Ужгород славиться найдовшою липовою алеєю в Європі

Закарпаття — це регіон неймовірної краси, ландшафти якого кардинально відрізняються від звичних полтавських рівнин. Багата Закарпатська область замками, архітектурними та природними пам’ятками.
Обласний центр регіону — Ужгород — місто унікальної краси, куди варто приїхати хоча б для того, щоб відчути атмосферу Європи. Обласний центр Закарпаття знаходиться на обох берегах річки Уж. Венгерський літопис Шимона Кезаі датує заснування міста 872 роком. Тож цього року місто святкує 1138-му річницю.

Ужгород порадує туриста європейськими вуличками та кав’ярнями просто неба, найстарішим із замків Закарпаття та найдовшою липовою алеєю.

У XI-XII століттях на місці сучасного Ужгородського замку була побудована кам’яна фортеця. У 1322 році замок був переданий італійським братам Другетам. А в 1691 році новим власником замку став Міклош Бернечі. Зараз можна відвідати замок, який досить добре зберігся, та обласний краєзнавчий музей на його території.

Відразу біля замку — вхід до ще одної туристичної принади — Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Це — унікальна скарбниця пам’яток матеріальної та духовної культури Закарпаття, розташована на південному схилі Замкової гори. Це один із перших в Україні (відкритий у червні 1970 року) музеїв під відкритим небом. Нині тут зберігається понад 15 тисяч експонатів, з яких близько 4 тисяч експонується у постійно діючій експозиції під відкритим небом.

Ну і, звичайно ж, — на правому березі річки Уж знаходиться найдовша липова алея, яка нещодавно розквітла. Тут, до речі, ростуть різні сорти лип, тому помилуватися цією красою можна буде майже місяць. Чеські ботаніки, які прикрасили у 1928 році набережну Рошковича, а тепер Незалежності, і не здогадувалися, що вона стане найдовшою липовою алеєю в Європі. Сьогодні її довжина сягає 2 км 200 метрів. Липи радують ужгородців з 1928 року. А в 2009 році алея посіла 5 місце у конкурсі “7 природних чудес Закарпаття”.

Тож, плануючи наступні вихідні за містом, може варто поїхати не на річку чи на дачу, а на екскурсію в Ужгород.

Ольга ІЛЬЇНА, “Полтавщина”