Вулицями Ужгорода зграями вештаються бездомні собаки

Вуличні собаки… Скільки разів ця тема писалася у газетах, розповідалася на телебаченні, обговорювалася людьми тет-а-тет. Але віз і нині там: вулицями Ужгорода зграями вештаються бездомні собаки, час від часу лякаючи, а інколи і нападаючи на перехожих.
За своїми спостереженнями під час розмов на цю тему помітив: ужгородці діляться на три категорії: ті, на кого пси нападали і вони тепер їх люто ненавидять; ті, хто ніколи із бездомними собаками справи не мав, відтак не у захваті від ідеї вбивства. Третя категорія людей, найменша, має щодо проблеми свою думку. Шкода, що таких немає у стінах ужгородської мерії…
Смішно чути тих, хто каже: давайте перестріляємо собак та й усе буде гаразд: люди на вулиці почуватимуться у безпеці, ми зможемо без страху випускати надвір маленьких дітей. Смішно чути людину, яка, після того, як її вкусив пес, замість того, щоб висловлювати своє обурення міській владі, лютою ненавистю лає усіх собак, і заявляє, що цілком підтримує заборонене Законом фізичне знищення собак. Смішно як мінімум із недалекоглядності таких думок: якщо навіть ми повбиваємо усіх чотирилапих сьогодні, то завтра вони на вулицях з’являться знову. Тому що безсовісні люди повикидають на вулицю раптом непотрібних цуценят; повиганяють з дому уже непотрібних старих псів. І все повториться знову. У такому методі вирішення проблеми не видно нічого іншого, як вдоволення своїх прихованих садистських почуттів.
Підтримувати тих, хто каже, що пси нікому не заважають і з ними нічого не потрібно робити, також не варто. Серед вуличних собак, як і серед людей, є спокійні особини, а є й агресивні. І ось останні ще й як дошкуляють перехожим.
Що ж робити?.. Перш за все, подякувати міській владі Ужгорода за абсолютну байдужість щодо цієї проблеми і зробити висновки на майбутніх місцевих виборах. Ну а у випадку, якщо на когось собаки таки напали, обов’язково подати на мерію до суду — хай би там компенсували моральну і фізичну шкоду людині, якщо не можуть навести лад із тваринами.
А як же його навести?.. Менше красти грошей від громади, а спрямувати їх на створення притулку для тварин. Ще один варіант — стерилізація собак. На рівні держави, якби була воля, це питання давно б можна вирішити введенням податку на домашніх тварин. Звичайно, у розумних розмірах. Доходи від цих зборів мали б повністю йти наведення ладу з бездомними тваринами. До речі, запровадження паспорту на домашнього улюбленця гарантувало б, що господар одного прекрасного дня не виставить свого чотирилапого за двері, зробивши таким чином свій внесок у розмноження вуличних тварин.
Залишилося чекати людей у владі, яким під силу втілити у життя очевидні рішення.
Ярослав Гулан, Закарпаття онлайн.БЛОГИ