Перед учасниками виступив депутат Закарпатської обласної ради від фракції «Батьківщина» Антон Ліврінц, голова тячівської організації «Наша Україна» Олександр Перехрест, редактор газети «Справа честі», депутат Тячівської районної ради Петро Дідух, голова Тячівської районної організації ВО «Свобода» Володимир Гапун, ветеран «Народного Руху України» Андрій Шобей та активіст Мукачівської міської організації партії «ВО» Батьківщина» Богдан Катинський.

Усі учасники наголошували на важливість об’єднання опозиції, відсутніть покращення життя та зростаючу соціальну напругу в українському суспільстві, зростання розриву між владою та народом.

zakarpatpost.net

Та головною подією стало завершення реконструкції захисних дамб рік Тиси та Хустець. Саме через велику воду 1998 та 2001 років мешканці Хуста вперше серйозно постраждали від паводку. Відтоді, вже був здійснений захист верхньої частин міста, а у 2010 розпочали реконструювати дамбу, яка слугуватиме захистом нижньої. Загальна довжина водозахисних дамб складає 2,6 км. Тут також облаштували берегоукріплення та майданчик для пересувної насосної станції. Загальна вартість будівництва перевищила 17 млн. грн.

– При нинішньому непростому фінансовому становищі в державі, це надзвичайно потужний проект, – вважає Міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога. – Важливо те, що ні на один рік будівництво по програмі «Тиса» в Закарпатті не зупинялось. Адже про результат свідчать не цифри та кількість перерізаних стрічок, а конкретні дії.

– Ця дамба стала ще одним чудовим подарунком для закарпатців. Я б хотів подякувати керівництву держави за те, що вони не забувають по наш край. Адже немає нічого важливішого та ціннішого за безпеку людей, – констатував керівник області Олександр Ледида.

Повернувшись додому, жінка виявила на ліжку в спальній кімнаті понівечене тіло свого 42-річного чоловіка. Було очевидно, що нещасний пішов з життя лютою смертю з чиєїсь вини. На місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група. Невдовзі правоохоронці встановили обставини скоєння злочину. Як з’ясувалося, людину позбавив життя 20-річний прийомний син.

Стражі порядку довідалися, коли Іван зійшовся з Оленою, жінка виховувала сина Ярослава. Стосунки вітчима з пасинком якось не склалися. Можливо, через те, що обидва не цуралися спиртного, навіть часом спільно випивали. Після цього між ними нерідко й виникали конфлікти.

От і того фатального дня Іван з Ярославом теж добряче частувалися. Далі молодший затіяв з вітчимом п’яну сварку, яка швидко переросла в бійку. Не покладаючись на кулаки, розлючений молодик спершу схопив масивний скляний келих і став несамовито ним бити маминого співмешканця. Бив доти, доки келих не розсипався на друзки… Коли жертва впала від ударів на підлогу, нелюд взявся за лопату. Продовжував завдавати ударів її держаком. Але й на цьому не зупинився: схопив масивну аудіоколонку від домашнього кінотеатру і вже нею добивав супротивника по голові.

Від отриманих тілесних ушкоджень нещасний помер на місці пригоди. За фактом навмисного вбивства слідчий Хустського міськвідділу міліції порушив кримінальну справу. Зловмисника затримали. Обставини вишківського побутового вбивства ще з’ясовує слідство.

zakarpatpost.net

 Розкриваючи дачні крадіжки, міліціонери в першу чергу відпрацьовували так званий спецконтингент: раніше судимих та схильних до крадіжок осіб. А вирахував крадіїв начальник хустських міських дільничних інспекторів майор міліції Віктор Нодь. Увагу досвідченого міліціонера привернули двоє місцевих нероб: 20-річний Іван та на три роки старший Микола. Обидва раніше судимі за скоєння крадіжок: один нещодавно повернувся з тюрми , інший відбувся умовним вироком суду. Обидва молодики ніде не працюють, а тут раптом у них завелися гроші на бари та розваги…

Під час бесіди в міліції приперті до стінки доказами підозрювані зізналися, що дачні крадіжки—їх рук справа. Одну вкрадену «болгарку» злодії вже встигли продати (за ці гроші й пиячили), іншу ж, ту саму дорожчу, заховали в стогу сіна на городі й підшукували покупця. Звідти її й вилучили міліціонери.

За даним фактом порушено кримінальну справу, обох крадіїв затримано, повідомляє помічник начальника Хустського МВ УМВС по зв’язках із громадськістю та ЗМІ капітан міліції Сергій Шимон. Розслідування кримінальних діянь хустського злочинного «дуету» триває.

Володимир ПАВЛЮХ,ВЗГ УМВС України в Закарпатській області

Тепер молодик, прихопивши з собою ніж, покликав за компанію молодшого брата та інших знайомих парубків і вирушив на підмогу своєму родичеві. Невдовзі майже у центрі села біля кафе зав’язалася бійка. Тоді ніхто й подумати не міг, що невинні нібито юнацькі «розборки», які виникають ледь не кожного дня між гарячими молодими людьми, можуть бути насправді серйозною бійкою з «поножовщиною».

Під час з’ясування стосунків за допомогою кулаків через те, що «наших б’ють», згаданий 22-річний хустянин непомітно для інших штрикав ножем своїх супротивників. Те, що ножові поранення виявляться досить складними і проникаючими, хлопці з’ясують  пізніше, коли після бійки повернуться закривавлені додому. А наразі у розпалі «мордобою» ніхто й не звернув увагу на неприємні поколювання.

Увечері побитих опонентів родичі відправили на таксі у районну лікарню. Деякі з них, зокрема два учасники бійки, знаходилися у досить тяжкому стані. Один навіть упав у кому і тривалий час не приходив до тями. Медики діагностували у них проникаючі ножові поранення грудної клітки, черевної порожнини та інші тілесні ушкодження. Зрозуміло, що лікарям довелося сповістити про пацієнтів правоохоронні органи. У медзаклад виїхала слідчо-оперативна група.

Відразу опитати травмованих стражам порядку не вдалося, оскільки хлопці відходили ще від наркозу після операції. Пізніше міліціонерам стало відомо, що ж насправді привело молодих людей на лікарняне ліжко реанімаційного відділення. Окрім цього, хустські правоохоронці встановили особи зачинщиків бійки і зловмисника, котрий пішов на «розборки» з ножем.

Так стражі порядку вийшли на двох хустських братів, один з них — згаданий 22-річний раніше судимий молодик. Як не дивно, але обидва парубки – з порядної, заможної родини. Їхні батьки відомі і поважані у місті люди. Добре кажуть: «У сім’ї – не без виродка». Молодшого з братів, який поспішив після бійки повернутися з села додому, наступного дня затримали, а головний винуватець якийсь час переховувався у селі. Однак не довго. Щоправда, він встиг викинути той злощасний ніж. Але очевидці бійки усі вказували на його причетність до «поножовщини».

Наразі брати-хулігани затримані і перебувають в ІТТ Хустського МВ УМВС, очікуючи своєї подальшої долі. Стан потерпілих медики називають більш-менш стабільним, але ще тяжким.

Ігор СТЕФАНЕЦЬ, ВЗГ УМВС України в Закарпатській області

zak-umvs.gov.ua

У цей же день, у день памяті святих рівноапостольних  Мефодія та Кирила відбудеться святковий концерт приурочений до дня просвітителів словян та Святої Пасхи Христової.

Початок о 14:00 за к.ч. у Будинку Культури м. Хуст. Вхід вільний.

zakarpatpost.net

На думку голови обласної ради Івана Балоги підготовку до річниці  проголошення Карпатської України слід проводити в тому числі й на загальнодержавному рівні. «Ми маємо на всеукраїнському рівні  популяризувати нашу славну сторінку в історії національно-визвольних змагань. Ми повинні ініціювати створення робочої групи, яка має розробити чіткий план заходів до відзначення 75-тої річниці проголошення Карпатської України. Насамперед необхідно розбудовувати меморіальний комплекс на Красному Полі. Але цим обмежуватися не будемо. Проведемо й ряд інших заходів. Тож для відзначення ювілею необхідно визначити, які роботи проводитимуться за рахунок державного фінансування, а на які – кошти виділить область».

Співавтор проекту розбудови меморіального комплексу «Красне Поле», заслужений художник України Степан Шолтес поділився планами щодо майбутнього меморіального парку на Красному Полі. Нагадаємо, що у 2009-ому році його було оновлено і парк став філіалом обласного краєзнавчого музею. Нині ж Степан Щолтес пропонує звести тут експозиційні зали, облаштувати автостоянку та під’їзд до парку, повідомили газеті “НЕДІЛЯ” в прес-центрі обласної ради.

Координаційна рада рекомендувала голові обласної ради винести на розгляд обласної ради Звернення до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо відзначення на державному рівні у 2014 році 75-річчя Карпатської України. Також рекомендовано звернутися до відповідних управлінь культури та капбудівництва ОДА щодо коригування проектно-кошторисної документації проекту розбудови меморіального комплексу «Красне поле».  До головного управління фінансів ОДА планують звернутися з пропозицією  стосовно фінансування цих робіт.

nedilya.at.ua

Причиною фатальної пожежі, стала необережність під час паління, повідомили Інтернет-виданню zakarpatpost.net в Центрі пропаганди УМНС в Закарпатській області.

Вогонь також пошкодив перекриття та стіни будівлі. Прямі матеріальні збитки оцінюються в 10 тис. грн.

zakarpatpost.net

Однак просимо зауважити, що терміни цвітіння дуже залежать від погодних умов: за теплої весняної погоди розвиток рослин проходиме швидше, за низької добової температури – уповільнюватиметься.

Долина нарцисів посіла 2 місце у конкурсі “7 природинх чудес Закарпаття”.

На території Хустщини маємо Хустський масив Карпатського заповідника “Долина нарцисів”. Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі.

Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини. Навесні ця місцевість отримує надзвичайно ошатний вид. У березні долину прикрашають ніжні проліски, у квітні на зміну їм приходить білоцвіт. Потім наступає травень. І тоді долина нарцисів перетворюється. Як у чарівній казці, вона покривається суцільним килимом білосніжних нарцисів. Їх не висаджувала рука людини. Їх посіяла сама природа. Це дикі родичі садових нарцисів – нарциси вузьколисті. Дикі нарциси на вид дуже схожі на садові. І запах у них такий же приємний. Тільки дикі нарциси вище, а квітка крупніше, ніж у садових, і досягає в діаметрі іноді 10 сантиметрів. Проте, Долина нарцисів завдячує своєю славою не лише нарцисам.

Тут зустрічаються також інші види рослин, які занесені до Червоної книги України. Це, наприклад, астранція велика (Astrantia major), пізньоцвіт осінній (Colchikum autumnale), шафран осінній (Crocus banaticus), кандик собачий зуб (Erethronium dens-canis), підсніжник (Galanthus nivalis), білоцвіт весняний (Leucojum vernum) та цілий ряд орхідей. Тут живуть такі рідкісні види тварин, як тритон звичайний (Triturus vulgaris) та озерна жаба (Rana ridibunda). Особливо багато видів метеликів: такі красені як адмірал (Vanessa atalanta), денне павине око (Inachis io), жалібниця (Nymphalis antiopa), будяківка (Cythia cardui), бражник винний малий (Deilephila porcellus) – не диво для цього регіону. Зустрічаються також і махаон (Papilio machaon), подалірій (Iphiclides podalirius), бражник Прозерпіна (Proserpinus proserpina), сатурнія мала (Saturnia pavonia), які занесені у Червону книгу України.

З огляду на таке різноманіття метеликів Долина нарцисів могла називатися також і долиною метеликів. Про долину нарцисів існує декілька легенд:

Найпопулярніша з них розповідає про те, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався, помер на цьому березі від туги.

Наступна легенда гласить що колись у давнину в Хусті у замку жив князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста жив гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та городян з дорогими гостинцями. Іванко теж бажав зробити подарунок — це була дивна ваза, на якій, наче живі, були квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори. Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що долину вкрито біло-зеленим нарцисовим килимом. 

Третя популярнна легенда каже, що поява унікальної Долини нарцисів пов’язана з історією Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. За цією легендою у серпні 1690 року у селі Нанково на місцевості, що має назву “Полянки” з’явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами і спробували вивести. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати вибраного місця. Господарю прийшлося підгоняли волів батогами, і мимохіть він влучив батогом у ікону. Від удару на ліку Богородиці з’явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині увздовж р. Хустець. За преданням уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси. 

Остання легенда сповіща, що коли врорги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм у дар подушки, набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси — отруйні квіти, а отже заснувши на “нарцисовій” подушці, людина може і не прокинутися. 
Місцезнаходження: Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, урочище Кіреші (4 км. від міста) Як дістатись: з Києва, Львова, Ужгорода поїздом до Мукачевого. Звідти автобусом, чи маршруткою до Хусту. Від міста до Долини нарцисів 4 км.

Варто знати, що зривання та пошкождення квіток карається штрафом ( 12 грн. за кожен нарцис).

tourinform.org.ua

Хустяни долучилися до масштабної акції з висадження сакур, організованої їх земляком Степаном Деркачем. Саджанці були доставлені спеціально з Італії. Вони легко призвичаюються до нашого клімату і за умови, що їх не спіткає така ж доля, як нещодавно ужгородські, вже наступної весни вони милуватимуть око жителів і гостей міста.

Депутат облради С.Деркач подякував усім, хто відгукнувся на його ініціативу, покликану зробити суттєвий крок в озелененні Хуста. Особливо активними були представники молодого покоління. Долучалися до садіння екзотичних деревцят і просто перехожі.

Єдиним, хто “засвітився” в цій акції найменше, був міський голова Володимир Кащук. Хоча згодом і потрапив під приціл телекамер, мікрофонів.

Найперше, що сказав В.Кащук, то це висловив подяку депутату Степану Деркачу за ті хороші справи, які він робить на благо міста. Озеленення центральної частини вулиці А. Волошина і мер, і депутатський корпус Хустської міськради сприйняли “на ура”. Дивно лишень, що більшість їх проігнорували участь у цьому екологічному заході.

Дісталося меру й за дороги. Один із журналістів порівняв їх зі «вшивою» гарно причесаною дівчиною. Володимир Кащук визнав, що дороги – одна з найболючіших проблем, над якою працює він і його команда. Видно, робота у цьому плані ведеться надзвичайно пасивно. Невдоволення від такого стану справ висловлювали й самі жителі Хуста, підходячи до преси. Одним словом, звичайнісінька буденність.

Юрій БЛИЩАК, “Срібна Земля”

Прот. Іоанн почав нести послух у кафедральному соборі 2000 року псаломщиком, а вже восени був рукоположений єпископом Іоанном (Сіопко) у диякона, а згодом – у священика, повідомляє сайт “Православний Мараморош”.

Бажаємо отцю Іоанну доброго здоров’я та довгих років відданого Богу служіння!

zakarpatpost.net

Довідавшись про недавній випадок, що трапився у місті Хуст Закарпатської області, де двоє дівчаток підняли на ноги не лише своїх родичів, а й ледь не всю місцеву міліцію, мимоволі подумав: «Чи то молодь нині росте такою безвідповідальною й безпечною, чи то окремі батьки не так виховують свої чада?..»

Почалося все з хвороби наймолодшої дитини у цій сім’ї – дворічного хлопчика. Матір з малюком госпіталізували у Мукачівську дитячу лікарню. Старша дівчина відвела того ранку молодшу у садок, а сама подалася до школи. Батько пішов провідати дружину і хворого сина у лікарню. Повернувся додому не пізно, але дочок в хаті не застав. Не з’явилися вони до вечора, не дочекався батько дівчат і наступного дня. Тож коли діти були відсутні вдома вже майже дві доби, а самотужки знайти їх не вдалося, глава сімейства, нічого не розказуючи про це дружині, подався у міліцію.

На пошуки зниклих дітей, розповідає помічник начальника по зв’язках з громадськістю Хустського МВ УМВС Сергій Шимон, орієнтували сусідні міськрайвідділи міліції краю. Складалося враження, що розшукували дівчат майже всі городяни. Скількох людей опитали правоохоронці, аби отримати хоч якусь інформацію! Відвідали і школу, і дитячий садок, і сусідів, і родичів, і знайомих. Словом, намагалися не випустити з поля зору нікого. І тут стражам порядку стало відомо, що останнім місцем, де бачили сестричок, було одне з хустських кафе. Тож міліціонери подалися у цей заклад. Працівниці кафетерію підтвердили інформацію, мовляв: справді бачили два дні тому тут двох описаних дівчаток і пригадали, що ті були в компанії молодого хлопця. Чогось особливого у зовнішності юнака не запам’яталося, але хтось з офіціанток звернув увагу на яскраві примітні кросівки, у які той був обутий. Так з’явилася у співробітників міліції принаймні одна і, як виявиться пізніше, важлива зачіпка. Відтепер шукали ще й хлопця у яскравих кросівках. Невдовзі правоохоронці вийшли на 24-річного жителя міста. Саме його, за словами очевидців, частенько зустрічали разом із старшою з сестер. Коли двері оселі, де мешкав юнак, відчинили його батьки, співробітнику КМСД Хустського МВ УМВС старшому лейтенанту міліції Роману Прокопіву відразу потрапило у вічі яскраве спортивне взуття. Власне такі кросівки були на приятелеві розшукуваних дівчат. Господарі квартири не заперечували, що це кросівки їхнього сина. А коли стражі порядку поцікавилися, чи, бува, не заходили до них дві сестрички, ті здивовано відповіли, мовляв: вони і досі тут…

Не менше здивування викликала поява міліціонерів і у самих сестер. Їм, як зізнаються, і в голову не могло прийти, що тут така «каша” заварилася… Співробітники КМСД запевняють: сім’я, де виховуються ці дівчатка, благополучна, відповідальні, люблячі батьки. А тут такий казус. Що ж, у житті всяке буває…

Ігор СТЕФАНЕЦЬ, ВЗГ УМВС України в Закарпатській області

Бригада швидкої допомоги Хустської районної лікарні виїжджала нещодавно за однією з адрес у місті, де виявили у непритомному стані в котельні місцевої церкви 23-річного хлопця.

ВЗГ УМВС України в Закарпатській області

Прокуратура Закарпатської області порушила кримінальну справу щодо начальника Хустського міського відділення міліції у Закарпатській області Д. за фактом шахрайства, поєднаного з використанням службового становища (ч. 1 ст. 190 та ч. 3 ст. 364 КК України).

За інформацією начальника слідчого відділу прокуратури області Валерія Савки, начальник міськвідділу міліції неодноразово вимагав у гр. Г. гроші за те, щоб не притягати його до кримінальної відповідальності за нібито вчинення хуліганських дій. Хоча міліціонер достовірно знав, що у діях гр. Г. відсутній склад цього злочину.

Хустянин таки приніс правоохоронцю частину обумовленої суми – 2 тис. грн. Саме під час отримання вказаних коштів начальника міліції затримали «на гарячому» у його службовому кабінеті.

Щодо начальника Хустського міського відділу міліції обрано запобіжний захід – застава.

ЗІК

Маленькі білі зірочки, п’янкий аромат яких може навіть приспати людину назавжди, зустрічаються нині хіба що на альпійських луках, а в долину тихоплинної річки Хустець потрапили, втікаючи від льодовика багато тисяч років тому…

За легендою, саме в заплаві річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення у воді. Закохався в себе і від нестерпного смутку помер на березі гірської річки. На тому місці виросла ніжна квітка з білими пелюстками і чарівним ароматом.

Унікальне нарцисове поле постійно потребує охорони. У 1990 році єдина в Європі Долина нарцисів дістала статус біосферного заповідника. Він перебуває під охороною ЮНЕСКО. Однак у Долини нарцисів є кілька бід.

Перша – недостатня вологість, до чого призвела система господарювання за радянських часів. Свого часу тут прорили рівчаки, які суттєво знизили рівень води. Розповідає місцевий житель Степан Глухар: «Коли заснували колгоспи, тоді, якщо пам’ятаєте, була така політика, що треба було всі поля робити родючими, зрошувати їх. У Долині нарцисів теж прорили меліораційні канали, вода до них стікала і квіти почали пропадати. То вже потім зрозуміли, що нарцисам треба вологість, воду».

Але найбільша біда Долини нарцисів – туристи. За добу помилуватися цим дивом з’їжджаються по 4-5 тисяч людей. Кількакілометрові черги з автомашин оточують поле. Місцеві охоронці скаржаться, що люди – варвари, вони безжально топчуть і зривають квіти. І це попри те, що спеціально по полю збудовані містки та прокладені спеціальні доріжки. На час цвітіння нарцисів до Долини навіть з’їжджаються лісники з усієї області, щоб охороняти унікальний заповідник. Проте й цього мало. Спеціалісти кажуть, що могли б допомогти навести порядок хіба що штрафи, але вони нині дуже мізерні – всього 12 гривень за одну зірвану квітку. Розмір штрафів передбачений Адміністративним кодексом, який затверджує Верховна Рада. Втім, на порядку денному у депутатів питання Долини нарцисів поки не стоїть.

Як стверджують учені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини. На території Хустщини маємо хустський масив Карпатського заповідника “Долина нарцисів”. Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі. Раніше всі 257 гектарів були в нарцисах. Але гідрологічний баланс порушився, і з кожним роком Долина стала зменшуватися на гектар. Тож поспішайте побачити.

Олена ТОМИЩ, “Срібна Земля”