов і надія. Особливо символічно, що матч провели на свято Трійці. Слава Богу, що виник такий добрий почин і буде дуже добре, якщо таке свято стане традиційним».

«Ідея проведення футбольного турніру належить нашому отцю Яну Віанею та парафіянам, — розповів отець Косма, який коментував матч. — Ми мали три команди, загалом 18 гравців різного віку. Провели саме футбольні змагання, бо це масовий вид спорту, та й організувати його простіше (сміється). Учасники, як на мене, грали чудово, як справжні професіонали.

Обов’язково наступного року знову організуємо матч, бо ж треба відігратися (сміється). Та й парафіянам сподобалося. Ви ж бачите, скільки уболівальників прийшло.Гадаю, що така спільна добра забава, без злих емоцій — це також прославлення Господа Бога. Ми цим також маємо займатися.

Хтось казав, що хто лише на колінах молиться — мало молиться. Ми маємо прославляти Бога у різний спосіб, усім, чим Бог нас обдарував: здоров’ям, силою, енергією. Ці дари ми отримали від Господа, тож повинні ділитися ними один з одним і з Творцем».

Петро ПОЛІХА, для газети “НЕДІЛЯ”, фото автора

nedilya.at.ua

Воротар молодіжного складу пітерського “Зеніту” Андрій Зайцев забив дивовижний гол у матчі 14-го туру чемпіонату Росії серед молодіжних команд.

На 61-й хвилині матчу “Волга” – “Зеніт” за рахунку 0:2 на користь пітерців, Зайцев ударом від своїх воріт відправив м’яч у ворота суперника. У штрафному майданчику “Волги” шкіряна куля вдарилась об газон, перелетіла через голкіпера, що вийшов з воріт, і опинилась у сітці.

Гра завершилась з рахунком 4:1 на користь “Зеніту”.

Відзначимо, що 20-річний Зайцев є вихованцем “Зеніту”. За молодіжну команду виступає з 2008 року.

Відео: http://prosport.tsn.ua/sport/vorotar-zenitu-zabiv-fantastichniy-gol-video.html

prosport.tsn.ua

Зі стартовим свистком арбітра свалявці одразу ринулись у атаку, і вже перший гострий момент було зафіксовано біля воріт середнянської команди на перших секундах матчу. Але так легко здаватись футболісти Середнього не збирались, і вже за кілька хвилин відповіли достойною контратакою. Втім відповідальність матчу далась в знаки, жодна з команд не хотіла поступатись, і як наслідок велика кількість порушень з боку обох команд і відповідно, жовтих карток було роздано за перший тайм. На 13 хвилині матчу рахунок став 1:0, на користь свалявської команди. До кінця першого тайму цей рахунок залишався на табло незмінним.

Другий тайм виявився ще більш напруженим ніж перший, так вже на 59-й хвилині середнянцям вдалось зрівняти рахунок, і після цього здавалось суддя не встигав ховати жовту картку до кишені, щоразу показуючи її комусь із гравців. Другий тайм проходив на високих швидкостях, створювалася маса гострих моментів. Ще два голи в ворота суперників, і фінальний свисток арбітра припинив гру. Рахунок на табло був нічийним – 2:2.

Доля володаря кубка з’ясовувалася у серії післяматчевих пенальті. І у цьому протистоянні переможцями вийшли гравці футбольного клубу Середнє.

Кубок переможцям вручив голова облдержадміністрації Олександр Ледида, повідомили Інтернет-виданню zakarpatpost.net  в прес-службі облради.

Голова обласної ради Іван Балога привітав спортсменів подарунками. Так, двадцять ветеранів футболу за популяризацію цього виду спорту на Закарпатті отримали від Івана Івановича мобільні телефони.

zakarpatpost.net

- Іван Михайлович, “Металіст” може втратити третє місце?

- А чому б і ні? Від “Дніпра” харків’ян відділяє 1 очко, від “Карпат” – 4. Варто лише в одній грі “Металісту” спіткнутися, як дніпропетровці їх обійдуть.

- Але ж в “Металіста” суперники в завершальних трьох іграх не зі складних…

- Справа не в цьому. Ви подивіться на гру в кінці чемпіонаті харків’ян. В них стався збій. “Дніпро” зробить усе для того, щоб скористатися помилками “Металіста”.

- На вашу думку, в чому криється причина збою “Металіста”?

- Лава запасних не настільки серйозна, щоби замінити травмованих чи тих, хто не в оптимальній формі. Це десь позначилося на грі. Крім того в командні помітний спад, зі сторони важко сказати, чому він стався. Можна лише констатувати – наприкінці чемпіонату “Металіст” не такий, яким би хотіли бачити його уболівальники. На початку чемпіонату була впевненість у тому, що харків’яни дуже хороша команда, яка здатна поборотися за 1-2 місця. Але не все в порядку в команді Мирона Маркевич, як виявилося.

- Які результати роботи Хуанде Рамос в “Дніпрі” помітили?

- Безумовно, для того, щоб “Дніпро” показував ту гру, яку хоче бачити Рамос, пройшло не багато часу. Головне, що іспанський фахівець рухається в правильному напрямку, від матчу до матчу покращує якість гри. Помітно, що команда прибавляє, видно малюнок, стиль. Більш технічним став “Дніпро”, добре комбінує. Сподіваюся, що в найближчому майбутньому при хорошій селекції, а вона однозначно буде, дніпряни створять “Динамо” та “Шахтарю” конкуренцію.

- Доволі цікава ситуація внизу турнірної таблиці. Найменше шансів залишитися в еліті в запорізького “Металурга”, який набрав 18 очок. В “Іллічівця” 23 пункти, “Севастополя” – 24, “Кривбасу” – 26, а в “Зорі” – 27. Хто має найбільше шансів виграти битву за виживання в еліті?

- Зрозуміло, що “Металург” на 99,9 % втратить прописку в Прем’єр лізі. Хоча остаточно списувати запоріжців із рахунків не варто. Це ж футбол, усе може статися. Не виключаю, що “Металург” може в трьох турах набрати 9 очок. Інтрига протримається до останнього матчу. В цьому я впевнений. Той же “Іллічівець” не варто ховати раніше часу, в “Кривбасі” не настільки стабільна ситуація, щоб говорити, що вони вирішили питання зі збереження прописки. Останні тури усе покажуть. Боротьби буде достатньо, клуби робитимуть усе для того, щоб залишитися. Усі ж розуміють, скільки потрібно прикласти зусиль для того, щоб повернутися в еліту. Тому використовуватимуться усі методи, правильні і не правильні ходи. Є команди, яким все рівно яке місце посісти – 11, 12 чи 10. Вони можуть внести свою лепту в цю інтригу аутсайдерів.

- Тобто, хтось може стимулювати такі команди у матчах зі своїми конкурентами?

- Так, саме це мав на увазі. Деякі ігри для певних команд нічого не вирішуватимуть. Там можлива стимуляція. Нічого в цьому поганого не має, адже не йдеться про змову. Просто скромні команди отримають стимул для боротьби. Таке практикується не лише в Україні, а й в усьому світі. Не говорю про здачу гри, купівлю чи продаж. Говорю про мотивацію певних команд на конкретну гру.

- Впродовж футбольної кар’єри вашу команду мотивували на конкретний матч?

- Справа в тому, що в Україні я грав за команди, які нижче 3-4 місця не опускалися. В той час у нас була інша мотивація – якщо 1-2 місця не розігрувалися, то за бронзу ми боролися до останнього. Так було в усіх моїх українських командах.

- А коли грали із одним грандом, інший гранд ніколи не намагався стимулювати вашу команду?

- В той час, мені здається, на це особливої уваги ніхто не звертав. Хоча, якісь моменти могли бути. Але, якщо чесно, не можу нічого такого пригадати. Не пам’ятаю, щоб ми комусь робили послугу, не давали вилетіти чи ще щось в такому плані. Ніхто нас не стимулював на конкретну гру, ми виконували своє завдання, яке на той час нам було під силу. Не пригадую таких ігор, хоча вони і могли бути…

- А в російській “Аланії” такі ігри були?

- В “Аланії”, однозначно, були такі варіанти. Хоча стимулювати особливу цю команду не треба було. Вона стала чемпіоном Росії. Знаєте, як тоді говорили: “Спустилися з гір і стали першими в чемпіонаті”. Там, вочевидь, були свої підводні течії, але я з цим не зіштовхувався, бо мені не вдалося дограти в “Аланії” навіть до кінця сезону.

- Про стимуляцію домовляються на рівні керівників клубів?

- Так, думаю, рішення приймається на найвищому рівні, а вже потім доноситься футболістам та тренерському складу.

- В регламенті не має заборони стимулювання третьою командою когось із учасників конкретної гри. Але лише, якщо не помиляюся, президент “Динамо” Ігор Суркіс кілька років тому зізнався в подібному. Чому ніхто про це вголос не говорить?

- Усі уболівальники, які розбираються у футболі, усе прекрасно розуміють. Не раз бували випадки, коли команді нічого не потрібно, а вона виходить на поле і показує стовідсоткову самовіддачу. Футболісти розуміють, що звичайні преміальні за перемогу – це одне, а вдвічі більша винагорода – інше. Звідси і настрій на гру. А стосовно розголошення… Ніхто не хоче розповідати хто, кого і як стимулює, комерційна таємниця.

Розмовляв Андрій Захарчук

football24.ua

Довідка zakarpatpost.net

Вихованець ДСШ (дитячої спортивної школи) у місті Іршава Закарпатської області. Перший тренер — Андрій Уйгелі. Потім вчився у львівському спортінтернаті (теперішнє ЛУФК — Львівське училище фізичної культури), де його тренером був Ярослав Луцишин.

Народився у Дніпропетровську та ще у ранньому віці сім’я переїхала до Закарпаття. Батько Івана Гецка був футболістом, виступав у другій лізі. Він славився своїм хорошим ударом і син ще з також дитинства намагався виробити сильний і точний удар — згодом майбутній нападник відзначався своїм умінням виконувати штрафні удари. Першим дорослим колективом для Гецка стало ужгородське «Закарпаття» — команда другої ліги СРСР, куди футболіста запросили у 1986 році. У 1988 році проходив військову службу у армійських командах «Зірка» (Бердичів) та СКА «Карпати» (Львів).

Після повернення до Закарпаття гравцем почали цікавитися сильні колективи — гравця запрошував «Шахтар» (Донецьк) і сторони навіть попередньо все узгодили, але навесні 1989 року до Ужгорода прибув один з тренерів одеситів Володимир Плоскина і врешті-решт нападник віддав перевагу одеському «Чорноморцю». Одеська команда в кін. 80-х — поч. 90-х років зібрала пристойний колектив (Юрій Нікіфоров, Ілля Цимбалар, Дмитро Парфьонов), який під керівництвом Віктора Прокопенка фінішував четвертим у чемпіонаті СРСР 1991 року та виграв Кубок України 1992 року.

У 1990 році отримав запрошення до збірної СРСР. За неї Гецко провів 5 ігор. Також нападник увійшов до історії як автор першого забитого м’яча збірної України. У дебютній грі «синьо-жовтих» проти Угорщини він вийшов на заміну у кінці матчу і забив єдиний гол українців — на 90 хв. ударом зі штрафного (у підсумку угорці перемогли 3:1).

Після проголошення незалежності зіграв у першому чемпіонату України (1992 рік) і поїхав за кордон — до ізраїльського «Маккабі» Хайфа. Там Гецко здобув чемпіонство і виграв Кубок Ізраїлю. За ізраїльський клуб тоді виступало кілька вихідців з колишнього СРСР (наприклад, Віктор Чанов і Сергій Кандауров), а одним з тренерів був Андрій Баль. Проте після двох успішних сезонів у клубі почалися проблеми з грошима і нападника вирішили продати: Іван Гецко їздив на оглядини до «Серветту» (Швейцарія) та англійського «Портсмута». Клуби не змогли дійти згоди щодо ціни трансферу і Гецко, відсудивши у керівництва «Маккабі» заборгованості у зарплаті, вирушив до вищолігового «Локомотива» (Нижній Новгород). Там нападник провів неповні 2 сезони, став гравцем основи і регулярно забивав (усього 18 мячів), потім ненадовго перейшов до «Аланії». У 1997 році повернувся до українського чемпіонату — у «Дніпро».

Вдалими для футболіста стали сезони у львівських «Карпатах» — у 1998 році зелено-білі здобули «бронзу» чемпіонату України. Наступного року команда посіла четверте місце, а Гецко забив 16 голів у першості країни і посів 2-е місце у суперечці бомбардирів — динамівець Андрій Шевченко забив на 2 голи більше. У підсумку нападник провів у барвах «Карпат» 29 голів, ставши другим найкращим голеадором львів’ян у всіх чемпіонатах України.

У 2000-2001 рр. виступав за «Кривбас», восени 2000 року знову став другим найкращим голеадором вищої ліги — 19 голів (динамівець Максим Шацьких забив тільки на 1 гол більше). Закінчив кар’єру у харківському «Металісті» — 23 липня 2001 року гравець потрапив у автомобільну аварію, пережив реанімацію і кілька операцій і вирішив закінчити виступи на найвищому рівні.

Від 2003 до 2007 року тренував любительський клуб «Сигнал» (Одеса) — місцеву міліцейську команду, з якою їздив і на міжнародні турніри. Саме із «Сигналу» прийшов до «Чорноморця» півзахисник Ринар Валєєв (1987 р.н.). З 2007 року Іван Гецко — тренер селекціонер «Чорноморця».

Любить рибальство. Син, Роман Гецко — футболіст першолігового «Дністра» (Овідіополь).

- Есть здесь представители «Черноморца»? Нет? Передайте, пожалуйста: команда «Закарпатье» сняла задачу повышения в классе. (в этот момент над залом нависло 5-секундное молчание, прерываемое лишь сработавшей сигнализацией одного из автомобилей, припаркованного на улице Пантелеймоновской – прим. ред.).

Видите, секундная пауза, но вы поняли, о чем я говорю. Так невозможно. Я сейчас вспомнил последние бронзовые медали одесского «Черноморца»… Но прежде всего я хочу поздравить «Днестр», который заслужил эту победу. С такой игрой в обороне, как у нас, сложно на что-то надеяться. Поэтому, переговорив с президентом клуба, мы решили снять задачу возвращения в Премьер-лигу на этот сезон. Это – катастрофа, так работать нельзя.

Любая атака… Правда, сегодня – что ни удар, то – шедевр. Будем пересматривать матч, я думаю, что нам пробили по воротам 5-6 раз и 4 раза мяч там оказался. Так бывает, но это не снимает с нас вины за обидное поражение. С такой игрой, я не знаю, у кого мы сможем выиграть. Тем не менее, сезон надо завершать, работать уже на перспективу. Будем думать, что и как, но сейчас практически у ребят начинается борьба за выживание.

- Недавно появилось ваше интервью луганскому СМИ, в котором вы говорите о том, что «Закарпатье» покинуло пять исполнителей. Понятно, акцент был сделан на луганчанах, а нам интересна судьба Юрия Штурко, который ранее выступал за «Днестр».

 - Мне тоже интересна его судьба.

 - А как вы оцените роль Мирко Райчевича и Сергея Нудного, в свое время выступавших за «Черноморец»?

     – Райчевич играет в свою силу, вы видели сами. Сережа сыграл чуть хуже, потому что тот футбол, который показывает команда сейчас – для меня неприемлем. Мячи просят только «в ноги», впереди никто не открывается, все работают спиной к воротам. Это можно делать только с выдающейся техникой, как, например, у футболистов «Барселоны». А в нашем футболе и с нашей техникой необходимо работать вперед. Как сегодня сыграл Косырин – он «перетоптал» наших защитников, вратаря, заработал 10 штрафных, которых не было и 1 штрафной, после которого забили гол.

Да, там был штрафной, ничего не могу сказать. Но остальные, которые «свистнул» арбитр, их и близко не было. Опять-таки, я ни на кого не перекладываю вину, ни на судейство, ни на что. Но я же говорю, вы, наверное, все сами прекрасно видите, вы люди умные. Хотя и говорят, что в Одессе живут одни шутники, но люди, которые разбираются в футболе, все видят. Поэтому я так говорю. У меня одно желание: чтобы «Черноморец» завтра выиграл, и успокоился. Выиграл, и успокоился уже в конце концов. Ну так нельзя. Куда ни поедем – в каждой игре нам бьют пенальти, было, не было – там разбирайтесь. Упал Нудный – игровой эпизод, упал Косырин – пенальти. Поэтому повторюсь, вспомнил последнюю «бронзу» одесского «Черноморца».

- Как иногда складывается судьба, календарь. Если бы с возобновлением первенства ничего не менялось, то вы завтра с «Крымтеплицей» играли бы против «Черноморца». Сегодня же вы играли не с Одессой, но в Одессе. Возможно, оставив в стороне тему «Крымтеплицы», насколько неожиданным для вас стало назначение на пост наставника «Закарпатья»?

- Конечно, неожиданно. Я только покинул «Крымтеплицу», и сразу же поступило приглашение в «Закарпатье». И вы же знаете, мы в прошлом туре проиграли как раз «Крымтеплице». И проиграли второй тайм, хотя в первом имели много моментов. Не забили, а во втором тайме просто остановились. А я предупреждал ребят. Хочу сказать, что за полтора года моей работы в «Крымтеплице», каждый Божий день, каждую Божью тренировку работали над тактикой, над совершенствованием скоростных качеств. Это не мои требования – это требования современного футбола. Игра должна быть динамичной.

Вот сегодня, какой был футбол? – Отдайте на Косырина, а там – либо штрафной, либо Полтавец… Да, упадет Валик, ему уже тяжело бегать, возраст. Упадет, а это – штрафной. Хорошо, что вы сейчас играли с конкурентом «Черноморца», а вот посмотрите в следующем туре, когда приедет «Крымтеплица». Ой, это будет совсем другая игра. Не будет ни таких свистков, ни таких падений, и будет совсем другая игра. А мы ведь хотим, чтобы футбол был красочным, чтобы он развивался. Я еще не видел «вживую» «Черноморец», говорят, он выглядит сейчас очень неплохо. Наверное, к этому надо стремиться, а не любой ценой. А эти ребята в «полосатых купальниках», это ж… Футбол развивается, а некоторые не развиваются. Что ж сделаешь…

По материалам агентства «Одесса-спорт»