Світлій пам’яті фундатора української школи спелеотерапії Михайла Торохтіна

25 червня 2010 року, на 86-му році життя, не стало відомого вченого, фундатора вітчизняної школи спелеотерапії, видатного організатора курортної справи на Закарпатті, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Михайла Дмитровича Торохтіна.
Михайло Дмитрович пройшов довгий шлях пошуків своєї життєвої дороги, становлення на ній та утвердження. Життєва стежка з рідного села Соболівка Теплицького району на Вінничині повела його через тяжкі випробування страшної війни, через навчання в Чернівецькому медичному інституті, – на Закарпаття, де пройшов шлях від лікаря-терапевта до директора наукового закладу. Виступив серед ініціаторів організації в 1958 році Закарпатського курортного управління, яке очолив у 1960 році. В період 1958-1965 рр. під керівництвом М.Д.Торохтіна ведеться будівництво та реконструкція відомих сьогодні санаторіїв “Сонячне Закарпаття”, “Квітка Полонини”, “Верховина”, “Шаян”, „Гірська Тиса”, „Карпати”, „Поляна”, „Синяк”.

Одночасно М.Д.Торохтін, оцінюючи величезний лікувальний потенціал природи, активно проводив поглиблені наукові дослідження з метою обґрунтування і розробки нових методів лікування із застосуванням природних мінеральних вод Закарпаття. В 1964 році успішно захистив кандидатську дисертацію „Перспективи розвитку курортів Закарпаття для лікування хворих з патологією органів травлення”, а в 1973 році – докторську „Вуглекислі залізо-марганцево-миш’якові мінеральні води Закарпаття та їх застосування”.

Практичним втіленням і поєднанням організаторської і наукової діяльності Михайла Дмитровича було створення в 1965 р. одного з перших профільних наукових осередків в Закарпатті – Ужгородської філії Одеського НДІ курортології. М.Д.Торохтін очолював організацію протягом 30 років. Під безпосереднім керівництвом професора М.Д.Торохтіна здійснюються перспективні наукові дослідження, присвячені вивченню механізмів дії фізичних факторів при різних захворюваннях внутрішніх органів. За ці роки сформовані головні напрямки наукової діяльності установи, вихований талановитий колектив, здобутки й досягнення якого займають вагоме місце в сучасній курортології.

Одночасно під керівництвом М.Д.Торохтіна все більш інтенсивно розвивався інший напрямок наукової та науково-практичної діяльності установи – вивчення впливу мікроклімату соляних шахт на перебіг бронхіальної астми та інших захворювань органів дихання. Ці дослідження в 1968-1976 рр. поклали початок новому в нашій країні науковому напрямку – спелеотерапії. Як практичне втілення цих досліджень та підтвердження ефективності методу, під керівництвом Михайла Дмитровича було завершено будівництво першої в СРСР унікальної Республіканської (нині Української) алергологічної лікарні в селищі Солотвино (Закарпатська обл.) для лікування хворих на бронхіальну астму та інші захворювання органів дихання.

Під керівництвом Михайла Дмитровича розроблено метод отримання штучного лікувального середовища, аналогічного мікроклімату соляних шахт, що дозволило пролікувати десятки тисяч хворих, і стало підґрунтям для спорудження в 1989 р. в м. Ужгороді спеціального лікувального комплексу – стаціонару і консультативної поліклініки.

Перебуваючи в неперервному науковому пошуку, Михайло Дмитрович щедро ділився своїми знаннями, за його авторством опубліковано близько 300 наукових праць, монографій і винаходів, підготовлено 37 кандидатів наук.

Михайло Дмитрович брав активну участь у громадській діяльності, протягом багатьох років неодноразово обирався депутатом Ужгородської міської ради, очолював Закарпатське наукове товариство курортологів, був членом правління Всесоюзного та Українського республіканського наукових товариств фізіотерапевтів та курортологів, Наукової ради з курортології та фізіотерапії АМН СРСР. Учасник Вітчизняної війни, Михайло Дмитрович був членом президії обласної ради інвалідів війни та Збройних сил України.

Багаторічна віддана та плодотворна праця Михайла Дмитровича високо оцінена суспільством і була відзначена урядовими нагородами – „Відмінник охорони здоров’я” (1971 р.), орден „Знак пошани” (1981 р.), орден Вітчизняної війни I ступеня (1985 р.), 12 медалей, Почесна Грамота Президії Верховної ради УРСР (1987 р.), орден Богдана Хмельницького III ступеня (1999 р.). Враховуючи визначні заслуги перед народом України та наукові досягнення, в 2004 році професору М.Д. Торохтіну присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

Михайло Дмитрович до останніх днів займав активну життєву позицію – обравши нелегкий шлях науковця і лікаря, він, як і все своє життя, невгамовно шукав шляхів покращення здоров’я людей, розробляючи нові методи лікування і оздоровлення з використанням цілющих властивостей природи. Болісно сприймав трагедію в Солотвині, усіма своїми силами і на всіх рівнях прагнув допомогти.

З іменем Михайла Дмитровича Торохтіна пов’язана ціла епоха вітчизняної клінічної медицини – становлення і розвиток спелеотерапії, одного з найбільш ефективних методів лікування захворювань легень. Не стало вченого зі світовим іменем, видатного організатора курортної справи, талановитого організатора, енергійного наставника, справжнього професіонала і лідера, мудрого і доброго вчителя. Його життя було яскравим, повним динамізму, пошуку і перемог, прагнення нового. Відійшовши у вічність, Михайло Дмитрович Торохтін залишив нам приклад самовідданого служіння народу, віри у силу розуму, він навчав нас бути гідними свого покликання, всі свої сили, знання і вміння віддаючи святій справі – відновленню здоров’я людей.

Висловлюємо щире співчуття рідним, близьким і розділяємо горе втрати.

Світла пам’ять про М.Д.Торохтіна назавжди залишиться в наших серцях.

З глибоким сумом,
колектив Науково-практичного об’єднання “Реабілітація”, учні, колеги