Депутати Закарпатської облради ратують за європейську перспективу природно-заповідного фонду краю

На переконання науковців краю, доцільність збереження територій природно-заповітних фондів України обґрунтовується не тільки сприянням вирішенню екологічних проблем, а й економічною вигодою, яку можна отримати шляхом використання територій з рекреаційно-туристичною метою.
За словами начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрія Погорєлова, за останні роки площі ПЗФ суттєво зросли і становлять близько 173 тис. тис. га, а це – більше 13 % від площі області. Іншими словами, за цим показником наш край наблизився до рівня країн ЄС і є серед лідерів між регіонами нашої держави. Найвищі за ступенем заповідності, як стверджує академік Степан Поп, Закарпатський біосферний заповідник, три національні природні парки – «Синє вир», «Ужанський», і «Зачарований край», 21 заказник загальнодержавного значення та 28 місцевого, а також інші об’єкти ПЗФ.

У цьому плані Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області докладає максимум зусиль, аби розширити ПЗФ та розбудовати екомережі. Протягом п’яти наступних років заплановано довести показник «заповідності» до 15 відсотків. Зрештою, на переконання Андрія Погорєлова, заповідники – це не тільки краса і гордість Закарпаття, а й здоров’я людей, які його населяють. На 30 сесії облради У скликання депутати направили на адресу Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України звернення щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України». У ньому зазначається, що природно-заповідний фонд на сьогодні є основним чинником збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання екологічного балансу в області.

Питання розвитку природно-заповідної справи та екомережі – одне із стратегічних державних пріоритетів політики на обласному рівні із врахуванням на перспективу інтеграції до європейських досягнень у цій справі.

Для забезпечення зазначеного напрямку в області діє рішення обласної ради від 12 січня 2006 року № 695 «Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки». Програмою передбачено створення ряду об’єктів загальнодержавного та місцевого значення. Зокрема, на виконання Указів Президента України від 10.07.2008 № 633 «Про впорядкування території гори Говерла та встановлення пам’ятного знака на її вершині» та від 1 грудня 2008 року № 1129 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» забезпечено розширення території Карпатського біосферного заповідника (7,5 тис. га) та національного природного парку «Синевир» (2,3 тис. га).

На виконання Указу Президента України від 21 травня 2009 року №343/2009 «Про створення національного природного парку «Зачарований край» в області на основі регіонального ландшафтного парку «Зачарований край» у 2009 році створено однойменний національний природний парк.

На перспективу створення білатерального міжнародного природоохоронного об’єкта з Угорщиною створено регіональний ландшафтний парк «Притисянський» (10,3 тис.га).

Завдяки вищезазначеним заходам станом на 2010 рік співвідношення природно-заповідних територій до площі області становить 13,4 відсотка і є наближеним до середньоєвропейського рівня.

Однак у розвитку заповідної справи на перспективу виникає ряд проблемних питань, викликаних недосконалістю системи з регулювання земельних відносин стосовно територій землекористувачів і землевласників, що увійшли до складу природно-заповідних територій загальнодержавного значення – біосферного заповідника та національних природних парків без вилучення площі відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Переважна більшість таких територій, – далі йдеться у зверненні, – відноситься до господарської зони національних природних парків та до зони антропогенних ландшафтів біосферного заповідника. У таких зонах знаходяться землі населених пунктів і землі інших землевласників за їх межами, а також багатопрофільні об’єкти комунального призначення, де господарська діяльність повинна здійснюватись із додержанням загальних вимог законодавства, у тому числі щодо охорони навколишнього природного середовища. Неврегульованість діяльності на таких територіях призводить до порушення прав громадян на приватизацію власних земельних ділянок, ускладнює розвиток туристично-рекреаційної галузі та залучення інвестицій.

Враховуючи наведене, обласна рада запропонувала внести відповідні зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Анна Романенчук, Закарпатська обласна рада