Олександр Ледида: “У можливість об’єднання БЮТу та “Нашої України” на теренах Закарпаття не віриться…”

[Total: 0    Average: 0/5]

Голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида Минуло два місяці, як на посаду керівника краю було призначено Олександра Ледиду. У зв’язку з непростою ситуацією в економіці, часу на «розкачку» в нього практично не було. Нині вже призначені нові заступники голови ОДА, сформована команда в районах. Про перші результати роботи та проблеми, над якими обласна влада працюватиме в майбутньому, Олександр Ледида розповів представникам центральних та обласних засобів масової інформації.

«Сподіваюся, що державний і місцевий бюджети будуть виконані…»

– Олександре Олександровичу, основна подія останніх днів – це прийняття бюджету області на поточний рік. Наскільки, з вашої точки зору, він прийнятний і потрібний у такому вигляді для нас усіх, закарпатців?

– Без сумніву, бюджет, прийнятий в Україні, це – найважливіша подія цього місяця. Ви пам’ятаєте, в яких умовах він приймався у Верховній Раді. Тому його значення переоцінити важко: фактично майже 4 місяці держава жила без головного фінансового документу, і це негативно позначалося на життєдіяльності держави. Це ж саме стосується і місцевих бюджетів. Прийняття бюджету Закарпаття – питання надзвичайно важливе, адже в ньому розписані шляхи фінансування усіх сфер соціально-економічного життя. Без нього не можливий повноцінний розвиток краю.

– Якби сесія 7 травня не відбулася і бюджет так і не затвердили – які ризики існували для області, для людей і для Вас особисто як губернатора Закарпаття?

– За законодавством, після ухвалення держбюджету є два тижні на прийняття обласних, районних тощо. Якщо б Закарпатська обласна рада таки не прийняла бюджет краю, тоді продовжувалося б фінансування в обсязі 1/12 минулорічного бюджету. А це означає, що мінімальна заробітна плата не була б збільшена, кошти на капітальні вкладення, що передбачені бюджетом, не надходили б. Тобто, не ремонтувалися би школи, садочки, не будувались би дороги та не виконувалося б багато інших важливих речей.

– На вашу думку, які слабкі, а які сильні сторони бюджету? Чи не є цьогорічний головний фінансовий документ Закарпаття бюджетом проїдання?

–У жодному разі – ні! Капіталовкладення цього року складають 72 мільйони, а це – на 28 мільйонів більше, ніж минулоріч. Плюси є й стосовно конкретних галузей: видатки на медицину збільшено на 36 відсотків, освіту – майже на 27. Такі показники дають можливість динамічно розвиватися цим сферам. Чи реальним є бюджет для виконання? Перші чотири місяці показали, що обласний бюджет виконується на 109 відсотків, хоча за надходженнями до державного ми трішки відстаємо: наразі маємо 84% виконання. Але динаміка росту промисловості є. Наразі вже запрацювало одне з найпотужніших бюджетоформуючих підприємств краю – машинобудівний завод «Єврокар». Тому, сподіваюся, що як державний, так і місцевий бюджети будуть виконані.

«У можливість об’єднання БЮТу та «Нашої України» на теренах Закарпаття не віриться…»

– Прокоментуйте, будь-ласка, ставлення депутатського корпусу облради щодо базування Чорноморського флоту Росії в Криму…

– Питання Чорноморського флоту виносилося на розгляд сесії обласної ради чотири рази – як представниками БЮТу, так і депутатами від Єдиного Центру. Проте – жодного разу воно не набрало більшості. Сьогодні я би не брав на себе відповідальність приймати якісь рішення по Чорноморському флоту в Закарпатті чи, скажімо, у Львівській області. Переконаний – пріоритет у цьому питанні має належати місцевій громаді. А вже після їхньої оцінки його можна піднімати на вищий рівень. Якщо ж говорити власне про флот… Я знаю, що це таке. Неодноразово бував у Севастополі і бачив за рахунок чого живе місто. Якщо ЧФ перебував у Криму вже сто років чи двісті, а зараз вивести його звідти лише тому, що є таке політичне бачення, – на мою думку, це – неправильно. Можу мотивувати – чому. Приміром, в Італії чи Японії розташовані американські військові бази – і нікому вони не заважають. А ми чомусь, не маючи свого боєздатного флоту, відмовляємося від захисту. І це при тому, що за базування свого флоту Росія нам платить та й, на додачу, ще й пропонує захист Чорноморського басейну.

– Під час останнього засідання сесії облради планувалося, що депутати розглядатимуть кілька майнових питань. Але несподівано Ви зняли ці питання з розгляду. Чому?

– Під час зустрічі з депутатськими фракціями мені задали питання: яка ваша думка з майнових питань? Я відповів: моїх інтересів у майнових і ресурсних питаннях немає. Депутати сумнівалися. Аби ці сумніви остаточно розвіяти, я запропонував зняти всі ці питання з розгляду сесії обласної ради. Так і сталося.

– Під час останньої сесії Вас не насторожували синхронні голосування депутатів з фракцій Наша Україна та БЮТ? Їхня загальна чисельність понад 50 депутатів і цього цілком достатньо, щоб диктувати свої умови в економічній, соціальній чи політичній сферах області…

– Так, спільні голосування цих політичних сил мали місце. Хоча, наприклад, політичну силу «Наша Україна», де і представники «Нашої України», і «Собору», і «Єдиного Центру», важко назвати монолітною. Щодо об’єднання… Чесно кажучи, мені мало в це віриться. Перш за все, з огляду на не дуже теплі стосунки їхніх лідерів на загальноукраїнському рівні: маю на увазі екс-президента Віктора Ющенка та екс-прем’єра Юлію Тимошенко. Тому й не віриться у можливість об’єднання цих сил на теренах Закарпаття. Адже усі вони фактично займають «помаранчеву» нішу, а кожній з них треба боротись за свій електорат. І якщо вони об’єднаються, прийде політична сила, яка переможе і перших, і других.

– Закарпатська обласна рада вже довела цим же складом, що непоєднуване поєднується. Чи не йдеться зараз взагалі про створення нової більшості, нової коаліції в облраді?

–Якщо б постало питання про створення нової коаліції, то його депутати мали б підняти на сесії і почати збір підписів про створення нової коаліції. Але цьому мала б передувати заява окремих фракцій про вихід із існуючої коаліції. А її не було. Принаймні, мені про це не відомо. Але навіть якщо б події розгортались за цим сценарієм, то нічого дивного не було б. Це – політика, а у політиці, як відомо, усе можливо.

– Декілька посад голів ключових комісій облради було віддано політичним опонентам. На Вашу думку, чи доречно було владі йти на поступки опозиції?

– Ви знаєте, що рішенням суду зі складу облради було виведено 14 депутатів від БЮТу. Відповідно – їхні місця зайняли нові люди. Комісії, в яких головували попередні депутати, автоматично перейшли до новозаявлених депутатів. Що ж стосується головування у бюджетній комісії… Вважаю, нормальним явищем, коли влада є в руках однієї політсили, а бюджетну комісію очолюють представники іншої. Таким чином досягається рівновага у владі. Крім того, опозиція отримує доступ до необхідної інформації щодо розподілу коштів. Тому моє ставлення до цього цілком позитивне.

«Вивозячи ліс-кругляк, ми дозволяємо створювати робочі місця поза межами області…»


– У Закарпатті є кілька ключових проблем: золоторудник, солерудник, вирубка лісів і т.д. Чи визначили Ви вже ті питання, яким будете приділяти основну увагу?

– Основним завданням влади вбачаю максимальне залучення інвестицій на Закарпаття. Адже це – створення нових робочих місць, що збільшать надходження до бюджетів. Щодо проблем… Дійсно, є низка питань, які потребують вирішення. Зокрема, нині маємо катастрофічну ситуацію на Солотвинському солеруднику. Але ця проблема не сьогоднішня і не вчорашня. Вона існує вже понад 10 років. Солерудник знаходиться у підпорядкуванні Міністерства агропромислового комплексу, тому ми лише опосередковано можемо впливати на ситуацію. Це питання неодноразово розглядалося у Кабміні і перебуває на особистому контролі прем’єр-міністра. Тому я впевнений, що буде зроблено все для якнайшвидшого та позитивного вирішення проблеми.

– Чи повністю буде профінансована у цьому році Програма протипаводкового захисту?

– У Держбюджеті на 2010 рік Закарпаттю виділено 100 мільйонів гривень на виконання заходів Комплексної протипаводкової програми Тиса. Але відзначу  – це лише першочерговий транш, бо днями Віктор Янукович заявив, що ця сума може бути збільшеною. Адже паводки минулих років засвідчили: там, де захисні роботи були здійснені, люди не постраждали. Там, де не було зроблено нічого, а це стосується, в першу чергу, Чернівеччини та Івано-Франківщини, мали місце і людські жертви, і значні руйнації, і, відповідно, потребувалося більше коштів на ліквідацію наслідків повені.

– Останнім часом усе частіше озвучуються думки про те, що ліс у Закарпатті використовується неефективно. Мовляв, ліс-кругляк вивозять за кордон, а могли б переробляти тут і це би давало вагомий позитив для економіки краю… Чи маєте ви своє бачення на вихід з цієї проблеми?

– Моя думка – однозначна. Вона не змінилася з 1999 року, коли я працював заступником голови ОДА й ініціював заборону вивезення лісу-кругляку за межі краю. Тоді поштовхом для ухвалення відповідного розпорядження став паводок. А через півтора року вже на рівні Кабміну було ухвалено постанову про обмеження вивезення лісу-кругляку за межі держави. Проте, два роки тому, коли вдарила світова економічна криза, з країни знову почали вивозити сировину. Це, в першу чергу, величезний удар по економіці нашого регіону. Бо, вивозячи ліс-кругляк, ми дозволяємо створювати робочі місця поза межами області, а не там, де вони дуже потрібні. Сподіваюся, що найближчим часом це питання буде вирішене в напрямку обмеження чи заборони вивезення лісу-кругляку. І тоді можна буде говорити про залучення інвестицій у деревообробну галузь Закарпаття зокрема і України загалом.

– Свого часу створення Вільної економічної зони (ВЕЗ) «Закарпаття» дало значний поштовх розвитку економіки краю. З відміною пільг інвестори почали полишати область. Чи будуть відновлені зони? Якщо так, то коли це відбудеться?

– Днями під час зустрічі з Віктором Януковичем було озвучене пряме доручення прем’єр-міністру України про пришвидшення прийняття рішення по ВЕЗ. І це прозвучало в категоричній формі. Думаю, що найближчим часом будуть розроблені документи, необхідні для повернення умов, в яких працювали інвестори. Ми бачили позитив від діяльності вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку: залучалися інвестиції, створювалися робочі місця, тощо. Ми будемо працювати над їхнім відновленням.

«Кожен факт повернення наших людей з кордону з тих чи інших причин буде фіксуватися та ретельно аналізуватися…»

– Останнім часом у стосунках обласної та ужгородської міської влади спостерігається певне потепління. Будь ласка, розкажіть детальніше про цю співпрацю. Про що йшла мова під час Вашої зустрічі з Сергієм Ратушняком?

– Обласна влада 12 років воювала з міською. Від цього, звісно, не було користі нікому… Дійсно, в мене нещодавно відбулася зустріч із Ужгородським міським головою Сергієм Ратушняком та його заступниками з питань, що найбільше нині турбують місто. Зрозумійте, якщо йдеться про ремонт чи будівництво доріг за рахунок обласного бюджету, то я це вирішую не задля Ратушняка, а заради ужгородців. Що стосується плати за газ, то, однозначно, це питання треба вирішувати. Бо настане осінь й Ужгороду, як, зрештою, усім іншим містам краю, необхідно буде підписувати відповідні контракти на постачання газу і подачу тепла. Серед іншого, я поцікавився в керівника обласного центру питанням виділення земельної ділянки для будівництва льодового палацу в Ужгороді. Сергій Миколайович відповів, що готовий сприяти у вирішенні цього питання. Щодо Ужгородського замку… Усі замки в обласних центрах знаходяться на балансі міст. Якщо міський бюджет Ужгорода здатний утримувати цей замок, то набагато легше буде обласному бюджету. Відтак можна буде більше коштів виділяти на гірські райони. Тому моя позиція – «за».

– Щороку ми відзначаємо Дні добросусідства зі Словаччиною, декларуємо добрі відносини, але насправді українців при перетині кордону утискають… Чи не є дивним поєднання таких фактів?

– Це питання дуже проблематичне для закарпатців. За цей короткий термін мого перебування на посаді я зустрічався з Послом Словаччини в Україні, двічі з Генеральним консулом цієї країни в Ужгороді, з головою Комітету парламенту Словацької Республіки у закордонних справах. Питання, в основному, стосувалися віз та умов перетину кордону. Я наводив словацькій стороні факти: якщо за минулий рік Угорщина повернула всього 18 людей із шенгенськими візами, то словаки – 353. Статистика – вперта річ, і ми її оприлюднили. Крім того, 8 травня ми провели зустріч на кордоні, куди зі Словацького боку запросили представників їхньої поліції та митниці. Були присутні там і наші митники та прикордонники. Зрештою, ми дійшли висновку, що багато в чому проблема залежить від людського фактору: молоді, недосвідчені словацькі прикордонники не дуже добре володіють законодавством щодо перетину кордону… Ми домовилися, що кожен факт повернення наших людей з кордону з тих чи інших причин буде фіксуватися та ретельно аналізуватися. Раз на місяць ми будемо зустрічатися з Генконсулом Словаччини та обговорювати ці питання.

– Чи не найголовнішою проблемою румунської діаспори в області є питання відкриття консульства Румунії на Закарпатті. Людям важко їздити до Чернівців для оформлення віз: це і дорого, і часу багато забирає. Чи будете Ви підтримувати ініціативу закарпатських румунів щодо відкриття консульства?

– Це справді болісне питання для цієї нацменшини, адже румунів у Закарпатті компактно проживає майже 34 тисячі. Закарпатська влада направила відповідні листи-звернення до сусідньої країни. Проте, слід усвідомлювати, що рішення про відкриття такої консульської установи приймається в Бухаресті. Більше того, подібні питання ще й узгоджуються через відповідні комісії Європарламенту, адже Румунія – член ЄС. Зі свого боку, ми готові запропонувати приміщення під консульство і зробити усе від нас залежне, щоб полегшити закарпатцям процедуру отримання віз для перетину кордону.

«Створення пункту тримання нелегальних мігрантів на території Закарпатської області – недопустиме…»

– Ваше ставлення до повернення пункту тримання нелегальних мігрантів на Закарпатті?

– У мене була зустріч, під час якої порушувалося питання будівництва пункту тимчасового тримання нелегальних мігрантів на території Закарпаття. Кошти на це виділяє ЄС. Там зацікавлені, щоб нелегальні мігранти залишалися за межами Європейського Союзу. Розуміючи та поважаючи позицію європейців, я висловив свою думку, яка, переконаний, збігається з позицією кожного закарпатця, – на території Закарпатської області створення подібних закладів – недопустиме. Якщо є бажання у відкритті за кошти ЄС такого пункту, скажімо, на Чернігівщині, то нехай там і зводять.

– Ви, як керівник краю, відповідаєте за стан справ в області загалом. Чи спілкувалися Ви з керівниками правоохоронних структур краю? Які, на Вашу думку, є проблеми саме в правоохоронній системі?

– Основне – це подолання корупції як в державних органах влади, так і правоохоронних. Основне питання, яке я порушив під час зустрічі з керівниками правоохоронних органів – на Закарпатті не може бути наркотиків та зброї. Це – першочергове завдання. Правоохоронці почали серйозну роботу – буквально вчора затримали партію гашишу, минулого тижня – кокаїну, що транспортувалися через Закарпаття. Думаю, у наших правоохоронців достатньо потужностей, аби покласти край цим явищам. Бо це і питання майбутнього наших дітей та онуків.

– До підбиття перших підсумків роботи – а, зазвичай, це сто днів, є ще трішечки часу. Але як Ви самі оцінюєте старт Вашої команди в області і як оцінює її Президент?

– Позитивні зміни, що нині відбуваються в Україні, помітні, як кажуть, неозброєним оком. За такий короткий проміжок часу Президент України Віктор Янукович побував із візитами в Америці, Європарламенті, Росії. Під час зустрічі з Дмитром Медведєвим у Києві було підписано низку вигідних для нашої країни угод. Як результат – сьогодні знято ембарго на експорт трубної продукції, вирішується питання щодо експорту м’ясо-молочної продукції до Росії, тощо. Нині відбувається загальна сертифікація багатьох вітчизняних товарів для того, щоб згодом без проблем постачати їх на російський ринок. Відзначу також, що для України ринок Росії – найголовніший. Продаж українських товарів до сусідньої держави дасть чималий поштовх розвитку економіки України. Щодо Закарпаття, то є попередня домовленість (наразі працюють МЗС держав), що у вересні в нашій області відбудеться зустріч 5 глав держав, на якій вирішуватимуться питання Карпатського Єврорегіону.

«Передусім мене цікавить професіоналізм посадовця…»

– Після формування нового Уряду Ви могли стати народним депутатом України. Погодьтеся, що у Верховній Раді «загубитися» серед 450 депутатів не важко. Там і відповідальності менше, і робота простіша, ніж на посаді голови облдержадміністрації. Проте – Ви стали головою ОДА. Такий вибір: призначення керівником краю, для Вас — партійна дисципліна чи поклик душі?

– Найперше, це – партійна дисципліна. Стати нардепом я міг вже давно. Але у зв’язку з тим, що я був керівником 3-х виборчих кампаній на Закарпатті, на вибори йшов із командою – з ідеологією, програмою нинішнього Президента України, то при виборі керівника Закарпаття Віктор Янукович зупинився на моїй кандидатурі. Відмовитися я не мав права.

– Коли чекати завершення кадрових змін у владі? Які Ваші пріоритети та бачення: чи мають це бути винятково представники політичної сили, яка нині представлена у владі області?

– Якщо брати до уваги обласний рівень, то Ви бачите: начальники управлінь, окрім охорони здоров’я, не змінилися. Зазначу: передусім мене цікавить професіоналізм посадовця. Якщо він відповідає вимогам сьогодення, державного службовця, тощо – він і надалі залишатиметься на своїй посаді. У 2005 році влада допустила значну кадрову помилку. І я не збираюся її повторювати.

–А як далі розвиватиметься Партія регіонів, якщо у Вас тепер нові обов’язки?

– Розвиватиметься так, як і до цього. Європейський формат партії – за три місяці до початку виборів формуються політичні сили і починають працювати. Законопроект, який нині розглядається у парламенті (є декілька, але це – основний законопроект, на який орієнтується більшість депутатів), передбачає мажоритарну систему виборів до місцевих рад. Думаю, що з нинішнього складу обласної ради за мажоритарною системою переобралися би до нової ради не більше третини депутатів. Відтак, політики вимушені будуть йти до людей, доносити до них своє бачення. Відповідно, й люди знатимуть, до кого конкретно звертатися задля вирішення своїх проблем. Уже не можна буде скласти список з 30 осіб, з яких перших п’ятьох люди знають, а інших – ні.

– Чи спілкуєтеся Ви з представниками попередньої влади? Все ж таки у них були свої напрацювання. Чи радитеся Ви з ними при вирішенні певних питань?

– За два місяці, що я працюю на посаді голови облдержадміністрації, від мене Ви не почули жодної критики на адресу попередньої влади. Найпростіше – критикувати, але треба щось і самому зробити. Звісно, спілкуюся з попереднім керівником – Олегом Гаваші. Є чимало питань, які він починав вирішувати, а мені треба увійти в курс справ, аби знати, як їх завершити.

Який стиль керівництва Ви обрали для себе: рішучий, командний, лояльний?

– Рішучий і командний (сміється – прим.)

Спілкувалися:

Тетяна Вашергелі (телеканал «Тиса-1») Світлана Ковбиця (телеканал «ICTV») Наталія Петерварі (Радіо «Свобода»)

Comments are closed.