Закарпаття: Як у Міжгір’ї святкували 65-ту річницю Великої Перемоги

[Total: 0    Average: 0/5]

Закарпаття: Як у Міжгір’ї святкували 65-ту річницю Великої ПеремогиПід синім мирним небом, серед дивовижного буяння весняного різнобарв’я людство відсвяткувало 65-ту річницю Перемоги над коричневою чумою ХХ століття. Як свідчать історичні документи, мільйони людей полягли смертю хоробрих на ратному полі Великої Вітчизняної війни, щоби ми сьогодні під мирним небом з повною віддачею сил, талантів, знань і вміння трудились над розбудовою незалежної України.

В той час низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих наших земляків, які не дожили до світлого ювілейного весняного празника, до землі вклоняємося також тим, хто в ці дні серед нас і з нами відзначає величне і незабутнє торжество…

У неділю, 9 травня, у Міжгір’ї з самого ранку вирувало святкове життя — селище належно принарядили працівники органу місцевого самоврядування та комунальних служб, навели скрізь чистоту і порядок, виставили спеціально виготовлені декоративні установки із синьо-жовтими прапорцями, а вулиці зволожила спецтехніка. З гучномовців велично та заклично звучали пісні воєнної тематики, бадьорі марші.

      Ще до дев’ятої години у малому залі райдержадміністрації та райради керівники району провели зустріч із прибулими на свято ветеранами буремного лихоліття, уважно вислухали їхні побажання та пропозиції, пригостили чаєм і солодощами.

      У визначений час перед районним адмінбудинком жваво шикувались колони учасників торжества, куди сходились численні представники установ, служб і організацій, інших трудових колективів, громадськість, студенти медичного коледжу та професійного ліцею, учні та педагоги місцевих загальноосвітніх шкіл, численні гості верховинської “столиці”. Маєво прапорів і квітів, транспаранти, стоголосі вигуки школярів “Міжгір’я!”, “Перемога!” надавали величності і значимості ювілейному дійству.

      Згодом під мелодію церковних дзвонів та в супроводі бойового маршу людський потік на чолі з прапороносцями Виноградівського військового батальйону “Тиса” під командуванням капітана Андрія Кучера направився до пам’ятника воїнам-чекістам, партизанам-розвідникам та героям-односельчанам, де палахкотів Вічний вогонь, а учні Міжгірської ЗОШ № 1 почергово змінювались у почесній варті. За транслювання славнозвісної пісні “Степом, степом…” вихованці райцентрівського освітянського осередку до священного місця поклали гірлянду слави, а керівники селищної ради, представники районних політичних осередків Партії регіонів та КПУ, райдержадміністрації і райради, медичного коледжу та професійного ліцею, Міжгірських загальноосвітніх шкіл, ЦРЛ, управління Пенсійного фонду у Міжгірському районі, Хустсько-Міжгірського об’єднаного військового комісаріату, районного відділу ГУМВС України в Закарпатській області та РВ ГУ МНС України в Закарпатській області, відділу освіти РДА, УП та СЗН райдержадміністрації, Міжгірської філії ВАТ “Закарпатгаз”, районного об’єднання воїнів-афганців, ДП “Міжгірське лісове господарство” та району електричних мереж встелили підніжжя пишними корзинами веселкових дарів природи.

      З гучномовців велично звучить дикторський текст про страшне далеке лихоліття, оголошуються імена тих, хто спить вічним сном у братській могилі верховинського районного центру. В особливій пошані поважні і посивілі ветерани Другої світової війни — міжгірчани Степан Петрович Тільняк, Андрій Михайлович Сич, подружжя Василина Юріївна і Юліус Євгенович Павлики та прирівняний до фронтовиків ветеран педагогічної ниви Володимир Іванович Рубець, а також Лука Васильович Куриця з Вучкового та Юрій Юрійович Ярема з Негрівця, які змогли знайти сили і енергію, щоби у солідному віці і вже за браком належного здоров’я взяти участь у ювілейних торжествах. Навпроти винуватців празника у почесній президії зайняли місця керівники району, підприємств, організацій, установ, інші шановані люди.

      Святкову програму продовжили ведучі дійства — викладачі Міжгірської ДМШ Галина Рекіта та Ігор Пижик. Щемом у серцях присутніх відізвались продекламовані ними вірші про війну, а в декого вони викликали навіть сльози:

Вже весни не вперше травою покрили
Відмітин війни навіть цятки малі.
Лиш братські могили, лиш братські могили
Болять, не стихаючи, в рідній землі…

      Зі щирими і теплими словами привітань з нагоди 65-ої річниці Великої Перемоги до колишніх фронтовиків і всіх присутніх звернувся селищний голова Василь Щур, який після побажань їм земного щастя, міцного здоров’я, достатків, довголіття і мирного неба над головою оголосив ювілейний мітинг відкритим. Звучали Гімн України та удари метроному, присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять про полеглих земляків на полях жорстоких боїв. Керівники селища та школярі вручили поважним гостям букети живих квітів.

      Запрошені на дійство благочинний Міжгірського округу, настоятель св. Петро-Павлівського православного храму смт. Міжгір’я, прот. Євгеній Добра та декан Міжгірського деканату Мукачівської греко-католицької єпархії, парох храму св. Архістратига Михаїла смт. Міжгір’я, прот. Федір Славець разом зі своїми помічниками відслужили панахиду за убієнними верховинцями в роки Другої світової війни.

      Ведучі запрошують до вітального слова голову районної ради Івана Ярему, який нагадав, що світлого весняного дня 65 років тому переможно прозвучали останні залпи Великої Вітчизняної війни, які сповістили світу про капітуляцію гітлерівської Німеччини. За покликом серця, з почуттям патріотизму в лавах борців проти коричневої чуми ХХ століття брали участь і сотні синів та дочок нашої Верховини, багато з яких назавжди залишилися спочивати вічним сном на територіях інших держав. І великий жаль, що нині в районі залишилося неповних чотири десятки колишніх фронтовиків, яким судилося повернутися з війни додому живими. Іван Васильович побажав запрошеним на свято учасникам війни та присутнім щастя, здоров’я, сімейного благополуччя, достатків і злагоди, мирного неба над головою і Божої благодаті.

      Відтак перші особи району Іван Ярема та Іван Роман вручили присутнім фронтовикам ювілейні державні нагороди, а від селищного голови Василя Щура бувалі воїни Міжгір’я отримали ще й іменні годинники, які напередодні на його замовлення виготовили в Києві.

      Зі світлим і радісним святом присутніх на торжестві привітав голова районної ради ветеранів України Ярослав Ковалишин, який відмітив, що давно відійшли в історію страшні пекельні роки, але в пам’яті народній назавжди залишаться героїзм, мужність і відвага червонозоряних воїнів і працівників тилу, які відвоювали мирне небо над нашою Вітчизною. “Для всіх поколінь щороку 9 Травня залишається особливим днем, адже в ньому поєднуються і радість Перемоги, і гіркота величезних втрат, — підкреслив Ярослав Йосипович. — Мільйони наших співвітчизників, серед яких і наші земляки, залишилися на полях жорстоких боїв за найсвятіше — свободу і незалежність Батьківщини”. На завершення промови виступаючий побажав ветеранам миру та щастя, здоров’я і довголіття, добра і благополуччя в їхніх родинах.

      Хвилюючими на мітингу-реквіємі також були виступи заступника військового комісара Хустсько-Міжгірського об’єднаного військового комісаріату, майора Валерія Приходька, ветеранів війни Юрія Яреми з Негрівця, Луки Куриці з Вучкового, голови районної ради воїнів-афганців Карла Федака та дев’ятикласниці Міжгірської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Тетяни Рущак, які від щирого серця привітали посивілих ветеранів із ювілейним святом та побажали їм усіх земних гараздів і тепла сердець рідних людей.
Після закінчення урочистої частини празника керівники селища пригощали колишніх фронтовиків та інших бажаючих “наркомівськими 100 грамами”, майбутні кухарі та офіціанти, які здобувають професії у Міжгірському професійному ліцеї (директор В. Ю. Маринець, майстер виробничого навчання Т. В. Горват) запрошували присутніх скуштувати солдатської каші, приготовленої в умовах польової кухні, а викладачі Міжгірської ДМШ подарували учасникам події змістовну і цікаву концертну програму.

      В ці дні у черговий раз добру справу зробили студенти Міжгірського медичного коледжу, які разом зі своїми наставниками напередодні торжеств в урочищі Омножанський, що неподалік Стригалень, біля пам’ятного каменя партизанам-розвідникам благоустроїли територію, а 9 Травня священне місце прикрасили квітами.

Іван ПЕТРУЛЯК, “Верховина”

Comments are closed.