На закарпатській Верховині будуватимуть гідроелектростанції

Цими днями група депутатів, керівники Торунської та Верхньобистрянської сільських рад Ганна Головка і Руслана Жабляк на чолі з головою Міжгірської райради Іваном Яремою побувала у с. Пробійне Верховинського району Івано-Франківщини, де ознайомились з роботою першої міні-ГЕС (гідроелектростанції), побудованій на р.Білий Черемош.

Ці відвідини стали практично першим кроком на шляху ефективного використання гідроенергетичних ресурсів, якими надзвичайно багате Закарпаття. У тому числі наша Верховина. Адже вченими фахівцями вже підраховано, що упродовж 10-15 років за рахунок малої гідроенергетики енергозалежність області може зменшитись на 70 відсотків.

За словами Івана Васильовича Яреми та керівника науково-виробничого об’єднання ТзОВ “Орус” із Львова Петра Броніславовича Кратюка, аналогічна ситуація може бути і в нас, звісно, за зведення ряду міні-ГЕС у районі. Одразу зазначу, чому львів’яни звернули увагу саме на наш край. Адже аналогічні умови мають, наприклад, Рахівський, Тячівський та інші райони Срібної землі. Тим паче, що рахівчани вже мають міні-ГЕС у Білині, яка діє 4 роки.

Наш район обрано тільки із-за того, що у краї упродовж 9-10 місяців щороку опади призводять до збільшення води у гірських потічках, водних артеріях. Тим паче, що ці міні-ГЕС не завдають шкоди навколишньому середовищу. Саме на це звернули увагу жителів Лопушного та депутатів Торунської сільради Іван Ярема та Петро Кратюк, які вирішили обговорити дане питання на своєму сесійному зібранні. А саме: прийняти рішення щодо збору документів та погодження у майбутньому місця, відведеного під будівництво гідроенергетичної споруди у селі.

З цього питання висловились сільський голова Ганна Головка, керівник ТзОВ “Орус” Петро Кратюк, виконавчий директор санаторно-оздорровчого комплексу у с. В. Бистрий Василь Звір та інші учасники важливого зібрання. Бо ж у Лопушному така міні-ГЕС може бути споруджена майже у центрі населеного пункту. То ж не дивно, що окремі жителі села побоюються, що за великих вод, а такі є дуже частими у наших горах, їх обійстя можуть бути затопленими.

Тож Іван Васильович Ярема свій виступ з надання виробничої характеристики споруди та певних вигод горянам, які вони отримають, супроводжував демонстрацією слайдів про міні-ГЕС у с. Пробійне на Івано-Франківщині. Його виступ тематично продовжив голова РДА Іван Роман. Розробники міні-станцій врахували геолого-кліматичні умови нашого краю, а також поведінку гірських потоків за великих опадів, а тому ніякої небезпеки вони не несуть. Бо ж за їх зведення, по-перше, не будуються величезні резервуари для води, а подекуди труба діаметром 80-100 см. відіграє на водних потоках ще й роль підпірної, берегоукріплюючої стінки. По-друге, енергетики зобов’язуються звести такі, щоби не допустити руйнації берегів, об’єктів шляхового господарства тощо.

В цілому ж, зазначив Іван Васильович, а опісля і Петро Броніславович, від вибору місця на водному потоці практично залежить ефективна робота міні-ГЕС. Вірніше, досягнення максимальної потужності станції. В Лопушному і В. Бистрому вона може скласти майже 1000 кВт/год. Міні-ГЕС на водних потоках у цих населених пунктах споруджуватимуться без зведення греблі й водосховищ, чого бояться горяни. Розробники станції передбачають створити на гірських річках невеликі водозабори, з яких вода потрапляє у трубу діаметром 80 – 100 см, інша ж вода продовжує свій біг руслом потічка. Важливо, щоби у цій водоймі було в достатку води і для труби, і для потічка.

Головне, щоби вода у трубі текла щонайменше під тиском 10 атмосфер. А для цього потрібен значний перепад висоти гірського потоку і щонайменше довжина труби повинна становити 400-500 і більше погонних метрів. Саме такі умови є у нас у Лопушному і В. Бистрому. Крім цього, власники міні-ГЕС обіцяють на водних потоках побудувати берегоукріплення, де потрібно, звичайно, кладки, місточки, мости, зберегти об’єкти шляхового господарства тощо. За дотримання робочих наміток щодо спорудження міні-станцій, останні не становитимуть загрози для поселень горян. За цих умов можна буде встановити на міні-ГЕС високонагнітні турбіни, що виконують 1400 обертів щохвилини.

Ось такі вони — оці міні-гідростанції. А тому й не дивно, що після цієї кількагодинної розмови І. Яреми, П. Кратюка, Г. Головки, педагога З Пискач та ряду депутатів і представників сільської громади Лопушного С. Когута, Г. Когута, М. Буртин та інших, дійшли таки згоди в питанні щодо надання дозволу на попередній збір матеріалів. Бо тільки за наявності таких можна буде продовжувати пошук відповідного місця, виготовлення ПКД та розв’язання низки питань соціального характеру. Тим паче, що необхідно буде отримати дозвільні документи в понад 10 організаціях та установах. Крім цього, за словами завідувача Теребле-Ріцьким сектором охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Петра Мишанича, всі роботи мають проводитися за попередніх розмов з сільськими громадами.

Відрадно, що на черговій сесії сільської ради В. Бистрого ніхто не порушував такі на перший погляд нібито дошкульні питання. Тут навпаки, як до Івана Яреми, Петра Кратюка, так і до першого заступника голови РДА Василя Радовецького одразу посипались запитання щодо успішного розв’язання низки господарських питань під час побудови міні-ГЕС, розвитку обіцяної соціальної інфраструктури і т.д. і т.п. Йшлося, насамперед, про спорудження на території населеного пункту цеху з розливу джерельної води, розвитку в селі санаторно-оздоровчої справи і навіть побудови на місці закладки труби відповідного діаметру, невеличкої каплички. І щонайголовніше, залучення жителів села до робіт зі спорудження міні-ГЕС. Це були, справді, корисні моменти по-справжньому ділової розмови навколо зведення гідроенергетичної споруди.

Отже, тут віднеслись серйозно до цієї справи, тому й рішення з даного питання прийнято одноголосно. Позаяк всі добре розуміють, що електроенергія, яку вироблятиме міні-ГЕС, подаватиметься прямо в мережу РЕМ й надходитиме туди, де менший опір — до найближчих споживачів. Тобто нею користуватимуться Лопушне, В. Бистрий, Торун. А це особливо важливо для закладів бюджетної сфери, які часто потерпають із-за відключень від електромережі та низької напруги електроструму.

Спорудження міні-ГЕС у вищеназваних населених пунктах — це конкретний приклад нашого вміння прогнозувати майбутні досягнення у забезпеченні поступального соціально-економічного розвитку Верховини. Тим паче, гідроенергетичний потенціал верховинських річок — велика альтернатива традиційним видам одержання електроенергії. В цьому плані нам треба усім миром братись за роботу, а не вести пустопорожні балачки на рівні сільських обійсть навколо цього.
Василь БЕЛЕНЬ, “Верховина”