Закарпаття: Бути донором не лише благородно, але й корисно для здоров’я

Щороку у  всьому світі донори здають понад 80 мільйонів доз крові. Однак для  багатьох хворих переливання недоступне. На Закарпатті, як і загалом по Україні, донорської крові також хронічно не вистачає.
Наприклад, на Берегівщині за рік кров здають близько 1000 осіб, переважна більшість  – це родичі або знайомі хворих. І лише 5 відсотків – це постійні донори, волонтери-добровольці, які  роблять добру справу через власні переконання.

Донор допомагає і собі

Днями людей у відділенні було незвично багато. Як виявилося, робітник Берегівської РЕМ потрапив у серйозну аварію, а товариші з бригади електромонтерів одразу відгукнулися – прийшли здавати  кров. Реєструються, для цього обов’язково  потрібен паспорт. Потім одягають спеціальні костюми – схожі на військові ОЗК, як того вимагає інструкція. В операційній лягають на кушетку, руку простягають через віконце медичній сестрі.

«Вибачте, руки не встиг як слід помити, одразу з роботи прибіг, – каже 40-річний монтер Іван Курах. – Навіть не знаю з ким точно з наших біда сталася. Сказали, що терміново потрібна кров – хіба можна відмовитись?»

Донорство – благородна і почесна місія, яка дозволяє зберегти життя хворим на важкі хронічні недуги і постраждалим від опіків, аварій і катастроф. Одна порція донорської крові може врятувати три людські життя.

«Окрім морального усвідомлення, здача крові приносить і фізичну користь нашому організму, – каже Йосип Олос, завідувач відділенням заготовки та переробки крові Берегівської ЦРЛ. – Ця процедура тренує організм, посилаючи сигнал до самооновлення і поліпшення емоційного стану людини».

Регулярна здача крові – це також профілактика захворювань серцево-судинної системи і хвороб внаслідок накопичення шкідливих речовин – атеросклерозу, подагри, порушень функції печінки. Тому якщо дотримуватись рекомендацій лікаря, то донорство принесе користь і стане порятунком для багатьох людей.

«Більшість із них переконалися, що ця процедура поповнює їхні життєві сили, – каже лікар. – Така людина себе тренує, загартовує, тримає у тонусі. У неї виробляється імунітет до вірусних хвороб, навколишніх агресорів. Також донор має більше шансів на виживання при нещасному випадку, оскільки вже адаптований до крововтрати. Тобто користь і донору, і хворому».

Продуктові набори – для донорів Берегівщини

Проте донорів у нашій країні катастрофічно не вистачає. Спад щодо цього пов’язують зі складною соціально-економічною ситуацією, демографічними процесами, а також недостатньою пропагандою такої важливої і корисної справи. До того ж органи місцевого самоврядування не надто переймаються, аби наші донори були забезпечені пільгами, які їм належать за законом…

В Україні вже близько 100 тисяч людей здобули звання «Почесний донор України», 60 мають посвідчення «Заслужений донор України», одній особі навіть присвоєно високе звання «Герой України». Аби стати почесним донором, слід здати кров 40 разів (по 450 мілілітрів). Це нібито дає чимало прав: безкоштовний проїзд громадським транспортом, 10 % до мінімальної пенсії, безкоштовне зубопротезування, позачергові путівки. Однак, скористатися хоча б половиною із цих прав у нас у країні не завжди є можливість…

«Ми усіляко заохочуємо наших донорів, – каже Йосип Олос. – Дуже допомагає у цьому плані районна організація Товариства Червоного Хреста, яку очолює Оксана Маргітич. Разом організовуємо виїзні бригади найближчими селами, а постійні донори отримують продуктові набори. Ужгородська станція крові оплачує 14 гривень за одноразову здачу (350-440 мілілітрів). Згідно із законом донору також мають дати відпустку на два дні за місцем роботи».

Як стати донором?

Донором крові може стати будь-яка особа віком від 18 до 55-60 років. Бажаючий здати кров проходить попереднє анкетування, з метою виявлення протипоказань. Заборонено здавати кров тим, хто перехворів такими інфекційними недугами, як малярія, вірусний гепатит, бруцельоз, туберкульоз, сифіліс, є носієм ВІЛ або хворіє на СНІД. Не можуть бути донорами і алергетики. Здача крові негативно впливає на тих, у кого підвищений або занижений артеріальний тиск, низький гемоглобін, хворе серце, легені та інші життєво важливі органи. Абсолютним протипоказанням є також онкологічні захворювання.

Існують і тимчасові протипоказання. Найпоширенішим є видалення зуба (10 днів), нанесення татуювання (1 рік), ангіна, грип, ОРВІ (1 місяць із моменту одужання), критичні дні (5 діб із моменту завершення), аборт (6 місяців), період вагітності й годування груддю (рік після пологів, 3 місяці після завершення лактації), щеплення та навіть контакт із хворими на гепатит (до 1 року).

За день до здачі крові лікарі радять не вживати жирної, смаженої, копченої, гострої їжі, а також молока, яєць і масла. Кращий варіант – пити солодкий чай, соки, компоти, їсти каші, овочі та фрукти. За дві доби до процедури забороняється вживати алкоголь, а за 72 години – медпрепарати зі вмістом аспірину і знеболюючі. Лікарі не радять проходити цю процедуру безпосередньо перед змаганнями, іспитами, під час інтенсивного періоду на роботі.

Вміст у донорській крові навіть незначних доз алкоголю чи нікотину може завдати шкоди, адже переливають її ослабленій людині або дитині. Тому донор напередодні здачі крові не повинен вживати міцних спиртних напоїв, а протягом дня заборонено навіть палити. Вранці необхідно поснідати, а безпосередньо перед процедурою у відділенні дають гарячий чай та бутерброд із маслом.

«Уявіть: аби виготовити 200 грамів препарату альбумін, нам слід заготовити один літр крові, – каже Йосип Олос. – Звісно, є у нас обов’язковий запас крові, а також препарат кріопреципітат для хворих на гемофілію – незгортання крові, коли будь-яка подряпина для такої людини може стати смертельною. Таких у районі налічується троє. Тому нам завжди потрібно бути напоготові. При важких випадках є також можливість звернутися по допомогу до найближчих «сусідів» – станцій крові з Мукачева, Виноградова, Ужгорода. Є препарати та компоненти крові, які виготовляються одразу на станції. Однак штучних замінників крові немає. Тому без донорів ніяк не обійтися…»

Слід зазначити, що для всіх маніпуляцій використовуються тільки одноразові медичні вироби – це закриті полімерні контейнери для заготівлі крові «Гемакон». Кров обов’язково перевіряють на різнобічні інфекції. Поки апробації не зроблено – вона не видається, стоїть під замком.

За вимогами ВООЗ на кожного жителя країни має бути зарезервовано 15 мілілітрів крові. На Берегівщині на одного мешканця припадає всього 4 мілілітри, що значно менше мінімальних потреб. Аби стати донором – треба просто прийти на одну зі станцій переливання, мати з собою паспорт і бути свідомим того, що ваші 400 мілілітрів крові, можливо, комусь врятують життя…

Олександр Ворошилов,  “Старий Замок “Паланок”