Закарпатські бухгалтери та аудитори знову апелюють до податківців
В Ужгороді відбувся «круглий стіл» з питань перевірок органами державної податкової служби підприємців, дії мораторію, роль і права представників податкової міліції під час перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, правомірності застосування окремих штрафних санкцій державними податковими органами.
Учасники «круглого столу» навели конкретні приклади ситуацій при перевірках, з ходом яких не погоджуються підприємці. А також підготували листа-звернення до органів податкової служби з метою дійти згоди у спірних питаннях.
Вікторія Слюсаренко, аудитор, викладач кафедри обліку і аудиту економічного факультету Ужгородського національного університету зауважила, що надмірно активні дії податкової міліції в умовах кризи не тільки не зупинилися, а продовжуються «у тому ж дусі» — підприємці наводять конкретні приклади, коли податківці порушують закон. Або застосовують суперечливі норми, за якими застосовують штрафні санкції без пояснень. Чимало справ подано до суду. Проте судова тяганина забирає багато часу, нервів і спричинює значні збитки, потерпає як підприємець, так і бюджет, до якого не надходять податки. Тому підприємці, аудитори та бухгалтери ініціюють подібні «круглі столи», щоб уникнути непорозумінь із працівниками податкової сфери.
«Хотілося б, щоб податківці фахово підходили до своєї роботи, спираючись на закон, а не на різноманітні листи-роз’яснення, в яких, на жаль, норми закону нерідко витлумачують довільно, юридично недосконало і не на користь платників податків. Складається враження, що діє вказівка «добити» малий і середній бізнес перевірками, штрафами і санкціями в обхід закону», — каже В. Сюсаренко.
У багатьох випадках від дій податківців залежить навіть, чи буде підприємство продовжувати працювати. Голова Асоціації платників податків Закарпаття Марта Волощук, яка тривалий час пропрацювала начальником податкової адміністрації області наголосила, що податківці повинні бути зацікавлені не лише в тому, щоб оштрафувати підприємця, а насамперед у тому, щоб він успішно працював і сплачував податки на користь держави. Тому у спірних питаннях, як і передбачено законом, слід ставати на бік платника, а не контролюючого. «У багатьох випадках податкова мусить проявити лояльність, щоб підприємство просто не зникло з ринку, але сьогодні це практично неможливо, бо тоді інспектора чи навіть начальника звинуватять у корупції. Вважаю, що внутрішній відділ ДПА по боротьбі з корупції слід узагалі ліквідувати, бо через нього працівники податкової не можуть вирішити на користь платника податків практично жодної справи», — каже фахівець.
Доцент кафедри господарського права УжНУ Ярослав Греца зауважив, що українське податкове законодавство вкрай недосконале, а дії ДПА, за словами юриста, не можна назвати партнерськими. «Хотілося б, щоб стосунки були більш людяними, ми не повинні сприймати один одного як вороги, бо працюємо на користь держави — і підприємці, і податківці. Останні повинні бути зацікавлені не лише в тому, щоб здерти останню шкуру з суб’єктів підприємництва, а й у розвиткові економіки», — сказав Я. Греца. Податковий мораторій, за його словами, не полегшив підприємцям роботу, а кількість перевірок навпаки збільшилася.
На жаль, непорозуміння з податківцями нерідко паралізують роботу підприємств. Наприклад, за словами Я,Греци, з вини податкової було закрито деякі АЗС, бо інспекторів не допустили оглянути ємності для нафтопродуктів. Але доступ до ємностей суворо обмежено відповідними правилами.
Віктор Яцко, заступник голови Закарпатського відділення спілки аудиторів України заявив, що проблеми існуватимуть доти, доки існуватиме система планування надходжень. Адже щоб виконати план, податківці не завершують перевірку доки не знайдуть будь-яке порушення. А їх, при бажанні, можна «назбирати» навіть у найбільш сумлінного підприємця — з вини держави. Адже, наприклад, в Україні досі нема офіційних правил ведення книги обліку доходів і витрат.
Анастасія Бачинська, адвокат, викладач кафедри господарського права юридичного факультету УжНУ зазначила: «Податкова служба намагається займатися підзаконною нормотворчістю. На один закон видають оглядовий лист обсягом 100 аркушів, який проте не вносить ясності у застосування норм законів. Навпаки, навіть зрозумілі чіткі норми перетлумачують».
Під час «круглого столу» були озвучені конкретні проблеми підприємців, які документально підтверджені. По кожному з конфліктних фактів підписанти листа-звернення просять податкову надати відповідь, офіційне пояснення дій її працівників та статистику щодо кожного із порушених питань.
Вікторія Слюсаренко наголосила, що від рівня злагодженості співпраці податкової і підприємницької сфер залежить довіра до держави і, відповідно, надходження до бюджетів: «Податковий орган із контролюючого перетворився у каральний. А це не сприяє довірі до влади і прозорості роботи».