Скандал із “виключенням” 36 студентів Хустської філії університету “Україна” — непорозуміння чи утиски?
Як повідомила минулого тижня ВО «Свобода», у Хустській філії університету «Україна» було оголошено про виключення 36 студентів, які брали участь в опозиційних акціях протесту в Києві проти перебування флоту Росії в Севастополі. У повідомленні «свободівці» додали, що студенти є активістами Молодіжної громадської організації «Сокіл» і неодноразово брали участь у різноманітних заходах, займаючи активну громадську позицію: «На 19–му році незалежності ті, хто вболівають за долю України, й надалі зазнають репресій зі сторони влади та освітянського керівництва».
До слова, скандал навколо університету «Україна» не став несподіванкою. Ще за попереднього очільника Міносвіти Івана Вакарчука освітнє міністерство мало чимало претензій до цього вишу, окремі філії якого навіть були закриті.
Основний закон як непорозуміння
Чи мала місце постановка питання про виключення саме за участь в опозиційних акціях протесту, судіть самі. Ось за яких обставин, за словами організатора поїздки до столиці, четвертокурсника факультету іноземних мов Василя Куса, керівництво філії «України» повідомило про свій намір: «Я організував групу студентів, щоб поїхати в Київ на мітинг, спрямований проти дій Януковича. Після повернення до мене підійшли з ректорату і повідомили, що виключать разом з іншими студентами». Підтвердив сказане у коментарі «УМ» і голова Закарпатської організації ВО «Свобода» Олег Куцин. За його словами, лише розголос допоміг уникнути розправи над студентами. «Тиск на цих дітей був шалений. Відтак ми звернулися не тільки до мера міста, а й до Служби безпеки з вимогою втрутитися і припини протиправні дії керівництва філії «України». Лише після цього адміністрація ВНЗ «дала задній хід», заявивши, що інформація про виключення цих студентів є «непорозумінням».
Звідки йшла ініціатива не допустити студентів до участі в акціях протесту, здогадатися неважко. Утім сумнівно, щоб вказівка зверху була у письмовому вигляді. Отож, виключивши студентів, керівництво ВНЗ не руками міністра Табачника, а власними пішло б на відверте порушення Конституції, 34 стаття якої гарантує «кожній людині право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань». Можливо, саме тому погрози за використання конституційного права згодом і назвали «непорозумінням».
Підрізані крила «Сокола»
Щоправда, свого ефекту це «непорозуміння» таки досягло. Коли «УМ» зателефонувала до Василя Куса з проханням детальніше розповісти про ситуацію в «Україні», той раптом… почав відмовлятися від раніше сказаних слів. «Виключити мали намір лише мене за порушення адміністративного розпорядку. Обійшлися доганою. Більше ніхто до цієї ситуації не причетний, — почав переконувати «УМ» четвертокурсник. — Нині вже все з’ясувалося і владналося, тому говорити немає про що. Звідки ж взялася цифра 36? Це люди, які їздили зі мною як з організатором на акцію протесту в Київ. Їм теж винесли догани за пропущення пар без попередження керівництва університету».
Намагання студента «відмазати» керівництво, в даному випадку закарпатської «України», цілком зрозуміле. Утім сумбурні пояснення, плутанина й зміна власних слів, сказаних до цього, свідчать лише про одне: студентам «популярно» пояснили, що буде у випадку, якщо не підуть на «мирову» й далі роздмухуватимуть скандал. «Ці випадки непоодинокі. Зазвичай ректор викликає «на килим» студента і під час розмови попереджає, що брати участь у тих чи інших акціях протесту небажанно. Інакше його чекає, приміром, нездана сесія, — пояснює «УМ» активіст Молодіжного руху захисту національних інтересів Ольга Сало. — Зрозуміло, жодне керівництво ВНЗ ніколи не скаже, що студента виключили з політичних мотивів чи за розбіжність у політичних поглядах із політикою навчального закладу. Традиційно мотивація одна й та ж — погана відвідуваність, відставання у навчанні тощо».
Захищатися просто нереально
Ольга Сало додає: такі запрошення до ректорату називаються «профілактичними бесідами». І якщо нині студенти ще не відчули «загального тиску» адміністративної машини, то «профілактику» керівники ВНЗ застосовують. «Коли студента викликають на розмову в деканат чи ректорат, його застерігають про сувору конфіденційність бесіди. Відтак студенти не хочуть наражатися на ризик бути відрахованими й відмовляються від будь–яких раніше сказаних слів», — каже пані Ольга. За її словами, схожі проблеми вже виникли у студентів Києва та Харкова. І хоча Молодіжний рух і готовий стати на захист студента, якому погрожують відрахуванням через політичні вподобання чи відстоювання власної позиції, зробити це практично неможливо. «У такій ситуації ми позбавлені можливості навіть подати до суду, адже відсутня доказова база, будь–які аргументи», — підсумовує вона.
Погоджується з Ольгою Сало і координатор громадської організації «Студентський захист» Андрій Черних, студента ніколи не звільнять з офіційним трактуванням «з політичних мотивів». «Довести це в суді просто нереально. І жоден ухвалений закон тут не допоможе: якщо стоїть завдання «завалити» того чи іншого студента — ніщо йому не допоможе. Приміром, віднедавна керівництво університету не може виключити студента без погодження зі студентським органом самоврядування. Утім якщо адміністрація вишу захоче, ця згода буде дана!».
Ярослав Тракало, “Україна молода”