Чи можна пити українське вино?
Чи можна пити українське вино?
Можна. Адже полиці супермаркетів тріщать від асортименту сонячного напою вітчизняного виробництва — в коробках, у звичайних пляшках і в пляшках, які викинути після свята – це злочин. Виробники займають призові місця, їздять на виставки за медалями, збільшують площі виноградників. Галузь цвіте і пахне!
Проте вітчизняні ЗМІ сурмлять про те, що багато вин просто непридатні до вживання. Тільки минулого року Держспоживстадарт забракував 30% продукції, призначеної для споживання в романтичній обстановці.
Світове виноробство знає багато легенд про вино. В світі існує ціла культура споживання напою, давні традиції та складні технології виробництва. Французам, цінителям бургундського, захотілось врахувати безліч чинників, що впливають на природу вина. Це і температури, денна та нічна, розподіл опадів протягом року, кількість годин сонячного світла, структура ґрунту, рівень рН. Додайте до цього здатність ґрунту утримувати вологу, її мінеральний склад, рельєф місцевості, кут падіння сонячних променів — і це лише деякі чинники.
Проте в нашій країні саме поняття «вино» ризикує стати легендою. Чи може країна або регіон претендувати на статус винаря, якщо кожного разу, вибираючи вино, ми ризикуємо нарватися на «шмурдяк»?
Варто сказати спасибі вітчизняним ЗМІ. Український споживач давно навчений, як вибрати те ж вино або будь-який інший продукт, не переплачуючи за маркетинг, за тару та упаковку. Але кожного разу важливо вгадати, не нижче за яку цінову планку може опуститися вартість напою богів.
У результаті ошуканим все одно залишається починаючий цінитель вина. Справжній знавець знає, скільки повинно коштувати вино певного врожаю і певного регіону. Інші 95% споживачів переплачують ціною здоров`я або гаманця у будь-якому випадку.
Орієнтуватися на результати більшості тестувань не варто. На жаль, в країні, яка за рівнем корупції займає почесне 146 місце в світі, вірити рейтингам складно. Хорошим наочним свідченням цього є ті ж конкурси краси.
Водночас, зараз українські винарі стривожені: умови роботи для імпортерів вина помітно спрощені — рівень ввізного мита впав з EUR2 до EUR0,2-0,3 за 1 л. Після цього більшість імпортерів знизили ціни на свою продукцію в 1,5 а то і в два рази.
Наплив заморського вина цього року зупинив тільки зліт курсу долара. Але для вітчизняного виробника є ще одна погана новина: наступного року ми переходимо на нульову ставку ввізного мита, і кількість іноземців на ринку буде тільки зростати. Тоді доведеться нашим винарям або понизити ціну, або поліпшити якість продукту. Як не дивно, але в Україні вино дорожче, ніж схожі пляшки в Америці, Іспанії, Франції та Італії.
Зараз можна бути впевненим лише в одному: поки є ті виробники, які знімають з ринку надприбутки, їх «частку ангелів» оплачуватимемо ми — недосвідчені споживачі.
