Закарпатття: В офсайді — оперуповноважений Хустської міліції Сергій Кушнір

У положенні «поза грою» на кілька років опинився на Закарпатті старший оперуповноважений Хустської міліції. Хоча Сергій Кушнір наразі не почав осипати голову попелом від великої печалі, займається в рідному Копашневі будівельним бізнесом, повністю фінансував місцеву футбольну команду, екіпірував її і тренує. У ці квітневі дні, до колишнього професійного свята розшуковиків, його нагороджено медаллю «За заслуги перед карним розшуком».

Але новому начальнику обласної міліції Віктору Русину, очевидно, необхідно звернути увагу, що пан Сергій досі не поновлений на роботі, якій віддав усе своє активне життя.
У рапорті колишньому міністру внутрішніх справ України Ю.Луценку С.Кушнір зазначив: «Доповідаю Вам, що в ніч з 28 на 29 жовтня 2004 року працівниками патрульно-постової служби міліції УМВС України в Закарпатській області міста Хуст під час учинення крадіжки з магазину мобільних телефонів по вулиці Духновича були затримані громадяни Греченюк, Жбора, Терлецький та Хомончак. Вони були доставлені в приміщення карного розшуку Хустського МРВ. Керівництво мені доручило опитати вказаних громадян, зібрати інші матеріали з метою документування вказаних осіб та причетності їх до вказаного злочину…»
Надалі все розгорнулося так. Пани Греченюк, Жбора, Терлецький та Хомончак зізналися в своїх поясненнях у вчиненні злочину. Матеріали були направлені у слідчий відділ Хустського МРВ для вирішення питання згідно статті 97 КПК України. За даним фактом порушили кримінальну справу. При затриманні жвавих хлопців, ті виявили непокору працівникам ППСМ Хустського МРВ. Тому працівники міліції склали адміністративні протоколи стосовно затриманих громадян. Адже вони вчинили адміністративні правопорушення, покарання за які передбачені статтею 185 КоАП України.
29 жовтня 2004 року рішенням судді Хустського районного суду на затриманих Жбору, Терлецького та Хомончака наклали адміністративне стягнення у вигляді арешту строком на 12 діб, а на Греченюка — на 15 діб.
Надалі 1 листопада 2004 року Микола — брат адміністративно арештованого Михайла Греченюка — написав скаргу на ім’я Хустського районного прокурора про те, що Сергій Кушнір немовбито разом із заступником начальника Хустського МРВ, начальником карного розшуку та заступником начальника карного розшуку спричинили Михайлу Греченюку тілесні ушкодження «у вигляді перелому кісток носа.»
3 листопада 2004 року заступник районного прокурора та судмедексперт особисто відібрали пояснення від Михайла Васильовича Греченюка та оглянули його. Ніяких тілесних ушкоджень не виявили. В пояснення М.Гречанюк сказав, що його ніхто не бив, поводилися з ним коректно, будь-якого фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції відносно нього не було, а претензій до міліціонерів він не має. За даним фактом прокуратура та інспекція по роботі з особовим складом зробила висновок, що дії правоохоронців були правочинними, а стосовно Михайла Греченюка незаконних методів не застосовувалося.
Проте, після адміністративного покарання, М.В.Греченюк 13 листопада звернувся у Виноградівську центральну районну лікарню. Там йому встановили закритий перелом кісток носа. Далі написав заяву у Виноградівський райвідділ УМВС, що при відбиранні пояснень оперуповноважений Сергій Кушнір спричинив йому ці ушкодження. Прокуратура Хустського району порушила кримінальну справу за фактом спричинення тілесних ушкоджень М.В.Греченюку. Втім, слідчим прокуратури карна справ була закрита за мотивами статті 6п. 2 КПК України. Водночас ізнову виплив факт крадіжки мобільних телефонів. Але Михайло Греченюк набув у цій справі статус… свідка. Відтак, у серпні 2005 року, було вчинено розбійний напад на сім’ю Шимонів у Стеблівці на Хустщині. Оперативно розшуковими заходами старший оперуповноважений Сергій Кушнір установив, що вказаний злочин учинив рідний брат підозрюваного Михайла Васильовича Греченюка — Василь. У нього були вилучені речові докази в справі. За даним фактом порушили карну справу, але В.Греченюк теж відразу набув статус… свідка, хоча справу відносно інших співучасників спрямували до суду.
—Як Михайло Греченюк, — говорить С.Кушнір, — так і його брат Василь неодноразово погрожували мені при розкритті злочинів, обіцяли помститися. Не дивно. Адже вони мають прізвисько в кримінальних колах «Греки», а також «авторитет» осіб, котрі вчиняють насильницькі дії щодо українських громадян, викрадають у них майно та інші цінності, а до всього — прикриття Хустської прокуратури в особі заступника прокурора пана Балеги, який підтримує з ними тісні зв’язки.
—Коли обидві кримінальні справи вирішили на користь братів Греченюків, — розповідає оперуповноважений Сергій Кушнір, — я поставив питання, чому ж вони все-таки не покарані. 28 жовтня 2005 року заступником прокурора Балегою було скасовано постанову про закриття карної справи, порушеної за фактом спричинення тілесних ушкоджень Михайлу Греченюку. Почалося кримінальне переслідування… щодо мене. Справу спрямували в суд. Хустський районний суд, вивчивши справу вже на першому засіданні, повернув її на додаткове розслідування. Адже жодних доказів, крім показань потерпілого, не було…
Стосовно цього наочно бачимо, що міліціонери в Україні теж є соціально вразливою категорією. Спрут корупції надійно поселився на національних теренах. Утім, ми цілком готові до дискусії з цього приводу. В суперечці народжується істина. Чи народиться вона в Хусті? Тим більше, що за розкриття факту крадіжки з салону мобільних телефонів та розбійного нападу в Стеблівці старший оперуповноважений С.Кушнір був нагороджений орденом ІІ ступеня «За відзнаку в службі». Після всіх алогізмів довго пролежав у лікарні.
СУД ВИПРАВДАВ НЕВИННОГО МІЛІЦІОНЕРА
Додамо до цього подробиці з Хустського районного суду від 26 лютого 2010 року, де головував суддя О.Волощук. Сергій Іванович Кушнір, котрий має на утриманні двох неповнолітніх дітей і матір-інваліда, обвинувачувався в тому, що, згідно вироку, «29 жовтня 2004 року о 9 годині, будучи службовою собою, працюючим на посаді старшого оперуповноваженого ВКР Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області, знаходячись в службовому кабінеті №24 в приміщенні адміністративного будинку міськрайвідділу міліції, що розташований за адресою м. Хуст вул..900-річчя м. Хуста, перевищуючи свої службові повноваження, умисно, з метою схилення Греченюка М.В. до визнання останнім причетності до замаху на крадіжку з магазину мобільних телефонів в м. Хуст по вулиці Духновича, що мала місце 29 жовтня 2004 року, та написання явки з повинною, наніс йому декілька ударів дерев’яною палкою по спині, ногах та удар кулаком в обличчя, спричинивши йому фізичний біль та заподіявши тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа зі зміщенням відламків, викривлення носової переділки з порушенням носового дихання, садна зовнішнього носа, які згідно висновку судово-комісійної, судово-медичної експертизи №43 від 19 квітня 2005 року виникли в результаті дії предметів, якими могла бути затиснута в кулак рука сторонньої людини і вкладається в час пригоди, що мала місце 29 жовтня 2004 року і кваліфікується як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.»
Свідок В.Якоб пояснив суду, що під час перебування в ізоляторі тимчасового тримання неодноразово спілкувався з немовбито потерпілим М.Греченюком, але не чув ніяких скарг на здоров’я, жодних тілесних ушкоджень на обличчі не бачив. Допитаний на судовому засіданні судмедексперт М.Гафинець теж ствердив, що при огляді М.Греченюка ніяких синяків, припухлості носа, будь-яких синяків на тілі не встановлено, ніяких скарг на здоров’я не висловлювалося. А також із матеріалів справи вбачається, що при відібранні заступником прокурора В.Балегою пояснень М. Греченюка 3 листопада 2004 року останній ствердив, що заходів фізичного та психологічного впливу на нього ніхто з працівників міліції не застосовував. Сам В.І.Балега суду пояснив, що бачив у Греченюка невелику припухлість носа, який мав горбинку, але вважав це природнім, а при огляді останнього експертом присутнім не був.. Експерт Є.Лаба сказав на суді, що висновок базувався лише на даних з Виноградівської центральної районної лікарні.
Суд вирішив виправдати Сергія Івановича Кушніра за ч.2 ст. 365 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочину. А М.Греченюку відмовив у задоволенні цивільного позову.

Підписав вирок суддя Хустського районного суду О.Я.Волощук.

Василь ЗУБАЧ, журналіст, Василь ЧИЖМАР, секретар Закарпатської обласної організації Національної спілки журналістів України