Сухі й десертні марочні вина Закарпаття – воістину божественний напій!
Як уже повідомляв Zakarpatpost.net, минулих вихідних у Берегові за сприяння місцевої влади та Лицарського винного ордена Св. Венцела відбувся фестиваль «Біле вино-2010». Фестиваль вдався на славу. Було багато учасників, поціновувачів натуральних вин. Про це – у розмові з першим заступником голови Берегівського міськвиконкому Ольгою Бізілею.
– Винний фестиваль у Берегові проводиться вже 10 рік поспіль. Цього річ ми планували приурочити його до Міжнародного жіночого дня, та, оскільки погода не налаштовувала на свято, то оргкомітет вирішив перенести на квітень. Ближче до тепла. І от, цими вихідними погода видалась на славу. На центральній площі Кошута – велелюддя. Зійшлось багато гостей. Виноробів також було чимало, які представляли не тільки райони Закарпаття, а й сусідні держави Європи. Було на що подивитись – багато наметів, десертні сорти, налиті із бочок та пляшок у бокали, вигравали сонячно та лакомили. Вкотре місцеві винороби та цінителі божественного напою нагадали поважним гостям з Європи, що за Карпатами не перевилися фахівці. Поза конкуренцією відомі вина переможця чисельних фестивалів Карла Шоша, а також досвідченого винороба Шандора Нодя, який займається улюбленою справою близько два десятки років.
– На жаль, незважаючи на визнання та різні високі нагороди, які привозять винороби краю із Міжнародних фестивалів, закарпатські білі вина не купиш у Європі- їх там просто нема.
– Справді, – на жаль. Бо, як стверджують фахівців, експерти, закарпатські білі марочні вина не тільки можуть складати конкуренцію славнозвісним французьким чи італійським, а й за окремими показниками випереджають їх. Тому влада нашого району працює над цим. Та розуміє, що дістатись європейського ринку все ж непросто. Тому ми завжди запрошуємо поважних гостей із сусідніх держав Європи на винні фестивалі, на інші заходи з тим, аби вони мали змогу посмакувати, оцінити вироби закарпатських виноробів, а, повернувшись додому, розказати про них співвітчизникам. Тому я впевнена, що на європейський ринок наші вина таки прийдуть.
– Зазвичай, на такому фестивалі посвячують у Лицарський винний орден Св. Венцела нових членів…
– Так було й цього разу. До ордена Св. Венцела зачислили нових членів, нагородили кращих. Відбулася цікава концертна програма та за участі американських місіонерів – марафон з бігу „Берегово-Береги”. А також – закладання капсули на місці встановлення майбутнього пам’ятника виноградарству та виноробству. Не обійшлося без гуляння, під час яких учасники дійства мали змогу поласувати угорськими традиційними стравами, ласощами, і звичайно, напитись досхочу найкращих закарпатських вин, бажаючи один одному здоров’я.
ДОВІДКОВО. За переписом 1720 року площа під виноградниками в Закарпатті сягала 4 тис.га. До середини ХІХ століття закарпатське виноградарство розвивалося під впливом Франції, Італії та Німеччини. В 1847 році плантації винограду займали вже близько 13 тис.га. Однак у 70-х роках ХІХ століття з Америки разом із садівним матеріалом завезли філоксеру. Майже всі виноградники Закарпаття були знищені. Аж до першої світової війни. Після 1945 року вирощували 150 сортів винограду, а площа плантацій становила 12 тис.га. Розширення її відбулося за рахунок невибагливих ізабельних сортів, розрахованих на масового і не надто вибагливого споживача. У 1986 року з подання кремлівських державних мужів виноградарська галузь опинилась, як відомо, у немилості держави. Відтоді на Закарпатті втрачено понад 2 тисячі плантацій винограду. Розорення галузі, однієї з найприбутковіших, є надто болісним. І тільки за губернаторства Віктора Балоги галузь в області почала своє відродження. Але відновлювати славу Закарпаття як виноробної області доведеться десятиліттям. За словами начальника управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Івана Паука, прийдеться садити щонайменше по 300-500 гектарів лози щороку. Це – дуже копітка і дорога справа, тому влада Закарпаття підтримує її в рамках спеціальних обласних та державних програм.
То ж, будьмо!
Анна Романенчук, сайт Закарпатської обласної ради