Микола Азаров: Тепер доведеться захищати населені пункти на Закарпатті. Знову сотні будинків підтоплені. У мене просте питання – коли це припиниться? Ми що, не знаємо, де і які гідротехнічні споруди потрібні?

Вступне слово Прем’єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Кабінету Міністрів України від 26 травня 2010 року.Доброго дня, шановні члени Уряду!

Поточний робочий тиждень проходить під знаком пошуку шляхів відновлення промислового розвитку та інвестиційної політики. Сьогодні ми проведемо масштабну нараду з питань відновлення і прискореного розвитку промисловості в регіональному розрізі.

Уряд організував таку змістовну дискусію з промисловцями, підприємцями, місцевими адміністраціями як важливий етап підготовки до засідання Ради регіонів при Президентові України, яке відбудеться завтра у Львові. Зрозуміло, що наше першочергове завдання – відродити промислові потужності.

Тому я хочу сформулювати головні критерії, за якими Уряд буде оцінювати ефективність роботи з відновлення промислового потенціалу і за якими буде надавати будь-яку можливу державну підтримку.

По-перше, це випуск продукції, яка замінює імпортні товари. Ми зобов’язані повернути країні позитивний зовнішньоторговельний баланс і спиратися, в першу чергу, на власні сили.

Друге – конкурентоспроможність.

І нарешті – створення робочих місць нового покоління. Тобто, робочих місць, які ґрунтуються на передових технологіях, в перспективних галузях, робочих місць, де продуктивність праці зростає не на відсотки, а в рази. А зарплата збільшується не на десятки гривень, а на порядок. Саме в такі робочі місця держава буде інвестувати кожну заощаджену гривню, а також залучати запозичення, кредити, заохочувати іноземні інвестиції.

Цілком очевидно, що збереження нинішньої структури вітчизняної економіки веде до остаточного технологічного відставання України від розвинених країн. Всім зрозуміло, що без залучення додаткових інвестиційних ресурсів неможливо забезпечити економічний розвиток і наблизитися до рівня провідних країн світу. За останній місяць мені довелося зустрітися з десятками системних інвесторів, банкірів, чиновників багатьох країн: від Європи до Китаю й Японії. Всі вони відзначають, що після виборів Президента та формування Уряду вперше за багато років у інвесторів з’явилася впевненість, що проекти, які вони реалізують з Урядом України, представниками регіональної влади та українським бізнесом, можна буде безперешкодно, послідовно виконувати впродовж десятиліть.

Українська влада почала говорити з навколишнім світом зрозумілою мовою прагматики і національних інтересів. Довгоочікувана стабільність, яка є єдиною гарантією процвітання держави, нарешті повернулась в Україну. Цей фактор треба цінувати, захищати і підсилювати.

Я хочу нагадати ще один аспект інвестиційної політики, на якому не завжди акцентують: інвестиції йдуть не просто в Україну, а в якесь конкретне місце, що має конкретну географічну назву, конкретну інфраструктуру для бізнесу, конкретних чиновників, які відповідають за цю територію і цю галузь. Тому нам необхідно від регіонів кардинально підвищити якість роботи з інвестиційними проектами.

По-перше, потрібно встановити максимально прості процедури надання земельних ділянок для розміщення підприємств. По-друге, оперативно вирішувати питання з енергопостачанням і підключенням до комунальних мереж, з дозволами і ліцензіями, тобто, території повинні бути готовими до приходу інвесторів. Бюджетні ресурси необхідно концентрувати на облаштуванні «інвестиційних плацдармів»: ремонті, реконструкції житлово-комунального господарства, будівництві доріг, телекомунікацій тощо.

Тому завдання Уряду полягають в організації на регіональному рівні системи взаємодії з реалізації пріоритетних інвестиційних проектів. Міністерства і відомства повинні працювати в регіонах. Це, в першу чергу, стосується Мінтрансзв’язку, Мінпаливенерго, Мінагрополітики, яким необхідно забезпечити розробку привабливих регіональних інвестиційних пропозицій. Звертаю на це увагу всіх керівників міністерств і відомств.

А як відбувається насправді? Безкінечні черги на реєстрацію підприємств, заплутані процедури отримання дозволів, незрозумілі інструкції, які тільки створюють поживне середовище для хабарництва та вимагання. Головне, що все це відлякує інвесторів як вітчизняних, так і закордонних. Тому першочергове завдання – максимально спростити процедури.

Наш Уряд працює вже третій місяць, але помітних ініціатив з цього приводу я не бачу. Тому наголошую, що Віце-прем’єр-міністр Тігіпко, Міністр економіки Цушко, Голова комітету Бродський, місцеві адміністрації повинні терміново взятись за цю проблему, активізувати роботу зі спрощення регуляторної діяльності.

До речі, сьогодні я проведу нараду щодо законопроекту «Про скорочення переліку видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню».

В Україні чинне законодавство вимагає ліцензії на 78 видів діяльності та майже на 2 тис. 250 видів робіт, послуг, операцій. Безумовно, якщо йдеться про діяльність, яка безпосередньо впливає на безпеку, здоров’я людей, на екологію, державну безпеку – компромісів бути не може. Тут контроль – це відповідальність держави. Проте, зарегулювати ті види діяльності, де природним бар’єром для недоброякісних товарів і послуг може бути сам споживач, ринок – безглуздо і шкідливо для економічної свободи.

Тому ми сьогодні ретельно і виважено визначимось щодо скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Тиждень тому ми провели нараду з активізації будівельної галузі. Це був, безумовно, позитивний імпульс, але, на жаль, під час наради не з’явились конкретні пропозиції. Ми дали доручення, я їх тримаю на контролі, і вже сьогодні вимагаю від Віце-прем’єр-міністра Тихонова, Міністра будівництва і регіонального розвитку Яцуби протягом місяця подати абсолютно конкретні пропозиції щодо заходів по кожному об’єкту, який ми розглядали.

Шановні колеги!

Сьогодні ми розглянемо законопроект про захист оздоровчих закладів (в першу чергу дитячих) від ліквідації, перепрофілювання або передачі в непрофільну оренду. Всі ми знаємо, що безгосподарне ставлення, а інколи хижацьке захоплення дитячих таборів, баз відпочинку, профілакторіїв різко скоротило можливість держави оздоровлювати дітей. Державі не вистачало грошей, щоб утримувати мережу оздоровчих закладів. Але так буде не завжди.

Стратегічний план Президента і Уряду – це, в першу чергу, здорові покоління громадян. Лікуванню, профілактиці і оздоровленню громадян Уряд приділяє надзвичайну увагу. Зокрема, прийняття законопроекту «Про заборону ліквідації, перепрофілювання, відчуження закладів для оздоровлення та відпочинку» дозволить забезпечити збереження та розвиток мережі таких закладів.

Ми продовжуємо прийняття нормативних актів, спрямованих на виконання Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік». Зокрема, сьогодні буде розглянуто комплекс рішень для освіти. А саме: порядки використання бюджетних коштів на видання, придбання, зберігання та доставку підручників і посібників для студентів, учнів, школярів і дошкільнят, виготовлення випускних документів про освіту, придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості.

А також комплекс рішень для атомної енергетики: заходи з підготовки та зняття з експлуатації атомних блоків та поводження з відпрацьованим ядерним паливом, підтримку у безпечному стані енергоблоків та об’єкту «Укриття».

Також сьогодні буде розглянуто стан впровадження спільних з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проектів. Необхідно проаналізувати хід реалізації цих проектів. Кошти міжнародних фінансових організацій повинні спрямовуватися на ті напрямки, які дозволять нам вийти на новий рівень економічного розвитку та забезпечать новітні стандарти якості життя.

А якість життя включає в себе таке основоположне поняття, як безпека.

Минулого засідання Кабінету Міністрів мені довелося гостро поставити питання про безпеку питної води. Робота з обстеження джерел питної води почалася. Але просто констатувати, що стільки-то джерел непридатні для вживання – це не робота. Я не бачу, як людей забезпечують нормальною питною водою там, де виявлено, що джерела не придатні для використання води. Звертаю увагу Віце-прем’єр-міністра Тихонова В.М., Семиноженка В.П., Міністра з надзвичайних ситуацій Шуфрича Н.І. на цю складову роботи. Всі люди в Україні щодня повинні мати доброякісну питну воду.

Сьогодні доводиться говорити також про іншу воду, яка наступає на Західну Україну. Ви знаєте, якого тяжкого удару повені зазнала сусідня Польща. Ми почали допомагати сусідам. Там працюють 80 українських рятувальників, 4 потужні мобільні насосні станції.

Також сьогодні ми розглянемо питання про надання гуманітарної допомоги Таджикистану, де величезної біди завдав сель. Під часу Саміту глав урядів країн СНД я розмовляв з Прем’єр-міністром Таджикистану, там дійсно дуже чекають нашої допомоги.

Але тепер також доведеться захищати та рятувати і наших людей, захищати населені пункти на Закарпатті, Прикарпатті, Львівщині. Знову сотні будинків підтоплені, зруйновані мости, шляхи, лінії електромереж.

У мене просте питання – коли це припиниться? Ми що, не знаємо, де і які гідротехнічні споруди потрібні? Не знаємо, як будувати мости і дороги, які не змиває водою? Не можемо відновити ліси, які захищають від повені? Можемо. І порядок тут треба наводити не на один рік, а на десятиріччя.

Тому, по-перше, доручаю МНС розгорнути оперативний штаб в регіоні, якій потерпає від повені. По-друге, Міністерству регіонального розвитку і будівництва разом з місцевими адміністраціями доручаю проаналізувати всі протипаводкові програми, які існували, зробити їх інвентаризацію, актуалізувати проблеми, і протягом 2-3 місяців створити комплексну протипаводкову програму, яку ми зможемо крок за кроком реалізувати протягом 3-5 років.

 zakarpatpost.net