Нагадаємо, фахівці Міжнародного валютного фонду перевіряли виконання вимог, необхідних для отримання чергового траншу кредиту stand-by. В українському уряді сподівалися отримати одразу дві виплати загальною сумою 3 мільярди доларів.

Каменем спотикання залишається питання підвищення ціни на газ для населення.

“МВФ наполягає на підвищенні тарифів в будь-якому випадку. А ми відповідаємо, що ми знаходимося на фінішній прямій переговорів з Росією і залежно від того, про що ми домовимося, стане зрозуміло, що робити з тарифами”, – сказав у середу прес-секретар прем’єр-міністра України Миколи Азарова Віталій Лук’яненко.

За інформацією Reuters, двотижневі переговори місії МВФ з українською владою, як повідомило джерело, близьке до переговорів, швидше за все, не увінчаються домовленістю про відновлення фінансової допомоги країні.

“Місія їде ні з чим. Важко уявити, щоб за такого рівня відсутності взаєморозуміння була б досягнута домовленість (про фінансування). Уряд відмовляється підвищувати тарифи (на газ для населення)”, – сказало джерело.

Нова програма співпраці України і МВФ, схвалена в липні 2010 року, передбачає виділення Україні кредиту на суму 15 млрд 150 млн дол під ставку 3,5% річних. Термін дії програми – 2,5 роки.

Одразу після схвалення програми співпраці Україна отримала перший транш у розмірі 1 млрд 890 млн дол. Рішення про виділення другого траншу в розмірі 1 млрд 500 млн дол рада директорів МВФ ухвалила 22 грудня 2010 року.

З початку 2011 року країні не вдалося отримати жодного із запланованих траншів через невиконання взятих у рамках програми зобов’язань. Зокрема, пенсійна реформа, спрямована на скорочення дефіциту державного Пенсійного фонду, стартувала з 1 листопада замість обіцяного початку року. А дата обіцяного підвищення тарифів на газ для населення для скорочення дефіциту держхолдингу “Нафтогаз” взагалі не визначена.

tsn.ua

Глава НБУ також наголосив, що “на жаль, це питання виявилося надзвичайно заполітизованим”.

За його словами, враховуючи, що чи не кожен політик намагається на цих речах спекулювати, і з цього зробили шоу і настільки соціально значущу подію з різко негативним відтінком, то уряд опинився у ситуації, при якій необхідне різке підвищення рівносильно політичному самогубству.

Арбузов, воодночас, вважає, що МВФ, у свою чергу, теж поки нічого не хоче чути про перегляд умов.

При цьому він зазначив, що цей захід, який необхідний для поліпшення фінансового стану НАК “Нафтогаз Україна” і зниження дефіциту бюджету в цілому, можна було б поступово і поетапно реалізувати, забезпечивши необхідні компенсаційні заходи для найменш забезпечених верств населення.

Але за умови, що це відбувалося б в нормальній атмосфері, зі спокійним, завчасним поясненням такої необхідності.

Разом з тим Арбузов оцінив результати останнього візиту делегації України до Вашингтона як “позитивні”.

“Обговорювалося питання бюджету на 2012 рік, і міністр фінансів Ярошенко спокійно і аргументовано відповідав на всі запитання. Упевнений, що уряд готовий конкретизувати кожен показник, за яким буде поставлено питання, за винятком цієї болючої теми щодо тарифної політики. Але все одно я розцінюю як позитивний процес, оскільки ми в програмі і проводимо необхідні перетворення”, – заявив керівник Нацбанку.

Він також висловив упевненість в тому, що, враховуючи вищесказане, в МВФ “нас повинні почути”.

За його словами, Україні потрібно “витримати ситуацію і не допустити, щоб недовиконання певних умов, які не мають вирішального впливу на кінцевий результат, не завадило всій іншій системі досягнутих і виконаних домовленостей”.

“Головний позитив, на мій погляд, – це те, що ми продовжуємо співпрацю з МВФ і чекаємо приїзду його місії. А в результаті виникнення відстрочки візиту в уряду з’явився більший часовий лаг для завершення низки програм”, – наголосив глава НБУ.

Як повідомлялося раніше, до кінця 2011 року Україна має отримати 3 мільярди доларів віж МВФ.

Сама ж місія МВФ прибуде в Україну в кінці жовтня.

tsn.ua

За словами Лагард, яка виступала у вівторок в Нью-Йорку, подальше зволікання може призвести до “жахливих” наслідків для економіки.

Президент США Барак Обама напередодні знову закликав Конгрес до компромісу. Демократи і республіканці розходяться в поглядах щодо шляху скорочення бюджетного дефіциту. Якщо вони не досягнуть згоди, 2 серпня держава формально не зможе відповідати з низки своїх боргових зобов’язань.

Виступаючи в Білому домі, Барак Обама сказав, що республіканці готові погодитися на підвищення рівня боргу тільки за умови різкого скорочення бюджету, тоді як він наполягає на тому, що бюджетні скорочення повинні супроводжуватися збільшенням податків для багатих американців.

“По суті, республіканці в палаті представників дали зрозуміти, що вони проголосують за те, щоб Америка уникла першого в своїй історії дефолту, тільки якщо ми погодимося з їхньою програмою, яка передбачає лише глибокі скорочення бюджетних витрат”, – зазначив Обама.

Одразу після американського президента із зверненням до нації виступив і спікер палати представників конгресу США, республіканець Джон Бейнер.

Він звинуватив Обаму в тому, що той хоче отримати “незаповнений чек” для покриття бюджетного дефіциту, і заявив, що часи необмежених витрат для американської адміністрації закінчилися.

tsn.ua

Главу МВФ Домініка Стросс-Кана затримали в ніч на неділю на борту літака авіакомпанії Air France за десять хвилин до вильоту до Парижа у зв’язку з підозрами в сексуальних домаганнях щодо покоївки в готелі Sofitel на Таймс-Сквер.

Як стало відомо агентству Ассошіейтед Прес, покоївці доручили прибрати номер люкс, в якому, як їй сказали, немає постояльців. Згідно зі свідченнями потерпілої, чиє ім’я не розголошується, Стросс-Кан вийшов з ванної кімнати свого номера голим і побіг за нею, схопив і потягнув у спальню, де почав її домагатися.

За словами потерпілої, вона відбилася від нього, але потім Стросс-Кан “примусив її до орального сексу і намагався зірвати одяг”. Врешті жінці знову вдалося звільнитися і втекти з кімнати. Вона розповіла про те, що сталося співробітникам готелю, які і викликали поліцію.

Крім того, за даними детективів, підозрюваний намагався закрити номер і утримувати в ньому потерпілу до того, як їй вдалося втекти, відзначає Рейтер.

Наразі поліція Нью-Йорка пред’явила Домініку Стросс-Кану звинувачення в домаганнях. Обвинувачений перебуває під вартою і чекає подальших юридичних процедур. Поки не уточнюється, коли буде обрано запобіжний захід.

Ще до пред’явлення формальних звинувачень адвокат глави МВФ заявив, що його підопічний не визнає свою провину.

МВФ не коментує затримання голови фонду. “Ми бачили це в новинах, але ми коментуємо тільки роботу фонду”, – сказали в МВФ.

У 2008 році Міжнародний валютний фонд проводив розслідування відносно Стросс-Кана, підозрюваного у зловживанні службовим становищем в особистих цілях.

Приводом для розслідування стали події грудня 2007 року, коли Стросс-Кан переписувався з однією зі співробітниць фонду, виявляючи бажання зробити відносини більш близькими. Пізніше електронні листи побачив чоловік співробітниці, який також працював в МВФ.

tsn.ua

Підвищення цін на газ для населення у поточному році становитиме 30%, а комунальних тарифів – 62%. Підвищуватимуть їх поетапно.

Зокрема, ціни на газ піднімуть на 20% вже до 15 квітня, і ще на 10% – з 1 липня. Тарифи на комунальні послуги також підвищать двічі – на 26% – до 15 квітня і на стільки ж з 1 жовтня. Крім того, уряд зобов’язався прив’язати встановлені тарифи до квадратного метражу житла і автоматично їх коригувати у тій же пропорції, що і тарифи для квартир/будинків, що обладнані лічильниками.

Нагадаємо, підвищення цін на газ для населення з 1 квітня на 50% було передбачено Меморандумом між Україною і МВФ, підписаним у липні 2010 року. Однак згодом Микола Азаров заявив, що уряд переконав МВФ у відсутності нагальної необхідності підвищувати ціни на газ для населення “шоковим способом” — на 50% і одномоментно.

У цей день відкрили  найбільший у світі театр мистецтв,  підписали   угоду  про створення Міжнародного Валютного Фонду,  радянські  війська увійшли на територію Афганістану, а київське метро поповнилося станцією  “Печерська”.

У 1932 році в самий розпал Великої депресії в Нью-Йорку відкрився найбільший у світі театр мистецтв “Рейдіо-Сіті Мьюзик-холл”, розрахований на 5945 місць.

З тих пір його відвідало більше 300 мільйонів глядачів, що побували на прем’єрних показах фільмів, спектаклях, концертах і спеціальних урочистостях.

В цьому ж році вийшла постанова ЦВК і РНК СРСР про введення в СРСР єдиної паспортної системи та “обов’язкового запису паспортів” (за нею переслідувались, зокрема, кобзарі як люди, що “не проводять громадсько-корисної роботи”).

1945 рік - у Нью-Йорку представники 28 країн підписали угоду про створення Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) і Міжнародного банку реконструкції і розвитку. Більш відомий як Світовий банк, МВФ почав свою діяльність в 1947 році.

В 1959-му від семи поштовхів землетрусу на півночі Туреччини загинуло більше 50 тисяч чоловік, сотні тисяч жителів провінцій Ерзінджан, Сівас і Самсун втратили житло і протягом всієї зими потерпали від лютих морозів, що часом досягали 30-и градусів.

1979-го за рішенням керівництва СРСР 75-тисячний контингент радянських військ увійшов на територію Афганістану.

Цього ж дня було проголошено, що новим правителем Афганістану став Бабрак Кармаль, котрий, перебуваючи у Ташкенті (Узбекистан), повідомив співвітчизників про зміну керівництва країною по радіо – три дні перед тим радянські групи командос “Грім” і “Зеніт” взяли штурмом президентський палац в Кабулі і вбили главу афганського комуністичного режиму Хафізуллу Аміна. Інтервенція Радянського Союзу в Афганістан, що завершилась у травні 1988 року, так і не припинила громадянську війну в країні і коштувала СРСР не тільки життя 15 тисяч громадян та близько 50 мільярдів доларів прямих матеріальних затрат, але й привела до різкого загострення стосунків із США, країнами Західної Європи та Китаєм і фактичного гальмування процесу розрядки.

1997 року на Сирецько-Печерській лінії була введена в експлуатацію станція “Печерська”.

“Печерська” – станція глибокого закладення, з’єднується з одним підземним вестибюлем чотиристрічковим ескалатором з двома нахилами. Назва станції зобов’язала авторів побачити золоті бані Печерської лаври – про це свідчить золотисте склепіння з анодованого алюмінію як платформи, так і проміжного вестибюлю.

Сьогодні народилися:

У 1571-му — Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; який першим заявив, що планети обертаються навколо Сонця.

1595 року народився Богдан Хмельницький, український гетьман, очолив Національно-визвольну війну 1648- 1657 років.

1822-го — Луї Пастер, французький хімік і бактеріолог.
Основоположник сучасної мікробіології та імунології; розобив метод консервування (пастеризація) і заходи профілактичної вакцинації проти холери, сибірської виразки, сказу.

1901-й — Марлен Дітріх (Марія Магдалена фон Лош), американська актриса німецького походження (Блакитний ангел, Білява Венера, Суд в Нюренберзі, Свідок обвинувачення, Просто жиголо).

1948 рік — Жерар Депардьє, французький театральний і кіноактор (Двоє в місті, Мій американський дядечко, Сусідка, Сірано де Бержерак, Полковник, Вибір зброї).

В 1934 році народилася Лариса Латиніна (Дірій), 9-разова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики, володарка найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор.

“1+1″

Розпочати пенсійну реформу, ввести пеню за борги по оплаті послуг ЖКГ, підвищити ціни на газ для населення в 2011 році, провести реформу адміністративного управління, енергетики (з метою збалансувати бюджет Нафтогазу), знизити витрати на рекапіталізацію банківського сектору і прийняти бюджет-2011 на основі прийнятого Податкового кодексу – в уряді стверджують, що всього цього вимагає МВФ, який нібито має намір виділити  другий транш  кредиту stand-by (перший транш був отриманий урядом у липні). Але чи так це?

Уряду для покриття дефіциту бюджету необхідний мільярд доларів. МВФ готовий дати цей мільярд за умови прийняття Податкового кодексу , бюджету на основі цього кодексу і виконання умов, описаних вище. Більше того, початок пенсійної реформи і бюджет, прийнятий на основі нового кодексу, будуть хорошим сигналом для отримання наступного траншу кредиту, перспективи якого будуть обговорюватися в грудні.

МВФ задоволений тим, як йдуть справи. Ціни на газ підняті, скорочений дефіцит бюджету, погашається заборгованість по ПДВ. Тому уряд має всі шанси отримати гроші.

Є тільки один неприємний для Кабміну момент – вето на Податковий кодекс (на момент написання статті – ред.). Однак, як кажуть експерти, прийняття або неприйняття кодексу не дуже позначається на параметрах бюджету. Проект бюджету вже готовий і, як прогнозують, буде прийнятий легко. Він просто чекає свого часу. Тобто з точки зору макроекономічних параметрів, на які спирається МВФ, прийняття кодексу некритичне. Воно критичне з точки зору політичної. Прийнятий і підписаний президентом кодекс означає здатність уряду встановлювати правила гри. Таким урядам гроші дають охочіше.

Тому цілком можливо, що Кабміну вдасться умовити МВФ дати гроші і при непідписаному кодексі. Просто позиція Кабміну в цьому випадку буде слабшою.

Жупел

Насправді ніхто нікого не змушує звертатися по кредит до МВФ і, більше того, ніхто нікого не змушує виконувати його “вимоги”. Історія взаємин України і МВФ багата не стільки виконаними вимогами, скільки невиконаними. Приміром, вирішити проблему банку “Надра” уряд обіцяв ще в 2009-му, але так і не зробив цього. Обіцяв не приймати Закон “Про підвищення соціальних стандартів”, який тим не менше був прийнятий, не виконані вимоги щодо розміру дефіциту бюджету тощо. І це приклади тільки недавніх відносин, що вже казати про більш ранні колізії.

Тим часом в очах обивателя ситуація виглядає інакше. Уряд говорить трудящим: “Ну ви ж знаєте, нам потрібні бабки”. Трудящі погоджуються – ясна річ, бабки ж всім потрібні. Уряд заявляє: “Ось тут МВФ дає бабки, і дуже дешево, але вимагає від нас натомість (!!!) зробити те-то і те-то”. Тобто нам потрібні гроші, а Фонду – те, що він вимагає. Тому-то дві сторони і домовляються. Не важко помітити, що в такій картині МВФ виглядає якоїсь зовнішньою силою, яка диктує умови слабкому, бідному і нещасному уряду, якому так потрібні бабки.

Але насправді все це не так.

Що це таке

Логіка МВФ заснована на такій тезі: “Якщо у держави є проблеми, то, швидше за все, через те, що вона живе не по кишені”. Щоправда, це не означає, що у всіх, хто живе не по коштах, є проблеми. США, та і Євросоюз теж живуть не по коштах, але проблем у них (поки що) менше. Зате абсолютно точно можна сказати, що якщо у держави вже є проблеми, вона ніколи не зможе їх вирішити, якщо не буде розуміти, звідки що береться і що скільки коштує. Історія XX століття просто рясніє прикладами молодецької фінансової політики, яка приводила потім до краху грошової системи і серйозних політичних наслідків. Тому МВФ розглядає життя по коштах як головну умову того, що економіка почне видужувати.

Відносини МВФ і його позичальників будуються за схемою: “Якщо ви згодні, що пора починати жити по коштах, давайте будемо вирішувати, де ви витрачаєте найбільше і неефективно, і давайте будемо скорочувати ці витрати, не забуваючи і про збільшення доходів” .

Наприклад, наш Пенсійний фонд з його космічним дефіцитом у 60 млрд грн – приклад такої чорної дірки, в яку відлітають ресурси суспільства, які можна було б використати набагато ефективніше. Ті ж ціни на газ – інший приклад. Їх потрібно було міняти ще на початку 1990-х, коли це робили, наприклад, у Прибалтиці. Нинішнє підвищення цін на газ – це не вимога МВФ, а наслідок політики українських урядів, які багато років не наважувались на “непопулярний” крок. У будь-якому випадку конкретні способи рішення приймають уряди. МВФ не цікавить, як саме буде зменшено навантаження на держфінанси, яке приносить Пенсійний фонд. Це уряд, а не МВФ приймає рішення про підвищення пенсійного віку жінок.

Однак повторю: у суспільній свідомості справа виглядає так, начебто уряд вимушено діє під тиском МВФ.

Чим це погано

Такий стан справ, безумовно, поганий, і це перша (найбільш незначна) шкода, яку приносить МВФ самим фактом свого існування. Шкода ця складається в думці, що без “реформ, які нав’язує МВФ”, цілком можна обійтися. Пенсійні фонди можуть працювати, як і працювали, ціни на газ можуть бути такими ж, як і були, – таким виглядає світ, в якому є МВФ та його “реформи”.

У підсумку МВФ стає в очах громадськості козлом відпущення, він бере на себе значну частину провини, яку за інших обставин мали заслужено нести уряди. Це дозволяє багатьом продовжувати голосувати за популістів, тим самим продовжуючи потреба економіки в реформах… і МВФ.

Гірше того, іноді, як у нашій історії середини 1990-х, справа доходить до того, що “під МВФ” (та інші західні структури) створюються цілі потьомкінські політичні системи, в яких діють злісні вітренки чи комуністи, які нібито заважають нашим урядам проводити реформи. Усіх цих соціалістів з їхніми величезними рейтингами охоче демонстрували переляканим іноземцям, переконуючи їх давати гроші, але нічого не просити взамін.

Нарешті, МВФ – не комерційний банк, а бюрократична контора. Відповідно, для нього, як і для будь-якої контори, метою є не вирішення питання, а процес його рішення. З іншого боку, контрагентами МВФ виступають точно такі ж бюрократичні контори – уряди. Їх позиція диктується тими ж мотивами процесу – рейтингами і звітністю. Завдання урядів – отримати гроші зараз. Реформи і їх наслідки, які настануть потім, – це вже не до них.

Чому це так

МВФ, як відомо, є дітищем Бреттон-Вудської системи, в якій долар був прив’язаний до золота, а всі інші валюти фіксувалися щодо американського грошового знака. МВФ, що складався з внесків країн-учасниць, грав у цій системі інструментальну роль. Він перетворився на якусь самостійну силу вже після краху Бреттон-Вудської системи, коли курси паперових валют почали вільно встановлюватися державами і ринками.

Така система може працювати сама по собі лише в тому випадку, якщо з неї повністю виключені держави з їх пристрастю емітувати що попало. Але якщо держави “володіють” грошима і вільні міняти їх поточну вартість щодо інших грошей як завгодно (в основному, звичайно ж, девальвувати), то рано чи пізно виникне потреба в якомусь міжнародному слюсар-сантехніку, який би зашпаровував течі і пробивав пробки. Одним з таких сантехніків і став МВФ.

Сама концепція вільних курсів створена на макроекономічному підході, в основі якого лежить ідея економічної рівноваги. Ця модель працездатна в певних умовах, і більшість реципієнтів МВФ її сповідує.

Де працює, а де не працює

Критики МВФ (які, принаймні в нашій країні, набагато гірше самого Фонду) часто не знають про те, що до допомоги цієї організації нерідко вдавалися і цілком розвинені країни і робили це досить успішно. Відомі в основному невдачі МВФ, і ці невдачі майже завжди відбувалися в країнах, досить далеких від демократичних ідеалів”.

Цей взаємозв’язок не випадковий. Макроекономіка, як модель, припускає, що держава економічно нейтральна. Проблема уряду взагалі не розглядається в задачнику МВФ, більше того, він вважається не економічним агентом (або набором агентів зі своїми інтересами), а незалежним і абсолютно ефективним інструментом. Тому зрозуміло, що чим далі від класичної демократії та чи інша держава, тим менш придатною стає модель, яку використовує МВФ для своїх реципієнтів.

Гірше того, недемократичні держави як Україна з часом привчаються обставляти справи так, що з точки зору агрегатів, на які так здатний макроекономічний підхід, все виглядає добре, а насправді нічого не змінюється. Прикладом можуть служити наші позабюджетні фонди.

Продуктивна ідея тут наступна: уряд має жити по коштах. Тільки в такій ситуації він в змозі хоч якось планувати економічну політику (особисто я в це не вірю, але нехай буде) і приносити користь. Якщо ж агенти уряду мають постійний дохід від своєї діяльності у вигляді позабюджетних фондів, то в уряду губляться стимули до корисної діяльності. Грубо кажучи, йому і так добре.

Ідея ж МВФ полягала в тому, що у нього не сходилися агрегати, і виною тому були позабюджетні фонди. Міжнародний валютний фонд довго воював з нашими урядами з цього приводу. Підсумок, наскільки можна судити, такий: позабюджетні фонди збереглися, але їх вдалося заштовхати в агрегати, які використовує МВФ. Всі задоволені.

Зрозуміло, що правильним рішенням є ліквідація цих фондів незалежно від того, чи можна їх заштовхати в макрокономічні агрегати, чи ні.

А чи може бути від нього користь

Звичайно, найкраще, щоб ніякого МВФ не було. У цьому випадку уряд мав би лише власними ресурсами і “реформи” рано чи пізно відбулися б. І не виникало б ілюзій щодо того, що без них можна обійтися.

З іншого боку, МВФ або щось подібне йому обов’язково буде існувати в світі, в якому держави виробляють гроші з повітря. Відповідно, завжди будуть спокуси звернутися до таких структур “по допомогу”.

З третього боку, МВФ все-таки чогось навчається. І незважаючи на те що Фонд як бюрократична контора не здатний бачити тривалу перспективу і працювати на неї, в короткостроковій перспективі він може бути корисним. Нестабільність і кризи нікому не потрібні, і це достатній стимул навіть для бюрократів.

Правда, якщо всерйоз задуматися про те, за яких умов МВФ міг би принести Україні користь, то виникає малореальна картина. Це має бути уряд, який не мислить категоріями рейтингів і звітності і працює на довгу перспективу. І, страшно сказати, діє в інтересах країни. Цей уряд має повну підтримку і парламентської більшості, і президента, і підтримку на місцях.

У такому разі кредити МВФ можуть бути корисні в тактичному плані – для полегшення реформ. Тобто в тій ситуації, коли саме уряд зацікавлений у винищенні позабюджетних фондів, а у МВФ якраз через них агрегати не сходяться. Тільки такий збіг інтересів є продуктивним, і майже неймовірним для такої корупційної країни, як Україна.

“Контракти”

Необхідність залучення кредиту МВФ і погіршення поточного рахунку можуть змусити уряд переглянути курс гривні і привести до її девальвації до 8,2 гривні/долар у I півріччі 2011 року.

У той же час в Україні збереглося позитивне сальдо фінансового рахунку – його профіцит в жовтні досяг 329 млн доларів. За січень-жовтень профіцит фінансового рахунку склав 7,7 млрд доларів, в результаті чого позитивне сальдо платіжного балансу за цей період склало 5,9 млрд доларів.

Як зазначив Агшин Мірзазаде, директор департаменту аналітики Foyil Securities, різке погіршення стану поточного рахунку виявилося для експертів несподіванкою, оскільки у вересні-жовтні промислове виробництво продемонструвало істотне зростання завдяки активній діяльності експортерів. Однак, згідно зі статистикою НБУ, погіршення поточного рахунку сталося внаслідок різкого зростання обсягів імпорту. У жовтні імпорт збільшився на 9%  порівняно з вереснем, тоді як експорт зріс лише на 0,2%.

За словами експерта, приплив валюти по фінансовому рахунку також сповільнюється, що негативно позначається на платіжному балансі. Оскільки різкого зростання експорту до кінця року не очікується, тенденція, яка спостерігається зараз, може негативно позначитися на курсі національної валюти. Теоретично НБУ має достатньо резервів для продовження ринкових інтервенцій і підтримки валютного курсу на поточному рівні. Проте можливе підвищення обсягів інтервенцій може виснажити золотовалютні резерви країни, якщо попит на українську сталь, продукцію хімічної та машинобудівної галузей у світі суттєво не збільшиться, говорить Мірзазаде.

Крім того, Україна все ще потребує коштів МВФ, який планує виділити країні другий транш у розмірі 1,9 млрд доларів. Одна з основних умов МВФ – встановлення гнучкого ринкового курсу гривні. Хоча український уряд і НБУ неохоче йдуть на ці заходи (оскільки це може призвести до небажаних політичних наслідків), необхідність залучення кредиту МВФ і погіршення поточного рахунку можуть змусити уряд переглянути курс гривні і привести до її девальвації до 8,2 гривні / долар в I півріччі 2011 року, резюмував аналітик.

Нагадаємо, у вересні зведений платіжний баланс був сформований із значним профіцитом у $ 1,2 млрд. Як повідомлялося раніше, в липні позитивне зведене сальдо платіжного балансу склало $ 0,7 млрд, за січень-липень – $ 5,2 млрд.

Новинар

Ціна другого кредиту – соціальна напруженість у суспільстві, пише Тетяна Івженко в сьогоднішньому номері російської Независимой газеты.

Як відомо, ще в 2008 році, коли МВФ затвердив для України кредитну програму на 16,4 млрд. дол., уряд Тимошенко зобов’язався виконати низку умов. “Мова йшла про ринкові реформи. Зокрема, уряд гарантував, що впродовж п’яти кварталів буде поетапно підвищувати ціну на газ на внутрішньому ринку – щоразу на 20%. Але в підсумку Тимошенко просто обдурила інвестора: руками профспілок скасувала це рішення, а народу пообіцяла не підвищувати ціну. Це, звичайно, підірвало довіру МВФ до України”, – пояснив НГ чиновник, наближений до уряду.

Нинішній український уряд почав виконувати вимоги МВФ ще до моменту затвердження нової програми кредитування. Приблизно місяць тому було оголошено про підвищення на 50% ціни на газ для населення і підприємств теплокомуненерго з 1 серпня. А днями міністр житлово-комунального господарства Юрій Хіврич повідомив, що з 15 жовтня, коли почнеться опалювальний сезон, в Україні щонайменше на 20-30% збільшаться тарифи на гарячу воду та опалення.

Водночас уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про штрафні санкції відносно боржників. А на вчорашньому урядовому засіданні прем’єр Микола Азаров попередив керівництво місцевої влади про персональну відповідальність за накопичення боргів.

Представники органів місцевої влади неофіційно пояснюють журналістам, що їх заганяють у кут: з держбюджету не вчасно і не в повному обсязі перераховуються кошти в регіони, а це, у свою чергу, не дає змоги вчасно розраховуватися за спожиті ресурси. При цьому 90% населення досі регулярно оплачували рахунки за житлово-комунальні послуги, тепло, електроенергію, газ. Але оскільки тарифи не дотягували до ринкового рівня, різниця в ціні повинна була компенсуватися з держбюджету. Тарифна реформа покликана зняти це навантаження з держскарбниці, однак стане відчутним ударом по добробуту пересічних громадян.

За даними соціологічного опитування, проведеного в липні українським Інститутом імені Горшеніна, після підвищення цін на газ до 30% населення не зможуть оплатити його вартість, незважаючи на обіцяні урядом субсидії. А зростання цін на опалення і гарячу воду призведе до збільшення кількості боржників до більше як 40%. Експерти інституту зазначають, що ця проблема зараз найбільше хвилює пересічних українців, які висловлюють невдоволення тим, що влада принесла їх добробут в жертву заради отримання кредиту. Який до того ж доведеться повертати через пару років, що стане новим випробуванням для фінансової стабільності країни і рівня життя громадян.

Невдоволення посилюється тим, що уряд оголосив про намір виконати інші непопулярні вимоги МВФ. Зокрема, зараз розробляється пенсійна реформа, результатом якої стане підвищення пенсійного віку і обмеження максимального розміру пенсій. Ще одне підготовлюване рішення пов’язане зі скасуванням антиринкових постанов уряду Тимошенко в частині державного регулювання цін на основні продукти харчування. Підтверджуючи тривожні чутки, міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк цього тижня сказав, що не виключає зростання цін на хліб найближчим часом. Він пояснив, що зростання цін на зерно радує владу, оскільки посилює конкурентоспроможність виробників. “Але є і переробна галузь, виробники хліба, які не можуть утримати цінову політику (в заданих колишнім урядом адміністративних рамках. – НГ), оскільки ціна на зерно зростає”, – пояснив ситуацію міністр. Разом з тим влада намагається контролювати ситуацію: розглядається можливість введення обмежень на експорт зерна, щоб задовольнити внутрішній попит, не створюючи передумов для стрімкого зростання цін на хліб.

Зараз середня ціна пшеничного хліба в Україні становить, за даними Мінекономіки, близько 50 центів за буханець. Анонсоване подорожчання стане ще одним ударом по соціально незахищеним верствам населення, рівень місячного доходу яких дорівнює приблизно 100 дол. Тому не тільки опозиційні політики, але й члени Компартії України, що входять до правлячої парламентської коаліції обурюються діями уряду. Протестують проти болючих реформ і профспілки, і громадські організації.

Директор українського Інституту публічної політики Віктор Чумак вважає, що населення цілком усвідомить гостроту проблеми тільки восени. “Негативна реакція громадян неминуча, хоча українців довго готували до підвищення цін. Можна сказати, що нинішньому уряду Миколи Азарова уготована роль камікадзе: на їхню частку випаде проведення найболючіших, але необхідних реформ. Виконавши цю місію, уряд викличе на себе вогонь народного невдоволення і швидше за все змушений буде піти у відставку”, – сказав він у коментарі НГ. Політолог вважає, що на рейтингу Президента Януковича реформи ніяк не позначаться. Зате у глави держави з’явиться шанс розумно розпорядитися кредитом МВФ, “перезапустити економіку”, дати імпульс розвитку найбільш перспективних галузей.

“Насторожує той факт, що частина коштів з ще неодержаного кредиту влада має намір направити на фінансування дефіциту держбюджету”, – сказав він, додавши, що якщо новий кредит буде, як і при уряді Тимошенко, витрачений на поточні потреби, то це не розв’яже економічні проблеми України, а тільки відкладе їх загострення на пару років. Керівник соціологічного центру “Український барометр” Віктор Небоженко теж схиляється до думки, що влада, прагнучи будь-що домовитися про новий кредит, намагається “отримати перепочинок”. Проте “через півтора року необхідність повертати відразу два кредити, отриманих урядами Тимошенко і Азарова, стане вироком для нинішньої влади”, – припускає експерт.

Новинар

Председатель Коммунистической партии Украины Петр Симоненко считает, что повышение тарифов на газ для населения является признаком антигосударственной политики. Об этом сообщили в пресс-службе партии.

По мнению Симоненко, «никто не имеет права диктовать из-за рубежа те требования, которые сейчас воплощены в решении правительства, а именно – увеличение тарифов на газ для населения под диктовку МВФ».

При этом он добавил, что в Украине «должна быть национальная политика и политика соблюдения интересов нашего народа».

Симоненко предлагает использовать украинский газ для обеспечения нужд населения, сжигать украинский уголь вместо дорогого импортного газа, перевести котельные коммунальных предприятий на твердое топливо.

Лидер КПУ также подчеркнул, что решение Кабинета министров о повышении коммунальных тарифов «принято под диктовку, и мы не имеем права позволять различным финансовым структурам диктовать условия из-за рубежа».

«Это свидетельствует о том, что Украина утрачивает политическую независимость, свой суверенитет», – добавил он.

Напомним, отпускные цены на природный газ для населения с 1 августа возрастут на 50%. Постепенное повышение внутренних цен на газ до экономически обоснованного уровня является одним из обязательств Украины в рамках сотрудничества с МВФ.