Іван Дербак, директор НПП “Синевир”: “Дбаймо про природу, як про власний дім!”

У 1972 році на Конференції ООН з довкілля, яка відбулася у Стокгольмі, було запроваджено відзначення 5 червня Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища. З того часу у всіх куточках нашої планети відзначається ця дата, громадськість проводить різні акції, аби привернути увагу до проблем довкілля.
А їх чимало: отруйні викиди промислових відходів, надмірне вирубування лісів, осушення водних систем, спустелювання окремих територій, зникнення деяких видів рослин та тварин і, що найбільше турбує, зміна клімату на планеті.

Однак, як люблять повторювати екологи: “думай глобально, дій локально”. Й справді, у масштабах планети одна пересічна людина зробити щось для природи не може, а ось на регіональному рівні цілком під силу кожному з нас.

Національний природний парк “Синевир” — територія з унікальним природним ландшафтом, який є середовищем існування для численних видів тварин і рослин, у тому числі й рідкісних. Довкілля — це також наш дім, але варто пам’ятати, що людина не є володарем природи, а лише учасником процесу розвитку навколишнього середовища. Не шкодити довкіллю — ось головний екоетичний принцип для кожного з нас. Іноді здавалось би дрібні справи, а приносять природі великої шкоди. Чимало громадян з байдужістю викидають побутове сміття у річки чи лісові урочища, не задумуючись над тим, що природі потрібні століття, аби переробити цей непотріб. Наприклад, пет-пляшки розкладаються протягом 100 років, пластик — 400 років, поліетиленові сумки — 20 років, тканина — 3 місяці, папір — 3 тижні. Аби зменшити кількість відходів, варто обирати продукцію багаторазового використання; уникати зайвого пакування, а надавати перевагу такому, яке можна використовувати кілька разів; здавати на вторинну переробку усе, що тільки можна.

Проблема сміття гостро постала не лише для нашого регіону, але й усієї України. Водночас, це те питання, до вирішення якого може долучитися кожен з нас. Не викидати непотріб у річку або інші заборонені місця — вже свідчення екологічної свідомості громадян. Разом з тим, органи місцевого самоврядування повинні подбати про влаштування відповідних місць для сміття. Звісно, самотужки сільські ради проблему не вирішать, тож надія на вищі органи влади. Ідеальним вирішенням питання було б створення сміттєпереробного заводу, але його будівництво потребує великих інвестицій. Наразі для екологів і місцевих жителів це залишається лише мрією. Тож покладаємось на свідомість громадян, яким, напевно, також не байдуже, в якому середовищі жити. Як дбаємо про свій дім, так дбаймо про природу…

Іван ДЕРБАК, директор НПП “Синевир”,”Верховина”