Вадим Болохан: “Допоки є шанси, то будемо чіплятися”

Минулий матч у Києві став вельми драматичний для ужгородського «Закарпаття». Незважаючи на пропущений швидкий гол від динамівців, у команди з’явилася надія на позитивне завершення матчу на 38-й хвилині гри, коли господарі залишилися у меншості.

Але, натомість, закарпатці пропустили ще один м’яч на початку другого тайму, який і поставив крапку в цьому протистоянні. Що ж завадило підопічним Ігоря Гамули загострити інтригу в боротьбі за збереження прописки у прем’єр-лізі та майбутнє протистояння з сімферопольською «Таврією» інформаційний відділ ФК довідувався в капітана (а саме цю функцію виконував у суботній зустрічі наш співрозмовник) команди Вадима Болохана

— Вадиме, що завадило команді реалізувати свою чисельну перевагу і приїхати в Ужгород з більш приємним результатом?

— Ми пропустили швидкий гол, хоча згодом змусили киян помилитися і грати у меншості. Та незважаючи на це, як кажуть, «Динамо» є «Динамо». Тому навіть у меншості вони нав’язали нам свою гру й домоглися переможного результату.

— У цьому поєдинку ти вийшов на поле з капітанською пов’язкою. Цей факт додав тобі додаткового стимулу у поєдинку?

— Просто у рамці воріт замість Дмитра Бабенка, який зазвичай одягає капітанську, стояв Олександр Надь. Тому тренер доручив місію капітана виконувати мені. Звісно, приємно, що заслужив на це.

— Виконати поставлене завдання для «Закарпаття» наразі надзвичайно важко. Все буде залежати не лише від гри команди, а й від результату матчів найближчих суперників…

— Так, ми самі себе загнали в цю ситуацію, але допоки є шанси, то будемо за них чіплятися.

— Вже в середу в Ужгороді на команду чекає нелегкий поєдинок з «Таврією». У Сімферополі кримчани лише на останніх секундах не без допомоги арбітра вирвали перемогу. Певно, слід очікувати на реванш в рідних стінах, чи не так?

— Обов’язково гратимемо лише на перемогу: інакше й бути не може! Тим паче треба реабілітовуватися перед власними уболівальниками за серію невдалих матчів. Думаю, що 5 травня після фінального свистка арбітра покидатимемо поле під овації власних вболівальників, принаймні, дуже цього б хотілося.

ФК “Закарпаття”