Як минули для Вас ці два роки? Як один день чи, навпаки, складно і довго?

Ну, не так, як один день. Але цей час сплинув досить швидко. Постійно в роботі: від понеділка до суботи, від Києва до Ужгорода. Дуже динамічно.

Рідко приїздили в Закарпаття за ці 2 роки перші особи держави – це плюс чи недолік?

Минулоріч до нас приїздив Президент України Віктор Янукович, цього року – Прем’єр-міністр, буквально з тижня на тиждень планується візит в Закарпаття віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова. Зрозуміло, що перші особи держави більше зайняті проблемами міжнародними, інвестиційними.

Фактично відсутня опозиція, нема Вам стимулу працювати ще краще  – в області аж занадто спокійно.

Спокій закінчується, найближчим часом усі це відчують. Адже стартує передвиборча кампанія 2012 року до Верховної Ради. Тож увесь той спокій, який панував в Закарпатті останні 2 роки, буде порушено. Ми до цього готові, адже пройшли вже не одні вибори. Та як би там не було, закарпатці завжди залишались толерантними та виваженими. І ця вся боротьба, пік якої припаде на вересень-жовтень, зійде нанівець уже у листопаді-грудні. Адже спільне завдання у всіх закарпатців одне – дбати про рідний край, покращувати його, робити привабливішим для туристів.

Щодо проблем Ужгорода – вода, озеленення, сміття, дороги…

На початку хочу наголосити: проблемами Ужгорода має займатись, в першу чергу, міська влада на чолі з обраним містянами міським головою. Але, тим не менш, я відповідаю за все, що діється на території Закарпатської області, зокрема, і в обласному центрі.

Стосовно квітів та озеленення: було висаджено чимало дерев, частина з яких, на жаль, були знищені. З конкретних справ: минуло річ ми «взялися» за парк ім. Горького, і цього року вже наведемо там повний лад. Там побудовані спортивні майданчики, проводиться озеленення, з’явились  тротуари та бігові доріжки, на черзі – встановлення лавиць. Сьогодні це – один із центрів активного відпочинку ужгородців. Але таких парків в Ужгороді має бути багато. Наступний етап – благоустрій Боздоського парку. Адже обласний центр розширюється, і ужгородцям треба створювати європейські умови для відпочинку та дозвілля.

Щодо якості води… Проблема дійсно існує. Ще з осені ведеться розчистка водоканалу. Роботи розпочали з села Невицьке, і вже майже половину каналу очистили від сміття та мулу. Думаю, найближчим часом роботи будуть завершені. І якість води з Ужгородського водоканалу суттєво покращиться. Адже ситуація була й справді критичною – останні 40 років канал ніхто не чистив, він був замулений на глибину майже до двох метрів. Тож, думаю, до кінця року стан води у Правобережній частині Ужгорода значно покращиться. У лівобережній частині проблем нема, адже воду мешканці отримують з Минайського водозабору. Натомість, є проблеми з оплатою та з водовідведенням. Також модернізації потребують очисні споруди. Цьогоріч в Мініфраструктури направлені матеріали, аби залучити для Ужгорода додатково 3,5 млн. грн. на покращення якості очисних споруд.

Ну, і дороги. Ця проблема, на жаль, стосується не лише Ужгорода, а й всієї області. Після зими дороги розбиті всюди – адже морози сягали позначки нижче мінус 20-ти. На ці проблеми Уряд виділив Закарпаттю більше 52-х мільйонів. І це тільки перший транш. Тепер затверджуємо порядок використання цих грошей. Подекуди роботи вже почалися, але скоро ремонт автошляхів буде масовим. Минулоріч більше семи мільйонів гривень було виділено на ремонт вулиці Минайської, залишилось зробити ще хороший тротуар. Ми цю роботу будемо продовжувати, адже стан доріг в Україні – велика проблема.  До речі, сьогодні розглядаються окремі інвестиційні проекти за фінансування Євросоюзу, зокрема, і на ремонт автошляхів. Європейці також зацікавлені у цьому питанні, адже левова частка їхнього товару транспортується саме нашими дорогами. У першу чергу, це сосується доріг загальнодержавного значення: Київ-Чоп, Львів-Київ.

Розкажіть як проходять на Закарпатті  реформи, до прикладу, закриття шкіл…

Ми школи не закриваємо, а реорганізовуємо. У нас були такі школи, де в класі навчались по два, чи навіть один учень. Думаю, зрозумілим є й те, що за таких умов нема сенсу тримати працівників, оплачувати енергоносії. Тим більше, що у нас в області працює програма «Шкільний автобус». Сьогодні ми на 86% забезпечені автобусами, дітей довозять на навчання. Реформування будемо продовжувати. До прикладу, сфера ЖКГ. Сьогодні Закарпаття – єдина в Україні область з автономним опаленням. Так, це було складно і боляче. Але тільки за цей рік економія по бюджетній сфері перевищує 12 млн. грн. А ці кошти залишаються в освіті, медицині, культурі. Знову ж таки, тільки у нас в краї в обласних лікарнях абсолютно безкоштовні медикаменти. Днями я відвідав Іршавшину, один з наших обласних закладів. Зайшов у три палати і запитав у людей: скільки вони платять за ліки? І жоден не сказав, що платить за медикаменти. Є проблема в міських і районних лікарнях. Особливо велика – в Ужгороді. Адже тут знаходиться 6 обласних  медзакладів, де якісне харчування та безкоштовні ліки. Водночас, в міських закладах їжу пацієнтам носять родичі, а ліки треба купувати власним коштом. Але ми вже прийняли спільне рішення: об’єднати  бюджет медичної галузі Ужгорода та району, допомогти з обласного бюджету, щоб створити гідні умови отримання меддопомоги.

А ситуація з дитсадками…

Сьогодні є доручення Президента: за 2 роки має бути вирішене питання черг до дитсадків. Безумовно, під це завдання будуть вділятись кошти. Сьогодні вже багато робиться в районах. За останні півроку 4 садочки були відкриті. Та це тільки маленька частина від того, що необхідно зробити. Адже малюки в садочку починають своє життя у суспільстві – вчаться спілкуватись, готуються до школи. Не останню роль грає й те, що в Закарпатті 65% населення  проживає в селах. Такого нема ніде в Україні. В інших регіонах співвідношення міських та сільських жителів 70 на 30%. Тож і проблеми у нас не схожі на інші. Ми прийняли рішення в кожному селі створювати міні-комплекси з дитсадочка та початкової школи. З якісним харчування та хорошими умовами. На це будемо виділяти кошти. Адже малюки мають зростати поруч з батьками – а не ходити до садочка в сусіднє село.  А вже школярів середнього віку (10-11 років) будемо, за потреби, довозити до школи туди, де є можливість отримувати якісну базову освіту. Ми робили експеримент: тестували дітей 5-9 класів, і рівень знань, як не прикро, виявився досить низьким. Адже досі є класи, де навчаються по 4-5 дітей, нема хороших педагогів. А нам треба підготувати дитину до вступу у виш. Ці проблеми ми знаємо, і над ними працюємо.

Чи була догана голові ОДА щодо розвитку сільського господарства від прем’єр-мінстра України?

Дійсно, буда нарада в Кабміні щодо розвитку сільського господарства в західних регіонах. І з п’яти основних показників, чотири у нас йдуть з «плюсом». Лише надої молока на 0,7% в Закарпатті зменшились. На це вказав Прем’єр-міністр Микола Азаров. Він сказав, що управління сільського господарства на місцях не допрацьовують, оскільки маємо негативні показники. Але, якщо б була догана, впевнений на сайті Кабміну з’явилася б інформація. Та, загалом, це нормальні явища. Я до них звик. Спочатку мене «звільняли» з роботи щотижня, після – кожен місяць, тепер – раз у квартал. Тож інформація щодо догани – це дрібниця.

Щодо будівництва об’єктів малої гідроенергетики у Закарпатті – які плани та перспективи?

Найстрашніше, що нині професійною роботою займаються непрофесіонали. До прикладу, мала гідроенергетика Австрії – 76 % від всієї енергетики виробленої в країні. У Швейцарії відсоток ще більший. Ще за часів Чехословаччини були визначені 300 точок, де є можливість установлювати гідроспоруди. У минулому році була запущена одна ГЕС. Цього року – міні ГЕС. Є дериваційні та греблеві ГЕС. Зрозуміло, що закарпатці проти греблевих ГЕС, бо затоплюється територія, немає міграції води. Тому питання щодо греблевих ГЕС сьогодні не актуальне. У нас є одна Тереблеріцька гідроелектростанція греблева. Цього нам достатньо. Проте, нагадаю, що зараз ми забезпечені своєї електроенергією всього на 7 %. Тому енергетично ми не захищені. У випадку аварії на лініях електропередач,  електроенергії в Ужгороді ми б не мали. Доведеться брати у Словаччини і Угорщини, або будуть проблеми. Тому, коли виникає питання: будувати міні ГЕС чи атомну станцію, то скажу, що атомом ми вже налякані. Коли ставиться питання будувати міні ГЕС в Швейцарії, то там ніхто не страйкує, бо всі розуміють що енергетикою треба себе забезпечувати. Я як закарпатець, категорично проти, щоб будувалася атомна станція. На прикладі й України, і такої розвинутої країни як Японія, ми побачили, що ніяка найсучасніша система захисту не здатна захистити у разі небезпеки. А використання альтернативних джерел енергія закарпатцям не зашкодить.

Цьогоріч можливе будівництво двох-трьох міні ГЕС. Найближчий рік – ще двох трьох, можливо. Нині ми говоримо лише про те, що є багато місць, де можна побудувати міні-гідроелектростанції. Цього року, почнеться зведення сонячної електростанції на 5 мегават. У центральній і західній Україні  це перший приклад, хоча в наших сусідів-словаків є вже такі. Зараз вивчається інвестиційна пропозиція австрійців щодо будівництва вітрових електростанцій.

Наближається Євро-2012 – чи буде користь для Закарпаття?

Основний транзитний потік туристів йтиме якраз через Закарпаття. Зараз вже всі користуються GPS-навігацією. А ця система пропонує європейцям, що прямують до України дорогу саме до Чопа. А це реалізація послуг і харчування, і проживання, і сувенірної продукції. Наш край – не базовий для проведення фінальної частини чемпіонату, а скоріш – транзитний. Щодо готелів, то з 2008-2009 років вони завантажені на 35-40 %, рідко – на 50%. Хоча, звичайно, є пікові сезони – Новий рік, період літніх відпусток.

Які методи і пріоритети у подальшій роботі голови ОДА?

Проблеми краю нам відомі. За короткий термін їх не вирішиш, але повинна бути чітка система. Треба чітко знати, що ми робимо цього року, з якими ресурсами, які досягаємо результати

Прес-центр ОДА

В Ужгороді вшановуватимуть лауреатів ювілейного десятого рейтингу «Лідер року». Щорічно апофеозом рейтингу  стає урочиста церемонія нагородження лауреатів почесного звання «Лідер року», перетворюючи його в епіцентр політичного, культурного та інтелектуального життя.

Цей рік – 10-й – ювілейний для рейтингу, в якому визначаються кращі підприємства, туристичні фірми та готельні комплекси, навчальні, медичні, оздоровчі заклади, засоби масової інформації і, звісно ж, люди, які мають серйозний вплив на громадсько-політичне життя Закарпаття.

Експерти закарпатського щорічного рейтингу «Лідер року» минулого тижня визначилися з фіналістами. 10 років існує і розвивається проект «Лідер року». Ідея проста – визнання найдостойніших.

Тому Експертна Рада, до якої входять  представники ЗМІ Закарпаття, прийняла рішення відзначити не лідерів за підсумками 2011-го у різних номінаціях, а особистостей, які зробили суттєвий внесок у розвиток краю за останні 10 років.

За підсумками голосування, переможцями стали: Владика Мілан – єпископ Мукачівської греко-католицької  єпархії; Віктор Балога – міністр МНС, депутат обласної ради; Олександр Ледида – голова Закарпатської ОДА; Володимир Смоланка – нейрохірург, депутат обласної ради; Олег  Адамчук –керівник компанії «Інтерфіл», депутат обласної ради; Емма  Левадська – керівник творчого молодіжного об’єднання «Малий Лувер»; Володимир Панов— керівник девелоперської компанії «СТС»; Федір Харута – депутат обласної ради, голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, співголова асоціації «Європейська спілка транспортників України»; Микола  Ковальчук – директор телеканалу «Перший Кабельний»; Наталія Туркало – капітан гандбольного клубу «Карпати»; Маріан Сладечек – Генеральний консул Словаччини в Ужгороді; Людмила Григаш – директор Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки; Юрій Мигалина – ректор МДУ; Шарлотта  Чізмар – голова Берегівської районної спілки сільського туризму; Федір Шандор – зав. кафедри  туризму УжНУ, соціолог.

Нагадаємо, що вперше рейтинг «Лідер року» організувала газета «Закарпатські оголошення» у лютому 2003-го за підсумками 2002-го.

Переможців визначають члени Експертної Ради, до якої входять: Тетяна Вашаргелі, Світлана Ковбиця, Валентина Пастухова, Сергій Федака, Наталка Зотова, Михайло Носа, Лариса Подоляк, Віталій Мещеряков, Лариса Липкань, Олександр Коробко, Ганна Валюк, Людмила Орос, Леся Кулагіна, Олена Уманців, Віктор Лазорик, Наталка Петерварі, Андрій Ганусич.

Фоторепортаж згодом…

zakarpatpost.net

«Виходячи із ситуації, що склалася навколо закарпатських вищих навчальних закладів, переконливо просимо Вас на черговому засіданні Кабінету Міністрів України відмінити розпорядження КМУ № 760-р від 10.08.2011 року, що стосується об’єднання державних університетів Закарпатської області.

Це усуне негативні настрої і процеси, що виникли із-за прийняття зазначеного розпорядження, та дасть можливість стабілізувати роботу вищих навчальних закладів регіону», – йдеться в телеграмі, повідомили zakarpatpost.net  у прес-службі облради.

zakarpatpost.net

Серед обговорених питань – і ефективність використання земель, які належать університетам, і отримання грантів на розвиток наукових проектів, й проблеми фінансування вузів. Не менш актуальним питанням для вишів залишається ефективне розподілення та самостійне залучення коштів. Адже часто єдиним джерелом покращенням матеріально-технічної та наукової бази є виключно державна чи обласна фінансова допомога.

Вирішення проблеми, переконаний ректор одного з найбільших вишів Закарпаття Федір Ващук – в оптимізації внутрішньої діяльності вищої освіти, та ефективній реорганізації мережі закладів. Останнє має стосуватись не тільки потужних державних університетів краю, а й всієї мережі.

Адже сьогодні в області працюють майже чотири десятки структурних підрозділів вищих учбових закладів. Водночас, студентам вони можуть запропонувати всього 5 спеціальностей, за якими не викладають в університетах державних. Якщо роботу закарпатської мережі вишів побудувати правильно, переконаний ректор ЗакДУ, щороку на розвиток вищої освіти можна залучати додатково десятки мільйонів гривень.

Очільник краю Олександр Ледида, зі свого боку, відмітив: для реального покращення ситуації у сфері вищої освіти ректори вузів мають виробити спільну позицію.

Конкретні пропозиції у письмовій формі, порадившись з колегами, Федір Ващук пообіцяв викласти у письмовій формі. Найдоцільніші з них врахують при розробці обласних освітянських програм, повідомили zakarpatpost.net у прес-центрі ОДА.

Олександр Ледида пообіцяв особисто поговорити з цього питання з мером. Після цього пані Марині слід буде звернутися до посадовця ще раз. А якщо результату не буде – писати офіційне звернення вже до голови облдержадміністрації.

Ужгородець Сергій Омелянович зателефонував стосовно питання творчого. Попросив допомоги у фінансуванні випуску музичного диску з його творами. Очільник краю переадресує це питання обласному управлінню культури. Якщо спеціальна комісія високо оцінить творчий доробок музиканта, гроші на випуск диску виділять.

Багатьох жителів обласного центру турбує й питання подальшого реформування сфери житлово-комунального господарства. Так, телефонували стосовно роботи ЖРЕРів та створення ОСББ. Щодо останнього, навіть були озвучені пропозиції городян щодо їх ефективнішої роботи.

Софія Петрівна з с. Горінчово, що на Хустщині, попросила допомоги у закупівлі дрів для опалення будинку. Адже через сильні морози використання деревини значно збільшилося. З цією ж проблемою звернулись ще три односельчанки жінки. Олександр Ледида пообіцяв допомогти з забезпеченням дровами вже найближчими днями.

Жителька Рахівщини, Марія Іванівна, запропонувала присвоїти звання «Заслуженого вчителя» своєму колезі, односельцю. Розповіла: чоловік майже все життя викладав у місцевій школі, його поважають колеги та учні. Документи стосовно кандидатури чоловіка на присвоєння почесного звання вже відсилали у 2008-му, але їх загубили. Очільник області пообіцяв: особисто контролюватиме, аби вдруге непорозумінь з документами не сталося.

Також багато прохань стосувалися отримання грошової допомоги, зокрема, на лікування. Загалом, упродовж двох годин Олександр Ледида встиг поспілкуватися з понад двадцятьма жителями різних районів Закарпаття, повідомили zakarpatpost.net у прес-центрі ОДА.

zakarpatpost.net

До рейтингу, крім бізнесменів та політиків, увійшли також культурні та громадські діячі краю, спортсмени, правоохоронці, науковці, лікарі. У першій двадцятці, зокрема, владика, відомий діяч греко-католицької єпархії Мілаш ШАШІК та екс-мер Ужгорода, який балотувався навіть на посаду Президента України, Сергій РАТУШНЯК.
Як зауважив під час презентації керівник проекту Михайло НОСА, рейтинг впливовості визначали за результатами експертного опитування, в якому взяли участь провідні експерти, зокрема політологи, соціологи, політики, громадські діячі, представники бізнесу, читачі газети, журналісти.

За його словами, при формуванні рейтингу також брали до уваги статус учасників у владі і політиці, їхній контроль над бізнес-структурами чи важливими інфраструктурними об’єктами, а також їхні родинні та особисті зв’язки як засіб впливу і лобіювання інтересів.

Сам рейтинг вийшов у світ у вигляді повнокольорового глянцевого видання. До кожної позиції додано пояснення, чому саме та чи інша людина займає саме таку сходинку в рейтингу. Приміром, про А.СТРИЖАКА написано так: «Телефонним дзвінком він може розв’язати такі питання, які іншим впливовим особистостям не під силу вирішити, залучаючи навіть весь арсенал своїх зв’язків». Або щодо Віктора БАЛОГИ: «…як куратор Закарпаття в Кабміні впливає на різні політичні призначення, вирішує питання бюджетних надходжень до Закарпатської області, очолює низку урядових комісій, діяльність яких безпосередньо впливає і на розвиток області».

Довідка УНІАН. Рейтинг «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття-2011» є спеціальним випуском газети «Неділя», яка видається в Закарпатті з 2003 року.

Цьогорічний рейтинг є п’ятим поспіль спецпроектом, який реалізовує видання.

unian.net

Повний список тут http://zakarpatpost.net/2011/09/23/%D1%82%D0%BE%D0%BF-100-%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B2/

Новинкою цьогорічного журналу «ТОП» стало те, що газета «НЕДІЛЯ» визначила не 50 успішних і впливових людей, а 100. Рейтинг впливовості визначали за результатами експертного опитування, в якому взяли участь провідні експерти, зокрема політологи, соціологи, політики, громадські діячі, представники бізнесу, читачі газети, журналісти. При формуванні рейтингу також брали до уваги статус учасників у владі і політиці, їх контроль над бізнес-структурами чи важливими інфраструктурними об’єктами, а також їх родинні та особисті зв’язки як засіб впливу і лобіювання інтересів.

За словами Михайла Носи, керівника проекту, якщо хтось не знайшов своє прізвище у рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття», це не означає, що ця людина не вносить свою посильну участь у розвиток краю в певній галузі.

Цьогоріч, редакторами та авторами текстів стали запрошені газетою «НЕДІЛЯ» відомі у краї журналісти – Тетяна Вашаргелі (телерадіокомпанія «Тиса»), Олександр Попович (радіо BBC) та Ганнуся Тарканій (Прес-клуб реформ).

1. Стрижак Андрій
2. Балога Віктор
3. Ледида Олександр
4. Боярин Олег
5. Ровт Алекс
6. Мошак Сергій
7. Петьовка Василь
8. Ратушняк Сергій
9. Балога Іван
10. Панов Володимир

11. Приходько Володимир
12. Петруня Анатолій
13. Качур Іван
14. Шашік Мілан
15. Харута Федір
16. Ковач Василь
17. Гісем Володимир
18. Владика Феодор
19. Русин Віктор
20. Ващук Федір

21. Панов Ален
22. Ситар Василь
23. Ленд’єл Золтан
24. Погорєлов Віктор
25. Аржевітін Станіслав
26. Феєр Віктор
27. Андрійцьо Василь
28. Кріль Ігор
29. Ващиліна Надія
30. Бушко Іван

31. Смоланка Володимир
32. Іванчо Василь
33. Русин Василь
34. Гоблик Володимир
35. Панова Наталія
36. Яцина Юрій
37. Гаваші Олег
38. Рябич Василь
39. Москаль Генадій
40. Іванчо Іван

41. Мітряєва Світлана
42. Ремінець Петро
43. Ледида Тетяна
44. Балога Павло
45. Адамчук Олег
46. Кеменяш Олександр
47. Закурений Володимир
48. Йолка
49. Сербайло Андрій
50. Каламуняк Мирослава

51. Шніцер Роман
52. Іванчо Олексій
53. Ковач Сергій
54. Гайдош Іштван
55. Сокач Еміл
56. Бадида Марія
57. Бірман Фелікс
58. Камінська Олена
59. Небесник Іван
60. Мигалина Юрій

61. Ковач Міклош
62. Царенко Ігор
63. Погорєлов Андрій
64. Курах Іван
65. Гісем Мирослав
66. Фаркаш Сергій
67. Сидор Димитрій
68. Чучка Павло
69. Ковчар Отто
70. Штефаньо Валентин

71. Пентек Анастасія
72. Кузьма Борис
73. Нусер Ернест
74. Сугай Андрій
75. Палінчак Микола
76. Переста Юрій
77. Горват Роберт
78. Ярмоленко Сергій
79. Сирохман Михайло
80. Лінтур Василь

81. Токар Ілля
82. Демченко Сергій
83. Кручаниця Василь
84. Микита Володимир
85. Мишко Олександра
86. Левицький Роберт
87. Кіндрат Олексій
88. Фединець Михайло
89. Вегеш Микола
90. Майник Антал

91. Федака Сергій
92. Ковач Антон
93. Борнемісса Золтан
94. Зан Фабіан Шандор
95. Мощак Маргарита
96. Ланьо Михайло
97. Рошко Михайло
98. Шандор Федір
99. Колодко Михайло
100. Твердохліб Володимир

zakarpatpost.net

Сьогодні, 21 червня, в Ужгороді у Закарпатському облмуздрамтеатрі відбулися урочистості з нагоди відзначення 20-річниці створення Державної митної служби України. Півтисячний колектив Чопської митниці прийшли привітати з теплими словами вдячності керівництво області – Олександр Ледида та Іван Балога, інші представники правоохоронних, фіскальних та прикордонних служб Закарпаття, провідні підприємці та журналісти області.

«Для такої установи, як Чопська митниця, два десятиліття – це ціла віха в історії, упродовж якої проходять різні етапи становлення й розвитку. За роки безперервного контролю на кордонах з трьома країнами Європейського Союзу – Словаччини, Угорщини та Румунії, митниця довела свою необхідність й незамінність, а її працівники – високий професіоналізм. Сьогодні результативність Чопської митниці об’єктивно визначається мільйонами перерахувань до бюджету, тонами оформлених вантажів та безкомпромісною боротьбою з контрабандою. Зрозуміло, що всі ці досягнення – результат злагодженої роботи всього колективу митної установи», – підкреслив у своєму виступі голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида.

Нагадаємо,  що за 5 місяців ц.р. Чопською митницею вже перераховано до державної скарбниці майже 590 млн. грн., з яких 514 надійшло для формування дотацій обласного бюджету. Також відмінна робота ведеться щодо протидії контрабанді. З початку 2011 року Чопська митиниця порушила 17 кримінальних справ на суму майже 30 мільйонів гривень. Крім цього, запроваджено 1580 справ про порушення митних правил на 61 мільйонів гривень.

Сьогодні необхідно остаточно гармонізувати митне законодавство і стандарти до вимог ЄС, завершити впровадження сучасної гармонізованої системи опису та кодування товарів, впроваджувати нові технології й процедури митного контролю. Також важливо зосередити увагу на якнайшвидшій розбудові та реконструкції пунктів пропуску через державний кордон, приведенні у відповідність до міжнародних стандартів процедур митного контролю, законодавчого врегулювання митного оформлення товарів, призначених для Євро 2012, спрощенні процедури їх декларування, скасуванні отримання дозвільних документів.
«Можу з впевненістю констатувати, що кожен, хто нині перетинає кордон нашої держави, відзначає: закарпатські митники працюють по-європейськи. Не секрет, що саме робота митників на кордоні справляє перше враження для іноземців. Своїм толерантним та культурним ставленням до людей ви, певним чином, презентуєте Україну, як державу. Також не менш важливим є добре налагоджені взаємовідносини інвесторів із Чопською митницею. І те, що сьогодні в Закарпаття йдуть інвестиції – також заслуга роботи Чопської митниці» – резюмував губернатор краю.

Вікторія Сенгетовська,
прес-секретар Чопської митниці

У цьому митники та прикордонники запевнили керівника області Олександра Ледиду. У четвер, 21 квітня, в обласній адміністрації радились, як уникнути черг на кордонах у передсвяткові дні.

Олександр Ледида звернувся до присутніх з проханням максимально спростити умови в’їзду в Україну та забезпечити злагоджену роботу митної і прикордонної служб. Адже у передвеликодні дні на Батьківщину традиційно повертаються тисячі заробітчан, зокрема, і закарпатці. Наразі певні труднощі виникають на КПП «Вилок» та КПП «Дяково» Виноградівського району. Як відзначив перший заступник голови облдержадміністрації Іван Бушко, вже були звернення громадян стосовно проблеми затримки перетину кордону саме на в’їзді до Закарпатської області – утворювалися черги автомобілів.

Костянтин Безпалько, начальник Мукачівського прикордонного загону, пояснив:
– Основна проблема виникає з порядком оформлення транспортних засобів, які слідують через кордон. Фактично там існує реверсний рух, тому виникає певна проблематика стосовно ритмічності пропускних операцій. Крім того, представники угорської поліції проводять на смугах руху посилений контроль.

– Динаміка переміщення у передсвяткові дні дійсно збільшується. Але ми приймаємо необхідні заходи для недопущення проблем з перетином кордону. У разі необхідності готові посилювати особовий склад, – запевнив начальник Чопської митниці Дмитро Поліщук.

– Прошу Вас на ці 2-3 дні мобілізувати сили, щоб забезпечити безперешкодний перетин кордону. Навіть якщо виникатимуть черги, поставтеся до людей з розумінням і, у разі необхідності, поясніть ситуацію, – звернувся до працівників кордону Олександр Ледида.

Прес-центр ОДА

Представники туристичної галузі Закарпаття, які повернулися зі стажування в США, написали листа голові Закарпатської ОДА Олександру Ледиді й запропонували обговорити за круглим столом проблеми підготовки туристичної галузі краю до прийому туристів, які відвідають «Євро-2012». Наразі відомо, що голова ОДА погодився на пропозицію.

Як повідомив один із ініціаторів заходу Йосип Торпоі на зібранні, що відбулося 20 квітня в замку села Чинадієво, у листі-відповіді, підписаного начальником управління туризму Закарпатської ОДА Олександром Марченком, керівництво області пропонує провести засідання круглого столу 31 травня поточного року в приміщенні ОДА.
Протягом наступного місяця представники ініціативної групи туристичного спрямування проведуть зустрічі та круглі столи у всіх районах Закарпаття з метою залучити регіональних активістів та фахівців до спільної роботи та координації дій.
Для довідки.
Ініціативна група туристиного спрямування сформувалася із закарпатців – учасників програми «Громадські зв‘язки», які проходили відбір та брали участь у стажуванні за темою «Сталий розвиток туризму» в місті Ріно, штат Невада, США з 15 березня по 5 квітня 2011 року.
У засіданні ініціативної групи взяли участь:
Наталя Шабан – директор Турєвроцентру, Шопф Світлана – директор арт-туристичної садиби «Золота Рибка», Світлана Чернова – директор МКП «Екскурсія», Йосип Бартош – ГО «Калган-А», Богдан Пранничук – директор Закарпатського обласного центру сільського туризму, Мар’яна Варцаба – власник зеленої садиби «У Цімбора», Михайло Гичка – власник сільської садиби «Бокораш», Олександр Казьміров – ПО «Відродження», Галина Кіш – викладач кафедри туризму УжНУ, Наталя Няговська – Мукачівсько РДА, Олександр Гашпар – СФГ Гашпар, Олексій Новицький – власник сільської садиби «Воробей», Мукачівський районний осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, Віктор Погань – громадська організація «Асоціація розвитку спорту, культури та туризму», Йосип Торпоі – директор Центру українсько-угорського регіонального розвитку, Олена Попович – менеджер туристичної агенції «Дрім Тревел».

Інаціативна група

У середу, 20 квітня, під головуванням керівника області Олександра Ледиди відбулась нарада з питань роботи Громадської ради при обласній державній адміністрації. Нагадаємо, 4 лютого, пройшли установчі збори з формування Громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації, для участі в яких зареєструвалось майже 90 громадських, благодійних, ветеранських організацій і товариств. Тоді ж головою новоствореного дорадчого органу обрали керівника регіонального представництва Українського національного комітету Міжнародної торгової палати на Закарпатті Федора Харуту.

З часу установчих зборів Громадської ради зроблено чимало. Зокрема, у її складі створено десять комісій, які охоплюють усі сфери соціально-економічного життя області та співпрацюватимуть з обласними управліннями. Напрацьовані регламент, структура, положення, а також стратегія роботи дорадчого органу. Серед пріоритетів: сприяння практичній реалізації програми регіонального розвитку Закарпаття до 2015 року, забезпечення інформаційної відкритості та прозорості роботи Громадської ради, активна співпраця з підрозділами обласної адміністрації. Головні принципи роботи дорадчого органу, переконані громадські активісти, базуватимуться на довір’ї та партнерських відносинах між усіма членами ради.

Звертаючись до присутніх, очільник краю Олександр Ледида зауважив:

– У своїй роботі маємо враховувати реалії життя області – і всі рішення приймати саме з огляду на реальні можливості вирішення проблем. Впевнений, Громадська рада забезпечить нову якість рішень влади.

Саме на це і буде спрямована робота дорадчого органу:

– Громадська рада буде мобілізувати внутрішні ресурси громад на благо розвитку Закарпаття, – таким бачить головне завдання дорадчого органу його керівник Федір Харута. Він також висловив сподівання, що вже найближчим часом такі ж дорадчі ограни з’являться і при районних органах влади.

Детальніше всі згадані питання планують обговорити і затвердити на загальних зборах Громадської ради, які планують провести наприкінці наступного тижня.

Прес-центр ОДА

18 березня минув рік із часу підписання Президентом Указу про призначення Олександра Ледиди головою Закарпатської облдержадміністрації. З цієї нагоди журналісти з нетерпінням очікували прес-конференції губернатора. Перед тим в одному зі своїх інтерв’ю він пообіцяв її організувати: “Зустріч з журналістами обов’язково відбудеться, ситуація цього вимагає…

Обов’язково буде, а про точний час цієї зустрічі ми вам повідомимо”. Проте… мовчать, як риба. Ми вирішили зачекати ще місяць. Усяке ж буває: може, чоловік зайнятий державними справами і не має години на спілкування з мас-медійниками. Та час пройшов, а змін – жодних. На жаль, виявилося, що ціна цій обіцянці, як і десяткам інших, розданим за рік губернаторства, – копійка. Або лупина, як сказали б на Закарпатті. Та все ж, оскільки відкладати далі нікуди, спробуємо коротко проаналізувати підсумки річного перебування пана Ледиди на посаді голови ОДА.

Казала Настя: як удасться

Коли Глава Президентської Адміністрації Сергій Льовочкін представляв Олександра Олександровича того пам’ятного березневого дня, він “нарізав” новому губернатору декілька стратегічних завдань. Новопризначений керманич краю мав перестати займатися політикою, сформувати команду і боротися з трьома основними бідами – кризою, повінню і корупцією. Як показав час, з жодним із цих завдань губернатору впоратися не вдалося. Навіть на трієчку, не те що на п’ятірку.

Візьмемо перше. З політикою Олександр Олександрович “порвати” так і не зміг. Він чомусь обрав популістський підхід, відшліфований ледь не до ідеального блиску Юлією Тимошенко. Закарпатський губернатор надзвичайно багато обіцяє. І при цьому хоче всім догодити, що апріорі неможливо. Та якщо минулого року це ще можна було виправдовувати місцевими виборами, то нині логіку такої поведінки збагнути важко. Хіба що губернатор знає те, чого не знаємо ми. Наприклад, що парламентські вибори відбудуться не 2012 року, а раніше. Тож, сподіваючись змінити губернаторське крісло на депутатське, і не міняє риторики.

Якби тепер почати перераховувати все, що обіцяв і далі вперто обіцяє губернатор, замість сторінки під цей матеріал слід було б віддати цілий газетний розворот. Наведемо приклад із архіву річної давнини, з прес-конференції 29 квітня 2010-го. До речі, якщо на старті губернаторської кар’єри Олександр Ледида давав їх регулярно, то зараз він уже ледь не ховається від преси, бо відповісти на запитання про обіцянки-цяцянки по суті нічим.

Так-от, тоді голова ОДА оптимістично запевняв, що ось-ось в області буде відновлена санавіація, уточняв, що літатимуть два гелікоптери, і переконливо ділився деталями: гроші на зарплату двом пілотам і необхідне пальне виділять із бюджету. Але – як не було, так і нема.

Тоді ж добре обізнаний у тонкощах туристичного бізнесу (з власного ж, не чужого досвіду) губернатор критикував попередників, що ті працювали хаотично, не мали чіткого бачення, як має розвиватися туристична сфера і, відповідно, конкретної програми розвитку галузі. Голова ОДА говорив, що будуть розроблені генплани усіх територій, вони стануть доступні, й інвестори, мовляв, глянуть на папірь, тицьнуть пальцем і скажуть – туй мені дайте землю. А далі як привезуть сюди грошей, як набудують хоромів… Цього теж – як не було, так і нема.

Тоді ж, скажімо, Олександр Олександрович обіцяв збудувати за спонсорські гроші льодовий палац в Ужгороді. За рік спромоглися лише на ковзанку і один хокейний турнір. Мали добудувати хірургічний корпус обласної лікарні, а натомість, кажуть, десь зник, будівельник-підрядник, який виграв тендер. Обіцяв губернатор аеропорт в Ужгороді осучаснити – відмінили взагалі й ті кілька рейсів на Київ, що були. Про суперсучасне медичне обладнання на 30 мільйонів, яке “вже на днях” мали завезти в область якісь швейцарці, соромно й нагадувати…

Збірна області. Аматори

З командою професіоналів, яку губернатор мав сформувати, приблизно така ж сама ситуація. Уже цього року Олександр Олександрович, коли зайшлося про його команду, якось сказав: “Зрозуміло, що відразу складно підібрати людей, котрі б стовідсотково відповідали вимогам, що ти перед ними ставиш. Але, водночас, відбиралися кращі з кращих”.

Перший “кращий із кращих” соратників губернатора майже одразу після призначення на посаду начальника обласного земельного управління “погорів” на хабарі, був звільнений і зараз чекає на судовий вирок. Ще один начальник – уже лісового управління – так допрацювався, що поклав на коліна лісову галузь краю, цим самим заслуживши недовіру депутатів обласної ради, яку йому й висловили – публічно, на сесії. Деякі інші “кращі” нічим від згаданих двох не гірші.

Та найбільший мінус губернатора в тому, що йому не вдалося зробити головне – вибудувати вертикаль область–райони. За рік Президент звільнив із посад п’ятьох керівників райдержадміністрацій, призначених за особистим поданням Олександра Ледиди. Чи можна казати, що керівник області знає, чим вона живе, якщо його “вуха й очі” – непрофесіонали? Звичайно, що ні.

Або ще одне. За рік два заступники голови ОДА, які починали з губернатором “будувати нову Україну” і мали, за висловом самого Олександра Олександровича, “запустити Європу в Україну через Закарпаття”, – уже не при справах. Точніше, при справах, але дрібніших.

І останній штрих про команду. Кажуть, що коли Віктор Балога проводив у Солотвині нараду і повідомив, що Закарпатська адміністрація, оскільки їй делеговані відповідні повноваження, має оперативно і якісно реалізувати заплановані рятівні заходи (відселити людей із небезпечної зони, збудувати школу, садок, перенести комунікації і т.д.), а Кабмін необхідні гроші виділить, Олександр Ледида написав Міністру записку – “Нам не треба”. Губернатор, очевидно, розумів, що з такими професіоналами братися за настільки масштабну й серйозну роботу, а ще відповідати за 150 державних мільйонів – мало не самогубство. Але що поробиш, назвався грибом – лізь у кошик. Тому й каже губернатор в інтерв’ю, що “на сьогодні мене відсотків на 80 задовольняють професійні якості членів нашої команди”. А сам тим часом у ручному режимі і з допомогою телефонного права підчищає огріхи своїх соратників.

Дерти так безбожно більше не можна

От ми й підійшли до двох наступних завдань Льовочкіна, які мав виконати Олександр Ледида: боротися з корупцією і захищатися від повеней. Здавалося б, із повенями усе просто – попередня влада заклала такий фундамент, що зараз – лиш тягни собі, посвистуючи, стіни. Але на ділі все не так.

По-перше, люди скаржаться, що гроші, виділені як компенсації постраждалим під час грудневих паводків, поділили якось неправильно, і насправді компенсації отримали не ті, кого топило. По-друге, з мільйонами, що їх уряд виділив на ліквідацію наслідків повеней (насамперед ідеться про гроші на розчищення русел річок, каналів і рівчаків), теж не все чисто. У минулому номері ми писали, яку аферу провернули, коли чистили канал “Яруга” на Мукачівщині, – тоді УБОЗівці виявили, що за призначенням використали лише третину з виділених мільйона двохсот тисяч гривень, а 750 тисяч щезли, ніби їх і не було. Обізнані люди подейкують, що такий канал – не один на Закарпатті.

Взагалі з фінансовою дисципліною в нинішньої влади проблеми. Щоправда, поки що з високопосадовців упіймали на гарячому тільки згаданого на початку матеріалу головного земельника області. Але то не дивно, бо ж усім відомо: риба гниє з голови, а деруть її з хвоста. Так і в нашому випадку – що не тиждень, то нова інформація про виявлення хабарника. Останнім було повідомлення про працівника ОДА, який вимагав і отримав 250 “зелених” за посвідчення тракториста. А вже у день, коли верстався номер, повідомили, що на хабарі попався начальник однієї з районних державних насіннєвих інспекцій.

Готуючи цей матеріал, ми заради інтересу переглянули повідомлення про фінансові порушення і виявлені випадки хабарництва впродовж тільки двох останніх місяців. Тут, крім згаданого, маємо і головного санітарного лікаря Тячівщини, і відділ культури Тячівської РДА, і чиновника облуправління лісового і мисливського господарства, і начальника управління культури виконавчого комітету Берегівської міськради, і директора районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, і заступника директора “Закарпатагролісу”, і посадовця Хустського міськвідділу міліції, і головного лiкаря однієї з районних ветеринарних лiкарень… І це все лише за два місяці!

Хтось, може, скаже – то сезонне (наприклад, скоро Великдень, гроші потрібні). Але ж ні. От беремо інформацію СБУ: минулого року за вимагання і отримання хабарів було порушено 10 кримінальних справ. Попалися шестеро співробітників УМВС, державний виконавець Тячівського райуправління юстиції, вже згадуваний начальник Головного управління Держкомзему, начальник Закарпатської регіональної філії ДП “Центр Державного земельного кадастру”, старший державний виконавець Мукачівського міськ­районного управління юстиції і двоє співробітників відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВСУ в Закарпатській області. І це все – лише ті справи, які виявила Служба безпеки. А ще ж є міліція, прокуратура, КРУ і десятки, якщо не сотні випадків, які так і не “засвітилися” в пресі, бо проблему вдалося вчасно вирішити.
А ви, хлопці, борітеся. Гляди, й поборете.

Любе дзеркальце, скажи

На цьому завершуватимемо. Наостанок кілька слів про те, як же сам губернатор оцінює свій “рочок”. В одному з інтерв’ю Олександр Олександрович, розповідаючи про досягнення, такого наплів, що хоч стій, хоч пади. Пригадалося, як у звіті про перші сто днів роботи нинішньої влади писали, що губернатор разом зі своїми заступниками доклав максимум зусиль, аби в усіх школах області провели свято останнього дзвоника. Тепер маємо щось подібне.

“Перше, чого ми домоглися, – каже губернатор, – вивезли минулого року з області геть увесь премікс. Розробили й програму очищення області від інших отрутохімікатів, яких плануємо позбутися цього року. Ці проблеми не вирішувалися впродовж 15 років”. Насправді, все зовсім не так. Кожен, хто хоч трохи цікавиться життям краю, добре знає, хто і коли почав вивозити з області небезпечну хімічну гидоту.

Далі губернатор похвалився, що Закарпаття є єдиною областю, де в усіх 24 обласних установах охорони здоров’я безкоштовно надаються медикаменти. Це також заслуга попередньої влади на чолі з Олегом Гаваші, а нинішні керманичі довели до того, що швидкі в районах не їздять до хворих, бо через проблеми з тендерами немає пального. А в школах у деяких районах батьки змушені платити за обіди своїх дітей, тому що обов’язкове гаряче харчування, передбачене законом, там не зуміли організувати.

Ще до здобутків своєї команди пан Ледида зачислив те, що “системно починаємо працювати з утилізацією побутових відходів” (насправді системно працювати в цьому напрямку почали давно і, до речі, не Олександр Олександрович). І останнє, чим зміг похвалитися губернатор – будівництвом 19 сучасних футбольних полів зі штучним покриттям. От тут не маємо що заперечити: що збудували, те збудували. До речі, якщо голова облдержадміністрації колись виконає ще одну обіцянку – реконструює площу Народну і встановить там Дошку пошани – першим пропонуємо повісити там відповідального за штучні футбольні поля. Бо ж негоже виставляти напоказ інші кандидатури “кращих із кращих”, якщо через рік їхньої роботи до заслуг своєї команди доводиться приписувати чужі здобутки.

І останнє. Підсумовуючи свою річну роботу, Олександр Ледида гордо заявив: “Якщо порівнювати рівень життя на Закарпатті, то я можу сказати так: він найкращий серед решти регіонів України”. Мабуть, саме тому Віктор Янукович за 13 місяців губернаторства Олександра Ледиди так жодного разу й не навідався до нашої області…

Василь Кляп, Старий Замок Паланок, Закарпаття онлайн.БЛОГИ

Провести прийом громадян, поспілкуватись зі студентами, вручити державні нагороди та навіть привітати берегівчанку зі 100-річним ювілеєм – усе це встиг зробити керівник Закарпаття Олександр Ледида у середу, 30 березня, під час робочої поїздки на Берегівщину та Виноградівщину.

По допомогу до губернатора звернулось майже два десятки мешканців Виноградівщини. Громаду Великих Ком’ят турбує питання укріплення лівого берега Боржави – переймаються загрозою підтоплень. А селищний голова Королева попросив допомогти з коштами на очистку стічних каналів. Оскільки селище не має каналізаційної системи, її роль виконують три стоки. Аби привести до ладу головний з них треба близько 90 тис. грн.  Вирішення цих питань керівник краю пообіцяв тримати на особистому контролі.
Та охочих поспілкуватись з губернатором виявилось більше, ніж очікували. Біля будинку райдержадміністрації зібралося майже півсотні студентів. Активні молоді люди вирішили особисто поставити Олександру Ледиді питання, що їх турбують найбільше. Перше стосувалось ремонту доріг. За словами студентів, ними не те що їздити, навіть ходити важко…
– Вже в області виділені кошти – 12 мільйонів з центрального бюджету, конкретно на ці проблеми, які ви піднімаєте. Погода дозволяє, буквально день-два і почнуться ремонти. Хоча вже, я бачив, на виїзді з Виноградова у бік Іршави ремонтують дорогу. Думаю, протягом кількох місяців ми ці питання вирішимо.
– У нас також є велика проблема бродячих собак, – звернулись до керівника області студенти. –  Найближчий притулок в Іршаві, а чи є у планах побудувати такий у Виноградові? Поки ще не дійшло до того, що кусають людей, а якщо таки дійде?
– Такий притулок буде в Ужгороді на базі міської ветеринарної лікарні, – відзначив керівник Закарпаття Олександр Ледида. Незабаром плануємо запровадити подібні заклади й у кожному районному центрі. На прикладі Ужгорода побачимо результат, і розвиватимемо мережу притулків для тварин в області. Адже проблема безпритульних тварин турбує людей у всіх містах Закарпаття.
Цікавило молодь й питання активного відпочинку – скаржаться, займатись спортом їм ніде. Олександр Ледида зауважив: діє обласна програма розвитку спорту, продовжуватиметься встановлення штучних спортмайданчиків. Також пообіцяв особливу увагу приділити облаштуванню спортивних і тренажерних залів.
Урочисту місію виконав Олександр Ледида у Берегові – вручив Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня 88-річному Олексію Логойді, делегату І з’їзду Народних Комітетів. Навіть сьогодні пан Олексій не полишає справ – консультує земляків в юридичних питаннях. І залишається патріотом Закарпаття.
Свято й у берегівчанки Ірини Култан, – учителька із сорокарічним стажем відзначає сторічний ювілей. Олександр Ледида привіз пані Ірині подарунки та вітання від Президента Віктора Януковича.

Прес-центр ОДА

Рівно рік тому в Україні практично завершилося формування нової влади – новообраний Президент В.Янукович визначився з персональним складом уряду та призначив голів місцевої виконавчої влади. 18 березня своїм Указом він призначив головою Закарпатської ОДА лідера облорганізації ПР Олександра Ледиду. Кроки, зроблені обласною владою під його керівництвом упродовж року, можна було як вітати фанфарами, так і піддавати гострій критиці. До усього цього  «ФЕСТ» ставився стримано. З плином року ми запропонували Олександру Олександровичу відповісти на наші запитання, на що він люб’язно погодився.

– Для мене кабінети влади ніколи не були самоціллю. Я працював на різ­них рівнях – у РДА, ОДА, у Верховній Раді і до посади завжди ставився як до відповідальної, але тимчасової роботи, бо це не графський титул, який ді­стається навічно. Тому мені тут комфортно рівно настільки, наскільки вдається виконувати ті завдання, які стоять перед керівником області.

– А які пріоритети ви визначали для себе рік тому?

– У сьогоднішньому взаємопов’язаному глобальному світі жодна країна, у тім числі й Україна, не може оминути інтеграційних процесів, а Закарпаття є на передових рубежах цих процесів. Ділова, наукова, політична еліта, пересічні громадяни євроспільноти  дуже часто починають відкривати для себе Україну із Закарпаття. І від того, яким буде перше враження від нашої країни, залежить і їхня подальша налаштованість  на можливу співпрацю. Якщо у нас доглянуті дороги, чисті узбіччя, затишні місця відпочинку, належний сервіс на заправках та в придорожніх ресторанах – тоді і ставлення до нас буде позитивне. Ми звикли гордитися і хвалитися нашим рекреаційним потенціалом. Але чи багато європейців приїде до нас відпочивати, знаючи про наявність премікса, отрутохімікатів, забруднення довкілля побутовими відходами? Тому перше, чого ми домоглися – вивезли минулого року з області геть увесь премікс. Цього року позбудемося ще одного «спадку» – складів з отрутохімікатами. Ці проблеми не вирішувалися впродовж 15 років. Системно починаємо працювати з утилі­зацією побутових відходів.

Для змістовного дозвілля, зміцнення здоров’я  дітей краю впродовж минулого року в області було збудовано 19 сучасних футбольних полів зі штучним покриттям, а цьогоріч зведемо ще з 20. Замість вештання по вулицях, привчання до цигарок та алкоголю – нехай займаються спортом під наглядом педагогів.

Закарпаття – єдина область в Україні, де всі 24 медичні заклади обласного підпорядкування повністю забезпечують хворих безкоштовними ліками. Цього року ми хочемо домогтися такої ситуації і в районах. А для цього треба провести реорганізацію медичної сфери, реформувати об’єкти базової медицини, щоб бюджетні кошти йшли найперше не на утримання медичного персоналу, а на забезпечення хворих усім необхідним.

Згідно з планами медичної реформи дільничні сільські лікарні будуть реорганізовані в амбулаторії сімейної медицини, а районні лікарні стануть базовим рівнем, де хворий матиме змогу отримати увесь комплекс медичних послуг з використанням сучасного діагностичного обладнання, безкоштовні ліки та належне харчування. Поряд з тим мають бути належно укомплектовані та технічно оснащені служби швидкої медичної допомоги, які будуть підпорядковані в окрему вертикаль. Не все йде гладко, існує спротив, особливо з боку тих працівників, яким доведеться перекваліфіковуватися. А це – ломка усталеного життя, їх можна зрозуміти. Однак альтернативи реформам немає, інакше ми просто поступово перетворимося у державу-банкрута, суцільну руїну.

–  Безперечно, реформи у медицині, як і в інших сферах суспі­льного буття, явно перезріли. Але перш ніж приступати до фундаментальних змін, слід бу­ло б довести до широкого загалу їхню філософію, провести громадські слухання, вислухати думку простих людей, лікарів нижньої ланки, експертів. Наше суспільство вже призвичаїлося до відкритості, тому всяка утаємниченість породжує недовіру та тривогу. Це стосується й питання реформування освіти.

– Звісно, коли в сільській школі один вчитель у випускному класі викладає одночасно математику, іноземну мову та фізвиховання – який рівень знань здобудуть його учні, у який вуз вони зможуть вступити? Ми самі у такий спосіб позбавляємо своїх дітей майбутнього і відводимо їм роль некваліфікованої робочої сили на іноземних будмайданчиках.

Стосовно реформування медицини хочу, користуючись нагодою, відповідально заявити: усі кошти, які йшли на утримання медичних закладів у селах, залишаються у районах і будуть використовуватися на поліпшення медичного обслуговування ЦРЛ.

–  Впродовж цілого року у пресі періодично мусоляться питання то вашої можливої відставки, то невдоволення вами у столиці. Звідки у вас у столиці взялися такі «доброзичливці»?

– Такі «друзі» є в усіх губернаторів. До речі, вони були, є і будуть в усіх керівників і за всякої влади. А мої столичні «доброзичливці», які продукують ці плітки, мають закарпатську «прописку». Спочатку вони дуже сподівалися, що з роботою я не впораюся, що команду не сформую, що населення мене не сприйме. Минув час, а їхні мрії так і залишилися їхніми особистими фантазіями, якими, щоправда, вони дуже хотіли б  поділитися…

–  Для поступального руху у команді потрібен як генератор ідей, так і критик-скептик. У ва­шій команді є лю­ди, які критикують ваші ідеї?

– Я сприймаю і ціную думку, яка суперечить моїй. Однак у таких випадках прошу аргументовану альтернативу. У мене є правило: критикуючи – пропонуй. Інакше це сприймаю як звичайні­сіньке критиканство, яке не має під собою нічого. Що стосується мого оточення, то це люди, які сфор­мувалися не сьогодні, мають значний життєвий досвід і школу життя і говорять мені те, що й думають.

– Попри неодноразові обіцянки Президент так і не зна­йшов за рік часу побувати на Закарпат­ті. Ви погано запрошували йо­го чи сьогоднішня ви­ща дер­жавна влада від­водить нашій області роль третьорядних задвірок?

– З 25 регіонів країни Президент з певних причин не встиг побувати у 8, у тім числі й на Закарпатті.

– Але ж закарпатці вже звикли, що президенти не оминають їх своєю увагою: Л.Кучма приїздив по кілька ра­зів на рік, В.Ющенко регулярно сам фестивалив у Мукачеві і свого угорського колегу привозив…

– Приїзд Президента має бути напряму пов’язаний з розв’язанням складних проблем регіону, вирішенням яких без допомоги держави місцевій владі не під силу. Сьгодні ми якраз працюємо над пакетом тих невідкладних проблем, вирішення яких стане можливим за допомоги Президента.

–  Які це проблеми?

– Їх декілька. Одна з них – проблема Солотвина. Тут на першому місці стоїть питання безпеки людей.

– Попри скандал, пов’язаний з під­купом виборців та взаємні пуб­лічні звинувачення, фракція ПР в облраді вдруге поспіль іде в коаліцію з де­путатською групою В.Балоги. Що це – во­ля Президента, особистий вплив на вас В.Балоги чи просто ви не захотіли бути принциповими до кінця?

– Сам факт того, що ця політична сила на останніх місцевих виборах купила собі мандати, пояснюється передовсім менталітетом закарпатців. Якщо наші земляки готові продати свій голос за 100 гривень – це суто закарпатська проблема, від якої мені дуже некомфортно. Повірте, не дуже приємно говорити на цю тему з представниками інших областей України, адже нас, закарпатців, завжди вважали більш «просунутими» європейцями, ніж жителів інших регіонів, а тут такий конфуз. Стосовно спів­праці з «Єдиним центром», то ос­кільки ця політична сила нині повністю підтримує дії Президента, уряду, виконавчої влади, то ми співпрацюємо. Якщо вона дотримуватиметься іншої політики – спільних дій в обласній раді не буде. Ми виходимо з того, що всяке протистояння ні до чого доброго не приводить. За того балансу сил, який існує нині в обласній раді, ми мусимо шукати розумний компроміс з усіма політичними силами. Однак головне для нас – інтереси нашого краю, і заради цього треба шукати порозуміння.

–  Ви не думаєте, що така «дружба» негативно відобразиться на іміджі вашої партії?

– Закарпатці дуже добре розрізняють полову від зерна, тому вони цінують дієвих політиків, спроможних змінити їхнє життя на краще. На наступних виборах вони оцінюватимуть кожну політичну силу, у тім числі й Партію регіонів, по наших конкретних справах на місцях, а не по голослівних обіцянках. Вдасться нам поліпшити життя простих людей – тоді й наш успіх буде гарантований.

–  …Якщо хтось знову не запропонує 100 гривень за голос.

– Тут ви повністю праві, є така проблема.

–  Наскільки змінився ваш особистий життєвий уклад, відколи ви стали губернатором?

– Звісно, таке поняття як вільний  час зовсім зникло. Встаю, як і раніше, о 6.45, а завершую справи не раніше десятої вечора. Вихідних теж майже не буває, бо якщо не їду до Києва, то в області регулярно відбуваються різні події за участю голови ОДА. Так що вдома я тепер буваю дуже мало.

–  Такий напружений графік потребує відновлення сил. Як релаксуєте?

– Зранку обов’язково роблю пробіжки, а ввечері 2–3 рази на тиждень намагаюся викроїти час поплавати. Неподалік від мого дому у Баранинцях недавно відкрився чудовий спорткомплекс, що явно сприяло мені для заняття спортом. Окрім цього, не пропускаю кожної нагоди пограти у футбол, теніс, їздити верхи на коні. Улюблених занять ще з молодих років багато – проблема у тім, що часу на все це залишається дуже мало.

– Родинний бізнес не страждає від того, що ви дистанціонувалися від нього? Яка сьогодні ситуація на «Золотій горі»?

– Бізнесом нині опікуються дружина і доньки і роблять це дуже старанно і добросовісно.

–  Справляються?

– Взагалі так. Хоча я б зовсім по-іншому спрямовував розвиток бізнесу. Але сьогодні є так, як є, й іншого варіанта наразі не буде.

–  Впродовж ХІХ–ХХI століть Закарпаття мало 24 перших керівних осіб, які за різних державних утворень і називалися по-різному. Які їхні особисті риси імпонують вам і з чим би ви хотіли пов’язати своє ім’я в історії краю?

– Мені імпонують ерудиція і політична далекоглядність Г.Жатковича, сила духу і незламність А.Волошина, мужність  І.Туряниці, патріотизм Ю.Ільницького, людяність М.Волощука. Особисто я дуже хочу, аби сьогоднішній період увійшов в історію краю як час тих успішних реформ, які обов’язково стануть основою для достойного і заможного життя усіх закарпатців.

– Щиро бажаю вам успіхів на цьому шляху.

Розмовляв Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ.

ФЕСТДОВІДКА. Олександр Ледида народився 28 вересня 1957 року в с.Підгорб Ужгородського району. Освіту здобув в Ужгородській СШ №6 та на економічному факультеті УжДУ.

Трудову діяльність розпочинав на Ужгородському машинобудівному заводі. З 1980 до 1984 року працював на різних посадах на підприємствах: «Красноярськхімліс», «Південтранстехмонтаж», «Південзахід­трансбуд». У 1984–89 роках – старший економіст Ужгородського фурні­турного заводу «Більшовик». Наступні два роки працював у кооперативі «Вогник». З 1991 до 1998 року – директор приватного підприємства «Латекс».

У 1998–99 роках – заступник голови Ужгородської райдержадміністрації, 1999–2001 – заступник голови Закарпатської облдержадміністрації.

З лютого 2004 року – голова Закарпатського обласного відділення Партії регіонів.

У 2006 – 2007 роках – народний депутат України.

Одружений, батько двох доньок.

Сайт Закарпатської обласної організації Партії регіонів України

Шановні закарпатці! 15 березня 1939 року у Хусті розпочав роботу перший обраний народом Закарпаття законодавчий орган влади на теренах краю – Сойм Карпатської України. Він проголосив утворення незалежної держави – маленької за територією, але великої за політичним та історичним значенням країни у центрі Європи.

Ця історична подія стала важливим кроком до єднання всіх українських земель, відродження Української соборної держави, утвердження національної ідеї.

Проголошення Карпатської України  стало проявом високої свідомості закарпатців, справжнім тріумфом національно-визвольної боротьби синів і дочок Срібної Землі, сприяло розвитку національної самосвідомості всього українського народу.

Повертаючись до подій 72-річної давнини, схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто вступив у нерівний бій на Красному полі, був закатований у в’язницях,  хто віддав життя за свободу і незалежність. Вони свято вірили у правильність обраного  шляху. Їх воля до перемоги була непохитною, а мужність – вражаючою. І нині, через роки, нам важливі уроки тих буремних днів,  пам’ять і правда про Карпатську Україну, її творців та оборонців.

Герої завжди будуть прикладом  єдності заради великої ідеї – зміцнення і розквіту  незалежної соборної України, щастя її громадян.

Олександр Ледида,                                                                       Іван Балога,
голова                                                                                               голова
обласної державної адміністрації                                           обласної ради